Ухвала суду № 68968303, 15.09.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.09.2017 Справа № 554/6318/17

Провадження № 1-кс/554/6243/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Рябуха О.О., прокурора Рощепа Я.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12017170000000378, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ст. 118 та ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує наступним. Слідчим управлінням ГУНП України в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017170000000378 від 10.08.2017 за ч. 4 ст. 296, ст. 118 та ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2017 року, близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_1, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи на пляжу річки Ворскла, поблизу загальноосвітньої школи №22 у м. Полтава на вул. Низова, 7-Б, разом із знайомими, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою змовою групою невстановлених осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, кидав в потерпілих ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 стільці та столи, а в подальшому інші співучасники із застосуванням пристрою для відстрілу гумових куль, тобто предмету, спеціально пристосованих та заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень здійснили в останніх декілька пострілів, у результаті чого ОСОБА_7 отримав вогнепальне поранення лівого передпліччя, а ОСОБА_8 забій, садна лівого колінного суглобу.

В цей же час ОСОБА_1 разом з іншими співучасники ОСОБА_7 руками та ногами, а також битами, тобто предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, нанесли ряд ударів по голові та тулубу, у результаті чого останній отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеню зі стисненням, гостра епідуральна гематома правої гемісфери головного мозку. САК, набряк головного мозку, дислокаційний синдром, перелом правої скроневої кістки із переходом на основу черепу, вдавлений багато скроневий перелом лівої тімяної кістки. Напружені пара орбітальні гематоми та гематоми повік, множинні переломи кісток орбіт обох очей, закритий скалковий перелом в/треті лівої гомілки, а також ОСОБА_8 руками по голові, в результаті чого останній отримав наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій мяких тканин голови.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 наніс один удар кулаком руки по обличчю, а ОСОБА_6 наніс декілька ударів битою по голові, потерпілому ОСОБА_9, у результаті чого останній отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ. Перелом лобної кістки праворуч. Забій головного мозку легкого ступеню. Забійно-рвана рана мяких тканин лобної ділянки праворуч, забійно-рвана рана верхньої губи праворуч. Закритий перелом кісток носу з зовнішньою деформацією. Післятравматичний реактивний гайморит. Параорбітальна гематома, суконюнктивальний крововилив обох очей.

14.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

На підставі наведеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він постійно зявлявся за викликом до слідчого, навчається на четвертому курсі університету, не має наміру ховатися, бо здійснює догляд за хворими дідом та бабою; до бити немає ніякого відношення.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш мякий запобіжний захід, оскільки ризики слідчим не доведені, ОСОБА_1 постійно зявлявся за викликами до слідчого, за місяць нічого не скоїв, нічого не спотворив.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що 14.09.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:допитом в якості потерпілого ОСОБА_8, проведеним впізнанням за фотознімками потерпілий ОСОБА_8; довідкою з ПОКЛ ім.Скліфосовського №04-03/2513 від 14.08.17,; довідкою з 1-ї Міської клінічної лікарні № 2470 від 11.08.17,; додатковим оглядом місця події пляжу № 4 м. Полтави; допитом в якості свідка ОСОБА_10; допитом в якості свідка ОСОБА_11; допитом в якості свідка ОСОБА_12; допитом в якості свідка ОСОБА_13; допитом в якості свідка ОСОБА_14І; допитом в якості свідка ОСОБА_15; допитом в якості свідка ОСОБА_16; допитом в якості свідка ОСОБА_17; допитом в якості потерпілого ОСОБА_9; проведеним впізнанням за фотознімками потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження по обличчю; та іншими документальними доказами;

Таким чином, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про її особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до семи років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, наявність соціальних звязків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш мякого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обовязки, передбачені частиною пятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

Заявлене клопотання стороною захисту про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді внесення застави матірю ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, враховуючи обставини та висновки, викладені вище.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 по матеріалам досудового розслідування № 12017170000000378, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ст. 118 та ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обовязки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобовязань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобовязавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Розяснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова