Постанова № 68753198, 06.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Справа № 5023/10655/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"на окрему ухвалу та на постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2017 Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017у справі№ 5023/10655/11 господарського суду Харківської області за заявою доДержавного підприємства "Львівський бронетанковий завод" Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" провизнання банкрутомарбітражний керуючийТризна О.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Франюк А.В.

Державний концерн "Укроборонпром" - Гетта Т.М., Прудь О.В.

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Харківської області 18.04.2017 (колегія суддів: Усатий В.О., Яризько В.О., Савченко А.А.) винесено окрему ухвалу, яку спрямовано до Державного концерну "Укроборонпром" для вжиття заходів реагування; зобов'язано Державний концерн "Укроборонпром" повідомити суд в строк до 15.06.2017 про вжиті заходи реагування.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 (колегія суддів: Камишева Л.М., Бородіна Л.І., Плахов О.В.) окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017 залишено без змін.

Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.13, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.86, 90 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 за заявою Державного підприємства (далі - ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод", ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (далі - ДП "Завод ім. В.О. Малишева", боржник) у порядку ст.ст. 8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2012 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Симоненка Олега Петровича.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів; зобов'язано розпорядника майна Симоненка О.П., керівника підприємства боржника, кредиторів боржника провести збори кредиторів в порядку визначеному ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів та прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури, чи підписання мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2014 відмовлено в задоволенні клопотання голови комітету кредиторів Державної компанії з експорту та імпорту продукції послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про продовження процедури розпорядження майном; задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Симоненка О.П. про припинення провадження по справі; припинено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева"; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014, ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2014 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області у іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2014 зобов'язано учасників процесу надати суду на розгляд узгоджений у встановленому порядку проект мирової угоди, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалами господарського суду Харківської області від 11.08.2016, 11.10.2016, 29.11.2016, 21.03.2017 зобов'язано Державний концерн (далі - ДК "Укроборонпром") розглянути проект мирової угоди та представити на комітет кредиторів своє рішення з цього питання, вжити заходів щодо прискорення узгодження проекту мирової угоди та узгодити проект мирової угоди.

Оскаржувана окрема ухвала винесена з посиланням на ст.ст.13, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.86, 90 ГПК України та мотивована тим, що ДК "Укроборонпром" не виконує вимоги суду щодо узгодження проекту мирової угоди, надання розпоряднику майна допомоги з питань здійснення фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ДП "Завод імені В.О.Малишева"; ДК "Укроборонпром" не реагує на учасників концерну, які входять до комітету кредиторів, які своєю бездіяльністю зводять нанівець процедуру розпорядження майном ДП "Завод імені В.О.Малишева".

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін окрему ухвалу, виходив з того, що ДК "Укроборонпром" є суб'єктом управління майном ДП "Завод ім. В.О. Малишева", укладення мирової угоди у справі про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева" передбачає необхідність її погодження з ДК "Укроборонпром".

Судом апеляційної інстанції зазначено, що ухвалами господарського суду Харківської області від 11.08.2016, 11.10.2016, 29.11.2016, 21.03.2017 зобов'язано ДК "Укроборонпром" розглянути проект мирової угоди та представити на комітет кредиторів своє рішення з цього питання, вжити заходів щодо прискорення узгодження проекту мирової угоди та узгодити даний проект. Втім, на момент винесення господарським судом окремої ухвали ДК "Укроборонпром" не було погоджено проект мирової угоди та не надано мотивованої відмови від такого погодження.

Посилаючись на невиконання ДК "Укроборонпром" вимог суду щодо розгляду проекту мирової угоди, прийняття рішення з цього питання та узгодження ДК "Укроборонпром" проекту мирової угоди, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність винесення окремої ухвали.

В спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо бездіяльності ДК "Укроборонпром", заявником касаційної скарги зазначено, що ДК "Укроборонпром" неодноразово звертався до розпорядника майна та боржника з проханням прискорити розроблення мирової угоди та надати її на погодження до Концерну, що підтверджується листами долученими до матеріалів справи; висловлював заперечення щодо запропонованих боржником умов мирової угоди і зазначав про необхідність її доопрацювання; не міг розглянути проект мирової угоди, надісланий боржником, оскільки він не був підписаний боржником. Заявником також зазначалося, що безпідставними є висновки суду, що ДК "Укроборонпром" самоусунувся від надання розпоряднику майна допомоги з питання здійснення аналізу фінансової та інвестиційної діяльності боржника, оскільки здійснення такого аналізу є обов'язком розпорядника майна і суд жодною ухвалою не зобов'язував ДК "Укроборонпром" надати документи чи інформацію розпоряднику майна.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів вважає, що доводи заявника касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанції встановлених фактичних обставин справи, з огляду на що не приймає їх до уваги. Однак, касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Відповідно до вимог ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

У пункті 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Відповідно до пункту 5.7 зазначеної постанови окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Отже, зі змісту ст.ст.86, 90 ГПК України вбачається, що окрема ухвала як процесуальний документ, який виноситься судом у випадках встановлених законом, має визначені ст.86 ГПК України структуру і зміст. В резолютивній частині окремої ухвали має міститися висновок з розглянутого питання та вказівка на дії, що їх повинні вчинити учасники провадження щодо яких виноситься така ухвала. Крім того, в окремій ухвалі має бути вказано закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено особою щодо якої така ухвала виноситься і зазначено, в чому саме полягає таке порушення. Для усунення недоліків та виконання вимог суду, вказівки суду, які викладаються в резолютивній частині ухвали, мають бути максимально конкретними і реальними для їх виконання, оскільки за ухилення від їх виконання передбачена відповідальність.

Оскаржувана окрема ухвала не відповідає вимогам ст.ст.86, 90 ГПК України, оскільки судом встановлено обставини бездіяльності органу управління боржника, втім не вказано закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено ДК "Укроборонпром" та не зазначено в резолютивній частині реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити ДК "Укроборонпром" на виконання окремої ухвали для усунення недоліків у своїй роботі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задовольнити.

Окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 5023/10655/11 скасувати.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський