Постанова № 6898563, 17.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.11.09Справа №2а-6435/09/8/0170 (13:27год.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

до Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача – Мішуткін Михайло Вікторович, довіреність №403/10/10 від 22.01.08;

від відповідача – Торосян Лола Абдухалілівна, довіреність № 3 від 02.01.09;

Суть спору: 19.05.09р. ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про стягнення заборгованості у сумі 485173,20грн. з Державного підприємства "Кримські генеруючі системи".

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДП «Кримські генеруючі системи» 14.06.06р. направило до ДПІ повідомлення про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, у якому вказало свою філію «Севастопольська теплоелектроцентраль». На протязі 2008-2009рр. філією «Севастопольська теплоелектроцентраль» надані до ДПІ розрахунки податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства. Також відповідачу відповідно до договору від 19.11.2008 №27 про розстрочення податкових зобов’язань була надана розстрочка сплати податкових зобов’язань на суму 249013,0грн. під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені. Сума процентів за користування податковим кредитом розрахована в автоматичному режимі на підставі наказу ДПА України від 01.03.2001 №77 та складає 3527,00грн.

На день подачі позову сума заборгованості не погашена і складає 485173,20грн. Заходи примусового стягнення, передбачені Законом України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до погашення боргу не призвели, на підставі цього позивач звернувся до cуду.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки ще в 2005 році підприємство прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та у зв’язку з цим посилається на багатосторонній договір №35/440 від 11.12.2008р., згідно якого державне казначейство України перераховує кошти Стороні 1 - Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим, Сторона 1 перераховує кошти Стороні 2- Міністерству фінансів АР Крим, Сторона 2 перераховує кошти Стороні 3 - Фінансовому управлінню Сакської міської ради, Сторона 3 перераховує кошти Стороні 4 – Управлінню регіонального розвитку Сакської міської ради, Сторона 4 перераховує кошти Стороні 5 – Державному підприємству «Кримські генеруючі системи», а Сторона 5 перераховує кошти спеціальному фонду державного бюджету як погашення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства. Кінцеві строки перерахування коштів по договору не визначені та рішення про виділення коштів приймається виключно Міністерством фінансів України. Відповідач зазначає, що п.3.1 цього договору про те, що сторони зобов’язуються до проведення розрахунків не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору, дозволяє не застосовувати до нього примусові заходи стягнення.

Відповідач вказує, що не має права погашати зазначену заборгованість іншим шляхом ніж отримання з державного бюджету цільової субвенції, отримання якої залежить від Міністерства фінансів України, а не відповідача.

У судовому засідання 24.09.2009р. позивач надав клопотання про збільшення позовних вимог. У зв’язку з виявленням помилки в автоматичній системі, позивач здійснив розрахунок пені у ручному режимі, сума пені склала 78,93грн. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 485252,13грн. (сума податку – 481646,20грн., відсотки за розстрочення – 3527,0грн., пеня – 78,93грн.).

Відповідач проти позову заперечував, у судовому засіданні 23.10.2009р. надав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення терміну фінансування з державного бюджету на виконання багатостороннього договору №193/18 від 03.09.2009р. – до 31.12.2009р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 05.03.2009р. №193 (а.с.83-84).

Усною ухвалою суд відмовив у задоволенні цього клопотання, яке суд розцінив як направлене на затягування розгляду справи по суті.

Позивачем проведений розрахунок нарахованої пені в картці особового рахунку та складений акт про результати проведеної перевірки правильності проведених облікових операцій в особових рахунках (а.с. 90-91).

У судовому засіданні 30.10.09 позивач уточнив позовні вимоги, а саме просить суд: зменшити суму позовних вимог на суму 78,93грн. (сума пені, нарахованої за актом інвентаризації) та стягнути з відповідача лише заборгованість з консолідованого податку на прибуток у розмірі 485173,20грн. (а.с. 93).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, Державне підприємство "Кримські генеруючі системи", зареєстровано виконкомом Сімферопольської міської ради № 582-р від 21.06.2000р. (а. с. 4).

Структурний підрозділ “Севастопольська теплоелектроцентраль» Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” зареєстрований у Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України без права юридичної особи 21.09.2000, згідно Свідоцтва про розміщення на території м. Севастополя, номер запису ФЛ-14/10975 від 20.09.2000р. (а.с. 5).

Структурний підрозділ “Севастопольська теплоелектроцентраль» Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” взятий на податковий облік 09.03.2000р. за №083/00, згідно довідки ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя №47/29-143 від 30.04.2009р. (а.с. 6).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку є:

- суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться філія.

Судом встановлено, що державне підприємство “Кримські генеруючи системи” є платником консолідованого податку на прибуток, подає декларації з податку на прибуток підприємств до ДПІ в м. Сімферополі (а.с.26-35) та сплачує податок на прибуток від діяльності Структурного підрозділу “Севастопольська теплоелектроцентраль» Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” до бюджету за місцезнаходженням структурного підрозділу у м. Севастополі, а саме до бюджету Балаклавського району м.Севастополя, що не заперечується відповідачем.

Державним підприємством “Кримські генеруючі системи” 14.06.2006р. №1993/10 направлено до позивача повідомлення встановленої форми про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств, у якому вказало свою філію «Севастопольська теплоелектроцентраль» (а.с.9).

Згідно наданих до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя розрахунків податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за 2008-2009рр., з листопада 2008 року розмір податку становить:

- розрахунок від 27.10.2008р. №14625 на суму 249013грн.;

- розрахунок від 29.10.2008р. №14774 на суму 251585грн.;

- розрахунок від 10.12.2008р. №16668 на суму 107629грн.;

- розрахунок від 09.02.2009р. №21002 на суму 125050грн. (а.с. 10-13).

З метою не доведення справи до суду, позивач здійснював всі можливі заходи для погашення заборгованості платника податків в добровільному порядку. Так, позивачем прийнято рішення №43-р про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань від 19.11.2008р. та укладений договір №27 від 19.11.2008р., згідно яких ДПІ надає платнику розстрочення сплати податкових зобов’язань на загальну суму 249013,0грн. під проценти терміном з 19.11.2008р. по 26.12.2008р., строк погашення згідно графіка (а.с. 14-16). Сума процентів за користування податковим кредитом розрахована в автоматичному режимі на підставі наказу ДПА України від 01.03.2001р. №77 та складає 3527,0грн.

Також позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги. Перша податкова вимога №1/174 від 26.12.2008р. отримана 16.01.09р. уповноваженою особою, що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення (а.с.17), друга податкова вимога №2/33від 16.02.2009р. отримана 25.02.2009р. уповноваженою особою, що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення (а.с.18), проте заходи примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Вищезазначені податкові вимоги у встановленому порядку не оскаржені, та на момент розгляду справи заборгованість сплачена відповідачем не була.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові вимоги прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Оскільки відповідачем вчасно не сплачувались податкові зобов’язання, позивач звернувся до суду.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету, а також надходжень податку на додану вартість, не сплаченого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у встановлені строки за природний газ, ввезений на митну територію України у першому кварталі 2008 року, який перебуває під митним контролем, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. "Про реалізацію статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений Порядок, яким визначений механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. з метою погашення взаємної заборгованості відповідачем були підписані багатосторонні договори на загальну суму 11907158,63 грн., що підтверджується довідкою позивача №2 від 31.11.2008р. про суму додаткового податкового зобов’язання (а.с.40).

Відповідно до зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. з метою погашення взаємної заборгованості позивачем був підписаний багатосторонній договір про організацію взаєморозрахунків відповідно постанови КМУ від 25.04.08 № 440 за № 35/440 від 11.12.08 на загальну суму 249013,00 грн. (а.с. 37-39).

Згідно цього договору державне казначейство України перераховує кошти Стороні 1 - Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим, Сторона 1 перераховує кошти Стороні 2- Міністерству фінансів АР Крим, Сторона 2 перераховує кошти Стороні 3 - Фінансовому управлінню Сакської міської ради, Сторона 3 перераховує кошти Стороні 4 – Управлінню регіональному розвитку Сакської міської ради, Сторона 4 перераховує кошти Стороні 5 – Державному підприємству «Кримські генеруючі системи», а Сторона 5 перераховує кошти у сумі 249013,0грн. спеціальному фонду державного бюджету як погашення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства.

В результаті проведених розрахунків відповідно по Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008р. у ДП «Кримські генеруючі системи» виникли податкові зобов’язання по податку на прибуток в сумі 2858918,00грн.

У зв’язку з тим, що ДП «Кримські генеруючі системи» є платником консолідованого податку на прибуток, згідно розрахунку податку, податок на прибуток поділений пропорційно між структурними підрозділами.

По розрахунку податкових зобов’язань по Структурному підрозділу “Севастопольська теплоелектроцентраль» податок на прибуток до сплати склав 251585,0грн., що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства, поданій відповідачем до ДПІ м. Сімферополя 27.10.2008р., про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції (а.с. 27).

З метою сплати податкових зобов’язань, що виникли по розрахунках з бюджетом, між Головним управлінням Державного казначейства України АР Крим, Міністерством фінансів АР Крим, Міністерством житлово-комунального господарства АР Крим та ДП “Кримські генеруючі системи” відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. з метою погашення взаємної заборгованості відповідачем був підписаний багатосторонній договір про організацію взаєморозрахунків відповідно постанови КМУ від 25.04.08 № 440 за № 38/440 від 24.12.08 на загальну суму 107 629,00 грн. (а.с. 41-43).

Згідно умов цього договору Державне казначейство України перераховує кошти Головному управлінню Державного казначейства України в АР Крим, яке перераховує кошти Міністерству фінансів АР Крим, що в свою чергу перераховує кошти Міністерству житлово-комунального господарства АР Крим, яке перераховує кошти позивачу – Державному підприємству “Кримські генеруючі системи” для перерахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету на погашення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства (код 05471069), який виник в результаті проведення розрахунків за постановою КМУ від 25.04.2008 р № 440.

Відповідно до ст.14 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181) та Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов`язань платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 378 від 18.09.2001 р., зареєстрованого у Мінюсті України 29.10.2001р. за № 912/6103, відповідач в особі Структурного підрозділу “Севастопольська теплоелектроцентраль» звернувся до ДПІ в Балаклавському районі із заявою №1132 від 27.11.08р. про перенесення строків сплати розстрочення по кредитному договору 27 від 19.11.2008р.

Згідно з вищевказаним Порядком позивачем прийнято рішення №43-р від 19.11.2008р. про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань на суму 249013,0грн. з 19.11.2008р. до 26.12.2008р.,зі строками сплати розстроченого податкового зобов’язання 01.12.2008р. – 124506,5 грн., 25.12.2008р. – 124506,5 грн (а.с. 15) та укладений договір №27 від 19.11.2008р. про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань, розстрочення надано з 19.11.2008р. до 26.12.2008р. (01.12.2008р. – 124506,5грн., 25.12.2008р. – 124506,5грн.) (а.с. 14), рішення №43-р/п від 01.12.2008р. про перенесення строків сплати наданого розстрочення по рішенню №43-р згідно до кредитного договору№27 від 19.11.2008р. (а.с.16).

Згідно з п.4.1 договору №27, ДПІ має право розстрочені (відстрочені) суми податкових зобов’язань та суми нарахованих процентів, що залишились не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати та погашати у порядку, установленому законодавцем для стягнення та погашення податкового боргу.

Відповідач зобов’язання по договору не виконав, що і стало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом про стягнення заборгованості з консолідованого податку на прибуток підприємств у розмірі 485173,20грн.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 №886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою сплати до бюджету податків та зборів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) здійснюється у порядку, передбаченому ст. 14 цього Закону, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань.

Процедуру розстрочення викладено в Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платників податків, затвердженому наказом ДПА України від 18.09.2001 р. № 378 (зареєстровано в Мін’юсті України 29.10.2001 р. за № 912/6103, далі за текстом – Порядок № 378), п. 3.2 розділу третього якого передбачено, що за результатами розгляду керівник (його заступник) органу державної податкової служби в місячний термін від дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, яке оформляється на бланку відповідного податкового органу за формою згідно з додатком 1;

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі з викладенням причин відмови.

Як вказує позивач у встановлений місячний термін прийнято рішення №43-р від 19.11.2008р. про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань на суму 249013,0грн. та укладений договір №27 від 19.11.2008р. про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань, розстрочення надано з 19.11.2008р. до 26.12.2008р. (01.12.2008р. – 124506,5грн., 25.12.2008р. – 124506,5грн.), рішення №43-р/п від 01.12.2008р. про перенесення строків сплати наданого розстрочення по рішенню №43-р згідно до кредитного договору№27 від 19.11.2008р.

Свої зобов’язання по договору №27 від 19.11.2008р. відповідач не виконав.

Суд вважає неспроможними заперечення відповідача проти позову, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати податкових зобов’язань.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 485173,20грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

У зв’язку зі складністю справи судом 17.11.2009року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.11.2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» (99029, м.Сімферополь, вул.Монтажна,1) заборгованість з консолідованого податку на прибуток підприємств у розмірі 485173,20грн. на р/р 31112002700002, одержувач: Балаклавський державний бюджет, код платежу 11020100, код ЄДРПОУ одержувача 24035629, банк УДК м. Севастополя, МФО 624509.

3. За заявою позивача після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.