Постанова № 6875718, 24.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.11.09Справа №2а-11875/09/4/0170 о 15:15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Бахарева Н.Ю.;

від відповідача - Новиков С.С.; Надежкіна О.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Коммунального підприємства "Завітненський сількомунгосп"

про стягнення

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» (далі – відповідач) про стягнення з відповідача 3228,00 грн. адміністративно-господарських санкцій. Позов мотивовано тим, що відповідачем не сплачені штрафні санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України від 21.03.1999 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за невиконання у 2008 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону.

Ухвалами суду від 13.10.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судове засіданні представник позивач позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові пояснення, в яких вказали, що у позивача відсутні підстави накладати адміністративно-господарські санкції, оскільки відповідач здійснював усі можливі заходи по пошуку і працевлаштуванню інвалідів, а відповідні державні органи інвалідів для працевлаштування на підприємстві на направляли.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерства праці та соціальної політики України утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України від 21.03.1999 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон №875). У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону №875, реалізують владні управлінські функції, у спірних відносинах є суб’єктами владних повноважень, право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20 Закону №875), з огляду на викладене та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, дана справа є адміністративною і її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, комунальним підприємством, ідентифікаційний код 31591521, державну реєстрацію якого проведено Совєтською районною державною адміністрацією 26.10.2001 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону №875 встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, на яких працює від 8 до 15 осіб, сплачувати адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації. Ці положення не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Строки подання Фонду соціального захисту інвалідів, його відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, порядок контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі щодо подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Державним комітетом статистки України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про зайнятість інвалідів за 2008 рік, наданого відповідачем позивачеві (а.с. 8), середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 11 осіб; працюючих інвалідів 0; кількість інвалідів, які повинні працювати 1, фонд оплати праці штатних працівників 70,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 534,09 грн. При цьому відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 267,05 грн.

Посадовими особами позивача проведена планова невиїзна перевірка за 2008 рік, встановлено розбіжності при заповненні звіту, зокрема, за даними перевірки: фонд оплати праці штатних працівників підприємства становить 71 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника – 6455,00 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів – 3228,00 грн.; складено акт від 24 вересня 2009 року (а.с. 7).

Суд враховує, що відповідно до п. 4 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності. Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Разом із тим, відповідно до п. 5 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70 подання звіту, в якому обчислюється сума адміністративно-господарських санкцій із помилками, що призвели до несплати суми таких санкцій або сплати їх не у повному обсязі є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів. Наслідки такої перевірки є підставою для вжиття заходів до усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, відповідно до п. 13 цього Порядку.

Позивачем не надано доказів проведення позапланової виїзної перевірки відповідача згідно із наведеними вимогами законодавства. Обчислення позивачем суми адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів, за відсутності доказів реалізації його повноважень, передбачених законодавством, по проведенню позапланової перевірки, не можна визнати таким, що здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на порушення вимог п. 11 вищевказаного Порядку при складенні акту перевірки: відсутні докази підписання цього акту роботодавцем або відмови від його підписання та направлення примірнику цього акту відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження правильності обчислення суми позову, не доведено реалізації передбачених законодавством повноважень щодо проведення позапланової виїзної перевірки і не обґрунтовано права самостійно визначати суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 24.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 27.11.2009 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.