Постанова № 6903530, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.11.2009Справа №2-31/7514-2008А Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Шильнової О.М.

за участю представників сторін:

від позивача – Мамутов А.Б., довіреність у справі

від відповідача – Скрильова О.В., довіреність у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 44)

до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (95000, м.Сімферополь, вул.Леніна, 17)

про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-419 від 06.06.08р. на суму 1156892,41грн., у тому числі 503262,93грн. недоїмки зі сплати страхових внесків, 452541,09грн. фінансових санкцій та 201088,39грн. пені. за період з 20.12.07р. по 08.02.08р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч положенням частин 12, 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем до спірної вимоги включено суми штрафних санкцій та пені за рішеннями №1032 від 13.12.2007р. та №167-177 від 07.02.2008р., які оскаржені підприємством в судовому порядку. Крім того, на думку позивача, відповідач неправомірно самостійно змінює призначення платежів позивача в рахунок погашення вимог про сплату боргу, які оскаржені, що призводить до необґрунтованого збільшення суми заборгованості, тоді як станом на 01.06.08р. за даними бухгалтерського обліку позивача заборгованість відсутня. Більш детально підстави позовних вимог викладені у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду АРК від 23.09.2008р. провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовими рішеннями в пов’язаних адміністративних справах №2-16/2427-2008А та №2-16/2428-2008А.

Ухвалою господарського суду АРК від 07.09.2009р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.

У процесі розгляду справи позивач заявою про уточнення адміністративного позову доповнив підстави позовних вимог і додатково в обґрунтування неправомірності спірної вимоги посилається на судові рішення у відповідній справі, якими визнані протиправними дії Управління ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя по самостійному перерозподілу грошових коштів позивача, сплачених на оплату страхових внесків на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07р. про застосування фінансових санкцій та пені після відкриття виконавчого провадження по примусовому його виконанню, яке включено у спірну вимогу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить скасувати спірну вимогу з підстав зазначених у позові та уточненнях до нього.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити, посилаючись на те, що спірна вимога винесена на підставі п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.03р., п.8.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1. Також вказує, що суми, які надходять від підприємства згідно вимог закону зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та санкцій, що виникли раніше. Стосовно рішення №1032 від 13.12.2007р. відповідач зазначає, що у визнанні його недійсним судом було відмовлено, а рішення №167-177 станом на травень 2008р. не визнані недійсними.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити через необґрунтованість позовних вимог за мотивами, викладеними у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» зареєстровано як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим за реєстраційним номером – 15-01-0094.

06.06.2008р. відповідач на підставі картки особового рахунку позивача, рішень №1032 від 13.12.2007р. та №№167-177 від 07.02.2008р. прийняв і направив позивачу вимогу про сплату боргу №Ю-419 на суму 1156892,41грн. (а.с.8, т.1).

Згідно спірної вимоги станом на 01.06.08р. заборгованість позивача відповідно до картки особового рахунку склала 1156892,41грн., з якої 503262,93грн. є недоїмкою зі сплати страхових внесків, 452541,09грн. фінансових санкцій та 201088,39грн. пені.

З заперечень відповідача слідує, що 503262,93грн. є недоїмкою станом на травень 2008 року, яка за рахунком 4%, 32%, 42% складає 474498,06грн., за рахунком 1-5% 28764,87грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків за грудень 2007року (частково сплачені в розмірі 415,81грн.), січень-квітень 2008 року (89489,34грн. – 415,81грн. + 94584,02грн. + 110031,04грн. + 102915,14грн. + 106659,20грн. = 503262,93грн.) та карткою особового рахунку позивача.

Позивачем надані до матеріалів справи копії платіжних доручень за період з грудня 2007 року по квітень 2008 року на загальну суму 511064,50грн., якими він сплатив свої поточні зобов’язання по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Проте, сплачені позивачем суми за поточними зобов’язаннями зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2007 року, січень-квітень 2008 року були спрямовані відповідачем на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків минулих періодів (лютий – травень 2007 року, жовтень – листопад 2007 року) і штрафних санкцій та пені за рішенням №1032 від 13.12.20007р.

