Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
30.11.2009Справа №2-18/5368-2009 За позовом – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь (пр. Кірова/ пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000) До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз», м. Керч (вул. Чкалова, 151-А, м. Керч, 98300).
Про стягнення 78992,75 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Білялов М.Р. – ю/к., довіреність від 16.12.2008р.
Від відповідача – Огнєва Л.В. – в.о. начальника юр. відділу, дов. від 27.11.2009 року № 8/782.
СУТЬ СПОРУ: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз», м. Керч (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78992,75 грн., з яких 65319,17 грн. – сума основного боргу, 11478,52 грн. – сума інфляційного відшкодування, 2195,06 грн. – сума 3% річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 532, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 28.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 440-ПГ-2008. Згідно з умовами Договору, відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість переданого газу за цінами та в терміни, визначені зазначеним Договором.
На виконання умов Договору, у період з 01.03.2008р. – 31.03.2008р. позивач передав товар відповідачу загальною вартістю 307383,42 грн., що підтверджується актом прийому-передачі, але відповідач лише частково сплатив позивачу суму у розмірі 304638,51 грн.
У період з 01.04.2008р. – 30.04.2008р. позивач передав товар відповідачу загальною вартістю 188089,52 грн., що підтверджується актом прийому-передачі, але відповідач також лише частково сплатив позивачу суму у розмірі 125515,26 грн.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 65319,17 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
30.11.2009 року представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказує, що за період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року за відповідачем дійсно утворилася заборгованість у сумі 65319,17 грн., яка до дійсного часу не погашена.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
28.12.2007 року між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» та Відкритим акціонерним товариством «Керчгаз» укладено договір № 440-ПГ-2008 згідно з яким, Продавець передає у власність Покупцеві природний газ, а Покупець зобов’язаний прийняти його та оплатити у строки та у порядку, передбаченому договором.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що Продавець зобов’язується у 2008 році поставити Покупцю природний газ у об’ємі 14744,00 куб.м.
Додатковою угодою № 2/1 від 29.07.2008 року до договору від 28.12.2007 року, пункт 2.1 договору доповнено абзацом наступної редакції: «Продавець передає покупцеві в 2008 році газ в об’ємі 12248,00 тис. куб. м…»
Відповідно до пункту 4.1 договору та додаткової угоди № 2/1 від 29.07.2008 року, ціна реалізації газу власного видобутку визначається з урахуванням наявності газових лічильників та обсягу спожитого газу.
У період 01.03.2008 року по 31.03.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв 1736,041 тис. куб. м. природного газу по ціні 177,06 грн. за одну тис. куб. м., загальною вартістю 307383,42 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 31.03.2008 року.
Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки здійснюються плановими авансовими рівними платежами шляхом перерахування на рахунок продавця в поточному місяці коштів, рівних вартості об’єму газу, що передається у місяці передачі газу.
Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється до 20 числа, наступного за звітним місяця на підставі актів прийому передачі природного газу.
Відповідач лише частково сплатив позивачу кошти за спожитий газ у березні 2008 року у сумі 304638,51 грн., доказів оплати суми боргу у розмірі 2744,91 грн. відповідач суду не представив.
Крім того, у період 01.04.2008 року по 30.04.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв 1083,153 тис. куб. м. природного газу по ціні 173,65 грн. за одну тис. куб. м., загальною вартістю 188089,52 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 30.04.2008 року.
Відповідач лише частково сплатив позивачу кошти за спожитий газ у квітні 2008 року у сумі 125515,26 грн., доказів оплати суми боргу у розмірі 62574,26 грн. відповідач суду не представив.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором 440-ПГ-2008 від 28.12.2007 року у сумі 65319,17 грн., а саме: за період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року у сумі 2744,91 грн. та за період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року у сумі 62574,26 грн., у зв’язку із чим сума у розмірі 65319,17 грн. (2744,91+62574,26) підлягає стягненню з відповідача.
Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2195,06 грн., а саме: за період з 20.04.2008 року по 01.07.2009 року - 98,82 грн., за період з 20.05.2008 року по 01.07.2009 року – 2096,24 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 5.2 договору, остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється до 20 числа, наступного за звітним місяця на підставі актів прийому передачі природного газу.
Таким чином, нарахування 3% річних повинно бути здійснено починаючи з 21 числа наступного за звітним місяця, у зв’язку із чим сума 3% річних підлягає перерахуванню і зменшенню.
За розрахунками суду, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 2186,46 грн., а саме: за період з 21.04.2008 року по 01.07.2009 року - 98,37 грн., за період з 21.05.2008 року по 01.07.2009 року – 2088,09 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 11478,52 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
З урахуванням пункту 5.2 договору, нарахування інфляційної суми повинно бути здійснено починаючи з 21 числа наступного за звітним місяця, у зв’язку із чим інфляційна сума підлягає перерахуванню і зменшенню.
За розрахунками суду, позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 9441,64 грн., а саме: за період з 21.04.2008 року по травень 2009 року включно - 430,95 грн., за період з 21.05.2008 року по травень 2009 року включно – 9010,69 грн.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню лише у частині стягнення з відповідача 65319,17 грн. заборгованості, 9441,64 грн. – інфляційної суми та 2186,46 грн. – 3% річних. У іншій частині стягнення 3% річних та інфляційної суми суд відмовляє у зв’язку з неправильним розрахунком позивача.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
30.11.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.12.2009 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз», м. Керч (вул. Чкалова, 151-А, м. Керч, 98300, код ЄДРПОУ 03348130) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (м. Сімферополь, пр. Кірова, пр. Совнаркомовський, 52/1; р\р 26007301320204 Кримське ЦВ Промінвестбанк, МФО 324430, код ЄДРПОУ 00153117) 65319,17 грн. заборгованості, 9441,64 грн. – інфляційної суми; 2186,46 грн. – 3% річних; 769,47 грн. державного мита та 229,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Судове рішення № 6903528, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 30.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5368-2009. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: