Постанова № 6893248, 11.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.11.09 ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 19/133

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця (далі ФО-підприємець) ОСОБА_2, без номера та без дати

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2009 року

у справі № 19/133, суддя Левицька Н.Г.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Перша Західно - Українська Лізингова Компанія”, м. Київ

до ФО-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення боргу,

за участю представників

від позивача: Тустановська Т.М. представник;

від відповідача: не зявились.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.08.2009 року у справі № 19/133 позовні вимоги ТОВ "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" задоволено частково. Стягнено з ФО-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" заборгованість в розмірі 44718,80 грн., пеню у розмірі 1857,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 1251,26грн. та 3 % річних у розмірі 244,68 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти пені в сумі 100 грн. 42 коп. відмовлено. Розірвано Договір фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17 березня 2008р., укладений між ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" та ФО-підприємцем ОСОБА_2 Зобов'язано ФО-підприємця ОСОБА_2 повернути ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8, код ЄДРПОУ 31362539) автомобіль Фольксваген Туарег (Volkswagen Touareg) , д.н. НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2 . Стягнено з ФО-підприємця ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита в сумі 480,72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ФО-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2009 року скасувати та постановити нове рішення, яким позивачу у задоволенні його позовних вимог відмовити, оскільки оскаржене рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду.

Оскільки ухвалою суду від 22.10.2009 року участь представників сторін визначено на власний розсуд, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду -залишити без змін, з огляду на наступне.

ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" звернулася до Господарського суд Львівської області з позовом до ФО-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з нього 44718,80 грн. заборгованості, пеню у розмірі 1957,42 грн., інфляційні витрати у розмірі 1251,26грн. та 3 % річних у розмірі 244,68 грн., розірвання договору фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17.03.2008 р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу предмет лізингу: автомобіль (Volkswagen Touareg) , д.н. НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2.

06.08.200 р. ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія'" на адресу Господарського суду Львівської області була подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд: розірвати договір фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17 березня 2008р.; зобов'язати Відповідача повернути предмет лізингу -автомобіль Фольксваген Туарег (Volkswagen Touareg) , д.н. НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2 ; стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 44718,80 грн., пені у розмірі 1957,42 грн.,інфляційних витрат у розмірі 1251,26 грн. та 3 % річних у розмірі 244,68 грн. (а.с.68-74).

Як встановлено місцевим господарським судом, 17.03.2008р. між ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (Лізингодавець) та ФО-підприємцем ОСОБА_2 (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477, згідно п. 1.1 якого Лізингодавець надає в тимчасове платне користування Лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у Специфікації в Додатку № 2 до Договору (далі по тексту Майно) для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати Лізингоодержувачем. Згідно п. 1.2. протягом усього строку дії даного Договору Майно є власністю Лізингодавця.

Пунктом 2.1 Договору визначено строк лізингу тривалістю 36 місяців з дня підписання Акту приймання-передачі.

Відповідно до 3.1 Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) лізингові платежі включають: - винагороду (проценти) (п. 3.3.), з врахуванням коригування, вказаного в п. 3.6. Договору; - платежі по відшкодуванню (компенсації) вартості майна, згідно Договору, з врахуванням коригування, вказаного в п. 3.6. Договору.

Всі додатки (Додаток № 1-Графік сплати лізингових платежів, Додаток № 2 -Специфікація, Додаток № 3 - Довідка про технічний стан Майна) до Договору є його невід'ємними частинами (п. 15.3. Договору).

Згідно п.п. 3.2., 3.3. Договору вартість майна складає 384 162,20 грн. з ПДВ, загальна сума винагороди (процентів) за цим договором складає - 206 775,90 грн. без ПДВ, при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору лізингоодержувач на протязі 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Договору зобов'язаний сплатити платіж (передплату) в розмірі - 41 854,10 грн., що включає відшкодування вартості майна та погашення процентів.

Пунктом 10.1.1. Договору передбачено право Лізингодавця у межах строку дії Договору на дострокове повернення майна в разі дострокового розірвання Договору відповідно до ст. 16 Договору, або у випадку несплати Лізингоодержувачем лізингового платежу в повному обсязі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати та нарахування лізингових платежів (Додаток № 1).

У п. 16.2.2. Договору визначено право Лізингодавця у межах строку дії Договору на дострокове розірвання договору за рішенням суду зокрема у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

На виконання умов Договору фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17.03.2008р., Позивач 21.03.2008 р. передав Відповідачу у фінансовий лізинг автомобіль (Volkswagen Touareg) , д.н. НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2 , що підтверджується актом приймання-передачі, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 25).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач з червня 2008 року по липень 2009 року не сплачував чергові лізингові платежі у строки відповідно до Графіку нарахування та сплати лізингових платежів (Додаток № 1). Доказів протилежного відповідачем не подано.

31.03.2009 р. позивачем був надісланий лист за вих. № 642 з додатками з вимогою до Відповідача до 14.04.2009 р.: погасити заборгованість з періодичних лізингових платежів у розмірі 22504,60 грн.; сплатити нараховану пеню у розмірі 1057,52 грн.; інфляційні втрати у розмірі 910,03 грн.; 3 % у розмірі 133,34 грн. та повернути предмет лізингу за відповідним актом приймання-передачі (а.с. 26-27). Ця вимога відповідачем була залишена без реагування.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) станом на 30.07.2009 р. становить 44 718,80 грн. (а.с. 70-71), які підлягають стягненню; доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не подано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або

утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17.03.2008 р., а відтак, судом першої інстанції підставно задоволено позов про стягнення з рахунку останнього 44 718,80 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати лізингових платежів відповідачу на підставі ст.625 ЦК України позивачем правомірно нараховано три проценти річних в розмірі 244,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 251,26 грн. (а.с. 5,70).

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, є позовні вимоги про стягнення з відповідача 244,68 грн. трьох процентів річних та 1 251,26 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.11. Договору датою виконання будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного перерахування грошових коштів на банківський рахунок Лізингодавця. Лізинговий платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених п. 11.2. цього Договору.

Згідно п. 11.2.1. Договору фінансового лізингу, Сторони, серед інших заходів відповідальності, передбачених розділом 11 договору, встановили обов'язок Лізингоодержувача у разі порушення термінів сплати лізингових платежів та інших платежів, встановлених договором сплачувати Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з липня 2008 року по травень 2009 року в розмірі 1 957,42 грн. (а.с. 5,71). Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про під ставність стягнення з відповідача пені в розмірі 1 857 грн. за шість місяців з огляду на те, що при здійсненні нарахування пені позивачем не враховано шестимісячний строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи положення ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, внесення періодичних лізингових платежів відповідачем відноситься до істотних умов договору.

Відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17.03.2008 р. та положень чинного законодавства внесення лізингових платежів є обовязковим для відповідача в розумінні ст. 629 ЦК України, а порушення цього зобовязання зумовлює правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України, а також п. 16.2.2. Договору фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17.03.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі дострокового розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

У п. 10.3 Договору сторони погодили, що в разі дострокового розірвання даного Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Лізингодавцю, за вказаною останнім адресою на території України, Майно, з моменту набрання законної сили рішення суду, за свій рахунок.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суд першої інстанції щодо підставності задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору фінансового лізингу № 080317/ФЛ-0477 від 17 березня 2008р. та зобов'язання відповідача повернути автомобіль (Volkswagen Touareg) , д.н. НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, спростовуються погодженим у Графіку (Додаток № 1) порядком сплати лізингових платежів.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2009 року у справі № 19/133 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

СуддяКордюк Г.Т.