Ухвала суду № 68977792, 04.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 вересня 2017 р. Справа № 804/5499/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В.,

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 в якому просить:

визнати нечинним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15233451 від 19.08.2014 року, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 щодо реєстрації іншого речового права - договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, укладеного між Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на земельну ділянку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, Чумаківська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1225488800:02:003:0100, за суб'єктом: Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3, податковий номер 19310677;

зобов'язати Відділ державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації Дніпропетровської області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права - договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, укладеного між Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на земельну ділянку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, Чумаківська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1225488800:02:003:0100. за суб'єктом: Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3, податковий номер 19310677. внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15233451 від 19.08.2014 року, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що протиправні дії полягають у безпідставному та незаконному внесенні Державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запису про державну реєстрацію іншого речового права - договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, укладеного між Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на земельну ділянку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, Чумаківська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1225488800:02:003:0100. за суб'єктом: Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, матеріали позову свідчать, що ОСОБА_1 на підставі рішення ОСОБА_2 народних депутатів №86-р від 18.02.2003 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.390 га. (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстровано в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №1505).

01.11.2008 року між Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 в особі голови господарства ОСОБА_5, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений договір оренди землі.

Відповідно до п.8 договору оренди землі від 01.11.2008 року, Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3, в особі голови господарства, ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з іншої сторони, Договір укладається на 5 (п'ять) років, починаючи з дати його реєстрації.

Після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.11.2008 року (16.07.2014 року), ОСОБА_1 були укладені нові договори оренди землі з Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (час складання 14.12.2015 року). 14.08.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15233451 від 19.08.2014 року, проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, орендар: Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3, орендодавець (власник): ОСОБА_1, строк дії: 14.08.2024 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі. В рамках цивільної справи Томаківським районним судом Дніпропетровської області з ОСОБА_2 районного управління юстиції Дніпропетровської області було витребувано ксерокопію договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року.

З копії договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, позивачем виявлено, що всі аркуші договору, окрім останнього аркушу були замінені. ОСОБА_1. 21.07.2014 року не укладала з Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки №362 у тому вигляді, який він мається зараз. Всі сторінки у ньому, окрім останньої сторінки, де міститься підпис позивача СФГ ОСОБА_3 були замінені.

На думку позивача СФГ ОСОБА_3 самоправно без її відома перед направленням договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року для проведення державної реєстрації, замінив з першого по п'ятий включно аркуші договору, допустив його фальсифікацію, порушивши при цьому встановлену законом процедуру його зміни, чим було порушено права позивача як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею.

14.12.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року недійсним, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди.

Цивільна справа №195/1550/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року недійсним, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди перебуває у провадженні судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В.

В рамках цивільної справи Томаківським районним судом Дніпропетровської області, своїм запитом від 13.07.2017 року за вих.№195/1550/16-ц/1111/2017, з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Дніпропетровської області витребувано оригінали договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року та реєстраційної справи з усіма документами стосовно реєстрації договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, що був укладений між СФГ ОСОБА_3 та ОСОБА_1

25.07.2017 року ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на адресу Томаківського районного суду Дніпропетровської області направлено реєстраційну справу стосовно реєстрації договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року, що був укладений між СФГ ОСОБА_3 та ОСОБА_1

04.08.2017 року, на судовому засіданні при розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки №362 від 21.07.2014 року недійсним, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди, позивач ознайомилась із реєстраційною справою стосовно реєстрації договору оренди земельної ділянки №362 віл 21.07.2014 року, що був укладений між Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15233451 від 19.08.2014 року. З рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15233451 від 19.08.2014 року, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4, позивач не погоджуюся, та вважає його неправомірним.

З аналізу зазначених фактичних обставин суд має підстави вважати, що оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право позивача як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею яке може бути змінено або встановлено судом.

Наведена правова ситуація дозволяє дійти такого правового висновку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін субєкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При вирішенні питання щодо підсудності, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria. Зокрема стосовно того, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У даній справі спір стосується не стільки правомірності рішення державного реєстратора прав та їх обтяжень, скільки права позивача як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею (фактичного користування земельною ділянкою), які, на думку позивача, неправомірно використовуються третьою особою.

З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є державний реєстратор, стосується відносин щодо користування земельною ділянками і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі і обовязок субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З огляду на положення статей 1 та 15 ЦПК України, статті 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного,. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

Отже, спір про право (володіння та користування), яке не визнано або оспорюється, має розглядатися виключно в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від субєктного складу сторін), і не підлягає розгляду за правилами КАС України.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом України у постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16, від 05.07.2017р. у справі № 6-1094цс17, від 24.01.2017р.

Також, суд звертає увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 24 лютого та 10 березня 2015 року (справи №№ 21-34а15, 21-547а14 відповідно). У цих рішеннях колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття субєктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності права володіння, користування земельною ділянкою має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що справу не належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, з підстав наявності в ній спору про право.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір сплачений згідно квитанції №5 від 29.08.2017 року в розмірі 1280,00 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6