Ухвала суду № 68917023, 18.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 вересня 2017 року Справа № 5023/7801/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постановувід 10.05.2017 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5023/7801/11 господарського суду Харківської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "БІ-ПЛАН ІНФОРМЕЙШН СІСТЕМЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" (фізичної особи-підприємця ОСОБА_5) до Багатопрофільної приватної фірми "Виробниче об'єднання "Промтехсервіс"провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) касаційна скарга б/н від 06.07.2017 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржує в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017, що була винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Харківської області від 28.12.2016, якою задоволено заяву про забезпечення вимог учасника процесу ОСОБА_4, вжито заходи до забезпечення вимог учасника процесу ОСОБА_4 у справі № 5023/7801/11 про банкрутство БПФ "ВО "Промтехсервіс" шляхом заборони здійснювати ліквідатору БПФ "ВО "Промтехсервіс" Сорокіну М.І. заходи з продажу нежитлових приміщень літ. "А-2", загальною площею 2238,3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, - шляхом проведення відкритих торгів.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 8 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 41 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу, нормами п. 10 ч.1 ст.106 вказаного кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до наявних матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство було порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2011. Постановою господарського суду Харківської області від 13.09.2012 БПФ "ВО "Промтехсервіс" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Як вбачається, під час здійснення апеляційного провадження у справі, за результатами якого винесена оскаржувана постанова, предметом перегляду стала ухвала про вжиття заходів до забезпечення вимог ОСОБА_4, що винесена у межах розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2016 про визнання недійсним результатів аукціону від 02.04.2014 та договору купівлі продажу об'єкту нерухомого майна Боржника від 09.04.2013.

При цьому, касаційний суд звертає увагу на те, що незважаючи на те, що процедура ліквідації Боржника була відкрита постановою від 13.09.2012 із застосуванням до її проведення вимог та норм Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, до процедури реалізації майна Боржника, що була розпочата та відбулась вже після набрання чинності вказаних змін та доповнень та законність якої розглядалась згідно ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2016, вже застосовувались норми Закону про банкрутство в редакції зі змінами та доповненнями, що набрали чинності з 19.01.2013. Такий висновок узгоджується та відповідає нормам п. 11 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство в діючій редакції, якими передбачено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим. Аналогічний висновок був зроблений в згаданій ухвалі господарського суду Харківської області від 14.07.2016.

Таким чином, як при винесенні ухвали від 14.07.2016, так і під час перегляду її за нововиявленими обставинами застосовуються положення норм редакції Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212- VІ, який набрав чинності 19.01.2013.

До того ж, оскаржувана в касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції від 10.05.2017 винесена відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013.

Згідно норм ч. 3 ст. 8 Закону в зазначеній редакції, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про застосування заходів забезпечення вимог учасника провадження у справі про банкрутство шляхом заборони здійснювати ліквідатору заходи з продажу майна із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Аналогічний висновок наведений в постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14, від 23.12.2015 у справі № 903/33/15, від 27.01.2016 у справі № Б11/009-12, від 27.01.2016 у справі № 922/4908/13 та ін.

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, що прийнята за результатами перегляду ухвали місцевого суду про застосування заходів забезпечення вимог учасника процесу шляхом заборони здійснювати ліквідатору заходи з продажу майна, винесеної у межах здійснення перегляду за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду про визнання недійсним результатів аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу, не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку - касаційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене, у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 слід відмовити.

З урахуванням наведеного та керуючись нормами ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 8, п. 11 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції із змінами та доповненнями, що набрали чинності з 19.01.2013), ст.41,п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 106, 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 в прийнятті касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі № 5023/7801/11.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков