Рішення № 6903508, 26.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2009Справа №2-19/5508-2009 За позовом – ТОВ «ХАСК», Харьківська область, смт.Песочін До відповідача – ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика», м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 3944,08 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» заборгованості у розмірі 3619,00 грн.; пені у розмірі 286,42 грн.; 3% річних у розмірі 38,66 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не розрахувався за поставлену продукцію за договором № 06/05-09 З від 06.05.2009 р.

На день слухання справи від позивача надійшло клопотання з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними документами у зв’язку з тим, що на час розгляду справи позивач не має можливості направити в судове засідання свого представника.

Відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористувався, повідомився належним чином – замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) за наявними матеріалами

Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

                                                  В С Т А Н О В И В :

06 травня 2009 р. між ТОВ «ХАСК» (код ЄДРПОУ 31556047) та ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (код ЄДРПОУ 33131603) укладений договір № 06/05-09 З, відповідно до п.1.1 якого продавець – ТОВ «ХАСК» зобов’язався передати у власність покупця - ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» липку пакувальну стрічку, а покупець в порядку та на умовах визначених даним договором, зобов’язався прийняти від продавця та оплатити отриману продукцію (а.с.10-11).

Відповідно до п.6.1., 6.2., 6.3 вказаного договору товар передається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту. Покупець зобов’язується призвести 50 % передплату партії продукції у строк не пізніше ніж на три банківських дня до дати відвантаження партії продукції на поточний рахунок продавця. Остаточний рахунок сторони проводять по факту поставки у відповідності з даними розрахунків-фактур і відвантажувальних документів, в строк, не пізніше 10 банківських днів з моменту поставки продукції покупцю. Датою поставки вважається дата, зазначена у податковій накладній.

Відповідно до п.7.2 вказаного договору за порушення строків оплати продукції відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 5% від вартості товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожень день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.4 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а у відношенні зобов’язань – до виконання їх сторонами у повному обсязі.

07.05.2009 р. відповідач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 3500,00 грн., що підтверджується витягом з рахунку платежів від 07.05.2009 р. (а.с.18).

ТОВ «ХАСК» здійснив поставку липкої пакувальної стрічки на суму 7119,00 грн., що підтверджує накладна № 132-З від 07.05.2009 р. та довіреність від 07.05.2009 р. № 272 (а.с.13-14).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3619,00 грн.; пеню у розмірі 286,42 грн.; 3% річних у розмірі 38,66 грн.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 38,66 грн.

Відповідно до п.7.1 вказаного договору за порушення строків поставки продукції, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасної поставленої продукції.

Сума пені розрахована позивачем відповідно до положень ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями) та підлягає стягненню у розмірі 286,42 грн.

Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В:

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (95013, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 39, р/р 26000060040260 в КРУ ПРИВАТБАНК, м.Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33131603) на користь ТОВ «ХАСК» (62418, Харьківська область, смт.Песочин, вул.Технологічна, 5, р/р 26005200000129 в ВАТ «ВиЄйБи Банк», м.Київ, МФО 380537, ЄДРПОУ 31556047) 3619,00 грн. заборгованості; пеню у розмірі 286,42 грн.; 3% річних у розмірі 38,66 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

01.12.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.