Рішення № 6889094, 25.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2009Справа №2-24/5319-2009 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) до відповідача - Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" (97561, АР Крим, Сімферопольський район, с. Дубки вул. Спеціалістів 2-7, / 97561, АР Крим, Сімферопольський район, с. Дубки, вул. Спеціалістів, Контора, ідентифікаційний код 30833805)

про стягнення 14 939,42 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Марков Д.О. – представник, довіреність № 1 від 08.01.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" про стягнення з відповідача на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" суми заборгованості у розмірі 14939,42 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 14050,58 грн., трьох відсотків річних у розмірі 166,90 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 236,37 грн., пені у розмірі 485,57 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків ( водовідведення ) до комунальної каналізації № 2202 від 30.01.2009р. та умов Додаткової угоди № 2202 від 30.01.2009р., відповідачем порушені зобов’язання щодо сплати належним чином та у повному обсязі рахунків, виставлених Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" за споживання наданих послуг, у результаті чого у відповідача - Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" сформувалась заборгованість у розмірі 14050,58 грн. за період з 19.02.2009р. до 18.09.2009р.

Факт споживання наданих за Договором № 2202 від 30.01.2009р. послуг, позивач підтверджує підписаними актами виконаних робіт.

Таким чином, підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим стало існування заборгованості Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" за договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків ( водовідведення ), крім того, Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" заявлені вимоги про стягнення трьох відсотків річних, пені та інфляційних втрат.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України. Відповідно до зазначеної заяви позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 11550,58 грн. заборгованості, 166,90 грн. – 3 % річних, 236,37 грн. індексу інфляції та 485,57 грн. пені. Підставою для зменшення позовних вимог стала сплата відповідачем частини заборгованості у розмірі 2500,00 грн. в період розгляду справи у суді, що підтверджується банківською випискою від 28.09.2009 р. із призначенням платежу – за послуги водопостачання та водовідведення, за воду по рахунку 2202 за серпень 2009 р.

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає можливим прийняти заяву позивача про зменьшення позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Водоканал)(позивач) та Державним комунальним підприємством "Житлпобутсервіс Дубки" (Абонент)(відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 2202 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію(а.с. 8-14).

30 січня 2009 року між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Виробник) та Державним комунальним підприємством "Житлпобутсервіс Дубки" (Споживач) укладено|ув'язнений| договір про внесення змін до договору № 2202 від 01.02.2008 р. (а.с.15-26).

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Договору зі змінами, Виробник бере на себе зобов’язання на умовах цього Договору забезпечувати Споживача питною водою при наявності води у джерелах та виконувати водовідведення Споживача. Споживач в свою чергу, приймає на себе зобов’язання споживати послуги водопостачання та водовідведення у кількості не більш встановленого об’єму (ліміту).

Згідно з пунктом 4.2.1 Договору зі змінами, оплата Споживачем, який не є бюджетною організацією, виконується шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок Виробника у розмірі 75%, від вартості спожитих послуг за попередній місяць (який був перед звітним). Авансовий платіж вноситься Споживачем до 15 числа звітного місяця. Передоплата за першій місяць вноситься у фіксованій сумі та складає 276,62 грн. Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню виконується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Споживачем виставленого Виробником рахунку за спожиті послуги.

Строк дії договору від 01.02.2008 р. в редакції договору про внесення змін встановлений до 30.01.2010 р. (п. 14.1 договору).

Позивач обов’язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актами виконаних робіт по абоненту № 2202 у період з березня 2009 р. по серпень 2009 р. Також на оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення за вищевказаним Договором зі змінами позивач виставив рахунки № 2202 за стягуваний період з березня 2009 р. по серпень 2009 р. на загальну суму 28050,58 грн. (а.с. 27-32).

Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи відповідача у рахунках.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом квітня 2009 р. по серпень 2009 р. було здійснено часткову сплату за отримані послуги у розмірі 14000,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за надані послуги, у розмірі 14050,58 грн. за період з березня 2009 р. по серпень 2009 р., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представником позивача були надані докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 2500,00 грн. по рахунку № 2202 за серпень 2009 р., що стало підставою для зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення по виставленим позивачем рахункам за період з березня 2009 р. по серпень 2009 р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11550,58 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 236,37 грн. та 3% річних у розмірі 166,90 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" за період з квітня 2009 р. по вересень 2009 р. становить 236,37 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалам справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 166,90 грн. за період з квітня 2009 р. по вересень 2009 р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача – Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки".

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 485,57 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 11.1.1 Договору зі змінами сторони передбачили, що за спливом строку на оплату, вказаного у розділі 4 дійсного Договору, Споживач за кожний день прострочення сплачує Виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період прострочення, від суми простроченого платежу.

Розглянувши розрахунок пені, суд вважає, заявлена позивачем сума пені у розмірі 485,57 грн., яка розрахована позивачем за рахунками за квітень 2009 р. – серпень 2009 р., за яким сталося прострочення оплати, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є сплата частини заборгованості після надходження позову до суду, тобто при пред’явленні позову право позивача у цій частині було порушено. Тому державне мито у розмірі 149,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.11.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлпобутсервіс Дубки" (97561, АР Крим, Сімферопольський район, с.Дубки вул. Спеціалістів 2-7, / 97561, АР Крим, Сімферопольський район, с. Дубки, вул. Спеціалістів, Контора, ідентифікаційний код 30833805) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021) 11550,58 грн. заборгованості, 166,90 грн. 3% річних, 236,37 грн. інфляційних втрат, 485,57 грн. пені, 149,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.