При дослідженні платіжних доручень позивача та письмових відомостей відповідача щодо перерозподілу грошових коштів, сплачених позивачем цими дорученнями, судом встановлено, що грошові кошти в загальній сумі 258943,64грн., які були сплачені платіжними дорученнями №111 від 11.02.2008р. в сумі 45,84грн., №234 від 20.02.08р. в сумі 1822,00грн., №181 від 27.02.08р. в сумі 47,00грн., №333 від 03.03.08р. в сумі 14,00грн., №382 від 12.03.08р. в сумі 40410,39грн., №383 від 12.03.08р. в сумі 4793,00грн., №220 від 21.03.08р. в сумі 9240,00грн., №221 від 21.03.08р. в сумі 754,00грн., №566 від 07.04.08р. в сумі 87297,62грн., №567 від 07.04.08р. в сумі 5326,79грн., №600 від 09.04.08р. в сумі 2470,00грн., №601 від 09.04.08р. в сумі 144,00грн., №654 від 14.04.08р. в сумі 370,00грн., №655 від 14.04.08р. в сумі 50,00грн., №612 від 18.04.08р. в сумі 853,00грн., №613 від 18.04.08р. в сумі 13238,00грн., №622 від 21.04.08р. в сумі 16137,00грн., №623 від 21.04.08р. в сумі 1052,00грн., №703 від 13.05.08р. в сумі 70401,00грн. та №704 від 13.05.08р. в сумі 4478,00грн., були спрямовані відповідачем на погашення заборгованості позивача по штрафним санкціям та пені за рішенням №1032 від 13.12.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що рішення №1032 від 13.12.2007р. було предметом судового розгляду за позовом ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», який постановою господарського суду АРК від 11.04.08р. у справі №2-29/466-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.08р., залишений без задоволення з огляду на обґрунтованість цього рішення. (а.с.38-43, т.3).

Проте, постановою Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008р. по справі №2а-3197/08/8, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09р., визнано протиправними дії відповідача по самостійному перерозподілу грошових коштів позивача, сплачених на оплату страхових внесків на користь погашення заборгованості по рішенню УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя №1032 від 13.12.2007р. після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління ПФУ в Центральному районі АРК №1032 від 13.12.2007р. та в період примусового виконання цього рішення. Крім того, визнано протиправними дії Управління ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням №1032 від 13.12.2007р.

Відтак, з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено обставини, що не підлягають доказуванню відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, факт неправомірного перерозподілу відповідачем сплачених позивачем поточних зобов’язань по страховим внескам на погашення заборгованості по рішенню №1032 від 13.12.2007р., суд приходить до висновку про неправомірне нарахування позивачу суми основних зобов’язань по сплаті страхових внесків у спірній вимозі №Ю-419 від 06.06.08р. в сумі 258943,64грн.

Разом з тим, оскільки рішення №1032 від 13.12.2007 р. є чинним, то у позивача виникає обов’язок щодо його сплати.

Таким чином, позовні вимоги про скасування вимоги №Ю-419 від 06.06.08р. про сплату боргу в частині визначення позивачу недоїмки в сумі 258943,64грн. страхових внесків є обґрунтованими, тому позов в цієї частині підлягає задоволенню, а вимога в цієї частині підлягає скасуванню. В іншій частині в сумі 244319,29грн. нарахування спірною вимогою страхових внесків є правомірним з огляду на наступне.

Згідно з частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя відповідно до частини 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» були зараховані сплачені підприємством кошти за відповідними платіжними дорученнями в рахунок сплати недоїмки, що виникла раніше (лютий-травень, жовтень-листопад 2007 року), у порядку календарної черговості їх виникнення. Оскільки цих коштів не вистачило на погашення поточної суми зобов’язань це призвело до нарахування спірною вимогою недоїмки в сумі 244319,29грн.

Отже, позовні вимоги щодо скасування вимоги №Ю—419 від 06.06.08р. підлягають задоволенню частково, в сумі 258943,64грн. В іншій частині спірна вимога є обґрунтованою.

