Постанова № 6876745, 09.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2009 р.                                                                       справа № 2а-36559/08/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Козаченка А.В. при секретарі                                                  Гаврилової Ю.О. за участю: представника позивача Макарова А.А.

представника відповідача Максюта М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу

за позовом Товарної біржі «Мегаполіс»

до Управління пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області

про Визнання незаконним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

Позивач - Товарна біржа «Мегаполіс» звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення, мотивуючи свої вимоги наступним.

На підставі акту планової документальної перевірки №27/04-26/1 від 11.03.2008р. відповідачем 06.08.2008р. було прийняте Рішення №1224 «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум несвоєчасно не нарахованих та несплачених страхових внесків» на суму 40 318,81грн. Позивач з застосуванням до нього фінансових санкцій не згодній у зв’язку з тим, що згідно Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» позивач є платником єдиного податку за ставкою 10%, а тому вважає, що у разі сплати ним суми єдиного податку на рахунки бюджету, відповідне державне казначейство на наступний день перераховує 42% від сплаченої суми у пенсійний фонд, тобто вважає, що при сплаті єдиного податку він одночасно сплатив і страхові внески відповідно до фонду оплати праці найманих працівників. На підставі викладеного просив позов задовольнити та визнати незаконним та скасувати Рішення №1224 відповідача від 06.08.2008р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважав їх необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню, суду надав письмові заперечення відповідно до яких вказав, що Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, тому що це суперечить положенням ч.6 ст.18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV. На підставі викладеного вважав свої дій правомірними, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товарна біржа «Мегаполіс» зареєстрована виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09.04.2004р., включене до ЄДРПОУ за номером 32879370 та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області.

На підставі Акту №27/04-26/1 від 11.03.2008р. «Про результати планової документальної перевірки правильності і повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування згідно графіку перевірок ПФУ в м.Краматорську на 1 квартал 2008р. Товарної біржі «Мегаполіс», відповідачем 06.08.2008р. було прийняте Рішення №1224 «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум несвоєчасно не нарахованих та несплачених страхових внесків».

Враховуючі, що розмір сум грошових коштів, які відображені в вищевказаному Акті №27/04-26/1 від 11.03.2008р. та оскаржуємому Рішенні №1224 від 06.08.2008р. та правильність їх арифметичного розрахунку сторонами по справі не оспорюється, суд вважає, що проблемою даного спору є питання щодо можливості застосування положень Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» при обчисленні та сплаті страхових внесків за Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, а саме пільг та звільнення страхувальника від сплати вищевказаних страхових внесків.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV (далі - Закон України N 1058-IV) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" N 400/97-ВР, яким разом із Законом України N 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів господарювання, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як такого, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Указ Президента України N 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Статтею 19 Закону України N 1058-IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до ст..2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності прийнятого ним спірного Рішення №1224 від 06.08.2008р. «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум несвоєчасно не нарахованих та несплачених страхових внесків, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товарної біржі «Мегаполіс» до Управління пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про Визнання незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 09 лютого 2009р. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 лютого 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.