Ухвала суду № 68892273, 11.09.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3620/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЯнгольНомер провадження 11-сс/788/393/17 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Філонової Ю. О., Макаровець А. М.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/3620/17 за апеляційною скаргою захисника БОРОХА В.М. на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 09 серпня 2017 року, якою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цинарети Шуахівського району Аджарія, мешканця та зареєстрованого АДРЕСА_1

продовжений строк тримання під вартою,

учасників кримінального провадження:

прокурора - Петльованого В.В.

підозрюваного - ОСОБА_3

захисника - адвоката Бороха В.М., -

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат БОРОХ В.М. просить скасувати ухвалу слідчого судді і застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Свої вимоги обгрунтовує тим, що пред'явлена ОСОБА_3 підозра є необґрунтованою, слідчий суддя не зазначив обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою, при цьому ризики переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на потерпілих і свідків відсутні. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше не судимий, має захворювання.

07.08.2017 до Зарічного районного суду м. Сум з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури Сумської області, звернувся старший слідчий СВ ГУНП в Сумській області Лавренко С.О., яке обґрунтував тим, що 14.06.2017 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння майном у великому розмірі здійснили напад на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого та поєднаним із проникненням у житло за місцем мешкання останніх по АДРЕСА_1, внаслідок чого заволоділи грошовими кошами в сумі 3000 грн.

15.06.2017 до ЄРДР за № 12017200210000143 були внесені відповідні відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

15.06.2017 ОСОБА_3 було вручене повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 17.06.2017 до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Постановою першого заступника прокурора Сумської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні був продовжений до 4-х місяців.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення нових злочинів і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо, оскільки необхідно витребувати висновки одних експертиз та призначити інші експертизи, провести необхідні слідчі дії, зібрати характеризуючі відомості на підозрюваного, скласти та повідомити остаточну підозру, здійснити відкриття матеріалів, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, то слідчий просив продовжити відносно ОСОБА_3 строк тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 09.08.2017 відносно ОСОБА_3 був продовжений строк тримання під вартою. Своє рішення слідчий суддя обґрунтував і вмотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Бороха В.М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, доводи прокурора Петльованого В.В. про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника Бороха В.М. задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши клопотання слідчого щодо продовження строку тримання під вартою та задовольнивши це клопотання, слідчий суддя, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_3 строку тримання під вартою.

При вирішенні зазначеного вище клопотання слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст.ст.176, 177, 183, 194, 197 і 199 КПК України, а саме з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, зокрема, наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зокрема, колегія суддів вважає, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення нового злочину та перешкоджанню кримінальному провадженні іншим чином об'єктивно мають місце і реально не зменшилися.

Що стосується доводів захисника про те, що в клопотанні слідчого не зазначенні обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також, що під час розгляду клопотання в судовому засіданні не було доведено як наявності самих ризиків, так і неможливості запобігання їм шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, то колегія суддів не може взяти їх до уваги.

Так, наявність ризиків об'єктивно підтверджується тим, що ОСОБА_3 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, може вчинити дій, передбачені п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що місцем проживання підозрюваного є населений пункт в іншій області, який значно віддалений від місця знаходження органу досудового розслідування, що також певною мірою вказує на наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню.

Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду.

Про наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою свідчить той факт, що слідчому дійсно необхідно витребувати висновки експертиз, призначити експертизи, провести необхідні слідчі дії, зібрати характеризуючі відомості на підозрюваного, скласти та повідомити остаточну підозру, здійснити відкриття матеріалів, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката Бороха В.М. щодо відсутності підстав для продовження відносно ОСОБА_3 строку тримання під вартою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення, в даному конкретному випадку, було доведено, що зазначені у клопотанні слідчого обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

З аналогічних підстав не може колегія суддів прийняти до уваги і твердження захисника щодо можливості запобігання зазначених у клопотанні слідчого ризиків шляхом застосування до ОСОБА_3 інших більш м'яких запобіжних заходів, оскільки в судовому засіданні була доведена доцільність подальшого тримання підозрюваного під вартою, що знайшло своє відображення в ухвалі слідчого судді з наведенням відповідних мотивів.

Вказані в апеляційній скарзі захисника такі обставини як те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше не судимий та має певне захворювання, не є на думку колегії суддів тими безумовними та беззаперечними підставами, що унеможливлюють продовження строку тримання під вартою і повинні враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження відносно особи строку тримання під вартою.

Що стосується доводів захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, то вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки наявність останньої підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.178 і ч.1 ст.194 КПК України, а саме протоколами допиту потерпілих та пред'явлення для впізнання за їх участю, допиту свідків та обшуку, які є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_3 колегія суддів керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України), яка відображена в рішенні від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно правової позиції, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Вказані ж захисником у апеляційній скарзі висновки Європейського суду з прав людини не тільки не спростовують рішення слідчого судді, а й навпаки, з урахуванням зазначених вище обставин, на думку колегії суддів, і свідчать про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_3 строку тримання під вартою.

При цьому, незважаючи на те, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя і зобов'язаний дослідити обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази, які свідчать про наявність обставин, зазначених в ч.3 ст.199 КПК України, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення, в тому числі і тим обставинам, на які посилається захисник.

На підставі викладеного, ухвалу слідчого судді про продовження відносно ОСОБА_3 строку тримання під вартою, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 09 серпня 2017 року щодо продовження відносно підозрюваного ОСОБА_3 строку тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника БОРОХА В.М. на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Філонова Ю. О. Макаровець А. М.