Постанова № 6899817, 25.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-17504/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Абралава Н.Т.

за участю

представника позивача                              Галахова В.І. за дов. від 23.11.2009р.

представників відповідача                              Добжанської Л.В. за дов. від 06.07.2009р.          

                                                            Гнилицької С.М. за дов.від 06.11.2009р.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської об,єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся з адміністративним позовом до Горлівської об,єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 07 вересня 2009р. відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р. За результатами перевірки був складений акт № 2561/23-511-1/25601255, у якому зазначені порушення порядку ведення податкового обліку та завищення позивачем податкового кредиту у травні 2009р. на суму 613132 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за травень 2009р. на 24 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2009р. на суму 613096 грн. При цьому в п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зазначено: «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв,язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)». Податкові накладні, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту у травні 2009р. суми сплаченого (нарахованого) податку у зв,язку з придбанням товарів були отримані від постачальників цих послуг лише у травні 2009р., що підтверджується відміткою на них. Закон України «Про порядок зобов,язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000р. прямо дозволяє платникові податків уточнювати подані їм раніше декларації. На підставі цього просив визнати недійсними податкові повідомлення – рішення від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, про що надали письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відкритим акціонерним товариством «Смолопереробний завод» була подана до Горлівської об,єднаної державної податкової інспекції декларація за травень 2009р., у якій зазначено суму податкового кредиту у розмірі 613108 грн.

07 вересня 2009р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р., яка виникла за рахунок від,ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01 травня 2009р. по 31 травня 2009р. За результатами перевірки був складений акт № 2561/23-511-1/25601255, у якому зазначені порушення порядку ведення податкового обліку та завищення позивачем податкового кредиту у травні 2009р. на суму 613132 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за травень 2009р. на 24 грн. та завищення суми податкового кредиту за червень 2009р. на суму 613096 грн.

На підставі цього акту були винесені податкові повідомлення – рішення № 0000432340/0 від 16.09.2009р., яким визначено суму податкового зобов,язання за основним платежем – 24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 170 грн. та № 0000422340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 613096 грн.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.07р. (далі – Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у декларації за травень 2009р., були отримані 06 травня 2009р., про що свідчать відмітки на цих накладних та копія журналу реєстрації вхідної кореспонденції.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Пунктом 7.4.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв,язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому вони підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Закон України № 168/97-ВР не встановлює обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податків за податковими накладними, виписаними в попередніх періодах порівняно з періодом їх отримання.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР визначено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов,язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997р. № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов,язкових платежів) і додержання законів оподаткування відповідно до законів України.

Щодо заперечень відповідача про не звернення позивача до постачальника товарів, робіт, послуг з вимогою про надання податкових накладних та у подальшому зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, що начебто є порученням п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону слід зазначити, що зазначена норма закону передбачає право, а не обов,язок платника податків звертатись зі скаргою до податкового органу.

Згідно ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не довів правомірність винесених податкових повідомлень –рішень від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської об,єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської об,єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0 - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення від 16 вересня 2009р. № 0000422340/0, 0000432340/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.