Постанова № 6886346, 05.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Харків

05.11.2009 р.                                                                       Справа № 2-а- 40664/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.,

при секретарі судового засідання Нікітенко Л.Ю.,

за участю представників: позивача - Яворського Б.Я., відповідача - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування"

до Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Червнозаводському районі м. Харкова № 0000571702/0 від 16.03.2009р., №0000571702/1 від 10.04.2009р., №0000571702/2 від 17.06.2009р., №0000571702/3 від 14.07.2009р. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновок акту перевірки про несвоєчасну сплату підприємством узгоджених податкових зобов’язань по податку з власників транспортних засобів №776/172/14309764 від 24.02.2009р. не відповідають фактичним обставинам, оскільки податкові зобов’язання, визначені розрахунками суми податку з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин та механізмів від 09.02.2007р. за № 2985, від 07.02.2008р. за № 3048 сплачені підприємством у повному обсязі. На думку позивача, податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежів та зараховувати зазначені платежі в рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, враховуючи доповнення до позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Посилання позивача на те, що жодна норма чинного законодавства не надає права податковій службі самостійно здійснювати перерозподіл сплачених податкових зобов’язань є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 24.02.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів за 2007-2008 роки ДП «ХЗТУ», за результатами якої складено акт за № 776/172/14309764.

За висновками акту перевірки встановлено, що підприємство несвоєчасно сплатило суму узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів за 2007-2008 рік згідно розрахунків суми податку з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин та механізмів від 09.02.2007р. за № 2985, від 07.02.2008р. за № 3048 на строк, що перевищує 90 календарних днів.

На підставі зазначених висновків акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000571702/0 від 16.03.2009р., яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання підприємству нараховано штрафу розмірі 6690,03 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ДП "Харківський завод транспортного устаткування" зверталось із скаргами до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області. За результатами розгляду скарг винесене податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009 року залишено без змін, а скарги позивача залишені без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення №0000571702/1 від 10.04.2009р., №0000571702/2 від 17.06.2009р., №0000571702/3 від 14.07.2009р.

Судом встановлено та не заперечується представником позивачем, що на час сплати податкових зобов’язань за поданими позивачем розрахунками підприємство мало податковий борг з податку з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин та механізмів за результатами господарської діяльності у минулих податкових періодах.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Згідно з п.5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) ті інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до п.5 ст.139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Згідно з п.1 ст.134 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на землю припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків пере бюджетами та державними цільовими фондами” передбачені джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійною погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Фактично, відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу і виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами) податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

З наданих позивачем платіжних доручень, розрахунків по податку з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вбачається своєчасність та повнота сплати ДП "Харківський завод транспортного устаткування" податкових зобов'язань з податку з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин та механізмів; відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах. Тому висновок відповідача в акті перевірки та прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях про порушення позивачем граничних строків сплати зазначеного податку не відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000571702/0 від 16.03.2009р., №0000571702/1 від 10.04.2009р., №0000571702/2 від 17.06.2009р., №0000571702/3 від 14.07.2009р. такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень-задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000571702/0 від 16.03.2009р., № 0000571702/1 від 10.04.2009року, №0000571702/2 від 17.06.2009року, № 0000571702/3 від 14.07.2009року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2009 року.

Суддя                                                                                 Шевченко О.В.