Рішення № 6889090, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2009Справа №2-24/5665-2009 За позовом Алуштинської міської Ради (98500, АР Крим, м. Алушта, пл. Советская, 1 (Радянська, 1), ідентифікаційний код 34740913) До відповідача 1. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" ( 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Глазкрицького,12 , ідентифікаційний код 32177846)

До відповідача 2. - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" ( 61001, м. Харків, вул. Плехановская, 126, ідентифікаційний код 14315629)

про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди землі та стягнення 931,21 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Погребняк О.В. - представник, довіреність № 021-35/1636 від 25.12.2008р., паспорт ЕЕ 502390 від 25.12.2001р.

Від відповідача 1. – Сиротинін О.Г. – представник, довіреність № 233 від 24.07.2009р., паспорт ЕС 873772 від 15.12.1998р.

Від відповідача 2. – не з’явився.

Обставини справи: Алуштинська міська Рада звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" та Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про зобов’язання Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" укласти додаткову угоду до Договору оренди землі від 13.03.2006р., зареєстрованого 25.04.2006 року за № 040600200178, на оренду земельної ділянки (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:006:0084) несільськогосподарського призначення, площею 0,6736 га, що знаходиться по вул. Жовтнева, м. Алушта в районі жилого будинку № 32 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, якою внести зміни до пунктів 7,9 вказаного договору у частині встановлення розміру орендної плати у відповідності до діючого законодавства та рішення Алуштинської міської Ради у редакції, вказаній у позовній заяві. Відповідно до пункту 3. прохальної частини позовної заяви позивач також просить у випадку ухилення Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" від укладання додаткової угоди до Договору оренди землі від 13.03.2006р. вважати Договір оренди землі, укладений 13.03.2006р. між Алуштинською міською Радою та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" зміненим та пункти 7 та 9 договору викладеними у редакції, викладеній у позовній заяві. Відповідно до пункту 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить зобов’язати Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" укласти додаткову угоду до Договору суборенди землі від 24.11.2006р., зареєстрованого 29.11.2006р. за № 040600200267, яким внести зміни в п.4.1. та 4.3. вказаного договору в частині встановлення розміру орендної плати у відповідності до діючого законодавства та рішення Алуштинської міської Ради у редакції, викладеній у позовній заяві. Позивач просить у випадку ухилення Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" від укладання додаткової угоди до Договору суборенди землі від 24.11.2006р., вважати Договір суборенди, укладений між Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" 24.11.2006р. зміненим, та вважати пункти 4.1. та 4.3. договору викладеними у редакції, викладеній у позовній заяві. Також позивач заявив вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" на користь бюджету м. Алушти суми недоотриманого прибутку з орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:006:0084) несільськогосподарського призначення, площею 0,6736 га, що знаходиться по вул. Жовтнева, м. Алушта в районі жилого будинку № 32 у розмірі 931,21 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів на користь Алуштинської міської Ради державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю на думку позивача внесення змін у пункти договорів оренди землі ( Договору оренди землі, укладеного 13.03.2006 року між Алуштинською міською Радою та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева", Договору суборенди землі, укладеного 24.11.2006 року між Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"), які регулюють розмір орендної плати на підставі рішень Алуштинської міської Ради, а також у зв’язку з необхідністю приведення Договорів оренди та суборенди у відповідність до норм чинного законодавства.

Також позивач зазначає, що у зв’язку з проведенням перерахунку розміру орендної плати за передані в оренду земельні ділянки комунальної власності, Алуштинською міською Радою встановлено суму недоотриманого прибутку за користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" земельною ділянкою у розмірі 931,21 грн., яку і просить стягнути з першого відповідача позивач відповідно до пункту 6 прохальної частини позовної заяви.

Відповідач – ТОВ "Кримська юридична група" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на те, що позивач не є стороною за договором суборенди землі, а тому позбавлений права вимагати внесення змін до зазначеного договору суборенди.

