Рішення № 6892298, 20.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" листопада 2009 р. Справа № 11/175

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод будівельних

матеріалів» м.Здолбунів

до відповідача Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Рівнепромбуд»

м.Рівне

про стягнення 2 968 грн. 91 коп. заборгованості по розрахунках, втрат від інфляції та річних

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін: від позивача-           Бабак Л.В., юрисконсульт (довір.№ 07/08/09 від 07.08.2009р.); від відповідача-не з’явився.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач ВАТ «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»звернувся до господарського суду із заявою про стягнення з Відповідача-ЗАТ Будівельна компанія «Рівнепромбуд»1 908 грн. 00 коп. забор-гованості по розрахунках за отриману 17.11.2006р. продукцію, 906 грн. 31 коп. втрат від інфляції та 154 грн. 16 коп. -3% річних.

Відповідач-ЗАТ Будівельна компанія «Рівнепромбуд»витребуваного ухвалою від 04.11.2009р. відзиву на позов не надав, заявлених вимог не оспорив; представник Відповідача в судолве засідання 20 листопада 2009р. не з’явився, хоч про час та місце слухання справи сторони було повідомлено у встановленому порядку.(арк.справи 1, 16).

Суд вбачає за можливе розглянути спір за навних у справі матеріалів без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що фактично, через представника Суслова І.В., який діяв на підставі довіреності ЯМН №018810 від 16.11.2006р., згідно накладних №РН-002488 від 17.11.2006р. на суму 954,00 грн. та №РН-002500 від 17.11.2006р. на суму 954,00 грн. –ВАТ «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»передало, а ЗАТ Будівельна компанія «Рівнепромбуд»прийняло продук-цію власного виробництва –цеглу М-75 в кількості 3000 шт., що стверджується матералами справи.(арк.справи 9-12).

Вартість отриманої продукції Відповідач не оплатив, товару не повернув, що стверджується матеріала-ми справи.

Пропозиція сплатити 2968 грн. 91 коп. заборгованості по розрахунках, інфляційних втрат та 3% річних, яка вбачається з претензії №338 від 07.08.2009р., –залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 13-15).

Посилаючись на ст.625 ЦК України, Позивач нарахував -3% річних за користування коштами за період 18.11.2006р. –15.08.2009р., що складає суму 154 грн. 16 коп. та 906 грн. 31 коп. втрат, завданих внаслідок інфля-ції за період листопад 2006р. –червень 2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передба-чені актами цивільного законодавства; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошовоу суму.

Згідно ст.692. ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Договору в письмовій формі сторони не укладали, однак Відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчі документи на нього-накладні, а отримавши вимогу оплати вартості товару –залишив її без виконан-ня.

Як зазначалось вище – ні у встановлений законом термін, ні після порушення господарським судом провад-ження у справі –Відповідач зобов’язань по оплаті товару не виконав –кошти не сплатив.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

З огляду на обставини справи вбачається, що вимоги Позивача стверджуються довіреністю, накладними, пре-тензією і підлягають задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 526, 625, 655, ч.1. ст.692 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 1 908 грн. вартості отриманого товару Відповідач завдав позивачу майнових збитків.

Разом з тим, суд не погоджується з нарахуванням інфляційних втрат за листопад 2006р., оскільки від-повідно до рекомендацій Верховного суду –інфляційні втрати обчислюються за повний місяць за умови, якщо зобов’язання оплати тривало не менше 21 дня.

В даному випадку, Позивач нарахував інфляційні втрати за листопад 2006р. в сумі 34 грн. 34 коп. як за повний місяць, хоч зобов’язання оплати виникло у Відповідача 18.11.2006р. і тривало 13 днів.

З підстав ст.33 ГПК України, в частині стягнення 34 грн. 34 коп. інфляційних втрат в позові необхідно відмовити за безпідставністю нарахування.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 2 934 грн. 57 коп. боргу. В решті позову - відмовити.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Будівельна компанія «Рівнепромбуд», яке знаходиться в м.Рівне, вул.С.Бандери, 41 (код ЄДР 30841255) на користь Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод будівельних матеріалів», яке знаходиться м.Здолбунів, вул.Шев-ченка, 1 (код ЄДР 01205017) 1 908грн. 00коп. заборгованості по розрахунках, 871грн. 97коп. втарт, завданих інфляцією протягом грудня 2006р. –червня 2009р., 154грн. 16коп. –3% річних за перфод з 18.11.2006р.–15.08.2009р., 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 34 грн. 34 коп. інфляційних втрат –в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "25" листопада 2009 р..