Рішення № 6892452, 26.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2009 р.Справа № 10/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Житлово-експлуатаційної контори №6 м.Хмельницький

про стягнення 61882,26 грн.

                                                                                          Суддя           Виноградова В.В.

Представники сторін:

від позивача: Докієн В.В. - за довіреністю №70 від 09.01.09р.

від відповідачів: Багазій О.Г. - за довіреністю №272 від 01.06.09р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61882,26 грн. основного боргу за період з 01.05.09р. по 30.09.09р. за використану електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №1199 від 26.09.05р. В обґрунтування вимог посилається на положення договору, ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання відзив на позов не подав, проте усно в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 61882,26 грн. визнав. Виникнення заборгованості пояснює важким фінансовим станом.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ВАТЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та Житлово-експлуатаційною конторою №6 м. Хмельницький (споживач) 26.09.2005р. укладено договір №1199 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п. п. 1.1, 2.2.4, 8.1) постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами даного договору. Розрахунковий період споживання та оплати за елктроенергію визначається календарним місяцем. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 10 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з 1 травня 2009р. по 30 вересня 2009р., відповідач умов договору щодо проведення розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 61882,26 грн. за період з 1 травня 2009р. - 30 вересня 2009р., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками - фактурами №1199 від 19.05.09р. на суму 32529,58 грн., №1199 від 10.06.09р. на суму 3885,18 грн., №1199 від 19.06.09р. на суму 32199,47 грн., №1199 від 17.07.09р. на суму 25237,49 грн., №1199 від 19.08.09р. на суму 31738,59 грн., №1199 від 26.08.09р. на суму 24647,06 грн., №1199 від 16.09.09р. на суму 31264,29 грн.; актом звірки розрахунків від 01.10.09р. на суму 146815,97 грн., підписаного та скріпленого печатками сторін. розрахунком заборгованості .

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №1199 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 26.09.2005р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань по оплаті електроенергії за період з 1 травня 2009р. по 30 вересня 2009р. не виконав, доказів, які спростовували позовні вимоги не надав.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлено обґрунтовано, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Житлово-експлуатаційної контори №6 м.Хмельницький про стягнення 61882,26 грн. задоволити.

Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори №6 м.Хмельницький, вул. Перемоги,11/1 (код 14171171) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький, вул. Свободи,57/2 (код 22764703) 61882,26 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні 26 коп.) заборгованості, 618,82 грн. (шістсот вісімнадцять гривень 82 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу