Постанова № 6875713, 20.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.10.09Справа №2а-3500/08/8 (18:09 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ВАТ " Міжнародний аеропорт "Сімферополь"

до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АРК

про визнання протиправним висновку акту перевірки

за участю представників:

від позивача Зеляк Людмила Григорівна, довіреність № 01.01.962 від 25.09.09, Шульга Ольга Анатоліївна, довіреність № 01.05.174 від 18.03.08,

від відповідача - Милютина Тетяна Вадимівна, довіреність № 14 від 02.11.06,

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсними рішення УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя від 29.08.08 р. про результати розгляду скарги позивача на Акт № 22-Ю перевірки Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.08 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначене справу до судового розгляду.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив суд визнати висновки, що містяться в Акті № 22-Ю перевірки Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних від 14.03.08 р. противоправними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, працівниками УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АРКпри проведенні перевірки Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних не були враховані всі дані та документи, у звязку з чим, позивач вважає що висновки перевірки є не правомірними, не достовірними, та не відображають дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.08 року провадження у справі зупинено по п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України у звязку з призначенням у справі судово-економічної експертизи - до одержання її результатів.

13.07.09 року на адресу суду надійшов висновок експерта (спеціаліста) № 01/09 від 13.07.09 р. за матеріалами справи № 2а-3500/08/8, у звязку з чим ухвалою суду від 28.07.09 р. було поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 20.10.09 р. представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

У судовому засіданні 20.10.09 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 14.03.08 р. посадовими особами УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя було проведено перевірку Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних, за результатами якої було складено Акт № 22-Ю від 14.03.08 р. Позивач в досудовому порядку оскаржив вищезазначений Акт перевірки, однак УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя, Головним Управління ПФУ в АРК та Пенсійним Фондом України результати перевірки були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення. Представник відповідача зазначив, що в ході перевірки були встановлені порушення з боку Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" чинного законодавства, та наполягав на тому, що посадовими особами УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя було достовірно, повно та всесторонньо проведено перевірку Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" та досліджено всі документи та матеріали надані до перевірки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 634344, дата проведення державної реєстрації 04.02.2008р., номер запису про державну реєстрацію 18821450000013656, ідентифікаційний код юридичної особи 01130621 (а.с. 39), згідно довідки Головного управління статистики в АР Крим №05.3-06-25/354 від 06.02.08 р. позивач включений до ЄДРПОУ (а.с. 40).

Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" відповідно до п.1.1. Статуту створено відповідно до Постанови Верховної Ради АРК від 21.02.07 р. № 365-5/07 «Про корпоратизацію Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" у Відкрите акціонерне товариство» (а.с.41-42).

Пунктом 1.2. Статуту встановлено, що Товариство є правонаступником всіх прав та обовязків Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"(а.с.41-42).

ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим.

14.03.08 р. посадовими особами УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя було проведено позапланову перевірку Республіканського підприємства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.05 р. по 31.01.08 р., своєчасності нарахування та перерахування авансових платежів за період з 06.09.05 р. по 21.01.08 р. та достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за 2004,2005,2006 звітні роки.

В ході перевірки посадовими особами УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя були виявлені наступні порушення:

-зменшення страхових внесків на суму 7684,87 гривень, у т.ч. за період з 01.01.04р. -7684,87 гривень: за ставкою 32,3%,31.8%,33,2%,4% - 7684,87 гривень, у тому числі за період з 01.01.04 - 7684,87 гривень.

- донарахування страхових внесків на суму - 4643,30 гривень, у т.ч. за період з 01.01.04р. - 4643,30 гривень: за ставкою 32,3%, 31,8%, 33,2% 4% - 4643, 30 гривень, у тому числі за період з 01.01.04 - 4643,30гривень.

- зменшення суми страхових внесків, що підлягають сплаті за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років на 71,60 гривень

- донарахування суми страхових внесків, що підлягаю сплаті за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років на у розмірі 90,75 гривень.

- недостовірність відомостей, наданих СПУС.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. (а.с.6-8).

