Рішення № 6889099, 18.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2009Справа №2-7/682-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» (95000, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А) в особі структурного підрозділу Феодосійського управління по експлуатації газового господарства (98100, м. Феодосія, вул. Федько,16, ідентифікаційний код 23191273) До відповідачів: 1) Закритого акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39б, ідентифікаційний код 30689644); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39б).

Про стягнення 63239,58 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Зонтов А.І. – представ., дов. № 2220 від 05.06.2008р.

Від відповідачів – 1) не з’явився; 2) не з’явився.

Сутьспору: Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» в особі Феодосійського управління по експлуатації газового господарства звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Теодосія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс», в якому просить стягнути солідарно з відповідачів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 63239,58 грн.

В якості підстави пред’явленого позову Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» посилається на те, що ним за рахунок власних коштів в 2005 році був збудований газопровід низького тиску в с. Краснокаменка, м. Феодосія, проте, в ході проведення інвентаризації було встановлено, що вказаний газопровід був частково демонтований працівниками ТОВ «Востокгазсервіс», а частково експлуатується ЗАТ «Теодосія». З урахуванням цього, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі вартості будівництва газопроводу – 63239,58 грн.

Заперечуючи проти позову, Закрите акціонерне товариство «Теодосія» стверджує, що спірний газопровід був збудований ним за власні кошти на підставі рішення Щебетівської селищної ради, дозволу інспекції ДАБК м. Феодосії та прийнятий в експлуатацію державною комісією, а докази будівництва газопроводу відповідачем відсутні.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.05.2009 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи підтверджується технічною документацією будівництво газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія, Відкритим акціонерним товариством «Кримгаз» або його структурним підрозділом, зокрема, Феодосійським управлінням по експлуатації газового звернулось? Чи було здійснено будівництво цього газопроводу іншою особою?

- Чи відповідають зварювальні шви на трубі газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія, зварювальним швам зварювачів Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз», Закритого акціонерного товариства «Теодосія» чи Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс» (встановити якої саме особи)?

- Якою особою в теперішній час експлуатується газопровід низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія?

- Чи підтверджується на місцевості факт демонтажу повністю або частково газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія? Якщо демонтаж підтверджується, то якою особою він був здійснений?

Ухвалою ГС АР Крим від 02.10.2009 р. провадження у справі було поновлено.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з цим позовом, Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» в особі Феодосійського управління по експлуатації газового господарства посилається на те, що ним за рахунок власних коштів в 2005 році був збудований газопровід низького тиску в с. Краснокаменка, м. Феодосія, який в подальшому був демонтований працівниками ТОВ «Востокгазсервіс», а частково експлуатується ЗАТ «Теодосія».

Суд вважає, що вирішення спору по суті потребує, по-перше, дослідження питань здійснення будівництва газопроводу низького тиску в с. Краснокаменка, м. Феодосія.

Відповідно до пункту 3.1 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною працівід 1 жовтня 1997 р. N254, роботи з будівництва газопроводів газорегуляторних пунктів та інших об'єктів систем газопостачання міст, селищ і сільських населених пунктів повинні провадитись згідно з затвердженим проектом газопостачання населеного пункту, а також за наявності організації, на яку покладено технічний нагляд і приймання робіт, а в подальшому - і експлуатацію газового господарства цього населеного пункту.

Згідно з пунктом 3.2 Правил проектна документація на будівництво (п. 1.1.2) повинна відповідати вимогам ДБНА 2.2-3-97, СНиП 2.04.08-87, СНиП 3.05.02-88, ГОСТ 9.602-89, цим Правилам, іншим нормативним актам та додатковим вимогам до обладнання систем і об'єктів газопостачання, викладеним у додатку 1.

Проектна документація до затвердження замовником повинна бути погоджена з підприємством газового господарства щодо її відповідності виданим технічним умовам на проектування, а також повинна пройти експертизу в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці України відповідно до чинного законодавства (п. 3.3 Правил).

Згідно з пунктом 3.9 Правил будівництво об'єктів систем газопостачання повинно здійснюватися спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями, які одержали в установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на виконання робіт із спорудження систем газопостачання і зареєстровані в цих органах за місцем виконання робіт.

Дозвіл на право виконання робіт з газифікації видається згідно з вимогами чинного законодавства і реєструється у відповідних підрозділах органів Держнаглядохоронпраці. В разі виконання робіт у різних регіонах власник підприємства зобов'язаний до початку робіт зареєструвати наявний дозвіл у відповідному підрозділі органу Держнаглядохоронпраці, на території якого проводяться роботи (п. 3.12 Правил).

Після закінчення будівництва об'єкти систем газопостачання (п. 1.1.2) повинні прийматися комісією (п. 3.17 Правил).

В матеріалах справи наявний робочий проект Феодосійського управління по експлуатації газового господарства, розроблений проектно-кошторисною групою ВАТ «Кримгаз». Крім того, у виконавчій документації наявний акт приймання закінченого будівництвом об’єкта системи газопостачання (не за типовою формою), який не підписаний представником Держнаглядохоронпраці (т. ІІІ, а. с. 25).

В свою чергу, ТОВ «Востокгазсервіс» надало робочий проект, в якому наявне рішення Щебетівської селищної ради №35 від 27.04.2006 р. про затвердження акта вибору та обстеження земельної ділянки та дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. У виконавчій документації наявний дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Феодосії №77 від 05.10.2006 р. на будівництво газопроводу середнього та низького тиску до жилих будинків по вул. Кримська – Леніна в с. Краснокаменка. Наявний дозвіл Державного комітету України з нагляду та охороною праці №2651.05.30-45.21.1 на початок виконання роботи підвищеної небезпеки. Крім того, наявні експертні висновки проектно-кошторисної документації Феодосійського міського управління МНС №3/1804 від 20.06.2006 р., Феодосійської міськСЕС №92/1-1712 від 20.06.2006 р., Кримського експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці №10.26.05-06 від 22.06.2006 р.

У виконавчій документації ТОВ «Востокгазсервіс» наявний акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, підписаний усіма членами приймальної комісії та затверджений селищною головою органу місцевого самоврядування.

Вищевказані обставини безпосередньо підтверджуються матеріалами справи та встановлені експертом в рамках призначеної судом експертизи.

Так, експертом було зазначено, що технічною документацією будівництво газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія, підтверджується виконавчою документацією як Феодосійського управління по експлуатації газового господарства, так і Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс». Однак у підприємства ТОВ «Востокгазсервіс» наявна необхідна дозвільна документація та погодження, а позивач у справі не представив погодження проекту службами МНС, СЕС, ДНОП, дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт інспекції ДАБК, дозвіл виконавчого комітету на проектні та будівельні роботи, а також відведення земельної ділянки на підставі акта вибору та обстеження траси будівництва газопроводу.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз», зокрема, Феодосійське управління по експлуатації газового господарства, приступило до робіт з будівництва газопроводу середнього та низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія, без дозвільних документів на будівництво цього газопроводу.

Ухвалами ГС АР Крим від 09.02.2009 р., 19.03.2009 р., 02.04.2009 р., 23.04.2009 р., 14.05.2009 р., суд витребував у позивача документальне підтвердження належності йому на праві власності газопроводу низького тиску в с. Краснокаменка, м. Феодосія, проте вказані вимоги суду позивачем виконані не були.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Законом України «Про трубопровідний транспорт» передбачено, що об'єкти трубопровідного транспорту - це магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту (стаття 1). Також, частиною першою статті 11 цього Закону встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Тобто газопроводи є об'єктами, що не можуть існувати без землі та переміщення їх є неможливим без їх знецінення, що відповідає ознакам нерухомого майна.

Отже, газопровід є нерухомим майном. Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1.3 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2009 р. N 660/5.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи те, що газопровід низького тиску в с. Краснокаменка, м. Феодосія, споруджувався позивачем без наявності відповідних дозвільних документів, його будівництво вважається самочинним.

Згідно з частиною 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В свою чергу, вимоги позивача мотивовані, зокрема, тим, що внаслідок протиправних дій відповідачів він був позбавлений права власності на збудований за рахунок власних коштів газопровід, у зв’язку з чим просить стягнути з них матеріальну шкоду у розмірі вартості збудованого газопроводу.

Проте, суд зазначає, що враховуючи відсутність у ВАТ «Кримгаз» в особі структурного підрозділу Феодосійського управління по експлуатації газового господарства дозвільної документації, не можна стверджувати про наявність у позивача права власності на газопровід, оскільки, як вже було вказано вище, будівництво газопроводу здійснювалося самочинно, газопровід не був введений в експлуатацію, що позбавляє позивача права власності на цей об’єкт будівництва. Власне, приймаючи до уваги приписи статті 331 Цивільного кодексу України, позивач є лише власником матеріалів, що використовувались ним при здійсненні будівництва.

При цьому, суд звертає увагу на те, що здійснення демонтажу газопроводу працівниками ТОВ «Востокгазсервіс» та експлуатація ЗАТ «Теодосія» позивачем суду не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягає завдана шкода, тобто шкода, причиною якої є порушення зобов’язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та шкодою має бути причинний зв’язок. За відсутністю такого зв’язку шкода не відшкодовується. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв’язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв’язок саме між порушенням зобов’язання та шкідливими наслідками (шкодою), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та шкодою.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. №6 (з подальшими змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст. 456 ЦК.

Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, у сфері дії інституту відшкодування шкоди встановлена презумпція вини особи, яка завдала шкоди. Цій особі надається право спростувати цю презумпцію.

Однак, як вже було вказано вище, в матеріалах справи відсутні докази здійснення демонтажу газопроводу саме працівниками ТОВ «Востокгазсервіс».

Так, відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, статтею 34 ГПК України обумовлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У той же час, посилання позивача на здійснення демонтажу газопроводу працівниками ТОВ «Востокгазсервіс» та його експлуатація ЗАТ «Теодосія» належними та допустимими доказами не підтверджуються. Постанови спеціального відділу міліції при ГУ МВД України про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.06.22007 р. та від 27.05.2008 р. не можуть бути визнані судом в якості належного джерела доказування, оскільки свідчать лише про відсутність складу злочину, але не підтверджують факти, зафіксовані в постановах.

В свою чергу, у висновку проведеної в рамках цієї справи експертизи зазначено, що на підставі робочого проекту, наданого Феодосійським управлінням по експлуатації газового господарства, розробленого проектно-кошторисною групою ВАТ «Кримгаз», наявна ділянка газопроводу з врізанням в існуючий газопровід середнього тиску, визначений Г2 в проекті Д-2006-05-ГСН. Протяжність по проекту на підставі масштабу приблизно 170 м. На момент огляду ця частина газопроводу в натурі відсутня, однак наявні залізобетонні фундаменти з такими, що стирчать з них оголовками сталевих труб діаметром 76 та 159 мм. Можна стверджувати с великою вірогідністю, що ці залишки сталевих труб були опорами. Оскільки в проекті ВАТ «Кримгаз» в цьому місці повинен був проходити газопровід низького тиску для забезпечення природним газом жителів вул. Кримської в с. Краснокаменка, то розташування цих опір відповідає стійкам під газопровід низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка.

Експерт зазначив, що на місцевості підтверджується факт демонтажу газопроводу низького та середнього тиску, протяжністю 173,6 м. по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м. Феодосія, будівництво якого виконано силами Феодосійського управління по експлуатації газового господарства. Проте, відповідь на питання якою саме особою був здійснений демонтаж експерт суду не надав.

Отже, факт демонтажу збудованого позивачем газопроводу саме працівниками ТОВ «Востокгазсервіс» носить лише вірогідний характер та не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки останнє не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається відсутність повного складу цивільного правопорушення (зокрема, протиправної поведінки відповідачів та причинно-наслідкового зв’язку), наявність якого є обов’язковою умовою для задоволення вимог про стягнення спричиненої шкоди.

Наведене, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати суд покладає на позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.