Вирок № 68848248, 14.01.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14871/13-к

Провадження № 1-кп/520/39/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015 року

Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого судді Войтова Г.В.,

при секретарі Кирикової О.О.

за участю прокурора Коблова С.С., Моско О.В.

захисника Крижановського А.О.

законного представника потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013170110003497 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина

України, українця, з вищою освітою, не працює,

одружений, на утримані знаходиться сини ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за

АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2013 року водій ОСОБА_4, у світлий час доби о 15.45 годині, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота Каріна» р/н НОМЕР_1, здійснюючи рух по лівій смузі свого напрямку руху, де організовано двосторонній рух, по дві смуги руху в кожному напрямку, по вул. Ак. Корольова з боку вул. Ак. Вільямса в напрямку вул. Архітекторська в м. Одеса, зі швидкістю приблизно 50-60 км/г, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1(«зебра») та дорожніми знаками 5.35.1; 5.35.2 відповідно до «Правил дорожнього руху» України, розташованого в районі будинку №19/1 по вул. Стовбова, порушив вимоги п.п.2.3 «б», 4.16 (а), 18.1, 18.4 «Правил дорожнього руху», які вказують на те, що:

п. 2.3 «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»

п. 4.16 «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах;

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

п.18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, які рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити(відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,

маючи об'єктивну можливість бачити, що в правому ряду цієї ж смуги руху перед пішохідним переходом зупинився автомобіль, не знизив своєчасно швидкість руху керованого ним автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, не переконався у відсутності на вищевказаному пішохідному переході пішоходів і в безпеці продовження свого руху, в результаті чого допустив наїзд на пішохода-неповнолітню ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину вул. Ак. Корольова по вказаному пішохідному переходу, справа наліво по ходу руху автомобіля і з'явилася в полі зору за передньої частини автомобіля, що зупинився в правій смузі руху.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №3083 від 19.09.2013 у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження:

1.У вигляді відкритої черепно-мозкової травми у формі геморагічного забиття головного мозку важкого ступеня, гематоми під тверду мозкову оболонку лобової області, гематоми над твердою мозковою оболонкою лобової і тім'яної областей зліва, лінійного перелому луски лівої скроневої, тім'яної і лобової кісток зліва з переходом на основу черепа, травматичного розриву барабанної перетинки лівого вуха, лівосторонньої отогемаліквореї, забитих ран голови, закритої травми лівого плеча у вигляді вивиху плечової кістки зі зміщенням донизу, відриву великого горбка плечової кістки зі зміщенням по довжині і ширині, синців і саден лівої верхньої кінцівки.

2.Виявлені пошкодження утворилися від дії тупих, твердих предметів. Множинність, масивність, поєднання наявних у постраждалої тілесних ушкоджень характерні для дорожньо-транспортної травми, і могли бути заподіяні зовнішніми частинами рухомого автомобіля при контактуванні з тілом постраждалої, а також в результаті подальшого падіння ОСОБА_5 на дорожнє покриття.

Наявні пошкодження виникли незадовго до надходження ОСОБА_5 в стаціонарі, і таким чином могли бути заподіяні 08.09.13 р.

3.Зазначені ушкодження, згідно з п. 2.1.3 «б,в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень» (1995) належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №5140 від 19.09.2013: ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля Тойота Каріна д/з НОМЕР_1 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. В йих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від вибраного напрямку руху або відмову систем.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №5139 від 18.09.2013: зафіксовані на автомобілі Тойота Каріна д/з НОМЕР_1 ушкодження у вигляді деформацій й руйнування передніх правого крила і правої стійки, вітрового скла, а також сліди у вигляді потертістей грязепилового шару на капоті двигуна, нашарування біологічної речовини на вітровому склі, волосся що закріпилися на вітровім склі, в сукупності характерні для утворення в результаті контактної взаємодії з об'єктом, який не має рівноміцних металу слідоутворюючих кромок, але, який володіє великою інерційною масою, тобто з тілом пішохода. Сліди й ушкодження відображають наступний механізм контакту: контактна взаємодія тіла пішохода-дитини, яка переміщалося до правого борту автомобіля, вдарилося о переднє праве крило цього автомобіля, з наступним її закиданням на капот двигуна, вітрове скло, передню праву стійку.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №5199 від 20.09.2013: в умовах події належні дії водія автомобіля Тойота Каріна Е регламентувалися вимогами п.18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого йому необхідно було забезпечити контроль над дорожньою обстановкою, щоб мати можливість запобігти наїзду на пішохода, яка переміщалася по пішохідному переходу. Належним виконанням вимог п.18.4 Правил дорожнього руху водій автомобіля Тойота Каріна Е гарантовано мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти розглянуту подію. Слідам гальмування коліс автомобіля Тойота Каріна Е в умовах розглянутої події, відповідає швидкість 33-42 км/г.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 в повному обсязі не визнав себе винним за ст. 286 ч. 2 КК України, та пояснив, що 08.09.2014 року він працював на вул. Академіка Вільямса в м. Одесі, після закінчення роботи з напарником ОСОБА_8 їхав по вул. Академіка Корольова у напрямку вул. Архітекторська в м. Одесі по лівій смузі руху, зі швидкістю приблизно 50-60 км/г. На даній ділянці дороги встановлений знак пішохідний перехід, знак парковки відсутній, але транспортні засоби були припарковані понад тротуаром та безпосередню перед самим пішохідним переходом. В правій смузі руху рухався автомобіль Шевролє, під керуванням ОСОБА_9 Під'їжджаючи до пішохідного перехрестя він бачив, що пішохідний перехід пересікають транспортні засоби, продовжив рух в наміченому напрямку, раптово за межами пішохідного переходу вибігла дівчинка, одразу різко загальмував, контакт з дівчинкою стався приблизно на відстані 7-8 метрів від закінчення пішохідного переходу, який нанесений на проїзну частину. У слідчого в кабінеті переглядав разом з матір'ю відео запис, з якого вбачається, що дівчинка перебігала проїзну частину поза межами пішохідного переходу. Під час досудового слідства з слідчим склалися довірчі відносини, слідчий пояснювала, що все буде гаразд, він їздив по усім дорученням слідчого, що захисник йому не потрібен та він повинен визнавати повністю свою вину, підписував усі документи в кабінеті у слідчого, які вона казала, про експертизу взагалі йому ні чого не відомо було. Його мати ОСОБА_10 за час лікування сплатила ОСОБА_2 суму у 5000 доларів США. Крім цього йому стало відомо, що слідча ОСОБА_11 знайома з ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що він часто їздить по даній ділянці дороги знає, що тут періодично трапляються ДТП.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, суд вважає, що його вина знайшла своє підтвердження і підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:

- показами законного представника ОСОБА_12 яка в судовому засіданні пояснила, що 08.09.2013 року її донька ОСОБА_5 пішла до школи здати книги, після чого не прийшла до дому, вона почала її шукати, обдзвонила усі лікарні і знайшла доньку в дитячі лікарні на вул. Академіка Воробйова в м. Одесі. В лікарні доньку не можливо було впізнати від тілесних ушкоджень. Донька була вдягнута у полу кеди, але в лікарні був лише один кед. З слідчим ОСОБА_11 дійсно знайома, тому як по іншій справі була потерпілою. Мати ОСОБА_4 в рахунок погашення передала 5000 доларів США, після чого вона написала розписку матері ОСОБА_4 про отримані кошти. У слідчого переглядала відео, з якого було видно, що донька переходила дорогу по пішохідному переходу, також машина зупинилась перед пішохідним переходом надаючи можливість перейти дорогу доньці.

- показами свідка ОСОБА_10 яка в судовому засіданні пояснила, що 08.09.2013 року їй стало відомо, що її син ОСОБА_4 збив дитину. ОСОБА_12 вона сплатила 5000 доларів США за лікування дитини. Слідчий ОСОБА_11 казала, що буде примирення між її сином та матір'ю ОСОБА_12 але потім сказала, що передає справу до суду. Сину вона казала, що потрібно слухати і робити, як скаже слідчий.

- показами свідка ОСОБА_9 який в судовому засіданні пояснив, що він 08.09.2013 року після 14:00 годині їхав на автомобілі НОМЕР_2, по вул. Академіка Корольова у напрямку вул. Архітекторська в м. Одесі по правій смузі руху зі швидкістю приблизно 40 км/г. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожнім знаком та дорожньою розміткою «Зебра» по ходу руху були припарковані транспортні засоби вздовж тротуару до початку дорожньої розмітки пішохідного переходу, за переходом також були припарковані транспортні засоби, знизив швидкість руху, тому як необхідно було повернути праворуч, в цю мить за десять метрів до початку пішохідного переходу побачив дівчину, яка вже знаходилась на пішохідному переході, він зупинився та дівчинка також зупинилась. Перед зупинкою застосував штатне гальмування, тому стоми на його автомобілі горіли якийсь час, за ним рухався ще один автомобіль марки «Фольксваген», який також зупинився. На даній ділянці дороги дорожній знак «парковка» відсутній. Дівчина переходила по пішохідному переходу між двома припаркованими транспортними засобами, після того як дівчина переконалась, що він зупинився, вона швидко пішла по пішохідному переходу, в цю мить почув вереск гальм від автомобіля Тойота, яким керував ОСОБА_4, його автомобіль маневрував, щоб уникнути зіткнення. Контакт автомобіля Тойота з дівчинкою стався на пішохідному переході правим переднім крилом та правою передньою частиною автомобіля, від удару дівчина відлетіла та впала приблизно 7-8 метрів за межами вже пішохідного переходу. Автомобіль Тойота, під керуванням ОСОБА_4 рухався зі швидкістю приблизно 50-60 км/г. Після зіткнення залишився на місті ДТП, водій автомобіля, який їхав за ним також залишився на місці ДТП, першим на місце пригоди приїхав приїхали інспектори ДАІ пізніше приїхав слідчий. На дорозі від гальм автомобіля Тойота, під керуванням ОСОБА_4 залишився слід гальм, будь-яких перешкод або аварійної обстановки водію автомобіля Тойота ні хто не створював, на місці ДТП ОСОБА_4 ні чого не пояснював.

- показами свідка ОСОБА_8 який в судовому засіданні пояснив, що він 08.09.2013 року знаходився у якості пасажира в автомобілі Тойота державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. Рухались по вул. Академіка Корольова у напрямку вул. Архітекторська в м. Одесі в лівій смузі руху, попереду транспортні засоби були відсутні, поруч з ними паралельно рухався автомобіль темного кольору, які були дії цього автомобіля не пам'ятає. Дівчинка раптово вибігла на проїзну частину, ОСОБА_4 різко загальмував, зіткнення сталося за межами пішохідного переходу, звідки з'явилась дівчинка на дорозі пояснити не може. У зв'язку з робочою необхідністю разом з ОСОБА_4 часто їздимо по даній ділянці дороги, також дана ділянка дороги є небезпечною, тому як часто відбуваються дорожньо-транспортні пригоди. На місті пригоди давав пояснення працівникам міліції, інших показів не давав, але оглянувши письмові документи підтверджує свої підписи.

- показами свідка ОСОБА_13 яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює дільничним педіатром, по обставинам ДТП їй ні чого не відомо, тому як вона не була свідком пригоди. Після виписки з лікарні вона відвідувала ОСОБА_5, яка була у важкому стані, вона не розмовляла, але протягом тривалого часу, дівчинці стало гарніше, це заслуга лікарів та батьків хворої. Травми отримані від ДТП надалі можуть вплисти на стан здоров'я дівчинки.

В судовому засіданні за клопотанням захисника Крижановського А.О. допитаний свідок ОСОБА_14 яка пояснила, що 08.09.2013 року знаходилась на зупинці громадського транспорту, коли підходила до зупинки обурилася тим, що водії таксі зупинили транспортні засоби в межах зупинки та пішохідного переходу. На даній ділянці дороги встановлений дорожній знак «Пішохідний перехід», парковка для транспортних засобів є лише біля магазину «Таврія В». За декілька секунд до ДТП звернула увагу на дорогу, де бачила, що автомобіль, який рухався в праві смузі руху зупинявся, в цю мить дівчинка перебігала дорогу поза межами пішохідного переходу між припаркованими автомобілями, одразу почула вереск гальм від автомобіля, яким керував ОСОБА_4, одразу сталося контактування дівчини з автомобілем від удару дівчина відлетіла приблизно на 7 метрів від пішохідного переходу. Від її місця знаходження до місця падіння дівчинки було приблизно 25 метрів. На даній ділянці дороги часто бувають дорожньо-транспортні пригоди. Після зіткнення залишила телефон ОСОБА_4, на місці ДТП не залишалась, тому як їй не відома подальша процедура. ОСОБА_4 рухався на автомобілі з не великою швидкістю.

В судовому засіданні за клопотанням представника ОСОБА_15 допитаний свідок ОСОБА_16 який пояснив, що в вересні 2013 року у другій половині дня переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу по вул. Академіка Корольова в м. Одесі. Знаходячись на тротуарі з правої сторони проїзної частини по ходу руху автомобілів, які рухались у напрямку вул. Архітекторська в м. Одесі, переконався у відсутності транспортних засобів на даній ділянці дороги, безпосередньо перед та після пішохідного переходу нанесеного на проїзну частину у вигляді «Зебра» були припарковані автомобілі, але саме пішохідний перехід був вільний, почав рух по пішохідному переходу дійшов до середини проїзної частини, знаходячись в районі подвійної суцільної смуги, обернувся, тому як склалося враження, що хтось їде. Обернувшись побачив, що по пішохідному переходу їде дівчинка, коли саме вона з'явилась він не бачив. Автомобіль ОСОБА_4 під час руху по пішохідному переходу він не бачив. Повернувся назад та продовжив рух, після чого почув вереск коліс та удар від якого дівчинка опинилась приблизно за 10 метрів від пішохідного переходу, одразу викликав швидку допомогу та підійшов до дівчинки. Через 3-4 дня зателефонував до швидкої допомоги та дізнався, що дівчинка знаходиться в дитячій лікарні, після чого поїхав до лікарне де вже спілкувався з матір'ю дівчинки.

В судовому засіданні за клопотанням прокурора в судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_17 який пояснив, що він по даному кримінальному провадженню проводив авто технічну та транспортно-трасологічну експертизи. Дані експертизи проводились на підставі постанов слідчого, питання ставились слідчим для вирішення питань обставин дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням вихідних даних по даному кримінальному провадженню. Після надходження постанов слідчого до інституту, завідуючий лабораторією розподіляє між експертами постанови з урахуванням пізнань кожного експерта та завантаженістю. Для встановлення обставин наїзду на пішохода обов'язково необхідно спеціальні пізнання експерта, виходячи з обставин дорожньо-транспортної пригоди, вихідних даних та матеріалів справи він, як експерт дійшов до висновку, що водій автомобіля Тойота державний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та мав в даній ситуації керуватися п. 18.4 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля Тойота державний номер НОМЕР_1 під час руху на даній ділянці проїзної частини повинен був зменшити швидкість руху, переконатися у відсутності перешкод для проїзду пішохідного переходу, бути біль уважним, тому як в правій смузі руху по ходу руху транспортного засобу два автомобіля здійснювали штатне гальмування з вмиканням показника повороту праворуч, що могло обумовлювати в подальшому перешкоду для проїзду в наміченому напрямку. Для того, щоб визначитися на якій відстані був транспортний засіб обвинуваченого до пішохідного переходу в момент початку руху дівчинки, необхідні інші вихідні дані та інша методика роз рахування, але в даній конкретній розглянуті ситуації таке питання слідчим не ставилось, крім цього вивчивши матеріали кримінального провадження вбачається, що водій мав можливість передбачити розглянуту ситуацію. Незважаючи на модельовану ситуацію з двома транспортними засобами в правій смузі руху, які призупинялись та мали намір виконати поворот праворуч, також припарковані транспортні засоби впродовж тротуару, обвинувачений повинен був зменшити швидкість руху або зупинитися для переконання відсутності перешкод на ділянці дороги безпосередньо поблизу пішохідного переходу. Відповідно до схеми дорожньо-транспортної пригоди наявної в матеріалах справи вбачається, що слід гальмування автомобіля Тойота державний номер НОМЕР_1 розпочався до початку пішохідного переходу на несеного на проїзну частину, після чого юз коліс відхилився вліво з виїздом на смугу зустрічного руху, дані обставини підтверджують, що обвинувачений побачив перешкоду у вигляді пішохода завчасно, тому велика ймовірність, що пішохід переходив в межах пішохідного переходу. Контактування дівчини з переднім боковим крилом та в подальшому закидання на капот та лобове скло автомобіля Тойота державний номер НОМЕР_1 підтверджує те, що обвинувачений під час керування транспортним засобом знаходився в активному стані та міг приймати заходи для уникнення ДТП, не має значення для розвитку розглядаємої події контактування між пішоходом та автомобілем Тойота державний номер НОМЕР_1, яке сталося з правого боку транспортного засобу або, якщо б вона сталося з передньої частини транспортного засобу.

Дослідивши в судовому засіданні докази по даному кримінальному провадженню, а саме:

- протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2013 року з якого вбачається, що всі учасники огляду підписали даний протокол та зауважень або доповнень від них не надходило (т.1 арк. кр.пр. 9-15);

- схемою дорожньо-транспортної пригоди, складиною та підписаною всіма учасниками пригоди (т.1 арк.кр.пр. 16);

- протоколом огляду транспортного засобу з фото таблицею від 08.09.2013 року, з якого вбачається, що всі учасники огляду підписали даний протокол та зауважень або доповнень від них не надходило (т.1 кр.пр.арк. 17-22);

- висновком № 5140 судової авто технічної експертизи по дослідженню технічного стану систем керування і ходової частини автомобіля НОМЕР_1 від 19.09.2013 року з якого вбачається, що ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля НОМЕР_1 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. В цих системах не було несправностей, які б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від вибраного напрямку руху або відмову систем. (т.1 арк.кр.пр. 37-36);

- висновком № 5139 судової транспортно-трассологічної експертизи по дослідженню слідів і ушкодження на автомобілі НОМЕР_1 від 18.09.2013 року з якого вбачається, що зафіксовані на автомобілі НОМЕР_1 ушкодження у вигляді деформацій й руйнування передніх правого крила і правої стійки, вітрового скла, а також сліди у вигляді потертістей грязепилового шару на капоті двигуна, нашарування біологічної речовини на вітровому склі, волосся, що закріпилися на вітровому склі, а в сукупності характерні для утворення в результаті контактної взаємодії з об'єктом, який не має рівноміцних металу слідоутворюючих кромок, але, який володіє великою інерційною масою, тобто з тілом пішохода. Сліди й ушкодження відображають наступний механізм контакту: контактна взаємодія тіла пішохода - дитини, яка переміщалося до правого борту автомобіля, вдарилося о переднє праве крило цього автомобіля, з наступним її закиданням на капот двигуна, вітрове скло, передню праву стійку. (т.1 ар.кр.пр. 42-43);

- висновком № 5199 судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля НОМЕР_1 на пішохода від 20.09.2013 року з якого вбачається, що в умовах події належні дії водія автомобіля НОМЕР_1 регламентувалися вимогами п. 18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого йому необхідно було забезпечити контроль над дорожньою обстановкою, щоб мати можливість запобігти наїзду на пішохода, яка переміщалася по пішохідному переходу. Належним виконанням вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху водій автомобіля НОМЕР_1 гарантовано мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти розглянуту подію. Слід гальмування коліс автомобіля НОМЕР_1 в умовах розглянутої події відповідає швидкості 33-42 км/г.

- висновком експерта № 3083 судово-медичної експертизи Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз від 11.09.2013 року з якої вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та медичної документації на неї ж, приходжу до наступних висновків: у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у формі геморагічного забою головного мозку важкого ступеня, гематоми під тверду мозкову оболонку лобової області, гематоми над твердою мозковою оболонкою лобової і тім'яної областей зліва; лінійний перелом луски лівої скроневої, тім'яної і лобової кісток зліва з переходом на основу черепа, травматичний розрив барабанної перетинки лівого вуха, лівостороннього отогемалікворея, забиті рани голови; закрита травма лівого плеча у вигляді вивиху плечової кістки зі зміщенням донизу, відривом великого горбка плечової кістки зі зміщенням по довжині і ширині; синці та садна лівої верхньої кінцівки.

Виявлені пошкодження утворилися від дії тупих, твердих предметів. Множинність, масивність, поєднання наявних у постраждалої тілесних ушкоджень характерні для дорожньо-транспортної травми, і могли бути заподіяні зовнішніми частинами рухомого автомобіля при контактуванні з тілом потерпілої, а також в результаті подальшого падіння ОСОБА_5 на дорожнє покриття.

Наявні тілесні ушкодження виникли незадовго до надходження ОСОБА_5 в стаціонар, і таким чином могли бути заподіяні 08.09.2013 року.

Зазначені ушкодження, згідно п. 2.1.3 «б, в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), Відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Крижановський А.О. просили суд виправдати ОСОБА_4 мотивуючи тим, що під час керування автомобілем Тойота державний номер НОМЕР_1 по вул. Академіка Корольова у напрямку вул. Архітекторська в м. Одесі наближаючись до не регульованого перехрестя виконував п. 18.4 ПДР переконався у відсутності перешкод для подальшого руху, дівчина пішохід вибігла раптово на проїзну частину поза межами пішохідного переходу, що позбавляло водія уникнути наїзду, але він відповідно до п. 12.3 ПДР прийняв усіх заходів, щоб уникнути наїзду. Крім цього свідок ОСОБА_9 пояснив, що він під час руху на даній ділянці зупинився в правій смузі руху з ввімкнутим показником правого повороту а за ним ще один транспортний засіб, дані обставини також не перешкоджали здійснювати рух в прямому напрямку, тому як ОСОБА_4 покладався, що дані два транспортні засоби намагаються здійснити поворот праворуч у між квартальний проїзд. Під час досудового слідства у обвинуваченого ОСОБА_4 склалися довірені відносини по відношенню один до одного, слідчий ОСОБА_11 з моменту події і до завершення досудового слідства наполягала, щоб ОСОБА_4 визнавав вину, без застережень підписував усі процесуальні документи по даній справі, слідчий мотивував дані обставини тим, що кримінальне провадження по відношенню до нього буде закрито, крім цього слідчий вийшов за межі процесуальних відношень користувався послугами ОСОБА_4 в особистих справах доручаючи різні доручення, дані обставини підтверджуються рас печаткою телефонних розмов, з якої вбачається, що слідчий телефонував ОСОБА_4 більш 160 разів за час досудового провадження. Крім того покази свідка ОСОБА_8, ОСОБА_14 в повному обсязі узгоджуються з поясненням ОСОБА_4 та підтверджують обставину, що дівчинка пішохід вибігла на проїзну частину поза межами проїзної частини та фактично сама набігла на бокову передню частину автомобіля Тойота державний номер НОМЕР_1, чим сама порушувала Правила дорожнього руху.