Зазначений акт був підписаний позивачем із запереченнями (а.с.6-8).

Судом встановлено, що позивач у досудовому порядку оскаржив результати перевірки, викладені в акті №22-ю від 14.03.08. Однак УПФУ у Залізничному районі, а також Головним УПФУ в АРК і Пенсійним фондом України результати перевірки залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.9-17).

Позивач вважає висновки перевірки, викладені у акті перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. не правомірними, не достовірними, та такими, що не відповідають дійсності, у звязку з чим і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Судом встановлено, що відповідач не приймав рішення за результатами акту перевірки та пояснив в судовому засіданні , що у звязку з оскарженням висновків акту перевірки в адміністративному , а в подальшому і в судовому порядку відповідач чекав на результати цього оскарження, тому прийняття рішення відповідач відтермінував до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі м. Сімферополя АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо оскарження висновків акту перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р., складеного відповідачем, який є субєктом владних повноважень, суд зобовязаний встановити, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV (далі - Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 3 Закону №1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим законом визначаються: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки: порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характер) .

Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характер) - для осіб, зазначених у пунктах 1.10.15 статті 11 цього Закону.

Для роботодавців страхові внески до солідарної пенсійної системи, згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1058 нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочуючих та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на :суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах,організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах трудового договору (контракту) або працюють на умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового еру (п. 1 ст. 11 Закону).

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) за тих осіб, які на той час перебувають з ним у трудових відносинах.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Постановою Правління Пенсійного фонду України N 7-6 від 10.06.2004, було затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду и відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі Порядок № 7-6). Цей Порядок врегульовує правила формування та подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в області судової бухгалтерії, суд ухвалою від 02.12.08 р. призначив по справі судово-економічну експертизу документів, проведення якої доручив експерту ТОВ "Кримське експертне бюро" Філенко Аллі Степанівні. На розгляд експерта суд поставив наступні питання:

- чи відповідають висновки, зазначені в Акті перевірки №22-Ю від 14.03.08 р. УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя документам первинного обліку підприємства;

- чи у повному обсязі в Акті перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. викладені висновки щодо донарахування та зменшення страхових внесків.

Експертом ТОВ "Кримське експертне бюро" Філенко А.С. було виконано ухвалу суду від 02.12.08 р. та проведено судово-економічну експертизу наступних документів :

1.Акт перевірки №22-ю від 14.03.2008 року з додатками.

2.Рішення від 22.05.2008 року, від 07.08.2008 року, від 29.08.2008 року

3.Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства.

4.Довідка ЄДРПОУ підприємства.

5.Інші матеріали справи.

6.Особові картки (2004,2005,2006 роки).

7.Відомісті нарахування заробітної плати з вересня 2005 року по січень 2008 року.

8.Зведення з заробітної плати з вересня 2005 року по січень 2008 року.

9.Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку по касовим та банківським

операціям.

10.Накази про прийняття та звільнення з роботи, про відпустки.

11. Документи стверджуючі інвалідність робітників та довідки медико-соціальних

експертних комісій.

12.Листи непрацездатності робітників за 2005-2006 роки.

13.Розрахунок суми страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування з вересня 2005 року, з січня по грудень 2007 року, з січня по листопад 2007 року та за січень 2008 року.

14. Регістри бухгалтерського обліку, відомість та зведену інформацію про розрахунки з позивачем за спірний період.

15. Фонд оплати праці по інвалідах з 01.08.2006року по 31.01.2008р

16. Зводи відрахувань у Фонди з 01.08.2006м по 31.01.2008р.

17. Відомості про інвалідів, що працюють на підприємстві в 2007 році.

18. Розрахунок відрахувань у Пенсійний фонд по працівниках-інвалідах з 01.09.2005 по 31.07.2006р.

19.Службові записки про перерахунок внесків по інвалідах у Пенсійний фонд Виписка з акту огляду в МСЭК - 35 шт.

