Постанова № 6900395, 26.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

26.10.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4278/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймав участь прокурор: Фірцак Т.Ю.

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

17.08.09 р. відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом спору по справі є оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві за наслідками проведення перевірки від 31.07.08 р. та складеному Акту (надалі - Акт перевірки) від 31.07.08 р. № 601/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з: ТОВ ”ВБФ ”Олександр”, ТОВ ”Метаком Укр”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ТОВ МП ”Марта-А”, ТОВ ”Технотрейд Сервіс”, ТОВ ”Південний термінал”, ТОВ ”МеталІнвестРесурс”, ДП ”Ера 4” ВАТ МП ”Ера” за період вересень, жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий 2008 р.

За наслідками перевірки та висновків, викладених у Акті перевірки, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2365549,09 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.07.08 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”ВБФ ”Олександр”, ТОВ ”Метаком Укр”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ТОВ МП ”Марта-А”, ТОВ ”Технотрейд Сервіс”, ТОВ ”Південний термінал”, ТОВ ”МеталІнвестРесурс”, ДП ”Ера 4” ВАТ МП ”Ера” за період вересень, жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий 2008 р.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 2365549,09 грн., в тому числі за періоди - вересень 2007 р. на 135884,28 грн., за жовтень 2007 р. на 326567,62 грн., за листопад 2007 р. на 735717,8 грн., за січень 2008 р. на 1009427,93 грн., за лютий 2008 р. на 157951,46 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.08.08 р. за № 00009136/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2365549,09 грн., в тому числі за періоди - вересень 2007 р. на 135884,28 грн., за жовтень 2007 р. на 326567,62 грн., за листопад 2007 р. на 735717,8 грн., за січень 2008 р. на 1009427,93 грн., за лютий 2008 р. на 157951,46 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача були перераховані суми податку на додану вартість підприємствам контрагентам, які повинні були сплатити відповідну суму податку на додану вартість до Державного бюджету у відповідному податковому періоді. Але за результатами отриманих інформацій від інших податкових інспекцій деякі підприємства по останньому ланцюгу постачання не знаходяться за юридичною адресою, не надають декларації з ПДВ ї це призводить до того, що податок на додану вартість не був сплачений до бюджету.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2365549,09 грн. за періоди - вересень 2007 р. на 135884,28 грн., за жовтень 2007 р. на 326567,62 грн., за листопад 2007 р. на 735717,8 грн., за січень 2008 р. на 1009427,93 грн., за лютий 2008 р. на 157951,46 грн.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, виходячи з наступного.

За наслідками перевірки вересня 2007 р. відповідач по справі виключив з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 135884, 28 грн., на підставі того, що у результаті перевірки підприємств по ланцюгу постачання деякі юридичні особи мають ознаки фіктивних підприємств. Так, за вересень 2007 р. відповідачем проаналізовано три ланцюга постачання, по яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

1 ланцюг. Позивач по справі уклав договір з ТОВ ”Технотрейд-Сервис”, якому у вересні 2007 р. перерахував податку на додану вартість у розмірі 25892,74 грн. За даними Акту перевірки, ТОВ ”Технотрейд-Сервис” відобразило у своїй декларації перераховану суму у складі податкових зобов’язань за вересень 2007 р. В подальшому, ланцюг має вид: ТОВ ”Технотрейд-Сервис” - ТОВ ”ППС-Союз”- ТОВ ”ТД Індустрія” - ТОВ ”Інвестторгсервіс”.

Під час проведення судового засідання було з’ясовано, що ТОВ ”Інвестторгсервіс” сплатило податок на додану вартість у сумі 29769,26 грн. З акту перевірки вбачається, що відповідач не надав належної оцінки факту включення до податкових зобов’язань суми 29769,26 грн., але при цьому вважає його фіктивним через те, що 20.05.08 р. (через 8 місяців після господарської операції) останнього визнано банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, від здійснених поставок по ланцюгу з загальної суми сплаченого податку залишилось не підтвердженим тільки податок на суму 100,82 грн., але при цьому відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на усю суму ланцюга - тобто на 25892,74 грн.

2 ланцюг. Позивач мав договір постачальником ПП ”Аква Плюс-Н”, якому у вересні 2007 р. перерахував у вартості товару податок на додану вартість у розмірі 12723,86 грн. Зазначена сума була включена до відшкодування у вересні 2007 р. ПП ”Аква Плюс-Н” відобразило у декларації зазначену суму у складі податкових зобов’язань за вересень 2007 р.

ПП ”Аква Плюс-Н” мав господарські відносини з ТОВ ”Постачання та сервіс”, у якого придбає товар у складі ціни якого сплачено податок на додану вартість у розмірі 12483,68 грн.

Під час перевірки відповідач не підтверджує дані про включення до податкових зобов’язань у розмірі 12483,68 грн. та вважає ТОВ ”Постачання та сервіс” фіктивним через те, що не встановлено його місцезнаходження.

За таких обставин відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на усю суму ланцюга, тобто на 12723, 86 грн.

3 ланцюг. Позивач мав укладений договір з постачальником ТОВ ”Південний термінал”, якому у вересні 2007 р. перерахував кошти за товар, у складі якого був включений податок на додану вартість у розмірі 97267,68 грн., яка включена до відшкодування у вересні 2007 р.

ТОВ ”Південний термінал” мало господарські відносини у ланцюгу з іншими суб’єктами господарювання. При проведенні зустрічних перевірок відповідач отримав інформацію про юридичну особу ТОВ ”НікАгроСпектр”, яке у жовтні 2007 р. було визнане банкрутом. За таких підстав відповідач не включив суму податкових зобов’язань у розмірі 91681,51 грн.

Під час вирішення спору з’ясовано, що за всіма зазначеними господарськими операціями здійсненими позивачем у вересні 2007 р. був отриманий відповідний товар та надані послуги.

Судом також з’ясовано та встановлено, що зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 р. на суму 326567,62 грн., за листопад 2007 р. на суму 735717,8 грн., за січень 2008 р. на суму 1009427,93 грн. та за лютий 2008 р. на суму 157951,46 грн. здійснювалось відповідачем у той же спосіб і з тих же підстав, як зазначено вище, тобто з підстав відсутності інформації, не знаходження за юридичною адресою, не наданням копій документів тощо.

Суд вважає, що не можна вважати викладені у Акті перевірки висновки, саме за таких обставин, доведеними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, податкового. Судом встановлено, що висновки відповідача не ґрунтуються на відповідних доказах, а саме, висновки про фіктивність деяких підприємств не підтверджена проведенням зустрічної перевірки або в інший спосіб. Відповідач в Акті перевірки безпідставно та без наявності відповідних документів зазначив про фіктивних деяких підприємств у ланцюгу поставок. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити з яких підстав, на якій нормі закону базуються висновки податкової інспекції про фіктивність підприємств - контрагентів позивача по справі.

Такі дії відповідача свідчать про порушення вимог наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 (затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205) про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, пункту 2.3.4 згідно якому не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України ”Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України ”Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” позивач по справі виконав обов’язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач належним чином відповідно до закону мав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз норм діючого законодавства України, зокрема, Закон України ”Про податок на додану вартість” не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. Покупець (позивач по справі) не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що Акт перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства, тому прийняте спірне податкове повідомлення-рішення не є чинним.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2365549,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

27.11.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”26” жовтня 2009 р. Справа № 2а-4278/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймав участь прокурор: Фірцак Т.Ю.

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

17.08.2009 р. Відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом спору по справі є оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві за наслідками проведення перевірки від 31.07.08 р. та складеному Акту (надалі - Акт перевірки) від 31.07.08 р. № 601/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з: ТОВ ”ВБФ ”Олександр”, ТОВ ”Метаком Укр”, ПП ”Аква Плюс-Н”, ТОВ МП ”Марта-А”, ТОВ ”Технотрейд Сервіс”, ТОВ ”Південний термінал”, ТОВ ”МеталІнвестРесурс”, ДП ”Ера 4” ВАТ МП ”Ера” за період вересень, жовтень, листопад 2007 р., січень, лютий 2008 р.

За наслідками перевірки та висновків, викладених у Акті перевірки, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2365549,09 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.08 р. № 00009136/0 прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2365549,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя                                                                                 О. Ф. Середа