Оцінюючи в сукупності докази досліджені та вивчені під час судового провадження наді учасниками кримінального провадження, суд доходить до висновку, що позиція захисника Крижановського А.О. та обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталося за межами пішохідного переходу та потерпіла ОСОБА_5 раптово виникла на проїзній частині та перебігала її, внаслідок чого у обвинуваченого ОСОБА_4 не було можливості уникнути наїзду на потерпілу ОСОБА_5, спростовуються показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_16 та схемою ДТП від 08.09.2013 року, висновком № 5199 судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля НОМЕР_1 на пішохода від 20.09.2013 року.

Крім цього згідно з показів свідків ОСОБА_9 ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_8 та самого обвинуваченого ОСОБА_4 ділянка дороги на якій сталося дорожньо-транспортна пригода сталося є аварійно небезпечною, у зв'язку з такими обставинами, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 міг передбачити ситуацію, яка є предметом розгляду, у зв'язку з аварійно небезпечною ділянкою дороги внаслідок чого потрібно було бити більш уважним.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 в частині, що дівчинка перебігала поза межами пішохідного переходу, спростовуються також наступною обставиною: під час керування транспортним засобом на даній ділянці дороги відстань між транспортним засобом обвинуваченого та пішоходом була більшою, чим відстань якщо дівчинка переходила по пішохідному переходу, тому водій міг в повному обсязі передбачити наслідки, які наступили та прийняти заходи для уникнення такої події.

Суд не може прийняти рас печатку розмов обвинуваченого ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_11 як доказ не винуватості обвинуваченого, з наступних підстав: деталізація дзвінків надана захисником не виконана оператором відповідної телефонної кампанії, якою користується обвинувачений ОСОБА_4 в спосіб передбачений діючим Законом, крім цього відсутні дані кому саме належать телефонні номери.

До показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 в частині показів стосовно того, що потерпіла ОСОБА_5 переходила проїзну частину поза межами пішохідного переходу, суд відноситься критично та не може прийняти в цій частині покази достовірними, тому як дана обставина спростовується схемою дорожньо-транспортної пригоди складеною на місці пригоди та підписаною обвинуваченим ОСОБА_4, також показами експерта ОСОБА_17, який з технічної точки зору пояснює, що пішохід переходив проїзну частину в межах пішохідного переходу, крім цього свідок ОСОБА_8 є товаришем обвинуваченого ОСОБА_4, свідок ОСОБА_14 знаходилась на протилежній стороні проїзної частини та на значній відстані від місця контактування автомобіля та потерпілої ОСОБА_5

Відповідно до п. 21.5-21.5.3 Наказу №111 МВС України від 27.03.2009 року працівник ДАІ прибувши на місце ДТП, в якому постраждали люди доповідає керівникові слідчо-оперативної групи (прокурору, слідчому тощо) про обставини ДТП та виконує його доручення.

Під час дослідження з'ясування обставин та дослідження доказів по даному кримальному провадженню, судом досліджено протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2013 року, схему дорожньо-транспортної пригоди, протоколом огляду транспортного засобу з фото таблицею від 08.09.2013 року дані процесуальні документи складались слідчим у присутності понятих та самого правопорушника ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 104, 105 КПК України від учасників процесуальних дій будь-яких заяв або зауважень не поступало.

В судовому засіданні захисник Крижановський А.О. надав схему дорожньо-транспортної пригоди, як доказ не винуватості обвинуваченого ОСОБА_4, дану схему обвинувачений ОСОБА_4 склав після перегляду відео запису з камери відео нагляду «Таврія-В» у слідчого, з схемою ознайомив свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14, які дану схему підписали.

Суд оцінюючи схему складену обвинуваченим ОСОБА_4 , як доказ не винуватості не може прийняти її належним доказом, тому як з відео запису не можливо відобразити заміри на схему, крім цього будь-який інший документ суд не може прийняти за достовірний та надавати йому перевагу, який складений не відповідальною особою, ніж первісний документ, який складався відповідальною особою (слідчим) в спосіб передбачений Законом.

Суд прийняв усіх заходів для перегляду відео запису в судовому засідані на якій посилається обвинувачений, проте даний запис ні прокурором, ні захистом не наданий, при викладених обставинах, суд не приймає в даній частині покази учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 18.4 Правил дорожнього руху якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

З пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 даних в судовому засіданні вбачається, що в правій смузі руху зупинились транспортні засоби перед пішохідним переходом, обвинувачений ОСОБА_4 нехтуючи вимогою п. 18.4 ПДР продовжив рух.

Відповідно до п. 4.16 Правил дорожнього руху пішохід має право: на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість протягом практично необмеженого періоду часу (з листопада 2013 року) створював необхідні умови для виконання прокурором і захистом їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, так і захистом, проте достатніх допустимих доказів не винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому злочину в ході судового розгляду не встановлено і можливість збирання доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази та оцінюючи їх сукупно, суд вважає, що в судовому засіданні правильно встановлено вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та його слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі наслідки.

Судом під час судового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснювались підстави та спосіб застосуванню до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», але заяв від обвинуваченого до суду не надходило.

Пом'якшуючими обставинами по справі згідно з ст. 66 КК України необхідне визнати відшкодування потерпілій матеріальних збитків.

Обтяжуючою обставиною, по справі згідно ст. 67 КК України суд, не встановлено.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, суд, при обранні міри покарання підсудному бере до уваги обставини вчинення злочину, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, повне не визнання вини, але враховуються обставини скоєного злочину, позитивну характеристику, на утримані знаходиться двоє малолітніх дітей, відшкодування завданої шкоди, раніше не судимий, суд вважає, що його виправлення з метою перевиховання і припинення вчинення нових злочинів ОСОБА_4 можливо призначити покарання в межах санкції статті 286 ч.2 КК України та застосувати до основного покарання положення ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 77 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначене покарання підсудному ОСОБА_4 покарання, суд вважає необхідним, достатнім і справедливим для виправлення засудженого.

Так судом встановлена вина підсудного ОСОБА_4 в порушенні Правил дорожнього руху, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим остання перебували на стаціонарному лікуванні в КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» і на її лікування було витрачено 4541,25 гривень, що підтверджується цивільним позовом з додатками (арк.кр.пр. 7-9).

У відповідності зі ст.1206 ЦК України особа вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати установі охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, який зараховується до бюджету, за рахунок якого міститься лікувальний заклад.

Відповідно до ст.. 128 ч. 3 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом.

Цивільний позов поданий прокурором відділу прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 4541,25 (чотири тисячі п'ятсот сорок одна гривня двадцять п'ять копійок) з ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 залишити без розгляду у зв'язку з відмовою від позову.

Керуючись ст.ст. 128, 366-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавлення посвідчення водія строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 3 (трьох) років не скоїть нового злочину, і згідно ст.76 КК України виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Транспортний засіб Toyota Carina E державний номер НОМЕР_1 вважати повернутим ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 за лікування потерпілої ОСОБА_5 суму у розмірі 4541,25 гривень на користь держави в особі КУ «Обласна клінічна лікарня» на Р/Р 35428003003564, код 01998532, МФО 828011, в ГУДКСУ в Одеській області.

Стягнути з ОСОБА_4 за проведення автотехнічної та транспортно-трассологічної експертизи суму у розмірі 882 гривен на користь держави в інтересах в особі Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.