Постанова № 69026357, 19.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 910/8955/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.,

за участю представників учасників апеляційного провадження:

від позивача: Шабліовська В.В. - представник за довіреністю № 37 від 31.08.2017;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи 1: Голік О.А. - представник за довіреністю № 27-6902/17 від 30.03.2017;

від третьої особи 2: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2017

у справі № 910/8955/16 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРАКТИКА"

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2 Національний банк України

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" (надалі - ПАТ "УПБ") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (надалі - відповідач 1) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відступлення прав вимоги від 27.05.2015, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 27.05.2015 та зареєстрованого в реєстрі за №6361, зобов`язання відповідача повернути на користь позивача права майнової вимоги за вказаним договором, оригінали документів, отриманих згідно акту приймання-передачі від 27.05.2015.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2017 прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 26.04.2017.

02.06.2017 відповідачем 2 було заявлено клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для надання відповідей на поставленні в постанові Вищого господарського суду України від 28.03.2017 питання, а саме: встановлення чи спростування реальності та належності здійснення розрахунків між сторонами спірного правочину, правильного визначення розміру заборгованості за тілом кредиту, відсоткам, пені за кредитним договором №06.1-20/192 від 24.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2017, зокрема, призначено у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 910/8955/16 до закінчення проведення експертизи по справі та отримання висновку експерта.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу, а справу - направити для розгляду до місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Коротун О.М., суддів: Гончарова С.А., Хрипуна О.О., та призначено до розгляду на 19.09.2017.

В судовому засіданні 19.09.2017 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні 19.09.2017 апеляційну скаргу також підтримала, просила її задовольнити, окрім цього подала письмові пояснення у даній справі, в яких зазначила, що в господарських судах України розглядаються понад 10 аналогічних справ, де суди самостійно встановлюють обставини наявності або відсутності ознак нікчемності правочину. А тому третя особа 1 вважає недоцільним призначення експертизи у даній справі, та, відповідно, зупинення провадження.

Представники відповідачів та третьої особи 2 в судове засідання 19.09.2017 не з'явились, про причини неявки на дане судове засідання не повідомили, жодних заяв, клопотань від учасників не надходило. Разом з цим, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення про час та місце судового засідання (зокрема, поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 04.09.2017 усім відсутнім учасникам апеляційного провадження).

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та з урахуванням відсутності клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку за відсутності представників відповідачів та третьої особи 2, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 призначено у даній справі судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновків судових експертів.

При цьому, призначаючи експертизу у даній справі, суд першої інстанції в обґрунтування здійснення такої процесуальної дії зазначив лише наступне: «Враховуючи правові норми та клопотання відповідача, яке задовольняється, суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу та зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Зокрема, відповідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Звертаючись із клопотанням про призначення у даній справі судової експертизи, відповідач 2 зазначив наступне: "Саме за допомогою судової експертизи можна буде встановити чи спростувати реальність та належність здійснення розрахунків між стоонами спірного правочину, а вирішення означеного питання потребує спеціальних знань. В даному випадку має бути призначено судову економічну експертизу".

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції призначив судову експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:

1)Чи існувала станом на 27.05.2015 реальна можливість у ТОВ «ФК Аурум Фінанс» здійснити оплату на користь ПАТ «УПБ» за договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015, з урахуванням спеціальних обмежень щодо порядку розрахунків, введених постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ про віднесення Банку до категорії проблемних?

2) Чи носили розрахунки між ТОВ «ФК Аурум Фінанс» та ПАТ «УПБ» за договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015 реальний характер? Яким чином здійснювались ці розрахунки?

3) Які саме фінансові наслідки настали для ТОВ «ФК Аурум Фінанс» та ПАТ «УПБ» в результаті здійснення відповідної операції згідно платіжного доручення №72 від 27.05.2015 - реальне надходження коштів на рахунок Банку чи коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань?

Таким чином, поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта питання стосуються встановлення обставин існування можливості оплати у ТОВ «ФК Аурум Фінанс» за договором відступлення, встановлення характеру розрахунків та намірів у ТОВ «ФК Аурум Фінанс» здійснити оплату на користь ПАТ «УПБ» за договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015, а також фінансові наслідки такої оплати для ТОВ «ФК Аурум Фінанс».

Відтак, місцевим господарським судом було призначено судову експертизу у даній справі, при цьому жодним чином судом не було обгрунтовано, у вирішенні яких саме питань необхідні спеціальні знання та в яких галузях. А також не було зазначено судом першої інстанції причин, що унеможливлюють дослідження або вирішення окремих питань судом самостійно на підставі наданих учасниками судового провадження доказів та пояснень. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що місцевий господарський суд не позбавлений права також витребувати в порядку ст. ст. 33, 34, 38 ГПК України додаткові докази для вирішення певних питань.

Тоді як, відсутність мотивування необхідності призначення судової експертизи у даній справі та відповідно зупинення провадження у справі суперечить положенням ст.ст. 41, 43, 79, п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України.

За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, при прийнятті ухвали про призначення судової експертизи у даній справі, суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді даної справи зокрема, що стосуються встановлення ознак нікчемності правочину, тощо.

У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, вказану ухвалу місцевого господарського суду від 07.06.2017 не можна визнати обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права.

Відтак, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження по справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, питання щодо призначення судової експертизи, а відтак як наслідок - зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження по справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 по справі № 24/489).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/8955/16 про призначення судової експертизи та зупинення провадження по справі до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів по справі не можна визнати такою, що відповідає неведеним процесуальним вимогам, а тому, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав призначення судової експертизи та зупинення провадження у даній справі, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України, а апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. - задоволенню. В свою чергу, матеріали справи повертаються до місцевого господарського суду для розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 41, 43, 79, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/8955/16 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/8955/16 - скасувати. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

3. Матеріали справи № 910/8955/16 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун