Рішення № 6904914, 25.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.09 р.                     Справа № 28/292                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Українсько – казахського товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА”, м. Запоріжжя

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС”, с. Дмитрівка

про стягнення 20 528 грн. 89 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Капустін М.О.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Українсько – казахське товариство з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА”, м. Запоріжжя, звернувся до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС”, с. Дмитрівка про стягнення основного боргу в розмірі 15552 грн.00коп., індексу інфляції в розмірі 3021 грн.31коп., 3% річних в розмірі 1955грн.58 коп.

В обґрунтування своїх тверджень позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000033 від 16.04.2009р., рахунок-фактуру №СФ-0000037 від 15.04.2009р., довіреність на отримання ТМЦ, претензію № 078 від 20.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2009р. було порушено провадження по справі №28/292 та призначено її розгляд на 11.11.2009р.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство „ЛІТОС”, с. Дмитрівка в судові засідання не з’явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом в позовній заяві зазначено, що адресою відповідача є: 85771, Донецька область, Волноваський район, с. Дмитрівка.

Відповідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 03.11.2009р. юридичною адресою відповідача є: 85771, Донецька область, Волноваський район, с. Дмитрівка.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, проте, в судові засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду відповідач не представив.

Враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Позивач надавав пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Українсько – казахським товариством з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА”, м. Запоріжжя, та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „ЛІТОС”, с. Дмитрівка була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього товару.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000033 від 16.04.2009р. Українсько – казахське товариство з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА”, м.Запоріжжя, поставило Відкритому акціонерному товариству „ЛІТОС”, с. Дмитрівка товар на загальну суму 188832 грн. 00коп.

Суду також надана відповідна податкова накладна.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надана претензія № 078 від 20.08.2009р. про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 188832 грн. 00 коп. Докази направлення даної претензії відповідачу наявні в матеріалах справи.

Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті за видатковою накладною, наявною в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України.

Відповідач частково повернув позивачу поставлений товар, що підтверджується накладною №529 від 27.08.2009р. на загальну суму 173280 грн.00коп. та актом приймання-передачі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 15552 грн. 00 коп. суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1955грн.58коп. та інфляційні витрати в сумі 3021грн.31 коп. за період з 23.04.2009р. по 27.08.2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вважає, що право вимоги оплати поставленого товару у нього виникло в семиденний термін від дати рахунку –фактури №СФ-0000037 від 15.04.2009р., на який є посилання у видатковій накладній №РН-0000033 від 16.04.2009р., однак позивачем не доведений факт виставлення зазначеного рахунку відповідачу, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що граничний строк виконання зобов’язання по оплаті за видатковою накладною 30.08.2009р. (від дати направлення претензії № 078 від 20.08.2009р. відповідачу з урахуванням поштообігу), відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних в сумі 1955грн.58коп. та інфляційних витрат в сумі 3021грн.31 коп. за період з 23.04.2009р. по 27.08.2009р.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Українсько – казахського товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА”, м. Запоріжжя, до Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС”, с. Дмитрівка, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ЛІТОС” (85771, Донецька область, Волноваський район, с. Дмитрівка, р/р №26009301550108 в Волноваському відділенні ПІБ, м. Волноваха, МФО 334646, код ЄДРПОУ 05420480) на користь Українсько – казахського товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДМАШ-АВАНТА” (69063, м.Запоріжжя, вул.Ілліча, 34, ЄДРПОУ 25488505, р/р №26002155301 в АТ „МетаБанк” м. Запоріжжя, МФО 313582) борг в розмірі 15552 грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 155 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 178 грн. 79 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя