Постанова № 6888041, 18.11.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-5865/09/1170

Категорія статобліку 6.6.4

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" листопада 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 18 листопада 2009 року о 19-05 год. адміністративну справу №2-а-5865/09/1170

за позовом: Прокурора Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водне господарство»

про стягнення податкового боргу,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

прокурора Гавриленко В.Ю.,

позивача Стусь Л.А.,

відповідача Протосовицька Н.В., Чернявський О.О.,

Прокурор Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Кіровограді звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водне господарство» про стягнення податкового боргу з комунальному податку в розмірі 3293,15 грн., зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 29982,54 грн., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 276033, 14 грн., із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 112799,38 грн., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2023,68 грн., з податку на додану вартість 1056509,37 грн., а всього податковий борг в розмірі 1480641,26 грн.

Відповідачем подано до суду заперечення на адміністративний позов у якому позивач позовні вимоги в частині заборгованості з ПДВ в розмірі 1056509,37 грн. та з податку із власників транспортних засобів в розмірі 68,80 грн. не визнає.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач є учасником розрахунків згідно Порядку перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №193. ТОВ «Водне господарство» стверджує, що на час розгляду справи вже розпочата процедура перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, а тому вважає, що позивач намагається стягнути заборгованість з ПДВ в подвійному розмірі.

Податкове зобовязання з податку власників транспортних засобів у сумі 68,80 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2008 р., вважає неузгодженим через його неотримання, що, на думку відповідача, також позбавило його можливості оскарження.

В судове засідання зявилися помічник прокурора та представник позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представники відповідача позов визнали частково та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в частині заборгованості з ПДВ в розмірі 1056509,37 грн. та з податку із власників транспортних засобів в розмірі 68,80 грн. з підстав вказаних в запереченні на позовну заяву.

01.09.2009, 06.10.2009 року розгляд справи не відбувся в звязку з неявкою прокурора та/або невиконанням вимог ухвали суду.

05.06.2009 року, 30.09.2009 року, 12.10.2009 року, 14.10.2009 року та 28.10.2009 року розгляд справи не відбувся в звязку з неявкою відповідача або за його клопотанням про необхідність надання додаткових доказів та пояснень по справі.

Ухвалою від 28.10.2009 року визнано обовязковою явку директора ТОВ «Водне господарство» через затягування судового розгляду справи представником відповідача для надання пояснень по суті справи.

Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.11.2009 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення помічника прокурора, представника позивача та представників відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водне господарство» 20.09.2004 року зареєстроване Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с.6, Т.1).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» комунальний податок є місцевим податком.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Встановлення і визначення порядку сплати такого податку згідно ст. 18 зазначеного Декрету здійснюють органи місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Відповідно до податкових розрахунків комунального податку, що підлягають сплаті за лютий 2008 року (а.с.8, Т.1) ТОВ «Водне господарство» самостійно нараховано комунальний податок в сумі 3309,90 грн., за березень 2009 року (а.с.9, Т.1) 52,70 грн., за квітень 2008 року (а.с.10, Т.1) 15,30 грн.

За ТОВ «Водне господарство» рахувалася переплата з комунального податку в сумі 84,75 грн., що підтверджується карткою особового рахунку по комунальному податку (а.с.62-64, Т1), а тому заборгованість з комунального податку складає 3293,15 грн. (3377,90 грн. 84,75 грн.).

З огляду на вищевикладене, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в частині заборгованості з комунального податку, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості ТОВ «Водне господарство» з комунального податку в сумі 3293,15 грн.

Відповідно до змісту п.13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29.01.1999 р. розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин. Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору. Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.

Відповідно до розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за ІІ квартал 2008 року (а.с.11-12, Т.1) ТОВ «Водне господарство» самостійно нараховано збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 27921,88 грн.

У відповідності до рішення №18 про розстрочення податкових зобовязань від 19.02.2008 р. (а.с.13, Т.1) за відповідачем рахується розстрочена заборгованість зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 2099,71 грн. зі строком сплати 22.12.2008 р.

Окрім того, у відповідності до картки особового рахунку зі збору за геологорозвідувальні роботи (а.с.65-74, Т.1) у відповідача існує заборгованість з відсотків в сумі 365,18 грн. та переплата в сумі 404,23 грн.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Водне господарство» зі збору за геологорозвідувальні роботи складає 29982,54 грн. (27921,88 грн. + 2099,71 грн. 404,23 грн. + 365,18 грн.).

З огляду на вищевикладене, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності заборгованості ТОВ «Водне господарство» зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 29982,54 грн.

Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування є платним. Відповідно до ст. 30 Водного кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Наявність у відповідача податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 139650,97 грн. підтверджується розрахунком збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І півріччя 2008 року (а.с.14-15, Т.1).

У відповідності до рішення №30 про розстрочення податкових зобовязань від 20.05.2008 р. (а.с.17, Т.1) за відповідачем рахується розстрочена заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 85564,12 грн., а згідно рішення №13 про розстрочення податкових зобовязань від 19.02.2008 р. (а.с.18, Т.1) за відповідачем рахується розстрочена заборгованість в сумі 54434,72 грн.

Згідно картки особового рахунку зі збору за спеціальне використання водних ресурсів (а.с.75-85, Т.1) у відповідача існує заборгованість із даного виду податку з пені та відсотків в сумі 8429,83 грн. та переплата в розмірі 1159,60 грн. Із вказаної картки особового рахунку, суд вбачає, що ТОВ «Водне господарство» частково сплатило збір за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 10886,90 грн., а тому заборгованість ТОВ «Водне господарство» зі збору за спеціальне використання водних ресурсів складає 276033,14 грн. (139650,97 грн. + 85564,12 грн. + 54434,72 грн. + 8429,83 грн. 1159,60 грн. 10886,90 грн.).

На підставі викладеного, із врахуванням визнання відповідачем позовних вимог в частині заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт податкового боргу ТОВ «Водне господарство» зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 276033,14 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 11.12.1991 р. №1963-ХІІ платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є обєктами оподаткування.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», податок сплачується: фізичними особами перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

На підставі ч. 2 ст. 6 вказаного Закону юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Водне господарство» подало до ДПІ у м.Кіровограді розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік (а.с.19-20, Т1), відповідно до змісту якого, відповідачем самостійно було визначено суму податку в розмірі 2064,00 грн., яка сплачена не була.

У відповідності до податкового повідомлення-рішення №0048221740/0 від 06.05.2008 р. (а.с.147, Т.1) відносно ТОВ «Водне господарство» було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 68,80 грн.

Відповідачем вказана заборгованість в сумі 68,80 грн. не визнається на тій підставі, що податкове повідомлення-рішення, яким нарахована вказана штрафна (фінансова) санкція ТОВ «Водне господарство» не отримувало, а тому було позбавлене можливості оскаржити його.

Суд вважає таке заперечення необґрунтованим з огляду на те, що в матеріалах справи міститься повідомлення про отримання 08.05.2008 р. поштового відправлення даного податкового повідомлення-рішення (а.с.147, Т.1). Від імені ТОВ «Водне господарство» його отримано Головатою. У судовому засіданні представники відповідача не надали обґрунтованих доказів неузгодженості податкового зобовязання в сумі 68,80 грн. в тому числі, і доказів неотримання податкового повідомлення-рішення. Окрім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься корінець вказаного податкового повідомлення-рішення, з яким представники позивача, за необхідності, мали змогу ознайомитися під час розгляду справи та оскаржити це рішення, за наявності підстав, у встановленому законом порядку використавши необхідні процесуальні інститути, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, щодо подальшого розгляду справи за наявності таких обставин.

Відповідачем не надано доказів скасування податкового повідомлення-рішення №0048221740/0 від 06.05.2008 р. , а тому суд приходить до висновку про узгодженість податкового зобовязання в сумі 68,80 грн. та наявність податкового боргу в такому розмірі.

Згідно картки особового рахунку з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с.86-89, Т.1) у відповідача існує переплата із цього податку в розмірі 109,12 грн., а тому заборгованість ТОВ «Водне господарство» із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 2023,68 грн. (2064,00 грн. + 68,80 грн. 109,12 грн.).

З огляду на вищевикладене, із врахуванням часткового визнання відповідачем позовних вимог про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів , суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт заборгованості ТОВ «Водне господарство» з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 2023,68 грн.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. N 1264-XII збір за спеціальне використання природних ресурсів установлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання.

Відповідно до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2008 року (а.с.21, Т.1) ТОВ «Водне господарство» нараховано за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 54792,80 грн.

У відповідності до рішення №15 про розстрочення податкових зобовязань від 19.02.2008 р. (а.с.22, Т.1) за відповідачем рахується розстрочена заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 41318,08 грн., а згідно рішення №29 про розстрочення податкових зобовязань від 20.05.2008 р. (а.с.23, Т.1) в сумі 51019,89 грн.

Окрім того, у відповідності до картки особового рахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с.90-103, Т.1) у відповідача існує заборгованість з пені та відсотків в сумі 5538,72 грн. та переплата в сумі 1337,68 грн. Окрім того, суд враховує зменшення податкового боргу в розмірі 30268,82 грн. та погашення в сумі 8263,61 грн.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Водне господарство» зі збору за забруднення навколишнього природного середовища складає 112799,38 грн. (54792,80 грн. + 41318,08 грн. + 51019,89 грн. 1337,68грн. 30268,82 грн. 8263,61 грн.).

На підставі викладеного, із врахуванням визнання відповідачем позовних вимог в частині заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності боргу ТОВ «Водне господарство» зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 112799,38 грн.

У відповідності до п. 7.3. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ боржник зобовязаний подавати до органів державної податкової служби щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду, податкову декларацію.

