Постанова № 6876750, 30.01.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2009 р. справа № 2а-26946/08/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючогосудді Козаченка А.В. при секретаріГаврилової Ю.О. за участю: представника позивача Книш Ю.Ю.

представника відповідача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області

до Фермерського господарства «ОСОБА_3»

про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

Управління пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства «ОСОБА_3» про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги наступним.

Принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, формування Накопичу вального пенсійного фонду регулюються Законом України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року (Далі - Закон № 1058).Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону №1058 - Відповідач - є страхувальником в розумінні Закону №1058 та зареєстрований у позивача як платник страхових внесків.

Відповідач має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України за липень 2007р. у сумі 2000,90 грн., що підтверджується актом планової перевірки відповідача №21 від 02.06.2008р., за результатами якої було встановлено безпідставне заниження страхових внесків, які підлягали сплаті до ПФУ. Сплата даного боргу у добровільному порядку відповідачем не сплачена, тому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 2000,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав заперечення, відповідно до яких вказав, що відповідно до Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» господарство обрало спосіб оподаткування доходів єдиним податком за ставкою єдиного податку 10% у звязку з чим воно звільнено від сплати збору на загальнообовязкове пенсійне страхування тому що вважає, що такий збір (42%) повинен бути утриманий з суми єдиного податку, який сплачується господарством. Також зазначив, що у Фермерському господарстві «ОСОБА_3» він працює один, інших найманих працівників не має, інші учасники господарства на теперішній час відсутні у звязку з виходом з членів господарства та смертю. У наданому до позивача розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007р. він помилково вказав суму 11286 грн., тому що ця сума є не доходом (заробітною платою), з якого утримуються внески з застрахованих осіб, а є загальною сумою отриманого доходу від господарської діяльності (продажу продукції) за рік, при цьому ця сума їм до заробітної плати (доходу) не відносилась та взагалі не розподілялась. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фермерське господарство «ОСОБА_3» зареєстроване Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області 24.01.1995р., включене до ЄДРПОУ за номером 22016935 та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області.

Відповідно до Статуту Фермерського господарства «ОСОБА_3» у новій редакції, зареєстрованого 08.02.2006р., учасниками господарства є ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.

Відповідно до заяви від 24.03.2006р. ОСОБА_3. вийшов з членів господарства, ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1

Відповідно до наданого відповідачем до позивача Розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007р. (Додаток №23 до пунктів 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1) у розділі загальний оподаткований дохід (заробітна плата), з якого утримуються внески з застрахованих осіб (код рядка 4) вказана сума 11286 грн., розділ утримано (код рядка 5) вказана сума 226грн.

Відповідно до Акту №21 планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Фермерського господарства «ОСОБА_3» від 02.06.2008р., встановлено порушення ч.2,ст..20 Закону України №1058, безпідставне заниження страхових внесків, які підлягали сплати до Пенсійного фонду України.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV (далі - Закон України N 1058-IV) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України N 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" N 400/97-ВР, яким разом із Законом України N 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів господарювання, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як фермерського господарства.

Указ Президента України N 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Одночасно судом приймається до уваги, що статтею 19 Закону України N 1058-IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Як встановлено в судовому засіданні, єдиним працівником Фермерського господарства «ОСОБА_3» є його голова та одночасно засновник - ОСОБА_1., будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення господарством розподілу виручки (доходу) від реалізації продукції у липні 2007р., окрім наданого відповідачем 17.08.2008р. позивачу Розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007р., позивачем до суду не надано.

При цьому суд зазначає, що відповідно до листа Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції №246/10/15013 від 09.01.2009р. Фермерське господарство «ОСОБА_3» згідно наданої податкової звітності задекларувало суму єдиного податку за 2007 рік 1129 грн., що складає 10% від суми усього отриманого відповідачем доходу за 2007рік у розмірі 11286 грн., які також вказані в вищезазначеному Розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2007р. Вищевказані обставини за переконанням суду підтверджують наявність помилки з боку відповідача при заповненні вищевказаного Розрахунку.

Відповідно до ст..2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що у спірних правовідношеннях, позивачем не були враховані усі обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Управління пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області до Фермерського господарства «ОСОБА_3» про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 січня 2009р. Постанова виготовлена в повному обсязі 03 лютого 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Козаченко А.В.