Відповідач - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач зазначає, що у порушення вимог ст. 188 Господарського кодексу України позивачем не було відправлено проект внесення змін до договору на адресу відповідача, крім того, відповідач заперечує, що проектом внесення змін до договору, встановлено обов’язки відповідача з 01.01.2008 р., що не відповідає умовам чинного законодавства.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

13.03.2006 р. між Алуштинською міською Радою (Орендодавець) та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" (Орендар) був укладений договір оренди землі (а.с.18-20).

Відповідно до умов зазначеного договору та на підставі рішення 26 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради № 26/236 від 10.03.2006 р. орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель Алуштинської міської ради (землі зайняті житлової забудовою), яка знаходиться в м. Алушта, вул. Октябрська, в районі житлового будинку № 32.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,6736 га, у тому числі зайняті житловою забудовою – 0,6736 га (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1489462, 84 грн. (п. 4 Договору).

Договір оренди земельної ділянки укладений строком на 10 років (п. 6 Договору).

Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 446 грн. на рік (п. 7 Договору).

Розмір орендної плати переглядається у випадку: змін умов господарського ведення, передбачених договором, зміна грошової оцінки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміна ставок орендної плати, індексація, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, в інших випадах, передбачених законодавством. Перерахунок сум орендної плати виконується Орендарем (п. 10 Договору).

Договір був підписаний сторонами та пройшов відповідну державну реєстрацію, про що зроблений запис від 25.04.2006 р. за № 040600200178.

Також, відповідно до рішення Алуштинської міської ради 6 сесії 5 скликання від 25.10.2006 р. за № 6/20, вирішено надати згоду ДП "Завод ім. В.О. Малишева" на передачу у суборенду орендуємої земельної ділянки площею 0,6736 га за адресою: м. Алушта, вул. Октябрська, у районі житлового будинку № 32, без зміни її цільового призначення строком на 5 років з ТОВ "Кримська юридична група" (а.с.51).

На підставі зазначеного рішення, 24.11.2006 р. між Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" (Орендар) та ТОВ "Кримська юридична група" (Суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки № 989 дп, відповідно до якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею – 0,6736 га, за адресою: м. Алушта, вул. Октябрська, в районі житлового будинку № 32, яка розташована у межах населеного пункту (а.с.21-22).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1489462, 84 грн. (п. 2.3 Договору суборенди).

Згідно з п. 3.1 договір суборенди земельної ділянки укладений строком на 5 років.

Орендна плата за суборенду земельної ділянки вноситься у грошовій формі у розмірі 446, 84 грн. за рік та вноситься на користь місцевого бюджету м. Алушта (п.п. 4.1, 4.2 Договору суборенди).

Розмір орендної плати переглядається у випадку: змін умов господарського ведення, передбачених договором, зміна грошової оцінки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміна ставок орендної плати, індексація, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, в інших випадах, передбачених законодавством. Перерахунок сум орендної плати виконується Орендарем (п. 4.3 Договору суборенди).

Договір був підписаний сторонами та пройшов відповідну державну реєстрацію, про що зроблений запис від 29.11.2006 р. за № 040600200267.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-УІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України “Про оренду землі” були викладені у такій редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

На підставі зазначених положень Алуштинська міська рада рішенням 25 сесії 5 скликання від 14.05.2008 р. № 24/276 зобов’язала орендарів земельних ділянок, у договорах оренди яких передбачена ставка орендної плати нижче 3 % від нормативної грошової оцінки переданої в оренду земельної ділянки, укласти додаткову угоду до діючих договорів оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати на період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (реєстр договорів оренди, в які необхідно внести зміни в частині орендної плати у відповідності з діючим в 2008 р. законодавством – додаток № 1) (а.с.8-9).

Згідно із зазначеним додатком до рішення, до реєстру договорів оренди, в які необхідно внести зміни в частині орендної плати, внесений договір оренди землі від 13.03.2006 р., укладений між Алуштинською міською Радою та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева".

Відповідно зазначеного рішення, позивачем було здійснено перерахування розміру орендної плати за договором оренди землі та договором суборенди.

У зв’язку з тим, що відповідно до умов договорів оренди та суборенди, саме на ТОВ «Кримська юридична група» був покладений обов’язок вносити орендну плату до місцевого бюджету, та враховуючи, що ДП "Завод ім. В.О. Малишева" не було проведено перерахунку орендної плати у відповідності із діючим законодавством, позивач вважає, що ним понесені збитки у вигляді не отриманого доходу у розмірі 931,21 грн., які він просить стягнути з ТОВ «Кримська юридична група».

Крім того, у позові позивач посилається на те, що неодноразово звертався до ТОВ «Кримська юридична група» із листами від 05.06.2008 р. та від 09.09.2008 р. із пропозицією або укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 29.11.2006 р. за № 040600200267, або виконати перерахунок орендної плати по договору оренди земельної ділянки та надати документи про оплату орендної плати (а.с.16-17).

Оскільки відповіді позивач не отримав, він був вимушений звернутися з позовом до суду про зобов’язання ДП "Завод ім. В.О. Малишева" укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 13.03.2006 р., а саме: п. 7 договору викласти у наступній редакції: Орендна плата з 01.01.2008 р. вноситься у грошовій формі у розмірі 1378,05 грн. на рік. Пункт 9 договору викласти у наступній редакції: Орендна плата з 01.01.2008 р. вноситься кожного місця не пізніше 30 числа кожного місяця, який слідує за наступним, в місцевий бюджет м. Алушти в сумі 144,84 грн. Реквізити платежу кожного року надаються Орендарю управлінням економіки Алуштинської міської ради. У випаду ухилення відповідача від укладення докової угоди, вважати договір оренди землі від 13.03.2006 р. укладеним із відповідними змінами. Також позивач просить суд зобов’язати ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та ТОВ «Кримська юридична група» укласти додаткову угоду до договору суборенди землі від 24.11.2006 р., а саме: п. 4.1 договору викласти у наступній редакції: Орендна плата з 01.01.2008 р. вноситься у грошовій формі у розмірі 1378,05 грн. на рік. Пункт 4.3 договору викласти у наступній редакції: Орендна плата з 01.01.2008 р. вноситься кожного місця не пізніше 30 числа кожного місяця, який слідує за наступним, в місцевий бюджет м. Алушти в сумі 144,84 грн. Реквізити платежу кожного року надаються Орендарю управлінням економіки Алуштинської міської ради. У випаду ухилення відповідачів від укладення докової угоди, вважати договір суборенди землі від 24.11.2006 р. укладеним із відповідними змінами.

Розглянувши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини з приводу змін умов договору регулюються ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Порядок укладення угоди про зміну господарського договору - це передбачена правовими нормами юридично-логічна послідовність стадій встановлення умов припинення прав і обов'язків, заснована на звернених назустріч одна одній діях осіб, які виражені в різноманітних способах узгодження змісту угоди, шляхом їх вільного волевиявлення. Способами укладення угоди про зміну договору є нормативно визначені дії, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору. Таке визначення вважається цілком прийнятним виходячи з того, що порядок укладення договору може бути повною мірою застосований до укладення угоди про його зміну. У такому разі діє механізм:

- сторона, яка бажає змінити договір, надсилає пропозиції про це іншій стороні за договором;

- сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, розглядає її та у 20-денний строк повідомляє іншу сторону про результати її розгляду;

- у разі часткового прийняття пропозиції (наприклад, погодження на розірвання із висуненням певних умов, на яких має бути розірваний договір) може мати місце протокол розбіжностей: при незгоді із протоколом розбіжностей зміна є такою, що не відбулася, і договір продовжує дію на погоджених раніше умовах.

У випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом. Право на подання позову виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк. Такий досудовий порядок додатково закріплений у Господарському процесуальному кодексі України (ст. 11).

Позивач не представив суду доказів звернення до ДП "Завод ім. В.О. Малишева" із пропозицією про зміну умов договору оренди від 13.03.2006 р. в частині встановлення орендної плати у відповідності із Законом України «Про орендну землі».

Стаття 654 ЦК України містить вимогу про вчинення змін або розірвання договору у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, п. 30 договору оренди землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Враховуючи умови договору та закону, що регулює відносини з приводу зміни умов договору, суд приходить до висновку, що позивач повинен був відправити на адресу ДП "Завод ім. В.О. Малишева" проект угоди про зміну умов договору оренди землі в частині орендної плати, та у разі неприйняття відповідачем зазначеної пропозиції звернутися до суду із відповідним позовом.

Отже матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивач не звертався до ДП "Завод ім. В.О. Малишева" із пропозицією про внесення змін до договору оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати у відповідності із Законом України «Про орендну землі» як того передбачає ст. 188 ГК України, доказів, що підтверджують зворотне, позивачем не представлено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі— підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів:

Як було встановлено судом, позивач не звертався до відповідача із пропозицією щодо внесення змін до договору оренди.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що позивач не має порушеного права в частині змін умов договору, оскільки не звертався з відповідною пропозицією до ДП "Завод ім. В.О. Малишева", а отже не має підстав для звернення позивача до суду з вимогою про зобов’язання ДП "Завод ім. В.О. Малишева" укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 13.03.2006 р.

Щодо вимог позивача про зобов’язання ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та ТОВ «Кримська юридична група» укласти додаткову угоду до договору суборенди землі від 24.11.2006 р. в частині встановлення розміру орендної плати, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на листи від 05.06.2008 р., від 09.09.2008 р., відправлені на ім’я директора ТОВ «Кримська юридична група» про необхідність укладення додаткових угод до договору суборенди земельної ділянки та проведення перерахунку орендної плати за договором суборенди.

Слід зазначити, що доказів відправлення зазначених листів, позивачем суду не надано.

Згідно з умовами договору суборенди землі від 24.11.2006 р., сторонами зазначеного договору виступають ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та ТОВ «Кримська юридична група», а Алуштинською міською радою була надана лише згода на надання орендованої земельної ділянки ДП "Завод ім. В.О. Малишева" у суборенду ТОВ «Кримська юридична група» у відповідності з вимогами Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно приписів статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з п. 12.1 договору суборенди, зміни умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

З аналізу вказаних норм права випливає, що лише сторона за договором оренди землі має право вимагати від другої сторони змінити таку істотну умову договору, як розмір орендної плати, і в разі недосягнення згоди сторін договору щодо зміни цієї умови договору, такий спір підлягає вирішенню в судовому порядку за позовом однієї сторони договору до другої сторони.

Позивач не є стороною договору суборенди земельної ділянки від 24.11.2006 року, а відтак не є тією особою, яка має суб’єктивне матеріальне право, на захист якого ним подано позов.

За такими обставинами суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов’язання ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та ТОВ «Кримська юридична група» укласти додаткову угоду до договору суборенди землі від 24.11.2006 р.

Позивач також вважає, що ним понесені збитки у вигляді недержаного прибутку у розмірі 931,21 грн., які він просить стягнути з ТОВ «Кримська юридична група».

Позовні вимоги в цій частині мотивовані тим, що ТОВ «Кримська юридична група» ігноруючи вимоги позивача щодо перерахунку орендної плати, не здійснило зазначений перерахунок орендної плати у відповідності з нормами діючого законодавства, у зв’язку з чим позивач не отримав прибуток у вигляді орендної плати у розмірі 931,21 грн.

Позовні вимоги в цій частині мотивовані також посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224-225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

          За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Як вже було зазначено раніше, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов’язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв’язок. За відсутністю такого зв’язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв’язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв’язок саме між порушенням зобов’язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

Як було встановлено судом, сума, яка позивач обґрунтовує як збитки у вигляді упущеної вигоди, складається з різниці суми орендної плати за договором суборенди, яку позивач планував отримати у разі внесення змін до договору суборенди в частині розміру орендної плати.

Судом також було встановлено, що позивач позбавлений права вимагати внесення змін до договору суборенди, стороною якого він не є.

Всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів суду безперечних доказів заподіяння збитків ТОВ «Кримська юридична група» у розмірі 931,21 грн., не довів протиправності дій відповідача та причинного зв’язку між цими діями та спричиненими збитками, через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.11.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.