Рішення № 6891709, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/298 24.11.09 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/298                                                                                                    24.11.2009

За позовомприватного підприємства «Укрпром»

додержавного територіального господарського об’єднання «Південно-західна залізниця»

простягнення 65983,11 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:

від позивача: директор Яременко Ю.О. (наказ № 1 05.01.2001 року) представник Федоренко І.Л. (довіреність від 15.09.2009 року)

від відповідача:представник Глоба К.В. (довіреність №2542-НЮ від 26.10.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ Приватне підприємство «Укрпром»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіального господарського об’єднання «Південно-західна залізниця»заборгованості за договором поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року у сумі 48168,00 грн., 2137,87 грн. трьох процентів річних, 9970,78 грн. інфляційних втрат та 5706,46 грн. пені. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар. 12.10.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/298 та призначено її до розгляду на 29.10.2009 року.

У судовому засіданні 29.10.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 29.10.2009 року надав суду докази оплати основного боргу, витребувані судом матеріали.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошена перерва до 24.11.2009 року.

У судовому засіданні 24.11.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити і передати у власність Відповідачу продукцію визначену у додатку №1, а Відповідач зобов’язався прийняти та своєчасно її оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона зобов’язується передати у встановлений договором строк (строки) товар (товари) у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти його та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до додатку №1 до договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року, Позивач зобов’язався поставити та передати у власність Відповідачу токарні різці для обточки колісних пар на загальну суму 48168,00 грн.

На виконання умов договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року Позивач поставив Відповідачу продукцію у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № РН-04 від 19.03.2008 року та актом здачі-прийняття продукції №ОУ-001 від 19.03.2008 року, які оглянуті в судовому засіданні (копії залучено до матеріалів справи). Видаткова накладна і акт приймання-передачі товару підписані Відповідачем та скріплені його печаткою без заперечень щодо кількості та якості поставленого товару.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач передав у власність Відповідача на передбачених договором умовах токарні різці на суму 48168,00 грн.

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі протягом 15-ти банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару.

Після порушення провадження у справі Відповідач погасив суму основного боргу за поставлений товар. Оплата заборгованості підтверджується платіжним дорученням № 1476 від 27.10.2009 року, копію якого залучено до матеріалів справи.

Таким чином, суд встановлює факт порушення господарського зобов’язання Відповідачем в частині своєчасної та у повному обсязі оплати отриманої продукції, проте, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 48168,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суму основної заборгованості було погашено у добровільному порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статті 525 та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом7.2 договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року і не сплатив у встановлені договором строки вартість отриманого товару.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обов’язок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 5706,46 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення оплати поставленого товару.

Відповідно до пункту 11.2. Договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року за прострочення терміну оплати продукції Відповідач зобов’язався сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.

Судом встановлено, що відповідно до пункту7.2 договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року Відповідач мав здійснити перерахунок коштів у сумі 48168,00 грн. протягом 15 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-прийняття продукції, тобто до 03.04.2008 року.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача згідно договору поставки №ПЗ/НХ-08769/НЮ від 13.03.2008 року сплинув 04.03.2009 року.

Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволення зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення такими, що підлягають задоволенню у сумі 2137,87 грн. (у заявленому Позивачем розмірі) та інфляційні втрати у сумі 9970,78 грн. (у заявленому Позивачем розмірі).

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Укрпром»до Державного територіального господарського об’єднання «Південно-західна залізниця»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 48168,00 гривень основного боргу.

2.          Задовольнити позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

3.          Стягнути з Державного територіального господарського об’єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь приватного підприємства «Укрпром»(04209, м. Київ, пр. Оболонський, 43, кв. 207, ідентифікаційний код 31176265); 9970,78 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят гривень 78 копійок) інфляційних втрат; 2137,87 грн. (дві тисячі сто тридцять сім гривень 87 копійок) 3 % річних; державне мито у сумі 659,84 грн. (шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 84 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

4.          У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені –відмовити.

5.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 27.11.2009 року.