Рішення № 6903506, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2009Справа №2-2/3683-2009 за позовом ТОВ "Герої Перекопу" (96000, Красноперекопський район, с. Іллінка, вул.Конституції, 4; 96020, Красноперкопський район, с.Почетне, вул..Жовтнева, буд.45) до Селянського (фермерського) господарства "Рябоконь В.Ю." (96000, с.Совхозне, Красноперекопського району, вул. Ювілейна, буд. 10, кв.11)

про стягнення 122 468,97 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач: Квасніков та Шинкарук – представники, довіреності у справі.

Відповідач: не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК з позовом до відповідача про стягнення 122468,97грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснив протиправні дії, які полягали у незаконному недопущенні води, необхідної для затоплення полів, засіяних рисом, та ці дії привели до заподіяння позивачу збитків. У результаті протиправних дій відповідача позивач втратив прибуток, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду про стягнення 122468,97грн. збитків.

16 липня 2009 р. від позивача надійшла заява від 15.7.2009р., якою він збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заподіяні збитки у сумі 1156316грн.97коп., які складаються з реальних збитків у сумі 122468грн.97коп. та упущеної вигоди у сумі 1033848,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні 20.7.2009 р. надав суду заяву від 20.7.2009 р., відповідно до якої просить суд накласти арешт на майно відповідача, розташоване за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Ювілейна, буд. 10, кв.11 та заборонити відповідачу здійснювати дій, які спрямовані на відчуження майна, яке належить йому на праві власності. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що позовна сума є значною, фінансове становище відповідача нестабільне, відповідач має реальну можливість зробити відчужування майна, що належить йому, а невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою ГС АРК від 20.7.2009р. у справі №2-2/3683-2009 суд наклав арешт на майно, яке належить Селянському (фермерському) господарству «Рябоконь В.Ю.» на суму 1156316грн.97коп.

Ухвалою від 20.7.2009 р. справу №2-2/3683-2009 враховуючи клопотання відповідача слуханням відкладено на 02.9.2009 р., але 02.9.2009 р. засідання Господарського суду АР Крим не відбулось, у зв'язку з відсутністю справи, оскільки, 17.8.2009р. до ГС АРК надійшла скарга Селянського (фермерського) господарства "Рябоконь В.Ю." на ухвалу Господарського суду АР Крим від 20.7.2009 р. у справі №2-2/3683-2009 та справу було спрямовано до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою САГС від 21.10.2009р. у справі №2-2/3683-2009 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Рябоконь В.Ю." залишено без задоволення, ухвалу ГС АРК від 20.7.2009 р. у справі №2-2/3683-2009 залишено без змін.

24 листопада 2009 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю представника відповідача у іншому судовому процесі.

У судовому засіданні 24.11.2009р представники позивача надали суду клопотання про заміну назви відповідача з Селянського (фермерського) господарства "Рябоконь В.Ю." на Фермерське господарство "Рябоконь В.Ю.", а також про зміну місцезнаходження позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи, у тому числі відзив на позов, до суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» для здійснення господарської діяльності в 2009 році, на території Совхозненської сільської Ради, узяло в оренду сільськогосподарські землі.

Поля, поблизу с.Рисове загальною площею 34.6 га., засівали рисом сорту Україна-96 першої репродукції, урожаю 2008 року зі схожістю 94%.

Висів рису був здійснений з насіння куплених у СТОВ «Штурм Перекопу» за договором купівлі-продажу №24/04/09-РС від 24 квітня 2009 року за ціною 5 000 грн. за одну тонну.

Посівні роботи (посів) були здійснені на підставі договору про надання сільськогосподарських послуг №16/01/09-УСХ від 16 січня 2009 року.

Згідно Акту витрат насіння і посадочного матеріалу №4 від 30.4.2009р норма висіву була дотримана і на 34.6 га. землі було висіяне 9 861 кг рису.

Згідно технології вирощування рису, відразу після закінчення посівних робіт, він підлягає затопленню.

ТОВ «Герої Перекопу» уклали договір на оренду меліоративних систем і договір на надання послуг з подачі води для поливу сільськогосподарських культур №16 від 24 березня 2009 року.

15.4.2009р у виконання п п.1.1 пункту 1 договору на оренду меліоративних систем позивачеві по акту прийому-передачі були передані в оренду меліоративні системи (в т.ч. і меліоративна система, що значиться як ХР-3-9) і відповідно до договору №16, для поливу висіяного рису, в меліоративну систему ХР-3-9 в необхідному об'ємі була поставлена вода.

Посівні роботи, згідно Акту виконаних робіт від 30.4.2009 до договору №16/01/09-УСХ, були закінчені 30.4.2009, але посівні поля в результаті противоправних дій з боку відповідача затоплені не були.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

30.4.2009р СФХ «Рябоконь В.Ю.», з метою не допущення надходження поливної води на засіяні ТОВ «Герої Перекопу» рисові поля, в меліоративній системі ХР-3-9 (далі — канал ХР-3-9), закрив шлюз, через який вода повинна була поступати на засіяні поля і закидало в цьому ж каналі мішками із землею трубу (друге джерело надходження води), що привело до несанкціонованого накопичення в каналі ХР-3-9 води, яку відповідач, розривши ліву греблю (беріг) каналу ХР-3-9, направив в сусідній скидній канал ОС-9 і в місцях блокування води, виставив охорону.

По даному факту була створена комісія у складі заступника начальника Красноперекопського водного господарства, голови Совхозненської сільської ради, представників СФХ «Рябоконь В.Ю.» і ТОВ «Герої Перекопу».

Обстеживши аварійну ділянку каналу ХР-3-9, комісія в Акті від 30.4.2009р вказала, що представниками (працівниками) СФХ «Рябоконь В.Ю.» була порушена цілісність лівої греблі каналу ХР-3-9 і вода, призначена для затоплення рисових чеків засіяних ТОВ «Герої Перекопу», направлена в скидній канал ОС-9, у зв'язку з чим було прийнято рішення, що зобов'язує СФХ «Рябоконь В.Ю.» відновити ліву греблю каналу ХР-3-9.

Дані вимоги відповідач проігнорував і продовжував перешкоджати надходженню води на засіяні позивачем рисові поля.

Дане підтверджується комісією у складі представників від Красноперекопськой райдержадміністрації, Красноперекопського управління водного господарства і ТОВ «Герої Перекопу», якою був складений Акт №7 від 20.5.2009р, у якому зафіксовано закриття шлюзу каналу ХР-3-9, закидання мішками із землею труби і руйнування СФХ «Рябоконь В.Ю.» цілісності лівої греблі з метою не допущення надходження поливної води на засіяні ТОВ «Герої Перекопу» рисом поля.

25.6.2009р комісією у складі представників від Совхозненської сільради, Красноперекопського управління водного господарства і ТОВ «Герої Перекопу», також був складений Акт і зафіксовано не допущення СФХ «Рябоконь В.Ю.» поливної води на засіяні рисом поля ТОВ «Герої Перекопу», шляхом закриття в каналі ХР-3-9 шлюзу, закидання мішками із землею труби і руйнування цілісності лівої греблі з метою скидання води в зрошувальний канал ОС-9.

За фактом здійснення відповідачем протиправних дій, що призвели не допущення надходження поливної води на засіяні поля, 10.6.2009р державним інспектором по контролю за використанням і охороною земель був складений Протокол №000120 про адміністративне правопорушення відносно СФХ «Рябоконь В.Ю.» і видано розпорядження про усунення виявлених порушень.

Проте, згідно Актів перевірки дотримання земельного законодавства від 08.5.2009р допущені порушення усунені не були.

Керівник СФХ «Рябоконь В.Ю.» В.В. Ванагене в своєму поясненні в Протоколі №000120 від 10.6.2009р вказала, що, вони не чинитимуть перешкоди по постачанню води і звільнять канал ХР-3-9 тільки тоді, коли буде остаточно вирішений спір, що виник.

Відповідачем в результаті порушення вимог діючого законодавства завдано позивачу збитків.

Ст.49 ХК України передбачає, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

У силу п.8.ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів являється відшкодування збитків.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Пункт «д» ст..156 Земельного кодексу України також передбачає, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. ( ч.1 ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідач, здійснив протиправні дії, що виразилися в незаконному перегородженні (не допущенні) води, необхідної для затоплення полів що засівають рисом і ці дії, привели до спричинення позивачеві недомовлених збитків, що виразилися в загибелі (втраті) висіяного рису і не отриманні прибули, на яку позивач справедливо розраховував, оскільки виконав всі необхідні для цього дії і лише протиправні дії відповідача позбавили позивача цієї можливості.

Так, в результаті протиправних дій відповідача позивачу завдано збитків на суму 1156316грн.97коп., які складаються з реальних збитків у сумі 122468грн.97коп. та упущеної вигоди у сумі 1033848,00грн., які підлягають стягненню з відповідача (відповідний розрахунок і документи, що його підтверджують, додаються).

Розмір упущеної вигоди у сумі 1033848,00грн визначений на підставі Довідки №03.01-10/410 від 09.7.2009р про врожайність рису в Красноперекопськом районі за 2008 рік і Довідки №6/229/08-17 від 02.7.2009р про вартість рису сирцю за станом на 01.7.2009р.

Також у позивача виникли збитки у вигляді втрати висіяного рису, розмір яких визначається як його вартість (його ціни на момент покупки). Ціна рису при покупці, згідно договору купівлі-продажу №24/04/09-РС від 24.4.2009, склала 5000,00грн. за одну тонну. Кількість висіяного зерна на площі 34.6 га., згідно Акту №4 від 30.4.2009р, склала 9 861 кг. Таким чином, розмір збитків у вигляді втраченого (висіяного) рису, складає 49305,00грн.

Загибель рису зафіксована: Актом від 14 травня 2009 року складеним комісією у складі головного агронома, агронома-насіннєзнавства, бригадира рисівника, начальника Красноперекопськой державній насінній інспекції, головного фахівця з рослинництва управління АПР Красноперекопськой райдержадміністрації і Актом від 01.6.2009р складеним комісією у складі головного агронома ТОВ «Герої Перекопу», головного фахівця управління АПР Красноперекопськой райдержадміністрації і начальника Красноперекопськой державній насінній інспекції з документами, що додаються до них.

Розрахунок збитків (прямих витрат), пов'язаний з висівом рису і вживанням заходів необхідних для подальшого його проростання, складається з:

·          підготовки меліоративних систем (каналів), для чого позивач уклав договір на надання сільськогосподарських послуг №16/01/09-УСХ від 16 січня 2009 року відповідно до якого виконавець за даним договором провів очищення зрошувального і скидного каналу екскаватором «HITACHI”. Вартість даних послуг з вказаного договору склала: очищення зрошувальних каналів — 5 989,50грн, а очищення скидних каналів - 5082,00грн., всього - 11071,50грн.

·          підготовці насіння, для чого були куплені і використані наступні добрива: Карбомід марки Б — по витратній накладній №B-VAL-000007 від 30 квітня на суму 16 723,36 грн., Аммофос — по витратній накладній №27-04-09/9 від 27 квітня 2009 року на суму 7648,34грн., Біофунгіцид АГАТ-25К — за договором постачання від 13 березня 2009 року і витратної накладної №РН-0000089 від 23.04.09 на суму 251,63грн., Вінцит 5% - по накладній №0000000039 від 01.5.2009р на суму - 1 745,27 грн., Реаком Р зерно по витратній накладній №36-1 від 14.4.2009р на суму 748,80грн., всього на суму 27 117,40 грн. Вказані удобрення були використані за призначенням (внесені) на підставі договору №05/01/09-УСХ-п.п. від 05.01.2009р, що підтверджується Актом виконаних робіт №УТ266 від 31.5.2009р і Актом №27 за травень місяць 2009 року про використання мінеральних, органічних і бактерійних добрив і засобів хімічного захисту рослин. Вартість наданої послуги склала 1 412,37грн. Також у виконання даного договору була здійснена нарізка променів, згідно Акту виконаних робіт №УТ266 від 31.5.2009р і облікового листа №2499 за квітень 2009 рік вартістю 561,87грн, а також протрава насіння рису, що підтверджується Актом виконаних робіт №УТ219 від 30.4.2009, вартість даних послуг склала 1251,83грн. Загальна сума витрат - склала 30 343,47грн.

·          ремонту водовиделов, який був виконаний екскаватором на підставі договору №17/02/09-УСХ від 17.02.2009р. Згідно Акту виконаних робіт від 31.5.2009р вартість наданих послуг складає 1665,00грн.

·          підготовки поля — дискування. Дані роботи були виконані власними силами і згідно розрахунку і путнього листа №89 від 30.4.2009 витрати склали у розмірі 1 425,09грн.

·          проведених посівних робіт, які були виконані власними силами і витрати на яких склали: заробітна плата працівника-тракториста Серофімчук Д.М. в сумі 113,62грн. і витрачене дизельне паливо (32л.) вартістю 4,066, що складає 130,12грн, а всього 243,74грн. Дані витрати підтверджуються путнім листом тракториста №172 від 30.4.2009р, договором №16/02/09-ГСМ-ТКД ВІД 16.02.2009р і розрахунком.

·          витрат пов'язаних з оплатою рисових полів, а саме, позивач узяв в оренду, на підставі договору оренди землі від 30 квітня 2009 року, земельну ділянку, але оскільки частиною земельної ділянки, а саме 34.6 га. позивач з вини відповідача не може скористатися за призначенням, висіяний на даних площах рис пропав і засівати їх знов не надається можливим, а орендну плату позивач зобов'язаний сплачувати своєчасно і в повному об'ємі впродовж всього терміну дії договору, то позивач обгрунтовано вважає, що дані збитки (з квітня по жовтень 2009 рік) підлягають відшкодуванню відповідачем, а саме в сумі 15 042,70грн.

·          витрат понесених у зв'язку з втратою поливної води, згідно договору на надання послуг з подачі води для поливу сільськогосподарських культур №16 від 24.3.2009р, позивачеві для затоплення полів поставлена вода в необхідних для затоплення об'ємах, що підтверджується Актами до договору, але із-за протиправних дій відповідача, даною водою позивач не зміг скористатися, оскільки вода була відповідачем направлена в скидній канал ОС-9. Вартість не отриманої води (збитки) складає 2 242,08грн.

Суд знаходить цей розрахунок правильним та обґрунтованим, оскільки позивачем понесені реальні збитки у сумі 122468грн.97коп, а також упущена вигода у сумі 1 033 848,00 грн.

Відповідачами контррозрахунок суми збитків суду не наданий.

За викладених обставин і діючого законодавства виходить, що позивач має право на відшкодування збитків що виникли у нього із-за неправомірних дій відповідача, тому суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню повністю, оскільки вищевикладені спільні дії відповідача були неправомірними та призвели до завдання позивачу збитків.

Відповідно до ст. 32-34 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав. Відповідачем не доведено, що не з його вини в результаті протиправних дій на порушення вимог діючого законодавства завдано збитків позивачу. Відповідач при розгляді даної справи не представив до суду доказів відсутності своєї провини в неналежному виконанні зобов'язань та заподіянні збитків.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

24 листопада 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав клопотання від 24.11.2009р, відповідно до якого просить суд замінити відповідача - Селянське (фермерське) господарство "Рябоконь В.Ю." на Фермерське господарство "Рябоконь В.Ю." у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи.

Відповідно до статуту Фермерського господарства "Рябоконь В.Ю." зареєстрованого 05.10.2009р, довідки з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Селянське (фермерське) господарство "Рябоконь В.Ю." змініло назву юридичної особи на Фермерське господарство "Рябоконь В.Ю.", а отже ФГ "Рябоконь В.Ю." являється правонаступником всіх прав та обов’язків, у тому числі і майнових, Селянського (фермерського) господарства "Рябоконь В.Ю.".

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї сторони у спірному або встановленому рішенням господарським судом правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства або організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст..44, 49 ГПК України віднести на відповідача.

Позивач заявою від 15.7.2009р збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача збитків на суму 1156316грн.97коп., які складаються з реальних збитків у сумі 122468грн.97коп. та упущеної вигоди у сумі 1033848,00грн, але з вимоги про стягнення упущеної вигоди у сумі 1033848,00грн не було оплачено позивачем державного мита, у зв’язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет недосплачене державне мито.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В результаті розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідача цьому не перешкоджає. Крім того, слухання справи вже відкладалося саме за клопотанням відповідача.

Більш того, вказані у клопотанні обставини, не являються поважною причиною для відкладення справи слуханням, оскільки стороною в господарському процесі є юридична особа Селянське (фермерське) господарство "Рябоконь В.Ю.", суд не запрошує для участі в судовому засіданні конкретних осіб і при зайнятості певних осіб, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники, тем більш, що відповідачем не представлено жодних доказів у підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши клопотання позивача про зміну адреси, суд дійшов до висновку, що воно підлягає задоволенню.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників позивача в судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 26.11.2009р.

Керуючись ст.ст. 25,44,49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти клопотання позивача від 24.11.2009р.

2.          Замінити відповідача - Селянське (фермерське) господарство "Рябоконь В.Ю." (96000, с.Совхозне, Красноперекопського району, вул. Ювілейна, буд. 10, кв.11) на Фермерське господарство "Рябоконь В.Ю." (96000, с.Совхозне, Красноперекопського району, вул. Ювілейна, буд. 10, кв.11).

3.          Позов задовольнити.

4.          Стягнути з Фермерського господарства "Рябоконь В.Ю." (96000, с.Совхозне, Красноперекопського району, вул. Ювілейна, буд. 10, кв.11, ЗКПО 30863263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» (96020, Красноперкопський район, с.Почетне, вул..Жовтнева, буд.45, ЄДРПОУ 34897825, р/р 26006060125446 в КРУ КБ «Приватбанк» г.Симферополь, МФО 384436, ІНН 348978201077) 1156316грн.97коп. збитків, 11 563грн.16коп. державного мита, 315,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» (96020, Красноперкопський район, с.Почетне, вул..Жовтнева, буд.45, ЄДРПОУ 34897825, р/р 26006060125446 в КРУ КБ «Приватбанк» г.Симферополь, МФО 384436, ІНН 348978201077) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі10023грн16коп.

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.