Рішення № 6891383, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/374 20.10.09

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Байпасс»

про стягнення 257611 602,94 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Головня А.Є. представник за довіреністю б/н від 24.06.2009 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Байпасс» про стягнення 257611 602,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Байпасс»(відповідачем) був укладений договір про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів, відповідно до якого банк відкрив відповідачу мультивалютну акредитивну лінію з лімітом у сумі 65000000,00 дол. США строком до 18.03.2012року.

Відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, в результаті чого станом на 13.05.09 заборгованість перед позивачем за договором про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів складає 33650 526,15 дол.США., що за офіційним курсом НБУ ( 1 дол. США = 7,6555 грн.) дорівнює 257611 602,94 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/374 і призначено до розгляду на 21.07.2009 року.

У судове засідання 21.07.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/374 від 05.06.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07738998 на юридичну адресу: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 05.06.2009 року не виконав, подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 34654 460,64 дол. США, що за офіційним курсом НБУ ( 1 дол. США = 7,6555 грн.) становить 265297 223,43 грн., а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 14.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/374 не виконав.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 05.06.2009 року не виконав.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 20.10.2009 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 20.10.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/374 не виконав.

У судовому засіданні 20.10.2009 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2009 року, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судових засіданнях господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

18.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Байпасс»(відповідачем) був укладений договір про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів, відповідно до п.1.1 якого позивач відкриває відповідачеві мультивалютну акредитивну лінію з лімітом у сумі 65000000,00 дол. США, загальним строком до 18 березня 2012 р.

Згідно з п. 1.2 договору від 18.03.2008 року в рамках грошового ліміту, вказаного в пункті 1.1 цього договору, клієнт має право звертатися до банку із заявами про відкриття документарних акредитивів, що відкриваються для здійснення оплати поставок товарів та (чи) послуг за контрактами, що будуть укладені клієнтом та будь-якою третьою стороною (бенефіціаром).

Відповідно до п.2.1.1. договору про відкриття акредитивної лінії банк зобовязаний відкрити акредитив згідно умов, що вказані в заяві про відкриття документарного акредитиву і в додатковій угоді, забезпечити його передачу бенефіціару в строк до 5 робочих днів після прийняття банком до виконання вказаної заяви та оплатити акредитив по настанні дати платежу.

Позивачем зобовязання за договором про відкриття акредитивної лінії від 18.03.08 були виконані в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи валютними меморіальними ордерами № 2 від 23.06.08 на суму 4900000,00 дол. США, № 3 від 23.06.08 на суму 4999999,68 дол. США, № 2 від 14.08.08 на суму 4499999,20 дол. США, № 5 від 15.08.08 на суму 2199999,97 дол. США, № 4 від 15.08.08 на суму 5499999,20 дол. США, № 6 від 15.08.08 на суму 3999999,50 дол. США, №18 від 29.08.08 на суму 1734693,16 дол. США, № 19 від 29.08.08 на суму 5815 836,90 дол. США.

Відповідно до п. 2.2.1 договору про відкриття акредитивної лінії клієнт зобовязаний протягом тридцяти днів після підписання відповідної додаткової угоди про відкриття акредитива, сплатити винагороду банку за відкриття та обслуговування акредитиву в розмірі гривневого еквівалента 25000,00 дол. США.

Згідно з п..2.2.2 договору про відкриття акредитивної лінії клієнт зобовязаний повністю відшкодувати банку суми, сплачені по акредитивах, шляхом перерахування на рахунок № 29098800002504 у ВАТ КБ «Надра»МФО 320003 в сумі та строки, що визначені в повідомленнях.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобовязується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи бенефіціара.

Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 1093 ЦК України у разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Укладений між позивачем та відповідачем договір про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів від 18.03.08 містить ознаки кредитного, тому суд вважає за можливе застосовувати до вказаних правовідносин положення ЦК України про кредит.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Станом на 13.05.2009 року строкова заборгованість відповідача по основній сумі акредитиву складає 33650 526,15 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 257611602,94 грн., прострочена заборгованість по основній сумі акредитиву складає 21158 419,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 161978 277,11 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою за рахунком по обліку акредитивів за період з 23.06.08 по 21.08.09.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності строкової заборгованості відповідача по основній сумі акредитиву в розмірі 33650 526,15 дол. США, простроченої заборгованості по основній сумі акредитиву в розмірі 21158 419,06 дол. США належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по акредитиву визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 5.2. договору про відкриття акредитивної лінії передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання клієнтом якого-небудь грошового зобовязання, передбаченого цим договором, зокрема, у разі прострочення його виконання, клієнт зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне погашення акредитиву в сумі 998 451,14 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 7643 642,70 грн., пеню за несвоєчасно погашену комісію в розмірі 5483,35 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 41 977,79 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, наданим позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, таким чином, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Байпасс»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 35648230) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; к/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів від 18.03.2008 року в розмірі 265297223 (двісті шістдесят пять мільйонів двісті девяносто сім тисяч двісті двадцять три) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 25.11.2009 року.