Рішення № 69043880, 13.09.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.

Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 428/8482/16-ц

Провадження № 22ц/782/559/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Луганської В.М.,

суддів - Карташова О.Ю., Донської І.О.

за участю секретаря: Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє через представника ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та фізичної особою ОСОБА_4, 17.06.2008 року був укладений договір кредиту №571/22-3/1-18 на придбання нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_4 було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 14 000 доларів США, зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах визначених договором зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 15 річних. 17.06.2008р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №571/22-3/1-18, згідно умов якого, ОСОБА_2 зобов'язалася перед ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань. Відповідач ОСОБА_4 свої зобов'язання перед банком не виконав і в результаті порушення умов кредитного договору станом на 02.06.2016 року наявна заборгованість, яка складає 8532,50 доларів США, що еквівалентно 214 144, 94 грн. з яких: сума заборгованості за кредитом 4818,83 доларів США; сума заборгованості за відсотками 2301,42 доларів США, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту 864,45 доларів США, сума пені за несвоєчасне повернення відсотків 547,79 доларів США.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №571/22-3/1-18 від 17.06.2008 року що станом на 02.06.2016 року становить: 4818,83 доларів США заборгованість за кредитом; 2301,42 доларів США заборгованість за відсотками, 864,45 доларів США пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 547,79 доларів США пеня за несвоєчасне повернення відсотків на загальну суму 8532,50 доларів США, що еквівалентно 214144,94 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3112,17грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №571/22-3/1-1 в загальному розмірі 7120,25 доларів США (178 701,12грн. еквівалент у національній валюті), яка складається з: 4818,83 доларів США (120941,02грн. еквівалент у національній валюті) заборгованість за кредитом; 2301,42 доларів США (57760,10 грн. еквівалент у національній валюті) заборгованість за відсотками. Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь позивача суму судових витрат у розмірі 1340,27 грн. з ОСОБА_2, на користь позивача судові витрати у розмірі 1340,27 грн..

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить суд рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2017 року скасувати в частині задоволених судом вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог до відповідачів повністю. Вважає дане рішення в частині стягнення з відповідачів суми заборгованості в іноземній валюті незаконним, оскільки воно винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку.

Заслухавши осіб, які з'явилися до судового засідання, доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно апеляційної скарги позивачем рішення суду оскаржується лише в частині задоволених вимог, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Задовольняючи заявлені вимоги позивача частково, суд першої інстанції виходив з того, що судом було встановлено, що 17.06.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №571/22-3/1-18, згідно з умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 14000 доларів США зі сплатою 14,00% річних та комісій, в розмірі та в порядку , визначених в додатку №1 до цього договору. Згідно п. 1.1.1 вказаного договору погашення кредиту повинно здійснюватися до десятого числа (включно) кожного місяця, починаючи з 17.06.2008 року. Згідно п.2.4 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт 360. До кредитного договору вносились зміни відповідно до додаткових угод, згідно з останньою редакцією якої за №2 від 06.01.2011р., встановлено новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за Договором, а саме до 16.06.2020 року (включно) та встановлено новий графік чергових платежів за кредитом.

Відповідно до копії договору поруки №571/22-3/1-18, укладеного 17.06.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_2, поручитель ОСОБА_2 зобов'язалася перед АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань, передбачених кредитним договором №571/22-3/1-18. До даного договору поруки також вносились зміни відповідно до додаткової угоди №1 від 06.01.2011 року, згідно з умовами якої було змінено кінцевий термін повернення кредиту та відсоткова ставка. З умовами вищевказаної додаткової угоди відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 були письмово ознайомлені про що свідчать їх особисті підписи. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №571/22-3/1-18 від 17.06.2008 року, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань по своєчасному і повному погашенню коштів за кредитним договором станом на 02.06.2016 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 8532,50 доларів США, яка складається з: 4818,83 доларів США заборгованість за кредитом; 2301,42 доларів США заборгованість за відсотками, 864,45 доларів США пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 547,79 доларів США пеня за несвоєчасне повернення відсотків. Курс долара США станом на 02.06.2016р. 25,097590 грн. Суд першої інстанції встановив, що згідно розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_4 було здійснено 14.05.2014 року.