Стосовно визначення спірною вимогою позивачу штрафних санкцій в сумі 452541,09грн. та пені в сумі 201088,39грн., суд вважає їх включення у спірну вимогу необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для включення у спірну вимогу сум фінансових санкцій та пені стали рішення відповідача №1032 від 13.12.2007р. (в несплачені частині в сумі 233628,20грн. штрафних санкцій та 124817,92грн. пені) та №№167-177 від 07.02.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені рішення №1032 від 13.12.2007р. та №№167-177 від 07.02.08р були оскаржені позивачем у судовому порядку, про що свідчать позовні заяви і ухвали господарського суду АРК про відкриття провадження у справах №2-29/466-2008А від 09.01.08р., №2-16/2427-2008А, №2-29/2386-2008А, №2-29/2393-2008А, №2-29/2394-2008А, №2-29/2395-2008А, №2-29/2396-2008А, №2-29/2392-2008А, №2-29/2385-2008А, №2-16/2428-2008А від 26.02.08р. за даними позовами.

Постановами господарського суду АРК у цих справах було відмовлено у позовах ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» про скасування зазначених рішень, але судові рішення були оскаржені до апеляційної інстанції.

Отже, станом на дату формування спірної вимоги – 01.01.2006 р., №Ю-419 від 06.06.2008р. спір щодо рішень №1032 від 13.12.2007 р., №№167-177 від 07.02.2008 р., суми фінансових санкцій і пені за якими включені до спірної вимоги, мав місце, судові рішення не набрали законної сили.

Абзацом 2 частини 12 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено правило, за яким у разі оскарження страхувальниками вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафних санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Згідно абзацу 3 частини 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов’язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Таким чином, при наявності судового спору щодо відповідних рішень територіального органу пенсійного фонду до його вирішення за суттю і набрання судовим рішенням законної сили відповідач не мав права включати до вимоги про сплату боргу №Ю-419 від 06.06.2008р. суми штрафних санкцій та пені за цими рішеннями.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, в обгрунтування правомірності включення до спірної вимоги сум штрафних санкцій та пені, на 10 денний строк оскарження рішень про застосування штрафних санкцій, встановлений ст.106 Закону України №1058, оскільки абз.3 ч.13 ст.106 вказаного закону пов’язує зупинення строків сплати фінансових санкцій безпосередньо з оскарженням цих рішень до винесення судом рішення у справі, тобто коли вже відкрито провадження у справі за позовом страхувальника щодо оскарження рішення або вимоги про сплату боргу, то до його вирішення по суті територіальний орган Пенсійного фонду не має права застосувати штрафні санкцій та нараховувати пеню. Крім того, слід зазначити, що частина 12 цієї ж статті 106 передбачає зупинення нарахування пені з дня подання позову до суду незалежно від строку оскарження рішення про накладення штрафу або вимоги про сплату боргу.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено правомірності і обгрунтованості спірної вимоги про сплату боргу в частині нарахування пені та штрафних санкцій, а також визначення недоїмки в сумі 258943,64грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування вимоги про сплату боргу №Ю-419 від 06.06.2008р. в частині нарахування недоїмки в сумі 258943,64 грн., штрафних санкцій в сумі 452541,09 та пені у сумі 201088,39 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу №Ю-419 від 06.06.2008р. в сумі недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 244319,29грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд скасувати спірну вимогу про сплату боргу, суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК від 06.06.2008р. №Ю-419 в частині нарахування недоїмки в сумі 258943,64 грн., штрафних санкцій в сумі 452541,09 грн. та пені в сумі 201088,34 грн.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 2,68грн. з Державного бюджету України на підставі ч.3 ст.94 КАС України.

В судовому засіданні 24 листопада 2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 30.11.2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,70,71,86,94,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК №Ю-419 від 06.06.2008 р. в частині нарахування недоїмки в сумі 258943,64 грн., штрафних санкцій в сумі 452541,09 грн. та пені в сумі 201088,34 грн.

3.          В частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-419 від 06.06.2008р. в сумі недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 244319,29грн. у задоволенні позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида», (95040, м.Сімферополь, вул.генерала Васильєва, 44; ОКПО 05905680) 2,68 грн. державного мита.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.