Рішення № 6889100, 30.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2009Справа №2-18/2646-2009 За позовом – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000) в особі Алуштинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Алушта (вул. Лісна, 1, м. Алушта, 98510) До відповідача – Алуштинської центральної міської лікарні, м. Алушта (вул. Партизанська, 13, м. Алушта, 98517)

Про стягнення 188959,47 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Крупська Л.В. - ю/к., довіреність від 16.04.2009р.

Від відповідача – Часовська О.М. – заст. головного лікаря, дов. від 10.06.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь в особі Алуштинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Алушта (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Алуштинської центральної міської лікарні, м. Алушта (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 188959,47 грн..

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 12.07.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 35/208 на постачання теплової енергії. Згідно з яким позивач зобов’язується своєчасно постачати теплову енергію, а відповідач зобов’язується своєчасно сплачувати за надану теплову енергію. Відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за Договором, у зв’язку з чим за період з 01.11.2006р. по 16.11.2006 року, за ним склалася заборгованість у сумі 188959,47 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

11.06.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд продовжив строк розгляду справи. Також у судовому засіданні відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

02.07.2009р. у судовому засіданні позивач надав суду заяву про доповнення підстави позову. Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.

Слухання справи відкладалося, у справі з 27.10.2009 року по 10.11.2009 року та з 10.11.2009 року по 30.11.2009 року судом оголошувалися перерви у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2005 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та Алуштинською центральною міською лікарнею укладено договір № 35/208 на постачання теплової енергії.

Відповідно пункту 1.1 договору позивач зобов’язується забезпечувати відповідача тепловою енергією у вигляді теплоносія і гарячої води, а відповідач відповідно розраховуватись за спожиту теплову енергію.

Згідно з пунктом 2.6 договору, 1 Гкал теплової енергії реалізується за тарифом – 520,33 грн.

Так, позивачем надавалися послуги з опалення та підігріву води у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками, актами.

Судом встановлено, що рішенням № 696 виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 13.10.2006 р. “Про погодження тарифів на послуги теплопостачання” був погоджений тариф у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал.

Вказане рішення було опубліковане у газеті „Кримська газета” від 16.11.2006 р.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що теплова енергія оплачується щомісячно до 15 числа текучого місяця за авансовою системою, з наданням рахунків системі оплати.

Позивач направив на адресу відповідача рахунок № 208 за поставлену теплову енергію за листопад місяць 2006 року із розрахунку 210,64 грн. за 1 Гкал.

Пунктом 6.10 договору передбачено, що порядок і вірність здійснених розрахунків між постачальником і споживачем за спожиту теплову енергію підтверджується оформленням і підписанням щоквартального двостороннього акту звірки розрахунків, який направляється постачальником споживачеві.

При проведенні перерахунку за період з 01.11.2006 року по 16.12.2006 року позивачем було виявлене нарахування відповідачеві коштів до сплати по заниженим тарифам раніше строку, який передбачений статтею 32 пунктом 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв’язку із чим позивач направив відповідачеві розрахунок дебіторської заборгованості та Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до яких за Алуштинською центральною міською лікарнею рахується заборгованість у сумі 188959,47 грн.

В добровільному порядку відповідач вказану суму не сплатив, що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Алуштинської філії з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, сума заборгованості у розмірі 188959,47 грн. складається з різниці в тарифах за період з 01.11.2006 р. по 16.12.2006 р.

У той же час, відповідач посилається на неправомірне застосування позивачем тарифу за вказаний період.

Заперечення мотивоване тим, що оскільки у газеті «Алуштинській вісник» № 35 від 01.09.2006 року була оприлюднена стаття директора Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» про направлення органам місцевого самоврядування матеріалів по формуванню 100% тарифів на послуги теплопостачання у розмірі 210,64 грн., то, враховуючи положення статті 32 пункту 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме з 01.10.2006 року у відповідача виникло право на сплату за поставлене тепло за тарифом у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Статтею 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлений порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, яким встановлено, зокрема, виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Пунктом 9 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” також передбачено, що спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону.

Вказана норма права є бланкетною і повинна бути застосована у кореспонденції зі статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”, якою окреслено дві правові форми визначення цінової політики: встановлення та погодження тарифів.

При цьому, встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги орган місцевого самоврядування в особі свого виконавчого органу вправі виключно по відношенню до підприємств, що перебувають у його комунальній власності, відповідно до вимог статей 17, 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”. Щодо підприємств, які не перебувають у комунальній власності місцевого органу самоврядування, то законодавчо передбачено таку форму реалізації цінової політики, як погодження цін і тарифів.

Судом встановлено, що позивач не перебуває в комунальній власності.

Як вказано вище, рішенням № 696 виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 13.10.2006 р. “Про погодження тарифів на послуги теплопостачання” був погоджений тариф у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал.

У відповідності зі статтею 57 Конституції України та статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення місцевих органів самоврядування про встановлення (погодження) тарифів повинні бути доведені до відома споживачів. Рішення, прийняті органами місцевого самоврядування про тарифи на послуги теплопостачання повинні бути доведені до споживачів шляхом опублікування вказаних рішень печатних виданнях ЗМІ.

Згідно пункту 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у випадку зміни тарифів рішення органів місцевого самоврядування набирають сили через 30 днів після їх офіційного оприлюднення.

Вказане рішення було опубліковане у газеті „Кримська газета” від 16.11.2006 р.

Суду не представлено доказів скасування або визнання недійсним вказаного рішення у встановленому законом порядку, отже на момент розгляду справи воно є чинним.

Отже, вказаний тариф повинен був застосовуватися відповідно до чинного законодавства та умов Договору саме з 17.12.2006 р.

Таким чином, суд визнає правомірним застосування позивачем тарифу, погодженого Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 13.10.2006 р., саме з 17.12.2006 р.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за надані йому послуги за договором № 35/208 від 12.07.2005 р. у розмірі 188959,47 грн., яка склалася через невірне застосування відповідачем тарифів на послуги теплопостачання.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом не приймаються як належні твердження відповідача стосовно того, що оскільки у газеті «Алуштинській вісник» № 35 від 01.09.2006 року була оприлюднена стаття директора Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» про направлення органам місцевого самоврядування матеріалів по формуванню 100% тарифів на послуги теплопостачання у розмірі 210,64 грн., то, враховуючи положення статті 32 пункту 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме з 01.10.2006 року у відповідача виникло право на сплату за поставлене тепло за тарифом у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал. у зв’язку з тим заступним.

Дана стаття була опублікована до прийняття виконавчим комітетом Алуштинської міської ради рішення про затвердження тарифу у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал., і містила лише проект такого рішення, що не відповідає вимогам п. 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв’язку із чим не може вважатися повідомленням споживачів про зміну тарифів через засоби масової інформації, а носить лише інформаційний характер.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому позивачем послуг, через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 188959,47 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Алуштинської центральної міської лікарні, м. Алушта (вул. Партизанська, 13, м. Алушта, 98517; код ЄДРПОУ 02012993) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 03358593) в особі Алуштинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98510, м. Алушта вул. Лісна, 1; р/р 260360020689 в Кримській АБ «Експрес банк», МФО 384674, код ЄДРПОУ 26226262) 188959,47 грн. заборгованості; 1889,60 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.