Рішення № 6904601, 01.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.09р. Справа № 25/239-09 За позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Славута", с. Музиківка Білозерського району Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікроіндустрія-2007", м. Кривий Ріг про стягнення 39 367,60 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: директор Савина Л.Д. - наказ №42 від 14.12.07р.

Лобіков Д.В. - дов. №2 від 26.10.09р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього безпідставно перераховних грошових коштів з урахуванням індексу інфляції у розмірі 38 801,21 грн. та суми 3 % річних у розмірі 566,39 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного Кодексу України та те, що позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в якості передоплати за цемент, який відповідачем на поставлено та не повернуто позивачу сплачені грошові кошти.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), оскільки останній належним чином був попереджений про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується наявними у справі доказами та вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПВКФ «Славута»мала намір укласти з ТОВ «Мікроіндустрія - 2007» договір на поставку останнім цементу марки ШПЦ Ш/А в кількості 59 тонн.

Згідно усної домовленості між сторонами, ПВКФ «Славута»перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «Мікроіндустрія - 2007»платіжним дорученням № 2 від 28.01.2009 року кошти, як передплату за цемент, у сумі 36778,40 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 208 правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Тобто договір поставки цементу між Позивачем та Відповідачем повинен був укладений у письмовій формі. Проте договір поставки цементу між Відповідачем та Позивачем укладений не був, цемент не поставлено, а сплачені кошти не повернуто.

Разом з цим, статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно п.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Сплата позивачем передоплати за поставлення цементу свідчить про прийняття останнім пропозиції щодо постачання цементу.

11.06.2009 року позивачем відповідачу була направлена вимога, щодо повернення грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжного доручення № 2 від 28.01.2009 року. Зазначену вимогу було одержано відповідачем 27.06.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 514685. Відповідь на вимогу Відповідач не надав. Грошові кошти, відповідно до вимоги перераховані Позивачу не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Грошові кошти є майном товариства та його власністю в силу ст. 86, ч. 1 ст. 134 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зобов’язаний повернути позивачеві суму одержаної передоплати у розмірі 36778,40 грн.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків нарахованих на суму заборгованості у сумі 2022,81грн. за період лютий-червень 2009р. та 3% річних у сумі 5664,39грн. за період з 28.01.2009р. по 02.08.2009р., але позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти сплачені в наслідок передоплати лише у червні 2009р., тобто обов’язок повернути кошти виник у відповідача лише після одержання вимоги, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 2022,81грн. та 3% річних у сумі 5664,39грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Окрім того, а ні ст. 1214, а ні ст. 536 ЦК України не передбачено нарахування індексу інфляції на грошові кошти у разі їх безпідставного одержання чи збереження.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 36778,40 грн. В решті ж позову слід відмовити, а судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 536, 625, 638, 640, 693, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікроіндустрія-2007" (50014, м. Кривій Ріг, вул.. Тихвінська, б. 1-Б, код ЄДРПОУ 34684079) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Славута" (75023, с. Музиківка Білозерського району Херсонської області, вул.. Київська, 38, ЄДРПОУ 30069323) заборгованість у сумі 36778,40грн., судові витрати по сплаті держмита у сумі 367,78грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219,48грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя А.Є. Чередко Рішення підписано