Рішення № 6890960, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/69 27.04.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово –промислова компанія "РіКо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Майстер"

простягнення 3787,07 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПасічник К.М.–представник

від відповідача не з’явились В судовому засіданні 27.04.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова –промислова компанія "РіКо" (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Майстер" (далі –відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 3431,68 грн., пені у розмірі 315,90 грн., 3% річних у розмірі 39,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди офісних приміщень № 17 від 01.03.2008, відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання по сплаті орендної плати.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово –промислова компанія "РіКо" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга Майстер" (орендар) було укладено Договір оренди офісних приміщень № 17 (далі - Договір).

Згідно умов даного Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 45,9 кв.м., яке за адресою : м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6.

Відповідно до п. 12.1 Договору останній набуває чинності з дня підписання сторонами і діє до 30 листопада 2008 року.

Вказане приміщення передане позивачем відповідачу за актом приймання-передачі 01.03.2008.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що орендна плата становить 4257,13 грн., яку орендар зобов’язаний перераховувати в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця, у відповідності до умов цього договору (п. 4.3 Договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01.10.2008 до Договору оренди № 17 від 01.03.2008 договір оренди № 17 від 01.03.2008 розірвано за взаємною згодою сторін з 31.10.2008 року. У зв’язку з цим 31.10.2008 відповідач повернув позивачу орендоване приміщення згідно акту прийому –передачі приміщення.

Однак за відповідачем залишилась заборгованість з орендної плати у розмірі 3431,68 грн., яка обчислена як різниця між сумою заборгованості відповідача з орендної плати за вересень 2008 року згідно рахунку-фактури №СФ-0007459 від 08.09.2008 та суми переплати за перший і останній місяць оренди приміщення згідно рахунку-фактури №СФ-0006288 від 01.03.2008.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать обставини справи, відповідач свої зобов’язання за Договором щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, оскільки орендної плати за вересень 2008 року на користь орендодавця не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань не надав. Також суду не надано доказів погашення відповідачем цієї заборгованості в добровільному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.

Також позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 315,90 грн. та 3% річних у розмірі 39,49 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 10.3 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми за кожен день прострочення.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 315,90 грн. (за період з 16.09.2008 по 02.02.2009) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 39,49 грн. (за період з 16.09.2008 по 02.02.2009).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у зв’язку із задоволенням позову згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Майстер" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/9 ідентифікаційний код 35735752 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово –промислова компанія "РіКо" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська,2/6, ідентифікаційний код 30632273) заборгованість по орендній платі в розмірі 3431 (три тисячі чотириста тридцять одна) грн. 68 коп., пеню у розмірі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 39 (тридцять дев’ять) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                             Ю.М.Смирнова

Дата підписання рішення: 05.05.2009