Постанова № 6877659, 20.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-15255/09/0570

час прийняття постанови: 16.15 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Ємцовій Н.В., Фенделєвій В.Є.,

за участю представника позивача – Петухової Я.М.,

представника відповідача –                     не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 140 від 18 травня 2009 року,

           ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 140 від 18 травня 2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем прийнято рішення від 18.05.2009 року № 140 про застосування штрафу в розмірі 1000 грн. за реалізацію в торгівельній мережі алкогольних напоїв за ціною нижчою мінімально встановлених роздрібних цін. Саме з цього рішення позивачу стало відомо, що відповідачем була здійснена перевірка підприємства, але при перевірці керівник підприємства не був присутній, відповідного запису у журналі суб’єкта господарювання відповідачем не було здійснено, відповідні документи для здійснення перевірки відповідачем не були надані посадовим особам підприємства (наказ про проведення перевірки, службове посвідчення (направлення), акт перевірки для ознайомлення та підписання посадовій особі підприємства відповідачем не надавався.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 298/519 підставою для прийняття рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Тому позивач вважає, що відповідачем перевірка підприємства не здійснювалась, а тому зазначає, що підстав для застосування штрафних санкцій не має.

Просить суд визнати недійсним рішення № 140 від 18 травня 2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заперечення проти позову або заяву про його визнання суду не надав.

На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» є юридичною особою, яка зареєстрована виконкомом Донецької міської ради 18.03.1993 року, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код – 20336647.

18 травня 2009 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області прийнято рішення стосовно малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» № 140 про застосування економічних санкцій у розмірі 1000.00 грн. за реалізацію у торгівельній мережі алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімально встановлених роздрібних цін.

Проте, суд вважає такі дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно п. 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.

Відповідно п. 11 та п. 12 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Відповідно п. 1 та п. 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно п. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ.

Відповідно п. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 298/519 від 03.12.2001 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238, підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Тобто, відповідач без проведення перевірки та складання відповідного акту не має права приймати рішення про застосування фінансових санкцій стосовно суб’єкта господарювання.

Відповідно до п. 3.3 наведеної Інструкції акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб'єкта.

У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб'єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням про вручення.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій від 18 травня 2009 року відповідачем була здійснена перевірка структурного підрозділу магазину «Ірина» малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія», за результатами якої складено акт від 12 травня 2009 року № 332, але суду відповідачем доказів проведення перевірки та складання відповідного акту не надано, тому суд проаналізувавши вище наведені вимоги чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області порушені вимоги чинного законодавства щодо встановленого порядку прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем обґрунтування своєї позиції суду не було надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення № 140 від 18.05.2009 року.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

           ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 140 від 18 травня 2009 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 140 від 18 травня 2009 року про застосування до малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» фінансових санкцій у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 13; 83000, м. Донецьк, пл. Конституції, 1; р/р 260081134805600 у відділенні № 950 АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 20 листопада 2009 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений та підписаний 25 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.