Постанова № 6886581, 20.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20.11.2009 р.                                                                                           № 2а- 43164/09/2070                                         Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,

за участі :

представника позивача - Логвінов О.Б., Черкашина Н.В.,

представника відповідача - Попова Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Росія "

прозупинення операцій на банківських рахунках,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив ухвалити рішення про зупинення операцій на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Росія».

Обгрунтовуючи заявлені вимоги указував, що даним платником податків не створено належних умов для проведення перевірки, про яку він був повідомлений у встановленому законом порядку. Повідомлення про проведення планової виїзної перевірки було отримано платником податків, але проведення перевірки виявилось неможливим у зв’язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням платника податків. Таку поведінку платника податків вважав фактичним не допуском до проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову, просив ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Росія»проти позову заперечував. Мотивуючи свої доводи зазначав, що не отримував повідомлення про проведення перевірки, від проведення перевірки не відмовлявся, ніяких працівників МДПІ для проведення перевірки не прибувало.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи, доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області в силу положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та за визначенням ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень. Право на звернення до суду з позовом про арешт коштів на рахунку платника податків надано органам державної податкової служби України п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак, дана справа є справою адміністративної юрисдикції і підлягає вирішенню адміністративними судами за правилами КАС України.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системний аналіз норм КАС України, в тому числі і ст..11 та ст..162 даного кодексу, засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв’язанні спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, справа за позовом суб’єкта владних повноважень про зупинення операцій на банківських рахунках має бути розглянута виключно на підставі зазначених в адміністративному позові доводів та наданих на їх підтвердження доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Росія»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набувши правового статусу суб’єкта господарювання, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 32497585, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходиться у Вовчанський МДПІ Харківської області.

Згідно з планом комплексних документальних перевірок на 4 квартал 2009р. було заплановано проведення планової виїзної перевірки ТОВ «АФ «Росія»(код ЄДРПОУ 32497585) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за період діяльності даного платника податків з 01.07.2006р. по 30.06.2009р.

Частиною ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до ст..4 Закону України «Про систему оподаткування»є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Визначена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»процедура створення суб’єкта права –юридичної особи передбачає надання кожній юридичній особі ідентифікаційного коду (ч.3 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Таким чином, повідомлення про проведення перевірки, окрім найменування платника податків –юридичної особи повинно також містити і відомості про ідентифікаційний код цієї юридичної особи, позаяк насамперед дана ознака виокремлює суб’єкта господарювання-юридичну особу з поміж інших юридичних осіб.

Оглянуте судом направлення про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «АФ «Росія» №24/23-052 відомостей про ідентифікаційний код цього платника податків не містить.

Судовим розглядом з’ясовано, що за адреса: 62613, Харківська область, Великобурлуцький район, с.Чорне, вул.. 40 років перемоги, 6, є одночасно місцезнаходженням двох суб’єктів господарювання –відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Росія»(ідентифікаційний код –32497585) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова формація «Росія»(ідентифікаційний код –34858283). Скорочена названа обох цих суб’єктів господарювання –ТОВ «АФ «Росія».

Суд зазначає, що при складанні та направленні повідомлення про проведення перевірки позивач не дотримався засад розумності, що є вимогою ч.3 ст.2 КАС України. Оскільки позивачу було достеменно відомо про знаходження на обліку в МДПІ двох платників податків, скорочене найменування яких –ТОВ «АФ «Росія»та про одночасне знаходження цих платників податків за однією адресою, то позивач повинен був належно ідентифікувати платника податків, на адресу якого направлено повідомлення про проведення перевірки. Належною ідентифікацією за правилами Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (затверджені наказом ДПА України від 27.05.2008р. №355) є зазначення в повідомленні про проведення перевірки найменування платника податків. Відповідно до ч.3 ст..9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»найменування юридичної особи зазначається у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

З свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №167004 вбачається, що найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Росія».

Відтак, саме вказане найменування повинно бути зазначено в повідомленні про проведення перевірки.

Однак, МДПІ самостійно, на власний розсуд, без відповідних правових підстав було змінено найменування відповідача і зазначено його скорочену назву, що не передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення Вовчанською МДПІ відповідача про проведення планової виїзної перевірки його діяльності.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд робить висновок, що за своєю правовою природою запроваджений ст..9 означеного закону адміністративний арешт є одночасно і запобіжним заходом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, і мірою юридичної відповідальності за порушення платником податків встановленого в державі правового порядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність податкового боргу не є необхідною передумовою для застосування адміністративного арешту, бо в протилежному разі створюється нерівність між платниками податків, які вчинили аналогічні діяння –не допуск контролюючого органу до проведення перевірки, але в залежності від наявності або відсутності податкового боргу підлягають притягненню до різної міри юридичної відповідальності.

Обставини, за наявності яких може бути застосований адміністративний арешт, визначені .п. 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, п.п. «г»п.п. 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Чинним законодавством не визначено ані змісту та суті відмови платника податків від проведення перевірки або від допуску до її проведення, ані характеру цих діянь (дія чи бездіяльність).

Тому при вирішенні спору суд виходить з системного застосування п.4 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», яким встановлено обов’язок платника податків допустити посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також до перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та ст..11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою право приступити до проведення перевірки працівники податкового органу набувають з моменту вручення платнику податків направлення на перевірку.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу направлення на перевірку або його відмови від отримання такого направлення. В судовому засіданні представниками позивача підтверджено той факт, що направлення на проведення перевірки відповідачу не вручалось, так як платник податків був відсутній за місцезнаходженням.

Суд відмічає, що сама по собі відсутність платника податків за місцезнаходженням не може бути визнана безумовною підставою для застосування адміністративного арешту, бо по-перше, не передбачена законом в якості такої підстави, а по-друге, не є достатньою ознакою, яка вказує на відмову платника податків від проведення перевірки або допуску працівників контролюючого органу до її проведення.

Розглянувши подані позивачем в обґрунтування своїх доводів докази, суд зазначає, що акти від 02.11.2009р. №163/23-32497585, від 03.11.2009р. №173/23-32497585, від 04.11.2009р. №174/23-32497585, від 05.11.2009р. №179/23-32497585, від 06.11.2009р. №183/23-32497585, в яких зазначено про відсутність посадових осіб ТОВ АФ «Росія»(код ЄДРПОУ 32497585) за юридичною адресою, не можуть бути взяті до уваги, так як складені без дотримання п.5.4 п.5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків (затверджений наказом ДПА України від 25.09.2001р. №386, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2001р. за №865/6056), а саме: не працівником податкової міліції, без участі понятих, не за місцезнаходженням платника податків. Окрім того, проведене судом вивчення змісту перелічених актів показало, що перелічені акти взагалі не містять зазначення ні місця їх складання, ні часу складання, викладені в них обставини жодним чином не співвідносяться з будь-якими часовими вимірами (слід розуміти - не вказано час, коли відбувались зазначені в актах події).

З урахуванням викладеного, перелічені акти не можуть слугувати джерелом отримання фактичних даних для встановлення істини у спірних правовідносинах.

Окрім того, при вирішені спору суд зважає на те, що згідно з п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Зверненню до суду передує прийняття податковим органом рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку (розділ 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків).

Оглянувши в судовому засіданні прийняте позивачем рішення №0012 від 10.11.2009р., суд відзначає, що дане рішення не містить обставин, за наявності яких в силу норм п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», може бути застосований адміністративний арешт. Так, замість відображення обставин відмови платника податків від проведення перевірки згадане рішення містить викладення обставин відсутності платника за юридичною адресою, що не є тотожнім.

З огляду на викладене, суд констатує, що судовим розглядом не встановлено наявності визначених законом підстав для застосування арешту коштів платника податків на рахунках в установах банків у зв’язку з чим у позові належить відмовити.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Росія " про зупинення операцій на банківських рахунках –залишити без задоволення.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.11.2009р.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.