20.Аналітичні дані по нарахуванню внесків у Пенсійний фонд за працівників, що перебувають у відпустці без утримування по догляду за дитиною до 3-х років за 2005-2006роки.

21. Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_13 за 2004рік.

22.Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_14 за 2004рік.

23. Особові рахунки по зарплаті ОСОБА_15 з Держбюджету й з коштів аеропорту за 2004рік , ІНДАНІ за 2004рік.

24.Відомості про осіб , що має підстави для заліку стажу роботи без сплати страхових внесків у ПФУ за 2004рік.

25. Накази про надання відпустки без утримування по догляду за дітьми : ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 13.Колективний договір на 2008рік,

26. Додаток №1 «Положення про преміювання працівників аеропорту за результати виробничої діяльності».

27.Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_7 за 2005рік.

28.Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_8 за 2005рік.

29.Накази про звільнення ОСОБА_8, ОСОБА_7., ОСОБА_9. Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_9 за 2005рік.

30.Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_10 за 2005рік. Особовий рахунок ОСОБА_11 за 2006р., ІНДАНІ за 2006р.до й після корегування оплати по лікарняному аркуші.

31.Особовий рахунок і ІНДАНІ ОСОБА_12 за 2006рік.

Результати судово-економічної експертизи були відображені у висновку № 01/09 від 13.07.09 р. , який надійшов на адресу суду 13.07.09 р. (а.с.53-61).

У висновку № 01/09 від 13.07.09 р. експертом стосовно поставлених судом питань, зазначено наступне.

У дослідній частині висновку № 01/09 від 13.07.09 р. експерт зазначив, що з акту перевірки вбачається, (п.1 акту), що при визначенні нарахованого фонду оплати праці й інших виплат, на які нараховуються страхові внески по ставках 32,3%, 31,8%, 33,2%, 4%, розбіжностей не виявлено, але зроблений перерахунок нарахованого фонду оплати праці по ставках: в 2005 році зменшено по ставці 32,3% і збільшено по ставці 4% - у сумі 4598,93 гривень; в 2006 році зменшено по ставці 4% і збільшено по ставці 31,8% - у сумі 12398,47 гривень; в 2007 році зменшено по ставці 33,2% і збільшено - у сумі 17513,10 гривень.

Зазначені відхилення підтверджуються відомостями по нарахуванню заробітної плати за відповідні періоди й наявністю довідок МСЕК працюючих інвалідів, які надають право для нарахування страхових внесків по ставці 4 %. При проведені дослідження документів первинного бухгалтерського обліку розбіжностей не встановлено.

Як вбачається з акту перевірки (п.4 акту), відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України від 09.07.03 № 1058 -IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів від 25.08.04 № 1092 «Про затвердження Порядку нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», - кількість осіб, що одержують допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у вересні 2005 року - грудні 2006 року складає - 12 чоловік. За цей період нараховані страхові внески в Пенсійний фонд у сумі 3162,24 гривень, фактично треба 3181,39 гривень. Тобто заниження склало 90,75 гривен , а завищення страхових внесків склало 71, 60 грн.

Нарахування страхових внесків за осіб, що одержують допомога по догляду за дитиною провадилися за період січень 2005 року - грудень 2006року. Фактичні виробничі ситуації по нарахуванню вищевказаних внесків виправлялися в наступних місяцях у такий спосіб:

Березень 2005р.- необхідно нарахувати 33,52 грн., а нараховане 41,90 гривен - завищення внесків - 8,38 грн.

Липень 2005р.- необхідно нарахувати 40,04 грн., а нараховане 45, 53грн - завищення внесків - 5, 49 грн.

Серпень 2005 до нарахування підлягає 40,04 грн., а нараховане 50,05 грн. завищення внесків 10,01 грн.

Вересень 2005р.-слід нарахувати 46,10 грн.,а нараховано53,60 грн. завищення внесків-7,50 грн.

Жовтень 2005р.-потрібно нарахувати 74,35 грн.,а нараховане 64,32 грн. - заниження внесків-10,03грн.

Листопад 2005р.- необхідно нарахувати 85,76грн, а нараховане 112,21 грн. - завищення внесків-32,17 грн.

Грудень 2005 необхідно нарахувати 80,04 гривен, а нараховане 38,10 грн.- заниження внесків -41,94 грн.

У цілому по 2005 року завищення сплати внесків склало 5,86 грн., причиною завищень внесків стало нарахування їх за тих працівників, які одержували допомогу з догляду за дитиною й працювали на неповному робочому дню.

В 2006 році нарахування внесків за січень - лютий ОСОБА_16. зроблене в березні 2006 року, тому що роз'яснення один по одному нарахування внесків батькам у відпустці по догляду за дитиною отримані в березні 2006 року. Таким чином, у березні 2006 року внески завищені на суму 30, 87 грн., однак у цілому за 2006 рік завищень і занижень внесків немає. Порушень не виявлено.

Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі не були враховані переплати, зроблені в результаті корегування у зв'язку зі зменшенням внеску особам, раніше зайво нарахованого.

Як вбачається з акту перевірки №22-ю (п.8), позивачем у жовтні 2004 р. була включена сума премії, нарахована вже звільненим працівникам (ОСОБА_13 ОСОБА_14.).

Стаття 11 Закону № 1058 визначає, що застрахованими особами є громадяни України, що працюють на підприємства, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності господарювання, на умовах трудового договору (контракту), або працюючих на інших умовах, передбачених законодавством, і за які страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати сплачувати у встановленим законодавством термін і в повному обсязі страхові внески (п. п. 6, п. 2 ст. 17 Закону 1058), відносно тих осіб, які в цей час складаються в трудових відносинах зі страхувальником.

Припинення з боку працівника трудових відносин з підприємством спричиняє втрату ним статусу застрахованої особи, а підприємством статусу страхувальника. У зв'язку із чим покладені на страхувальника Законом і Порядком формування й подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, використовуваних у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Порядок), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.04 №7-6 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.04 під № 1000/9599, зобов'язання по наданню звітності й сплаті страхових внесків відсутні.

Виплати, зроблені після розірвання трудових відносин, не враховуються для нарахування пенсії, відповідно у формі «ІНДАНІ» такі нарахування не відображаються.

Однак у відповідності зі ст. 19 цього Закону внески нараховуються на суми фактичних видатків на оплату праці працівників, які включають видатки на виплату основної й додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Згідно Колективного договору ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» премія за виробничі результати виплачується всім працівникам підприємства за фактично відпрацьований час у звітному періоді.

Відповідно до Інструкції № 5 «По статистиці заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України, ці виплати є фондом оплати праці.

Залежно від фінансових можливостей підприємство може виплачувати виробничу премію за звітний період у наступних періодах, включаючи ці нарахування в базу оподаткування пенсійними внесками.

Таким чином, законодавство підприємством не порушено, оскільки у колективному договорі відзначено, що премія видається на підставі даних, які зафіксовано у бухгалтерських документах. Але, премії та інші заохочування видаються квартально та інше. Тобто, на момент видання наказу про звільнення працівника ще не було цих даних, через те, вони зявились пізніше.

Щодо виявленої невідповідності фактично відпрацьованих днів з наказів за 2006 рік відносно працівників ОСОБА_12 і ОСОБА_17. (п.8 акту перевірки) експерт зазначив наступне.

В індивідуальних відомостях про застрахованих осіб за 2006 рік «Початкова» на працівників ОСОБА_17. і ОСОБА_12 сформованих 10.03.07 р. і відповідно кількість відпрацьованих днів зафіксовано як 364.

Як вважає УПФУ у Залізничному районі, не відповідність наказам виникла внаслідок невірного внесення кількості днів у восьмому місяці у кількості 30-ти днів.

Так, у відповідності до п. п. 3 п.8 Перехідних положень Закону № 1058 страхувальники нараховують і сплачують страхові внески за осіб, що одержують, відповідно до діючого законодавства, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі 10% (2005 рік) і 20% (2006 рік) мінімального страхового внеску, розрахованого із застосуванням ставки 31,8.

В акті перевірки № 22-ю від 14.03.08р. зазначено, що «за 2006 рік в ІНДАНІ ОСОБА_12 і ОСОБА_17. виявлені невідповідності фактично відпрацьованих днів з даними наказів. Відповідно до наданого аеропортом звіту в системі СПУС за 2006 рік у формі «ІНДАНІ Початкова» ОСОБА_12. і ОСОБА_17. відпрацьовано за рік 365 днів, що відповідає наказам і записам у трудових книжках.

Методика складання звіту припускає, що форма «Початкова» формується вперше й у цей момент фіксується дата заповнення документа й будь-яке корегування провадиться з новою датою формування документа.

Надання достовірної інформації в органи Пенсійного фонду й у систему персоніфікованого обліку є обов'язком страхувальника, на цьому принципі будується система пенсійного страхування.

Враховуючи вищенаведене експерт прийшов до наступних висновків:

-по першому питанню: «чи відповідають висновки, зазначені у акті перевірки №22-ю від 14.03.2008 року УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя документам первинного обліку підприємства» експерт зазначив : «висновки викладені у Акті перевірки №22-ю від 14.03.2008 року УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя щодо нарахування та зменшення страхових внесків не відповідають документам первинного обліку підприємства».

-по другому питанню: «чи у повному обсязі у Акті перевірки №22-ю від 14.03.2008 року УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя викладені висновки щодо нарахування та зменшення страхових внесків» експерт зазначив : «висновки, щодо нарахування та зменшення страхових внесків, у Акті перевірки №22-ю від 14.03.2008 року УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя викладені не в повному обсязі».

Судом встановлено, що посадовими особами УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя було не в повному обсязі досліджено всіх наявних у підприємства документів, у тому числі первинних, при проведенні перевірки позивача, а отже перевірка проведена не у повному обсязі, адже відповідачем не було досліджено у повному обсязі та проаналізовано всі матеріали та документи, у звязку з чим висновок перевірки не відповідає документам первинного обліку позивача та відповідачем не в повному обсязі викладені висновки стосовно нарахування та зменшення страхових внесків.

Відповідач у заперечення до позову наполягав на невірному внесенні позивачем даних до звіту в системі СПУС у формі «INDANI», що є порушенням чинного законодавства України.

Стосовно невірних відомостей в «INDANI» позивач зазначив, що на початку 1999 року Пенсійним фондом в Залізничному районі м. Сімферополя в ультимативному вигляді була нав'язана програма АКМ-Р по формуванню в електронному вигляді звіту «Персоніфікований облік кадрів». Вищезазначену програму підприємство отримало безкоштовно без оформлення договору.

В результаті використання цієї програми неодноразово відбувалися серйозні збої : по всьому підприємству за цілий рік обнулявся файл «INDANI», після чого відновити його в первинному вигляді стало неможливим, невірно зберігалися деякі реквізити звіту, а саме - кількість відпрацьованих календарних днів, не зберігся базовий рік звітного періоду в меню «Адміністратор». Позивач вважає, що спотворення вищезгаданих звітних даних з вини недосконалості програмного забезпечення не може бути розцінене як умисне відображення реквізитів звіту.

Також позивач зазначив, що на неодноразові усні звернення позивача до працівників Фонду про удосконалення даної програми не надали результатів. Таким чином, застосування даної комп'ютерної програми підприємством було вимогою Пенсійного фонду без права застосування удосконалень програми «Персоніфікований облік кадрів» для призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що позивачем відомості до УПФУ надаються правильні, крім того вони підтверджуються іншими документами, отже позивач вважає, що його вини у невідповідності даних у звіті в системі СПУС не має, у звязку з недосконалістю цієї програми.

Суд зазначає, що дійсно матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи № 01/09 від 13.07.09 р. підтверджується наявність помилок та недостовірних даних в системі СПУС, але суд вважає, що вони дійсно є тільки помилками у програмі, а в дійсності позивачем цих порушень не допускалось і це підтверджується первинними документами.

Суд з метою перевірки належного ліцензованого програмного забезпечення «INDANI» зобовязував відповідача надати документи, які свідчать про розробку та впровадження цієї системи подання відомостей персоніфікованого обліку, однак відповідачем такі дані не надані, доказів передачі позивачу програмного забезпечення та його належного функціонування відповідач не надав у звязку з відсутністю, але в судовому засіданні представник відповідача не заперечував того, що програмне забезпечення «INDANI» передавалось всім без виключення страхувальником на дискетах в електронному вигляді, документів, що підтверджують відповідність цього програмного продукту вимогам законодавства відповідач не має.

В матеріалах справи є копії початкових відомостей про застраховану особу ОСОБА_12. та ОСОБА_17 (а.с.65-66), в яких зазначено кількість робочих днів 364, хоча насправді кількість робочих днів цих осіб складає - 365 днів, що підтверджуються матеріалами справи тобто дані у початкових індивідуальних відомостях про вищезазначених застрахованих осіб є недостовірними, і позивач не в змозі їх виправити у програмному забезпечені «INDANI», у звязку з недосконалістю вищезазначеного програмного забезпечення.

Суд прийняв до уваги надані позивачем картки індивідуальних відомостей про застрахованих осіб ОСОБА_12. та ОСОБА_17 (а.с.82-83) в яких із зазначенням типу форми «Початкова», станом на 01.01.07 р. зазначено кількість днів у році як 365, а доказом недосконалості програмного продукту «INDANI», є те, що в обох наданих відомостях із зазначенням різної кількості днів «364» та «365» тип форми є «Початкова» тоді як у разі, якщо б позивач виправляв цю форму після проведення перевірки, вона не могла мати назву «Початкова».

Суд підкреслює, що стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Однак, суд встановив, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя діяли не добросовісно, не у повному обсязі реалізували свої владні функції, а саме, не у повному обсязі провели перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних, не дослідивши всіх документів та обставин, склали Акт перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р., в якому відобразили результати та висновки проведеної перевірки, які суд вважає не обґрунтованими та не доведеними.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Але відповідачем не було надано суду належних доказів, які б підтверджували достовірність висновків відповідача, викладених у Акті перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. та необгрунтованості вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку стосовно правомірності позовних вимог позивача та їх задоволення.

В судовому засіданні 20.10.09 р. представник відповідача пояснив, що узгодження актів перевірки передбачено п.12.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, яким встановлено, що спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами Пенсійного фонду під час узгодження результатів перевірки, вирішуються органами Пенсійного фонду в порядку, передбаченому для узгодження вимог. Тому відповідач вважає, що результати перевірки по теперішній час не є узгодженими тому, що справа розглядається в суді. Враховуючи оскарження висновків акту перевірки до відповідача, а потім до ГУ ПФУ в АРК, потім до ПФУ, а потім до суду, результати перевірки не були узгоджені і тому не були застосовані штрафні санкції.

Суд не погоджується із застосуванням аналогії законодавства, порівнюючи узгодження вимог ПФ та узгодження результатів перевірки відповідачем у спірних правовідносинах, а саме в тому, що оскарження результатів перевірки не звільняє відповідача від прийняття рішення субєктом владних повноважень, тому суд вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом оскарження висновків акту перевірки - вірним, оскільки жодного рішення на підставі акту перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. відповідачем не було прийнято.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

В судовому засіданні 20.10.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 26.10.09 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними висновки УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя, викладені в Акті перевірки № 22-Ю від 14.03.08 р. у пункті 9 «Результати перевірки».

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"(АРК, м. Сімферополь, пл. Аєропортна, 15, код ЄДРПОУ 01130621) 03,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.