Відповідачем до податкового органу 15.10.2008 р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. (а.с.30-32, Т.1), за якою самостійно визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 27,00 грн., 20.11.2008 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (а.с.33-36, Т.1), зі змісту якої вбачається самостійно узгоджене відповідачем податкове зобовязання з ПДВ в сумі 6,00 грн., 19.12.2008 р. ТОВ «Водне господарство» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 р. (а.с.37-38, Т.1), за якою самостійно визначене податкове зобовязання з ПДВ в сумі 11,00 грн. та 18.02.2009 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 р. (а.с.39-40, Т.1), якою визначене податкове зобовязання з ПДВ в сумі 1628,00 грн. Також ТОВ «Водне господарство» 19.01.2009 р. подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року (а.с.41-42, Т.1), в п.8.2 якої зменшено зобовязання підприємства з ПДВ в розмірі 181896,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ , податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до рішення №19 про розстрочення податкових зобовязань від 03.03.2008 р. (а.с.24, Т.1) за відповідачем рахується розстрочена заборгованість з ПДВ в сумі 103223,32 грн., рішення №41 про розстрочення податкових зобовязань від 30.07.2008 р. (а.с.25, Т.1) в сумі 445851,00 грн., рішення №7 про розстрочення податкових зобовязань від 30.01.2008 р. (а.с.26, Т.1) в сумі 120298,60 грн., рішення №24 про розстрочення податкових зобовязань від 30.04.2008 р. (а.с.27, Т.1) в сумі 91815,00 грн., рішення №32 про розстрочення податкових зобовязань від 30.05.2008 р. (а.с.28, Т.1) в сумі 86711,42 грн. та 138952,74 грн., рішення №45 про розстрочення податкових зобовязань від 01.09.2008 р. (а.с.29, Т.1) в сумі 444292,00 грн.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника з ПДВ (а.с.104-144,Т.1) за відповідачем рахується переплата з ПДВ в сумі 10007,27 грн. Окрім того, суд враховує зменшення податкового боргу в розмірі 174557,00 грн. та погашення в розмірі 48100,00 грн., а тому податковий борг ТОВ «Водне господарство» з податку на додану вартість становить 1056509,37 грн. (103223,32 грн. + 445851,00 грн. + 120298,60 грн. + 91815,00 грн. + 86711,42 грн. + 138952,74 грн. + 444292,00 грн. +1672,00 грн. + 38253,56 грн. 181896,00 грн. 10007,27 грн. 48100,00 грн. 174557,00 грн.).

В судовому засіданні встановлена відсутність спору між сторонами в частині арифметичних обрахунків.

Позовні вимоги про стягнення боргу з податку на додану вартість відповідачем не визнаються у повному обсязі, оскільки, зі слів відповідача, він є учасником розрахунків згідно Порядку перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №193 і вже розпочата відповідна процедура.

У відповідності до п. 3 вказаного Порядку підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 липня 2009 року).

Суд не приймає вказаних заперечень з огляду на ненадання до матеріалів справи доказів укладення у 2009 році договору про організацію взаєморозрахунків у 2009 році та його виконання, за наслідками якого, зі слів відповідача, стало б звільнення на момент розгляду справи від податкового боргу з ПДВ в сумі 1056509,37 грн.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем у вересні 2009 року подано до відповідних органів та установ на погодження розрахунки в різниці в тарифах (а.с.35-41, 43-45). На момент судового розгляду даної справи розрахунки не погоджені, договір про організацію взаєморозрахунків не укладено, від податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1056509,37 грн. відповідач ніяким чином не звільнений, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Посилання ж представників ТОВ «Водне господарство» на те, що наявність рішення суду про стягнення податкового боргу та виконавчого листа поставить під сумнів підписання договору про проведення взаєморозрахунків оскільки його пунктом буде заборона вчинення дій щодо погашення заборгованості, не можуть бути взяті судом до уваги оскільки подання позивачем до суду позову про стягнення боргу не є діями щодо погашення заборгованості, а є діями щодо його стягнення, що знаходиться поза межами волевиявлення відповідача. Більш того, умови договору, який може бути укладений в майбутньому, набиратимуть чинності не раніше ніж з моменту його укладення, в тому числі, і можливий пункт щодо такої заборони.

Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, встановлених законами України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водне господарство», код ЄДРПОУ 33142604 (25007, м. Кіровоград, вул. Озерна Балка, 3 а) на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Кіровограді податковий борг:

- з комунальному податку в розмірі 3293,15 грн. (три тисячі двісті девяносто три грн. 15 коп.) на р/р №33216828700002 код платежу 16010200 Банк ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 код 24145329, отримувач коштів Міськфінуправління;

- зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 29982,54 грн. (двадцять девять тисяч девятсот вісімдесят дві грн. 54 коп.) на р/р №31316300700002, код платежу 13040100, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді;

- зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 276033, 14 грн. (двісті сімдесят шість тисяч тридцять три грн. 14 коп.) на р/р 31113019700002 код 13020400, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді;

- із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 112799,38 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. 38 коп.) на р/р №33113329700002, код платежу 50080200, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді;

- з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2023,68 грн. (дві тисячі двадцять три грн. 68 коп.) на р/р №33215807700002, код платежу 12020100, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач коштів Міськфінуправління;

- з податку на додану вартість 1056509,37 грн. (один мільйон пятдесят шість тисяч пятсот девять грн. 37 коп.) на р/р №31114029700002, код платежу 14010100, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді),

- а всього податковий борг в розмірі 1480641,26 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч шістсот сорок одна грн. 26 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 27 листопада 2009 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан