Постанова № 6877741, 19.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-18398/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ушенка С. В.

при секретарі                                                  Кутафіній К.Ю.

за участю

представника позивача           Аріфуліна Р.З.

представника відповідача Рзаєва Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Приватного підприємства «Рафаель» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об’єднана державна податкова інспекція у Донецькій області звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Рафаель» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ПП «Рафаель» існує податковий борг по орендній платі за земельні ділянки на загальну суму 36161,54 грн., який утворився в внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за землю, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Представник Макіївської ОДПІ у Донецькій області Аріфулін Р.З., діючий на підставі довіреності № 26746/10/10-113 від 24.09.2008 р., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Рзаєв Р.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні позову та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні надані докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Рафаель», юридична адреса: 86120, м. Макіївка, вул. Коккінакі, 53/1, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Макіївської міської ради 14.08.1995 року, та взяте на облік у Макіївській ОДПІ у Донецькій області 21.08.1995 року за № 208 як платник податків.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004 р. ПП «Рафаель» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,7190 га для функціонування комплексу кав’ярні з літнім майданчиком та автостоянкою. Земельна ділянка передана в оренду строком до 26.05.2053 р.

Крім того, ПП «Рафаель» було видане свідоцтво про сплату єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Статтею 6 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99) передбачено, що суб’єкт підприємницької діяльності – платник єдиного податку не є платником земельного податку.

Однак, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р.№ 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98», суб’єкт малого підприємництва, що перейшов на спрощену систему оподаткування і не є платником земельного податку, звільняється від його сплати тільки за земельні ділянки, що він використовує для здійснення підприємницької діяльності. При передачі цих земельних ділянок під будинками, спорудами, іншими частинами, іншим суб’єктам, які в свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, земельний податок він сплачує на загальних підставах.

ПП «Рафаель» використовує приміщення для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується договором оренди. Таким чином, оскільки відповідач є землекористувачем і сплачує орендну плату за договором , то він не звільняється від сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути суб’єктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Під терміном «оренда» в розумінні ст. 1 Закону розуміється засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 5 Закону, об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в т.ч. орендатор.

Відповідно до ст. 14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Законом України «Про плату за землю»).

Згідно ст. 17 Закону податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік,сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є користувачем земельної ділянки на умовах оренди, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 02.07.2004 р.

Згідно податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 963 від 29.01.2009 р. ПП «Рафаель» самостійно задекларувало річну суму податкових зобов’язань у розмірі 80139,26 грн., в якій визначено розмір орендної плати, а саме: січень – 6678,29 грн., лютий – грудень по 6678,27 грн. щомісячно.

Заборгованість по орендній платі за землю, з урахуванням часткової сплати, в розмірі 36161,54 грн. у відповідача виникла за період квітень – вересень 2009 р.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв’язку з наявністю податкового боргу, Макіївською ОДПІ Донецької області на адресу ПП «Рафаель» надіслано першу податкову вимогу № 1/118 від 08.04.2009 р. на суму 6266,82 грн., яку отримано відповідачем 13.04.2009 року.

Відповідач не погасив податковий борг протягом 30 днів з дня отримання першої податкової вимоги і 18.05.2009 р. відповідачу була направлена друга податкова вимога № 2/156 на суму 12940,46 грн. податкового боргу, яку отримано відповідачем 22.05.2009 року.

ПП «Рафаель» не оспорювало податкові вимоги. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III Макіївською ОДПІ Донецької області прийнято рішення № 18/24 від 22.06.2009 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.04.2009 р. № 23160317 терміном дії до 09.04.2014 р.

Згідно даних РЕВ ДАІ м. Макіївки будь-якого майна на правах власності ПП «Рафаель» не має.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед Макіївською ОДПІ Донецької області по сплаті податкового боргу в розмірі 36161,54 грн. підтверджується декларацією та даними облікової картки з орендної платі з юридичних осіб - ПП «Рафаель».

Статтею 67 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків покладено обов’язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.

Відповідно до абзацу «а» пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами та доповненнями, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного закону встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі несплати бюджетного боргу, він може бути примусово стягнений виключно за рішенням суду за рахунок активів платника податку.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.                     

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.                              

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 122, 128, 138, 143, 153, 158–163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Приватного підприємства «Рафаель» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Рафаель» (ідентифікаційний код 23340419; 86120, м. Макіївка, вул. Коккінакі, 53/1) на користь місцевого бюджету (р/р 33210812700069, код платежу 13050500, банк отримувача ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736) заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в розмірі 36161 грн. (тридцять шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 54 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 24.11.2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ушенко С. В.