Встановивши зазначені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з даним позовом у межах встановленого законодавством строку позовної давності і є підстави для стягнення кредитної заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.

Колегія суддів судової палати, вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону, виходячи з наступного

Так, судом встановлено, що 17.06.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №571/22-3/1-18, згідно з умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 14000 доларів США зі сплатою 14,00% річних та комісій, в розмірі та в порядку , визначених в додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 1.1.1 вказаного договору погашення кредиту повинно здійснюватися до десятого числа (включно) кожного місяця, починаючи з 17.06.2008 року.

До кредитного договору вносились зміни відповідно до додаткових угод, згідно з останньою редакцією якої за №2 від 06.01.2011 року, встановлено кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за кредитним договором, а саме до 16.06.2020 року (включно) та встановлено новий графік чергових платежів за кредитом.

Згідно договору поруки №571/22-3/1-18, укладеного 17.06.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_2, поручитель ОСОБА_2 зобов'язалася перед АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань, передбачених кредитним договором №571/22-3/1-18.

До даного договору поруки вносились зміни відповідно до додаткової угоди №1 від 06.01.2011 року, згідно з умовами якої було змінено кінцевий термін повернення кредиту та відсоткова ставка.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №571/22-3/1-18 від 17.06.2008 року, який надано позивачем, станом на 02.06.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 8532,50 доларів США, яка складається з: 4818,83 доларів США заборгованість за кредитом; 2301,42 доларів США заборгованість за відсотками.

Пунктом 1.1.1 кредитного договору №571/22-3/1-18 передбачено, що погашення кредиту буде здійснюватися в наступному порядку до десятого числа (включно) кожного місяця, починаючи з 17 червня 2008 року (останній платіж 16 червня 2015 року).

Додатковою угодою №1 до кредитного договору встановлено процентну ставку за користуванням кредиту на рівні 15% річних.

Додатковою угодою №2 про внесення змін до договору кредита №571/22-3/1-18 від 17.06.2008 року 06 січня 2011 року були внесені зміни, якими встановлено, що кінцевий термін повернення кредитної заборгованості встановлено 16 червня 2020 року та затверджено графік погашення кредитної заборгованості (а.с.8-9).

Додатковою угодою №1 до договору поруки №571/22-3/1-П22 від 17.06.2008 року було внесено зміни стосовно підвищення процентної ставки 15% та термін погашення кредитної заборгованості встановлено 16 червня 2020 року (а.с.17).

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 вказаного договору поруки сторони встановили, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Однак, суд першої інстанції, стягуючи кредитну заборгованість солідарно з боржника і поручителя не взяв до уваги, що за умовами кредитного договору боржник ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 16 червня 2020 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами).

Тобто, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року за № 6-223цс16, у постанові від 19 жовтня 2016 року № 1265цс15, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Як убачається з п.1.1.1 кредитного договору та додаткової угоди №2 до кредитного договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, починаючи з 17.06.2008 року шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 166, 67 доларів США, а з січня 2016 року по 100, 36 доларів США до десятого числа (включно) кожного місяця шляхом направлення коштів на рахунок банку через касу банку або шляхом безготівкового перерахування щомісяця у чітко встановлений термін здійснення платежів.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання за кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 свій останній платіж здійснив 14 травня 2014 року, а наступний термін платежу за договором був визначений 10 червня 2014 року (включно), який він не здійснив, а тому згідно з умовами кредитного договору з 11 червня 2014 року несплачена заборгованість вважається простроченою.

Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа (включно) кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого договором поруки строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом 01 серпня 2016 року. Позивачем заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором розрахована станом на 02.06.2016 року.

Зазначене свідчить про те, що позивачем вимоги до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, яка виникла до 01 березня 2016 року за кредитним договором № 571/22-3/1-18 пред'явлені поза межами встановленого строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України.

Таким чином, оскільки позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання частини основного зобов'язання за тілом кредиту за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя, тому порука за кредитним договором в частині щомісячних платежів за період з 14.05.2014 року по 01.03.2016 року припинена на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Разом з тим, правовідносини поруки за договором поруки не можна вважати припиненими в частині заборгованості за тілом кредиту, яка виникла за період з 01.03.2016 року по 01.08.2016 року, оскільки стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником зобов'язань за вказаний вище період до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання зобов'язання за кредитним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором станом на 02.06.2016 року становить 4818, 83 доларів США, що згідно курсу НБУ на 02.06.2016 року складає 120 941, 02 грн. Заборгованість за відсотками за вказаним кредитним договором, що виникла на 02.06.2016 року становить 2 301, 42 доларів США, що згідно курсу НБУ на 02.06.2016 року складає 57 760, 10 грн.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість за тілом кредиту за період з 01.03.2016 року по 02.06.2016 року становить 401, 44 доларів США, що згідно курсом НБУ станом на 02.06.2016 року становить -10 075, 18 грн. (100, 36 доларів США*4=401, 44).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості станом на 02.06.2016 року, враховуючи положення ст.11 ЦПК України, з поручителя підлягає стягненню заборгованість за відсотками по кредиту з 01.03.2016 року по 02.06.2016 року у сумі 237, 03 доларів США що згідно курсу НБУ на 02.06.2016 року складає 5 948, 88 грн.

Проаналізувавши зазначені вище обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно кредитної заборгованості підлягають задоволенню частково із суми, яка складається із тіла кредиту в сумі 10 075, 18 грн., та відсотків у сумі 5 048, 88 грн.

Разом з тим, з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка виникла у період з 14.05.2014 року по 01.03.2016 року у розмірі 4 417, 39 доларів США, що згідно курсу НБУ на 02.06.2016 року складає 110 865, 84 грн. та заборгованість за процентами у вказаний період у розмірі 2 064, 39 доларів США, що в еквіваленті становить 51 811, 22 грн.

На підставі викладеного, відповідно до п.п. 3, 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог позивача.

Не заслуговують уваги доводи апеляційної скарги, що позивачем вимоги про стягнення заборгованост і предявлені поза межами строку позовної давності до відповідача ОСОБА_4, висновки суду першоїі нстанції в цій частині відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону. Судом встановлено, що останній платіж боржником було здійснено 14.05.2014 року. Відповідачі під час розгляду справи у суді першої інстанції не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували цю обставину.

Не заслуговують уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не доведено факту отримання ОСОБА_4 кредитних коштів у іноземній валюті, оскільки вони спростовуються умовами кредитного договору згідно якого кредитні кошти надаються позичальнику у розмірі 14 000 доларів США, та згідно довідки наданої позивачем (а.с.18) .

Доводи апеляційної скарги стосовно заявлених вимог позивача щодо стягнення пені та штрафних санкцій не заслуговують уваги, оскільки суд першої інстанції в цій частині відмовив у задоволенні заявлених вимог і рішення суду в цій частині не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 212, 17 грн. , тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно заявленим вимогам. Так з ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2 520, 55 грн. з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати у розмірі 160, 00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2017 року задоволено клопотання апелянта ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі. Оскільки апеляційну скаргу апелянта задоволено частково, з позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору на користь держави у розмірі 3 061, 32 грн.

Керуючись ст. 209, 303, 304, 307, 309, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє через представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 червня 2017 року в оскаржуваній частині скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором №571/22-3/1-18 від 17.06.2008 року за період з 01.03.2016 року по 02.06.2016 року заборгованість за кредитом у розмірі 401,44 доларів США, що в еквіваленті станом на 02.06.2016 року становить -10 075, 18 грн, суму заборгованості за процентами за період з 01.03.2016 року по 02.06.2016 року у розмірі 237, 03 доларів США, що в еквіваленті станом на 02.06.2016 року становить - 5 948, 88 грн. на загальну суму 638, 47 доларів США, що в еквіваленті станом на 02.06.2016 року становить - 16 024, 06 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитом за період з 14.05.2014 року по 01.03.2016 року у розмірі 4 417, 39 доларів США, що в еквіваленті станом на 02.06.2016 року становить - 110865, 84 грн., заборгованість за процентами за період з 14.05.2014 року по 01.03.2016 року у розмірі 2 064, 39 доларів США, що в еквіваленті становить - 51 811, 22 грн. на загальну суму 6 481, 78 доларів США, що в еквіваленті становить - 162 677, 06 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 2 520,55грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір 160, 00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь держави судовий збір у розмірі 3 061, 32грн.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: