Постанова № 6893033, 24.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009                                                                                           № 32/436

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Тучіна О.В. – дов. № б/н від 01.06.2009р.

Тучін М.М. - дов. № б/н від 01.06.2009р.

від відповідача - Шкідченко Д.В. – дов. № 22/5202 від 28.08.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.09.2009

у справі № 32/436 (суддя

за позовом                               ТОВ "Телеоптик"

до                                                   Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” про зобов’язання Відповідача завершити виконання платіжних доручень Позивача за № 1 від 09.01.2009 на суму 53270,00 доларів США, № 5 від 11.03.2009 на суму 47629,56 доларів США, шляхом перерахування отримувачу –компанії Corporation”; стягнути з Відповідача суму збитків в розмірі 10089,96 доларів США, а також просить зобов’язати Відповідача надати розрахунок та суму нарахованих відсотків за користування коштами Позивача у сумі 53270,00 доларів США за період з 10.01.2009 по 15.07.2009, та у сумі 47629,56 доларів США за період з 12.03.2009 по 15.07.2009, з наступним зобов’язанням перерахування на рахунок Позивача. Судові витрати в розмірі 85,00 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 45 827,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката Позивач просив покласти на Відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009р. у справі № 32/436 позовні вимоги задоволені частково.

Зобов’язано Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку завершити виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” за № 1 від 09.01.2009 на суму 53270,00 доларів США, та № 5 від 11.03.2009 на суму 47629,56 доларів США, шляхом перерахування отримувачу –компанії Corporation”.

Стягнуто з Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” 10089,96 доларів США.

Стягнуто з Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” 45827,00 грн. адвокатських послуг, 85,00 грн. державного мита та 208,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” до Державного бюджету України 100,90 доларів США та 85,00 грн. державного мита.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. було прийнято апеляційну скаргу Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” до провадження та призначено розгляд справи № 32/436 на 24.11.2009р.

Через відділ документального забезпечення 20.11.2009р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити в силі та зобов’язати відповідача виконати його у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.11.2009р. представником відповідача було подано клопотання в якому він просить внести зміни до апеляційної скарги, а саме скасувати рішення, прийняти нове, яким провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” про зобов’язання вчинити дії.

Місцевим судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” про зобов’язання вчинити дії задоволені частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, враховуючи наступне.

24.06.2005 між Акціонерним банком “Банк регіонального розвитку” (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” (далі - позивач) укладено Договір банківського рахунку (юридичної особи) (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № 260053094801/980 у національній та іноземній валюті, відповідно до вимог інструкції Національного Банку України “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку, проведення операцій по рахунку.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктами 2.3.5 та 2.3.6 Договору Банк зобов’язаний належним чином виконувати умови цього Договору та здійснювати розрахунково-касові операції за рахунком відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів НБУ у межах залишків коштів на початок операційного дня за умови сплати комісії банку, передбаченої у додатку № 1 до цього Договору.

          Клієнт, в свою чергу, згідно з умовами п. 2.4.6 Договору зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за виконані банком операції і надані послуги.

          Надання послуг згідно з цим Договором (розрахунково-касове обслуговування) Клієнту здійснюється Банком за плату, що встановлена Тарифами, затвердженими Банком (додаток № 1 до цього Договору), що є невід’ємною частиною цього Договору. Оплата послуг не зазначених в Додатку № 1 проводиться згідно з умовами цього Договору (п. 3.3 Договору).

          За умовами Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з дотриманням встановленого порядку та режиму функціонування рахунку, за винятком випадків передбачених законодавством та цим Договором (п. 2.2.1 Договору), вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг (п. 2.2.2 Договору), та отримувати повну інформацію про операції по Рахунку в порядку, встановленому Договором (п. 2.2.3 Договору).

Платіжним дорученням № 1 від 09.01.2009 Позивачем було ініційовано терміновий грошовий переказ на суму 53 270 доларів США з рахунку № 2600530948012\980 з метою розрахунків за цифрове рентгенівське обладнання, яке постачається з Кореї в Україну за контрактом № 17\290606 від 29.06.2006 від компанії Corporation”. На митній декларації за формою МД-2 від 09.01.2009 проставлена відмітка АБ “Банк регіонального розвитку” за змістом: “валюта сплачена” у сумі 53 270,00 долара США.

За переказ валютних коштів Відповідачем знята комісійна винагорода у сумі 770,00 грн.

02.03.2009 Позивачем направлено до АБ “Банку регіонального розвитку” заявку № 1 на купівлю іноземної валюти у сумі 30 494,16 доларів США. 10.03.2009 Позивачем отримано звіт Відповідача про купівлю останнім на МВРУ - 30494,16 долара США за курсом 8,6 гривень за 1 долар, на загальну суму - 262 249,78 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору Відповідачем була знята комісія від купівлі валюти в розмірі 1,3%, що складає 3 409,25 грн., а також відповідно до п. 2.2.3 Договору знято збір до ПФУ у розмірі 0,20%, що дорівнює 524,50 грн.

11.03.2009 ТОВ “Телеоптик” направлено термінове платіжне доручення за № 5 на перерахування 47 629,56 доларів США за контрактом № 17\290606. На митній декларації за формою МД-2 від 11.03.2009 проставлена відмітка АБ “Банк регіонального розвитку” “валюта сплачена” у сумі 47629,56 доларів США.

Платіжні доручення № 1 від 09.01.2009 та № 5 від 11.03.2009 були прийняті Відповідачем, про що свідчить відповідний штамп банку про прийняття.

Однак, Відповідачем вказані грошові кошти були списані з розрахункового рахунку Позивача, але виконані не були.

          Пункт 1.30 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідачем зазначено, що платіжні доручення № 1 від 09.01.2009р. на суму 52 270 доларів США та № 5 від 11.03.2009р. на суму 47 629,56 грн. обліковується на позабалансовому рахунку 9804 “документи клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку” відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р.

У суді першої інстанції відповідач посилався на те, що з 24.03.2009р. на підставі Постанови правління НБУ від 23.03.2009р. № 157 до нього введено тимчасову адміністрацію та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк шість місяців з 24.03.2009р. до 23.09.2009р. Інформацію про це було опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр” від 26.03.2009р. № 54, але місцевим судом не взято до уваги ці обставини.

Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009р. у справі винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, що діяла у січні та березні 2009р.) передбачено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” “Мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Відповідно до ст. 58 Закону Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Стаття 2 Закону визначає, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, позивач є кредитором Банку, і оскільки строк виконання зобов'язання відповідача з виконання платіжних доручень позивача № 1 від 09.01.2009р. на суму 52 270 доларів США та № 5 від 11.03.2009р. на суму 47 629,56 грн., настав до 24.03.2009р. (до дня введення мораторію), то протягом дії мораторію це зобов'язання зупиняється на підставі ст. 2, ч. 2 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Однак, в рішенні суду вказано, що дія мораторію не поширюється на вказані правовідносини, оскільки позивачем були повторно подані платіжні доручення 03.07.2009 року, хоча резолютивною частиною рішення Банк зобов'язано виконати платіжні доручення, які подані позивачем саме 09.01.2009 р.- та 11.03.2009р.

Крім того, позивачем позовні вимоги у суді першої інстанції не змінювались та не доповнювались.

Також, місцевий суд задовольнив вимоги позивача щодо стягнення збитків в розмірі 10089,96 доларів США з чим не погоджується колегія суддів, оскільки відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналогічно, враховуючи положення ст. 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” за невиконання вимог клієнта до Банку не можуть бути застосовані будь-які санкції, та Банк звільняється від відповідальності.

Також слід звернути увагу на те, що Позивач, відповідно до п. 32.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, просив стягнути з Банку пеню, а суд присудив стягнення збитків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрата, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Щодо вимоги позивача відшкодування послуг адвоката, згідно Договору надання юридичних послуг № 08/ГП-09 від 01.06.2009р. у розмірі 45827,00 грн. слід зазначити наступне.

До матеріалів справи долучено Договір про надання юридичних послуг № 08 \ ГП-09 від 01.06.2009, укладений між ТОВ “Телеоптика” та адвокатом Тучіною О.В. (далі –Виконавець), за умовами якого Позивач доручає, а Виконавець зобов’язується надавати протягом терміну дії цього договору правову допомогу, а саме: консультації по всім витікаючим правовим питанням відносно спору по виконанню умов АБ “Банк регіонального розвитку”за Договором банківського рахунку № 260053094801/980 ТОВ “Телеоптик”від 24.06.2005, та у зв’язку з цим представляти інтереси Позивача у державних, правоохоронних, судових органах, організацій усіх форм власності та фізичними особами, згідно повноважень, які надані Позивачем Виконавцю довіреністю від 01.06.2009. В матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1475, видане Тучіній Олені Валентинівні.

Платіжними дорученнями № 333 від 02.07.2009, № 340 від 03.07.2009, № 351 від 06.07.2009 Позивачем було перераховано Тучіній О.В. грошові кошти в розмірі 20000,00 грн., 10000,00 грн.,15 827,00 грн. відповідно, але в графі призначення платежу зазначено оплата за юридичні послуги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 45827,00 грн. за послуги адвоката є необґрунтованими.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на думку колегії суддів позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.          

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” підлягає частковому задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/436 від 10.09.2009р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” про зобов’язання чинити дії- відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик” ”(04070, м. Київ, вул. Волоська, 55/57, код ЄДРПОУ 32621017) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а, к/р 32000190901 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19338316) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 32/436 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді