Ухвала суду № 69038151, 12.09.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3921/17

Номер справи місцевого суду: 522/3735/14-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 рокупозов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Київським РВ КУМВС України в Одеській області 13.02.1996 р., ІПН : НОМЕР_2, який проживає без реєстрації за адресою : АДРЕСА_1) та з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 16.08.2005 р., ІПН : НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2) в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса місцезнаходження : 04114, м. Київ, вул. Автозаводська буд. 54/19, МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором № СL35797 від 21.04.2008 року у загальному розмірі 278096 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'яносто шість) грн. 48 коп., з яких : прострочена заборгованість по кредиту - 41779,35 грн. ; сума дострокового стягнення кредиту - 25864,59 грн. ; відсотки - 127923,73 грн. ; підвищені відсотки - 82528,81 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах судові витрати в сумі 2780 (дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 97 коп. на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати в сумі 540 (п'ятсот сорок) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що згідно з кредитним договором № СL35797 від 21.04.2008 року відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк», назва якого згодом змінена на публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», надало ОСОБА_2 кредит в сумі 70000,00 грн. на строк користування по 10.04.2015 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 36 % річних, і сплатою процентів за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) за підвищеною процентною ставкою у розмірі 108 % річних, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом шляхом внесення щомісячних ануїтентних платежів в терміни, розмірі та на умовах, що встановлені цим договором, з датою кінцевого повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 10.04.2015 року.

Однак встановлені цим договором терміни повернення наданого кредиту та терміни сплати відсотків за кредит ОСОБА_2 не дотримуються.

Наданий ОСОБА_2 кредит забезпечений порукою ОСОБА_3, про що 21.04.2008 року між позивачем і поручителем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № СL35797.

Відповідно до п.п.1.1., 1.3., 1.4. цього договору поруки, поручитель ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань боржником ОСОБА_2 за кредитним договором № СL35797 від 21.04.2008 року, а відповідно до п.2.2. цього договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом з повідомленням про його вручення).

Згідно з положеннями розділу 6 кредитного договору № СL35797 від 21.04.2008 року, № 11187115000 від 01.08.2007 року, кредитор має право вимагати від позичальника достроково погасити кредит до настання остаточного строку/терміну погашення, а п позичальник зобов'язується на письмову вимогу кредитора погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі й нарахування за цим договором (якщо мають місце), що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора, але не пізніше 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги кредитора, в одному з наступних випадків : - затримка сплати частини кредиту та/або процентів за його користування принаймні за один календарний місяць; - сума поточної заборгованості позичальника перевищує суму непогашеного кредиту більш ніж на 10%; - несплата позичальником більш ніж одного щомісячного платежу, що перевищує 5 % суми кредиту; - іншого істотного порушення умов цього договору (наприклад, прострочення сплати коштів на користь кредитору за цим договором).

У відповідності до п.п.9.1., 91.1.1., 9.3., у разі прострочення позичальником сплати щомісячного платежу та/або його частини (чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом) та/або сплати інших грошових зобов'язань позичальника за цим договором строк 90 календарних днів та більше, кредитор може призупинити надання та/або достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за цим договором. Після направлення повідомлення кредитора про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, сукупна заборгованість позичальника, у тому числі непогашений залишок кредиту та нараховані проценти, комісійні, податки та інші нарахування, вважаються простроченими та підлягають поверненню у терміни вказані в такому повідомленні.

Позивач рекомендованою поштою направив на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмову вимогу від 09.01.2014 року, яка містить вимогу про дострокове повернення кредиту та усіх нарахувань за ним у повному обсязі, а також містить попередження щодо того, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги.

Проте відповідачі залишили цю вимогу банка без задоволення.

Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 554 ч. 1 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Тому, виходячи з матеріалів справи з урахуванням вищевказаних правових норм, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив в повному обсязі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»та стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 14.02.2014 року склала у загальному розмірі 278096,48 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 41779,35 грн.; сума дострокового стягнення кредиту - 25864,59 грн.; відсотки - 127923,73 грн.; підвищені відсотки - 82528,81 грн.

Звертаючи увагу на доводи апеляційної скарги, що порука припинилась внаслідок прострочення кредитором строку звернення до суду до поручителя із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення ч. 4 ст. 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч. 4 ст. 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Разом з тим, шестимісячний строк для припинення поруки слід рахувати з моменту, коли позивач направив повідомлення про дострокове стягнення кредиту, тобто з 09 січня 2014 року.

Такий порядок обчислення строку, протягом якого позивач повинен був звернутися до суду, відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові № 6-169цс14 від 29.10.2014 року.

За таких обставин, вищевказані доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за кредитним договором не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про відсутності отримання жодного повідомлення, попередження банку про дострокового повернення кредиту не ґрунтуються на законі та не враховують положення вказаного кредитного договору.

Колегія судів акцентує увагу на тому, що пред'явленням вимоги до боржника є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову до суду, а також на тому, що навіть за умовами вказаного кредитного договору зазначений в його розділі 6 порядок дострокового повернення кредиту та інших належних платежів за своїм змістом є позасудовим порядком дострокового стягнення кредиту та належних банку платежів з вказівкою до того ж про обов'язок боржника достроково сплатити кредит та належні платежі і при відсутності даних про отримання ним письмової вимоги банку, оскільки поштова квитанція, якою підтверджується відправлення рекомендованого листа позичальнику на його адресу для листування, вважається документальним підтвердженням відправлення кредитором листа з вимогою виконати зобов'язання.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачається підстав для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко