Рішення № 6904912, 23.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.09 р.                     Справа № 28/262                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

присекретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ласпа”, с.Староласпа

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка

про стягнення 462306 грн. 94 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Панаріна О.В.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Ласпа”, с.Староласпа, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка, про стягнення 462306грн. 94 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір поставки б/н від 18.05.2009р., видаткові накладні №63 від 29.05.2009р., №64 від 03.06.2009р., №65 від 16.06.2009р., складські квитанції на зерно №2419 від 29.05.2009р., №2421 від 03.06.2009р., №2442 від 16.06.2009р., довіреності на отримання ТМЦ №25 від 28.05.2009р., №29 від 03.06.2009р., №38 від 16.06.2009р., банківські виписки, претензію №12 від 10.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2009р. було порушено провадження по справі №28/262 та призначено її розгляд на 12.10.2009р.

Відповідно до уточненої позовної заяви №22 від 27.10.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 462305 грн. 03 коп. Суд приймає до уваги зменшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Відповідач в засідання суду не з’явився, але надав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову в часині стягнення пені, з заборгованістю в розмірі 451150грн.00коп. відповідач погодився. Також відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення на 3 місяці до 11.02.2010р.

До канцелярії суду 11.11.2009р. надійшла уточнююча позовна заява №28 від 28.10.2009р., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 451150 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 11155грн.03коп.

Також 28.10.2009р. позивач до канцелярії господарського суду Донецької області надав заяву №25 від 27.10.2009р., відповідно до якої просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Позивач надав лист, в якому проти розстрочення виконання рішення на 3 місяці не заперечує.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Ласпа”, с.Староласпа, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка, 18.05.2009р. було підписано договір поставки б/н (договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) насіння соняшника врожаю 2008р., що відповідає ДОСТу 22391 (товар), в кількості 225т + 10%, а покупець зобов’язався в порядку і на умовах, передбачених даним договором прийняти товар і своєчасно його оплатити (п. 1.1 договору).

Ціна на товар складає 2634 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (п. 2.1 договору).

Загальна сума договору складає 592650 грн. 00 коп. + 10% в т.ч. ПДВ (п. 2.4 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009р. або до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором (п. 6.1 договору).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до видаткових накладних №63 від 29.05.2009р., №64 від 03.06.2009р., №65 від 16.06.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 592650 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка, на зазначених видаткових накладних, що діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ №25 від 28.05.2009р., №29 від 03.06.2009р., №38 від 16.06.2009р., у зв`язку з чим, суд вважає, що товар прийнятий відповідачем без заперечень. Це твердження відповідачем не спростоване.

Суду також надані відповідні рахунки та податкові накладні.

В податкових накладних є посилання на договір, в довіреності на отримання ТМЦ № 25 від 28.05.2009р. є посилання на договір від 18.05.2009р.

Відповідач у відзиві погодився, що поставка була здійснена на умовах договору від 18.05.2009р.

Враховуючи, що інших договорів між сторонами не укладалось, що підтверджується письмовими поясненнями позивача (доказів зворотного суду не надано), асортимент, ціна та загальна вартість продукції в договорі від 18.05.2009р. та в видаткових накладних співпадає,

суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась в рамках договору поставки б/н від 18.05.2009р.

Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем відповідно виставленим рахункам в безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми платежу на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.5 договору).

Покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту здійснення поставки (п. 2.6 договору).

Суд зазначає, що відповідно до умов договору оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту поставки, а не від моменту отримання рахунків.

Крім того, проаналізувавши умови договору суд дійшов висновку про те, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №12 від 10.08.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості (докази направлення даної претензії наявні в матеріалах справи).

Позивач також зазначив, що відповідач частково погасив борг в розмірі 141500грн.00коп. за поставлену позивачем продукцію, відповідно до банківських виписок, наявних в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість на яку посилається позивач в позовній заяві виникла в рамках договору б/н від 18.05.2009р., згідно з видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, на загальну суму 451150 грн. 00 коп.

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 451150 грн. 00 коп.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором б/н від 18.05.2009р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 451150 грн. 00 коп., суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати в розмірі 11155 грн. 03 коп. за період прострочення з 29.07.2009р. по 09.09.2009р.

У випадку прострочення платежу в порушення строків, вказаних в статті 2 даного договору, покупець разом з оплатою товару виплачує на користь постачальника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день платежу (п. 7.1 договору).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд перевіривши розрахунок позивача пені, дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати в розмірі 11155 грн. 03 коп. за період прострочення з 29.07.2009р. по 09.09.2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо стягнення пені з посиланням на скрутне фінансове становище та кризу не приймається судом до уваги, в зв’язку з безпідставністю.

Також позивач відповідно до заяви №25 від 27.10.2009р. просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках та майна, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти та майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Крім того, оскільки позовні вимоги по цій справі пов’язані зі стягненням коштів, відсутній зв’язок між заходом до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і предметом позовної вимоги.

Відповідачем надано клопотання про розстрочення виконання рішення на 3 місяці.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Оскільки позивач надав згоду на розстрочення виконання рішення на 3 місяці, суд задовольняє клопотання відповідача.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, п.6 ч.1ст.83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ласпа”, с.Староласпа, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім дев’ятка”, м.Горлівка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім дев’ятка” (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР, буд.53, кв.33, ЄДРПОУ 32781869, р/р №260072982 в Горлівському відділенні №1 ВАТ „Ерсте Банк”, МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Ласпа” (87111, Донецька область, Тельманівський район, с.Староласпа, вул. Юбілейна, 12, ЄДРПОУ 34940744, р/р №26006198076301 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593) заборгованість в сумі 451150 грн. 00 коп., пеню в сумі 11155 грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4623 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Розстрочити виконання рішення на 3 місяці за наступним графіком:

-          до 11.12.2009 р. - 155721 грн. 36 коп.;

-          до 11.01.2010р. - 155721 грн. 36 коп.;

-          до 11.02.2010р. - 155721 грн. 36 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя