Постанова № 6888304, 09.06.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9232/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.,

при секретарі Ясинському С.Г.,

з участю представників позивача Марценюка О.Г.,

Цурія В.К.,

представників відповідача Лисиці О.С.,

Лихоніної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2004 року закрите акціонерне товариство "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" (далі ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка») звернулось до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) про визнання повністю недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.03.2004р. № 0003822320/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 582040 грн., в тому числі 291020 грн. основного платежу та 291020 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002932320/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1229340 грн., в тому числі 514670 грн. основного платежу та 614670 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0003832320/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 323834 грн., в тому числі 13329 грн. основного платежу та 310505 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.03.2004р. № 0003832320/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 310505 грн. штрафних (фінансових) санкцій, позовні вимоги відносно інших податкових повідомлень-рішень залишено без змін.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням законодавства і без врахування фактичних обставин.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2004р. позовні вимоги ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» у даній справі задоволено частково: визнано повністю недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 16.03.2004р. №0003822320/2 та №0002932320/2; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 16.03.2004 р. №0003832320 2 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 303831,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з ДПІ у м. Чернігові на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. змінено рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2004 р. в частині стягнення судових витрат, а саме, стягнуто з ДПІ у м. Чернігові на користь ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» 101,50 грн. судових витрат: в іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2004 р. у даній залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.09р. скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та додатково пояснили, що Вищим адміністративним судом України попередні судові рішення скасовані лише з підстав порушення ними процесуального права, а при застосуванні ними норм матеріального права порушень не виявлено.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити та пояснили, що оскаржувані рішення повністю відповідають нормам діючого на той час законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» зареєстровано розпорядженням Чернігівського міського голови від 26.07.2001 р. №252-р. Відповідно до п. 1.5 Статуту ЗАТ "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" є правонаступником усіх прав та обов'язків Чернігівського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка" у частині пасивів та активів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу підприємства. Згідно п. 3.1 Статуту позивача, він є правонаступником всіх прав та обов'язків структурного підрозділу Чернігівського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка" - Чернігівського лікеро-горілчаного заводу в частині активів і пасивів.

Наказом Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України від 13.11.2001р. №48 припинено діяльність Чернігівського лікеро-горілчаного заводу - структурного підрозділу Чернігівського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка" шляхом виділення його із зазначеного об'єднання з наступним приєднанням до орендаря.

ДПІ у м. Чернігові проведено додаткову позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» за період з 17.10.2001р. по 01.07.2003 р." та за її результатами складено акт від 29.12.2003р. №193/23-320/31597869 (далі - акт перевірки). Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено: 1) п.п. 4.1.1. п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2. п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", шо призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 905690 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 881900 грн.; 2) п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 621009 грн. за березень, травень, липень, серпень, вересень 2002 р. та завищення зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 607680 грн. за січень, лютий, жовтень, листопад 2002р.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0003822320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 582040 грн., в тому числі 291020 грн. основного платежу та 291020 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0002932320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1229340 грн., в тому числі 614670 грн. основного платежу та 614670 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 3) №0003832320/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 323834 грн., в тому числі 13329 грн. основного платежу та 310505 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході перевірки було встановлено суми кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності, які були передані ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" по розподільчому балансу, а саме: ОГСО при УМВС України, сума 2070 грн., дата виникнення 1999р.; АТП 17462 м. Чернігів, сума 2260,24 грн., дата виникнення 04.1999р.; Облагростандарт, 236,12 грн., 02.1999р.; Львівський ЛГЗ, 67413,42 грн., 12.1997р.; ТОВ "Дімалекс" м. Київ, 43218,24 грн., 02.1999р.; МП "Вікторія" м. Черкаси, 1385,40 грн., 09.1999р.; МПФ "Континенталь і К", м. Київ, 3883,63 грн., 12.1998р.; Спецтехоснастика м. Дніпродзержинськ, 44954 грн., 01.1998р.; АТ Еніселі Грузія, 53413,69 грн., 02.2000р.; БУ-2 м. Чернігів, 5022,72 грн., 1998р.; Латвія ТRАІТ", 12500 грн., 04.1998р.; Моноблок Італія, 4488,43 грн., 02.1998р.; Армінск ОО Інкос, 50784,68 грн., 1999р.; Євпаторія ПП ОСОБА_1, 8973,96 грн., 1998р.; Євпаторія ТОВ Коопсільгоспоб"єдання, 9699,30 грн., 1997р.; Євпаторія ТКП Югторг, 15609,85 грн., 1998р.; Євпаторія ПП ТІС, 1155,47 грн., 1997р.; ПОП Днепр м. Дніпропетровськ, 9995 грн., 1996р.; ПП ОСОБА_2 м. Нікополь, 34773,84 грн., 1998р.; ТОВ Техномаркет ЛТД м. Донецьк, 14491,34 грн., 1997р.; ПФ Аякс м. Донецьк, 11135,77 грн., 1999р.; КО ППП м. Краматорськ, 18879,02грн., 1997р.; ПТФ Продукти м. Бердянськ, 608 грн., 1998р.; ТОВ Світа м. Рівне, 33029,74 грн., 1997р.; Доргап фінанс м. Київ, 8542,21 грн., 1997р.; ЗАТ Береза м. Київ, 1452 грн., 1998р.; ЗАТ Син м. Київ, 18055,57 грн., 1997р.; ТОВ Доля м. Київ, 27460 грн., 1997р.; ТОВ Мегаполіс-Компині м. Київ, 23454,06 грн., 1998р.; ТОВ Млин м. Київ, 5120,76 грн., 1998р.; ТОВ Сава м. Київ, 4119,48 грн., 1998р.; ТОВ Мега ЛТД, 3450,06 грн., 1998р.; ПКП ММГ Торг м. Київ, 5967,98 грн., 1998р.; ПП ОСОБА_3 м. Київ, 11739,16 грн., 1998р.; ПП ПКФ Укренергоінвест м. Київ, 21096,08 грн., 1997р., всього 382747,76 грн.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (норми якого діяли на час періоду, який перевірявся відповідачем) валовий доход включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. отриманої платником податку у звітному періоді.

Пунктом 1.22 ст.1 зазначеного Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Отже, до валового доходу включаються суми кредиторської заборгованості платника податків, що залишились нестягнутими після закінчення строку позовної давності.

Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час періоду, який перевірявся відповідачем, (далі ЦК УРСР) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлений в три роки.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Зобов'язання виникають з договору або з інших підстав. В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана виконати на користь другої особи (кредитора) певні дії, зокрема, передати майно, виконати роботу, сплати гроші.

Таким чином, до позивача, як правонаступника, перейшли зобов'язання перед третіми особами у вигляді кредиторської заборгованості по розподільчому балансу.

Згідно ст. 165 ЦК УРСР якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі здійснити виконання в будь-який час.

Боржник зобов'язаний виконати таке зобов'язання у 7-денний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо зобов'язання негайного виконання не випливає з закону, договору або суті зобов'язання.

Враховуючи відсутність у сторін, або інших осіб первинних документів де зазначені підстави виникнення вищевказаних зобовязання, їх суть та строки виконання, що унеможливлює дослідження їх в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно включено до валових доходів позивача 382747,76 грн., оскільки кредиторами не вимагались виконання зобовязань, а дата їх виникнення не може бути початком перебігу строку позовної давності, так як умовами виникнення таких зобовязань могли бути встановлені інші строки та порядок їх виконання.

Крім того згідно вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, яким у даному випадку не доведено початок перебігу строку позовної давності саме з дати виникнення вищезазначених зобовязань.

Також відповідач в Акті перевірки зазначає, що згідно з розподільчим балансом Чернігівського обласного державного об'єднання "Чернігівспиртгорілка" у 4 кварталі 2001р. були передані виробничі запаси в сумі 209000 грн. При перевірці декларацій про прибуток за 4 квартал 2001р. ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" було встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість таких отриманих товариством виробничих запасів становить 198280,95 грн. Позивачем було віднесено до складу валових витрат товариства та відображено у рядках 12.1 та 12.2 декларації про прибуток підприємства.

Пунктом 5.1 статі 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, яки придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 4.2 Порядку складання декларацій про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 08.07.1997р. № 214, у рядку 12 декларації відображається вартість придбаних як за національну, так і за іноземну валюту, матеріалів, сировини.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону отримані виробничі запаси є валовими витратами, здійснюваними як компенсація вартості товарів, які придбавались у кредиторів, переданих по розподільчому балансу, по розрахунках з якими позивач став правонаступником згідно ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позивачем включено до складу валових витрат вартість виробничих запасів у рядку 12.1 декларації та у рядку 12.2 декларації зменшено на таку ж саму суму згідно п.1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів. сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124.

Всього за результатами перевірки було встановлено завищення валових витрат, пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції на 2725000 грн. в тому числі за 4 квартал 2001 р. на 2243000 грн., яка складається з виробничих запасів на суму 1983000 грн. та суми 266000 грн., підстави походження якої в акті перевірки не вказано.

Аналіз обставин у справі дають суду підстави вважати, що включення до складу валових витрат вартості товарів, отриманих позивачем за розподільчим балансом, та відображення їх вартості у рядку 12 декларації відповідають вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів). матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у т.ч. малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. № 124.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат було віднесено вартість отриманих товарів від ЗАТ "Хмільникмеблі" та ПМК-195 у відповідних періодах, а також валові витрати було відкориговано до зменшення при поверненні товарів постачальником, чим, на думку відповідача, було порушено вимоги пп. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем завищено валові витрати у 3 кварталі 2002 р. на 2999985.73 грн. та занижено валові витрати у 4 кварталі 2002р. на 2999985,73 грн.

Між ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" та ЗАТ "Хмільникмеблі" укладено договір купівлі-продажу від 27.08.2002 р. №5, де ЗАТ "Хмільникмеблі" (продавець) зобов'язується продати, а ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка " (покупець) зобов'язується оплатити та прийняти товар (меблі). Загальна сума договору становить 2400005,46 грн., в тому числі ПДВ 400000,91 грн.

Згідно акту прийому-передачі від 29.08.2002 р. підприємство "Чернігівська горілка" приймає, а ЗАТ "Хмільникмеблі" передає товар відповідно до договору від 27.08.2002 р. №5 на суму 2400012,72 грн., в тому числі ПДВ 400002,12 грн. Видаткова накладна від 29.08.2002 р. № 0016 на суму 2400012,72 грн. , в тому числі ПДВ 400002,12 грн., податкова накладна від 29.08.2002 р. № 29 на суму 2400012,72 грн., в тому числі ПДВ 400002,12грн.

Відповідно до складської розписки без номера та дати, оформленої на бланку ЗАТ "Хмільникмеблі" завідуючою складом ОСОБА_4 прийнято на відповідальне зберігання належні ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" матеріальні цінності, що продавались за вказаним договором купівлі-продажу.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку товариства розрахунки за товар з ЗАТ "Хмільникмеблі" не проводилися.

Згідно акту прийому-передачі від 05.09.2002 р. ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" повернуто товар ЗАТ "Хмільникмеблі" на суму 2400005,46 грн. в тому числі ПДВ 400000,91 грн. До податкової накладної від 29.08.2002 р. № 28 складено розрахунок кількісних показників від 05.09.2002 р. №2 01.

Також між ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" ПМК-195 укладено договори купівлі-продажу №Т-34 від 13.09.2002 р. та № б/н від 14.10.2002 р., де ПМК-195 (продавець) зобов'язується продати, а ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" (покупець) зобов'язується оплатити та прийняти товар (плити, перекриття). Загальні суми договорів становлять 3599982,88 грн., в т.ч. ПДВ 599997,15 грн. та 2100024,31 грн., в т.ч. ПДВ 350004,05 грн. відповідно.

Згідно актів прийому-передачі від 27.09.2002 р. та від 22.10.2002р. ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка"" було прийнято товар від ПМК-195 на суму 3599982,88 грн., в т.ч. ПДВ 599997,15 грн. та 2100024,31 грн., в т.ч. ПДВ 350004,05 грн. відповідно.

Згідно актів прийому-передачі від 04.10.2002 р. та від 06.11.2002 р. ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" було повернуто товар ПМК-195 на суму 3599982,88 грн., в т.ч. ПДВ 599997,15 грн. та 2100024,31 грн., в т.ч. ПДВ 350004,05 грн. відповідно.

Таким чином, зазначені вище договори фактично виконані не були, будь-яких правових наслідків для позивача не спричинили, а отже не можуть бути враховані у бухгалтерському та податковому обліку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення валових витрат у 3 кварталі 2002 р. на 2999985,73 грн. та збільшення валових витрат на 2999985,73 грн. у 4 кварталі 2002р. так як ЗАТ "ЧЛГЗ "Чернігівська горілка" не було порушено вимог підпункту 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Також не правомірним є висновок ДПІ у м. Чернігові про порушення позивачем пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати у 1-4 кварталах 2002р. на 205610,63 грн. в звязку з тим, що в 2002р. при проведенні ремонту основних засобів власними силами позивачем були використані товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), які знаходились на складі підприємства. Витрати на будівництво, ремонт та інші поліпшення основних фондів не включаються до складу валових витрат, а підлягають амортизації, а тому підприємство повинно було відкоригувати до зменшення суми валових витрат у відповідних кварталах 2002р. на суму 205610,63 грн., оскільки дані витрати були включені до складу валових витрат у попередніх податкових періодах при придбанні ТМЦ.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, а також з придбанням матеріальних активів, які підлягають амортизації.

У 2-му, 3-му, 4-му кварталах 2002р., коли ТМЦ були використані на поліпшення основних фондів, позивачем здійснено коригування валових витрат згідно Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у т.ч. малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. № 124.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатків № 1 Декларації з податку на прибуток за відповідні періоди, всі суми за 2-ий. 3-ій. 4-ий квартали 2002р. увійшли у відповідних періодах в загальну суму корегування валових витрат.

За таких обставин, відповідачем безпідставно зменшено валові витрати позивача у 2,3,4 кварталах 2002р. на 174108,10 грн.

В акті перевірки зазначено, що підприємством було використано у 2002р. ТМЦ на цілі, не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг) на суму 134521,90 грн.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів ведеться згідно Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів). матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у т.ч. малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. № 124, зареєстрованого в Мінюсті України 03.07.1998р. за № 417/2857.

Відповідно до п.1.14 зазначеного Порядку облік приросту (убутку) товарних і матеріальних ресурсів ведеться тільки щодо тих товарних запасів і матеріальних ресурсів, витрати на придбання яких відповідно до Закону включаються до складу валових витрат.

У разі переоцінки товарних запасів і матеріальних ресурсів сума дооцінки додається, а сума уцінки вираховується із суми, відображеної у графі "залишок на початок періоду" відповідної відомості, складеної за додатками 1 і 2 до цього Порядку.

В акті перевірки не зазначено, в чому саме полягає порушення позивачем вищевказаних вимог, не вказано на які саме цілі використані ТМЦ, відсутні посилання на первинні документи, підтверджуючі напрямок використання ТМЦ.

Також в акті перевірки зазначається про порушення п.1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції, а саме, що підприємством не було відкориговано до зменшення суму, відображену у графі "залишок на початок періоду" при розрахунку приросту (убутку) ТМЦ в зв'язку з уцінкою товарів на складі протягом 2002р. на суму 458357,37 грн., проте будь-які посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відсутні, дослідивши які податкова інспекція могла б встановила вищевказане порушення.

Таким чином, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке призвело до завищення валових витрат у 2002р. на 451000,50 грн.

При перевірці правильності визначення позивачем податку на додану вартість встановлено, що ЗАТ «ЧЛГЗ» Чернігівська горілка» протягом 2002 р. здійснювало уцінку товарно-матеріальних цінностей, що знаходились на складі підприємства.

Встановлено розбіжності по корегуванню податкового кредиту по податку на додану вартість згідно з деклараціями підприємства з податку на додану вартість та за даними перевірки у 2002 р.

За 2002 р. таке відхилення становить в загальній сумі 13329 грн., тобто встановлено порушення підпункту 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України ''Про податок на додану вартість" в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 13329 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п.4.2.ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менш десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупна за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів , що минули. Тобто, сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій за дане порушення складає 6664,00 грн. (розрахунок ш/с-13329 грн.* кількість податкових періодів - 15 податкових періодів, але не більше 50%).

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення рішення №0003832320/2, при донарахуванні податку на додану вартість в сумі 13329 грн. штрафні санкції застосовано в сумі 310505 грн., з якої 6664 грн. є санкцією на донараховану суму зобов'язання з ПДВ у розмірі 13328 грн., яка не оспорюється позивачем.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів. визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, штраф може бути застосований у разі донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання, а отже відповідачем безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 303831 грн. на підставі зазначених вище норм Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також необхідно зазначити, що при перегляді даної справи судом касаційної інстанції не виявлено порушень норм матеріального чи процесуального права в частині зробленого судами першої та апеляційної інстанції висновку відносно податкового повідомлення-рішення щодо податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік видів судових витрат. Згідно ст. 94 Кодексу, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у разі часткового задоволення позову присуджуються відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» до ДПІ у м. Чернігові в частині визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.03.2004 року № 0003822320/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 582040 грн., в тому числі 291020 грн. основного платежу та 291020 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002932320/2, яким закритому акціонерному товариству "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1229340 грн., в тому числі 614670 грн. основного платежу та 614670 грн. штрафних (фінансових) санкцій та частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.03.2004р. № 0003832320/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 303831 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю. Судові витрати підлягають стягненню з державного бюджету України на користь ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» в розмірі 84 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові - задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 16.03.2004 року № 0003822320/2, яким закритому акціонерному товариству "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 582040 грн., в тому числі 291020 грн. основного платежу та 291020 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002932320/2, яким закритому акціонерному товариству "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1229340 грн., в тому числі 614670 грн. основного платежу та 614670 грн. штрафних (фінансових) санкцій та частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.03.2004р. № 0003832320/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 303831 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" судові витрати в розмірі 84 грн. 73 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Сорочко Є.О.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі 15.06.09р.