Рішення № 6890977, 14.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/134 14.05.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента АГРО» Про стягнення 27 000 000,00 грн. Суддя ?Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Случ О.В. –предст., Стельмащук А.В.–предст.

Від Відповідача Бонтлаба В.В., Біда К.М. –предст.,

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»про стягнення боргу 27000000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що у зв'язку із несплатою Відповідачем простих векселів, що посвідчують його безумовне грошове зобов'язання перед Позивачем, у Відповідача виник борг у розмірі 27 000000,00 грн.

В судовому засіданні, призначеному на 16.04.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» подало до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому просило суд припинити провадження у справі № 32/134 на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що прості векселі серії АА 0086823 та серії АА 0086824 від 19.06.2008 були опротестовані, та на вказаних векселях було вчинено виконавчі написи нотаріуса, а також з огляду на те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2009 вжито заходів до забезпечення позову, якими, зокрема, ТОВ «Дюпон Україна»та органам державної виконавчої служби заборонено вчиняти дії щодо виконання виконавчих написів на простих векселях.

Відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Жодного рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»щодо стягнення боргу 27000000,00 грн. за простими векселями Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, як вбачається із тексту постанов Верховного Суду України від 22.11.2005 та 24.01.2006, копії яких містяться у матеріалах справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що право кожної особи на звернення до суду за захистом свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі. Зазначене підтверджується також постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 24.04.2007, згідно з якою виконання може відбутися за рішенням суду способом стягнення коштів з боржника, не зважаючи на наявність виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на майно боржника.

В оглядовому листі від 26.07.2002 № 01-8/870 «Щодо практики вирішення спорів, пов'язаних з розрахунками»Вищий господарський суд України зазначив, що господарський суд неповинен припиняти провадження у справі про стягнення боргу за простими векселями у випадку, якщо ці векселі були опротестовані, а на них було вчинено виконавчі написи нотаріуса.

Що ж до посилання Відповідача на те, що Позивач намагається двічі отримати кошти, це посилання не береться судом до уваги, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2009 у справі №2-5365/09 заборонено вчиняти будь-які дії, направлені на стягнення боргу за згаданими векселями.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва відхиляє клопотання Відповідача про припинення провадження у справі №32/134.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю«Тридента Агро»на виконання договірних зобов’язань передало Товариству з обмеженою відповідальністю«Дюпон Україна»прості векселі серії АА0086823 та серії АА0086824 від 19.06.2008 на загальну суму 27000000,00 грн. зі строком платежу за пред’явленням, але не раніше дати, зазначеної у простих векселях, а саме: для простого векселя серії АА0086823 –не раніше 01.10.2008, а для простого векселя серії АА0086824 –не раніше 01.11.2008.

Згідно з ч.7 ст.164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі –боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»боргові цінні папери, до яких також віднесено векселі, - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

У матеріалах справи відсутні докази того, що прості векселі серії АА0086823 та серії АА0086824 від 19.06.2008 оспорювались або визнавалися недійсними.

Прості векселі серії АА0086823 та серії АА0086824 від 19.06.2008 відповідають вимогам, які висуваються до них Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженим Женевською конвенцією 1930 року, та Законом України «Про обіг векселів в Україні», а тому вони є належним підтвердженням безумовного грошового зобов’язання Відповідача перед Позивачем.

Частиною1 статті34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, визначено, що переказний вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред’явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. А частиною2 згаданої статті передбачено, що трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред’явленням не може бути пред’явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред’явлення починається від зазначеної дати.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач пред’явив Відповідачу прості векселі серії АА0086823 та серії АА0086824 від 19.06.2008 для платежу 14.11.2008 (копії актів пред’явлення векселів до оплати від 17.11.2008 –в матеріалах справи), тобто з дотриманням строків, встановлених Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженим Женевською конвенцією 1930 року.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю«Тридента Агро»обов’язок щодо оплати простих векселів виник при їх пред’явленні, а саме, 14.11.2008.

В ході розгляду спору встановлено, що прості векселі серії АА0086823 та серії АА0086824 від 19.06.2008 Відповідачем неоплачені, доказів протилежного до суду не надано.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю«Тридента Агро»не оплачено вказані векселі, тому суд доходить до висновку, що у Відповідача є заборгованість перед Позивачем у розмірі 27000000,00 грн., яка виникла у зв’язку з неоплатою цих векселів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.5 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладених обставин, суд доходить до висновку, що зобов’язання Відповідача в частині оплати простих векселів перед Позивачем не виконані, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» 27000000,00 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються сторонам пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(03038, м.Київ, вул. Ямська, 28-А; код ЄДРПОУ 25591321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна»(04070, м.Київ, вул.Спаська,30-А; код ЄДРПОУ 33404879) 27000000 (двадцять сім мільйонів) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(03038, м.Київ, вул. Ямська, 28-А; код ЄДРПОУ 25591321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна»(04070, м.Київ, вул.Спаська,30-А; код ЄДРПОУ 33404879) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун