Ухвала суду № 68776198, 20.11.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14958/13-ц

Провадження № 2/520/1897/14

УХВАЛА

20.11.2013 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Надра» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2013 р. відкрите провадження по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, яким позивач просить звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Mazda, модель 3, рік випуску 2007, колір синій, заводський номер кузова JМ7BK326581372189, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 2007 року, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 085258.

Одночасно з позовною заявою представник ПАТ КБ «Надра» надав заяву про забезпечення позову, якою просить передати заставний транспортний засіб на відповідальне зберігання представнику ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА».

Ознайомившись з матеріалами справи та проаналізувавши вимоги позивача суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу.

Підставою для вирішення питання про забезпечення позову є мотивована заява осіб, які беруть участь у справі.

Заходом забезпечення позову, як передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач вказує, що на момент видачі кредиту вартість заставленого майна складала 95000,00 грн., однак зазначені доводи спростовуються п. 3.1.2. договору «Автопакет» № 135-МКЦ/2007-840, в якому обумовлена сторонами вартість автотранспортного засобу вказана в розмірі 151500, 00 грн.

Також, позивач вказує, що ОСОБА_2 намагається певним чином позбавити ПАТ КБ «Надра» можливості реалізувати транспортний засіб, який є предметом застави, посилаючись на необізнаність про місцезнаходження автомобіля. З цими доводами позивача не можна погодитись з тих підстав, що автомобіль за своєю суттю є засобом пересування не потребуючий чітко визначеного місця знаходження, інформація про наявність арештів або яких-небудь заборон відсутня. Доказів, які свідчать про порушення, з боку відповідача, обумовлених договором «Автопакет» № 135-МКЦ/2007-840 положень про обтяження предмета застави суду не надано. В разі намагань відповідача позбавити ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИТСВО ОСОБА_1 «НАДРА» можливості реалізувати транспортний засіб, який є предметом застави шляхом приховування, транспортний засіб може бути оголошено у розшук, що передбачено нормами законодавства України.

В заяві про забезпечення позову вказується, що відповідач, всупереч положенням договору «Автопакет» № 135-МКЦ/2007-840 не надав документів, які підтверджують ним страхування предмета застави. Суд не приймає до уваги вказані обставини під час розгляду питання про забезпечення позову, так як вони не обґрунтовані ніяким чином та суперечать ч. 4 ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавець в ч. 2 ст. 151 ЦПК України зобовязує позивача обґрунтувати заяву про забезпечення позову, а ч. 5 ст. 153, ст. 210 ЦПК України зобовязує суд мотивувати свій висновок при постановленні ухвали про забезпечення позову.

Положення п.п. 1, 3 ч. 2. ст. 153 ЦПК України стверджують, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що банк дійсно направив на адресу відповідача досудову вимогу, однак в матеріалах справи відсутній факт її отримання особисто ОСОБА_2

Стосовно п. 3 ч. 2. ст. 153 ЦПК України слід зауважити, що позивач в заяві про забезпечення позову не надав суду достовірних даних, які б ідентифікували представника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА» якому слід передати майно на зберігання, не навів підстав за якими саме цій особі потрібно передати транспортний засіб на відповідальне зберігання, що не дає можливості правильно та обєктивно вирішити питання про забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що обставини, яким суд у рамках конкретної справи надає юридичне значення виключають можливість застосування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Під час розгляду питання про забезпечення позову, з метою правильного застосування норм цивільного процесуального законодавства суд виходив з положень постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 208-210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «НАДРА» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня одержання копії ухвали.

Суддя Літвінова І. А.