Ухвала суду № 6894397, 03.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

03.11.2009 Справа № 2а-1833/08/4/0170

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняСипало Т.Й. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Євтодієва Галина Василівна, посвідчення № 049136, видане 03.03.2009 довіреність № 285/10/10-0 від 20.08.09,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 17.03.09 у справі №2а-1833/08/4

за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Юпітер-М" (вул. Комсомольська, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.09 позов Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Юпітер-М" до Державної податкової інспекції в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю (арк.с.105-107).

Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність нарахування податку з доходів фізичних осіб у спірному податковому повідомленні-рішенні та нарахування позивачеві штрафної (фінансової) санкції .

Не погодившись з рішення суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог (арк.с.40, 41-42).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, суд неповно зясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засідання представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

В судове засідання, призначене на 03.11.2009 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Позивачем укладений договір від 02.01.2008 з Закритим акціонерним товариством “Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності” про надання інформаційно-консультативних послуг з питань фінансової діяльності. Договірна ціна на виконання робіт по наданню інформаційно-методичних послуг за темою “Практика впровадження Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, інших нормативних актів, які регулюють проведення первинного фінансового моніторингу” узгоджена згідно із протоколами від 18.01.07 і від 17.10.2007 (арк.с.8, 9). Фактичне виконання робіт підтверджується актами про виконання робіт по наданню послуг від 09.02.2007 і від 08.11.2007 (арк.с.8, 9).

24.03.2009 по 04.04.2009 Державною податковою інспекцією в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим на підставі направлень і відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Євпаторійської філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Юпітер-М” за період з 17.11.2005 по 31.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №741/22-0/33918110 від 09.04.2008 (арк.с.29-48).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону №889 - донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 427,80 грн.

Висновок про зазначене порушення обґрунтований тим, що за рахунками №02 від 18.01.2007 і №79 від 25.10.2007 (згідно із платіжними дорученнями №22 від 30.01.2007 на суму 2280,00 грн. і №322 від 02.11.2007 на суму 2052,00 грн.) перераховані кошти за навчання заступника директора Євпаторійської філії позивача ОСОБА_1 в Центрі підготовки і перепідготовки кадрів м. Києва. Зазначені кошти перевищували розмір суми визначеної відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону №889 (740 грн. в 2007 році) із суми перевищення слід було утримати податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 427,80 грн. згідно із розрахунком суми податку з доходів фізичних осіб (арк.с.28).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031701/0 від 21.04.2008 (арк.с.27), яким встановлена сума податкового зобовязання в розмірі 1283,40 грн., з яких 427,80-основний платіж, 855,60 грн. штрафні санкції.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження. Рішеннями Державної податкової інспекції в м.Євпаторія №11627/10/25-0 від 13.06.2008, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №1969/10/25-023 від 14.07.2008 скарги платника податків залишені без задоволення (арк.с.16-19, 23-25).

За наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008 №0001031701/2 (арк.с.15).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються норми Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України від 22.05.2003 №889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб”(далі Закон №889), Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”(далі Закон №2181), Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758.

Суд першої інстанції дослідив вищезазначені норми діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1 статті 8 Закону №889 обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону №889.

Також, згідно з пунктом 17.2 “а” статті 17 Закону №889 у випадку виплати платнику податку інших оподатковуваних доходів (у вигляді іншому, ніж заробітна плата) з джерелом їх походження з України нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента.

Статтею 1 визначено зазначеного Закону встановлено, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено , що плата за навчання, яка була кваліфікована відповідачем як дохід працівника позивача ОСОБА_1, - це плата за щорічне навчання особи, відповідальної за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, що є обов'язком страхової компанії відповідно до Положення про порядок навчання працівників та керівників підрозділів фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.09.03 №55. Відповідно до листа ЗАТ “Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності” від 26.02.2009 №24 на запит відповідача від 30.01.2009 №825/10/10-0 позивачу по справі надано комплекс інформаційно-методичних послуг з питань фінансового моніторингу, які включали навчання ОСОБА_1, як працівника призначеного відповідальним за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, що є обовязковою умовою виконання нею посадових обовязків.

Однак, абзацом 1 пункту 1.2 статті 1 Закону №889 передбачено, що дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Отже, оплата за навчання працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, який зобов'язаний пройти таке навчання на виконання вимог чинного законодавства України, не є нарахуванням доходу на користь такого працівника.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки встановлена протиправність нарахування податку з доходів фізичних осіб у спірному податковому повідомленні-рішенні, то нарахування позивачеві штрафної (фінансової) санкції за підпунктами 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 на суму 855,60 грн. є протиправним, а спірне рішення підлягає скасуванню.

Статтею 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки, не підтверджені належними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.09 у справі №2а-1833/08/4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.09 у справі №2а-1833/08/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 листопада 2009 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна