Постанова № 6875175, 28.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.10.09Справа №2а-5616/09/8/0170 (15:30) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Дегтярева Євгенія Юріївна, довіреність № б/н від 28.07.09р.;

від відповідача: Громакова Яна Вікторівна, довіреність № 7763/9/10-0 від 20.10.08р.;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001621501/0 від 23.02.09р. на суму 22202,25грн., в тому числі за основним платежем 21145,00грн., по штрафним санкціям 1057,25грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.08р. позивачем були подані відповідачу декларації по податку на прибуток за три квартали 2008р., відповідно до яких прибуток ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур"за три квартали 2008р. склав 12041,00грн., при цьому сума податкового зобовязання склала 3010,00грн.

27.03.09р. позивачем подані відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобовязань, у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2008р., за півріччя 2008р. та три квартали 2008р.

Позивач вважає, що відповідачем помилково встановлено заниження податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 21145,00грн.

Позивач вважає, що ним при складенні декларації по податку на прибуток за три квартали 2008р. допущена арифметична помилка, а ні методологічна помилка, як вказано у висновках акту перевірки від 11.02.09р.

Позивач вказує на те, що в період проведення перевірки ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" проходило перереєстрацію місце знаходження, та не мало можливості отримувати поштову кореспонденцію за юридичною адресою.

У звязку із тим, що позивачем не отримане повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки, позивач вважає, що ним самостійно виявлені помилки в показниках раніше поданих податкових декларацій.

Позивач також вважає, що відповідачем при складанні акту перевірки від 11.02.09р. допущені наступні помилки:

-в акті перевірки від 11.02.09р. вказано, що період проведення перевірки з 27.09 по 28.09.08р., тоді як позивач повідомлений про проведення перевірки вих. №29428/10\151 від 02.12.08р.;

-в вищенаведеному акті вказано, що директором ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" є Баранов Олександр Григорович, тоді як згідно довідки 4 - ОПП від 12.11.08р. директором ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" на час проведення перевірки була ОСОБА_1.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5616/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.08.09р.

У судове засідання, що відбулося 14.09.2009р., відповідач надав заперечення на адміністративний позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає та вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001621501/0 від 23.02.2009р. на суму 22202,25грн. прийняте на підставі Акту перевірки №533/35128425/151 від 11.02.09р., винесено з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач повідомляє суду, що позивачем в ДПІ в м. Ялта за 1 квартал - 1 півріччя 2008р. надавались декларації з податку на прибуток, в яких балансова вартість запасів на початок звітного періоду дорівнює «0», у звязку із чим донарахування податкового зобов'язання у розмірі 21145,0 грн. - штрафних санкцій у розмірі 1057,25 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач також повідомляє суду, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок від 27.03.09р. №15996 податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2008р. (тобто після проведення перевірки), відповідно до якого було змінено суму та структуру валових доходів та валових витрат, в т.ч. проведено корегування приросту/убутку ТМЦ. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій з проведення перевірок підрозділами оподаткування юридичних осіб уточнюючих розрахунків з податку на прибуток та податку на додану вартість, доведених листом ДПА в АР Крим №1898/7/15-107 від 26.02.08р., при поданні уточнюючого розрахунку після проведення документальної невиїзної перевірки, необхідно вивести уточнюючий розрахунок з особового рахунку підприємства та привласнити йому статус «До відома», про ще позивачу повідомлено листом №6044/10/15-1 від 31.03.09р.

Щодо твердження позивача відносно неможливості отримання підприємством кореспонденції відповідач пояснює, що листом від 02.12.08р. №29428/10/15-1 позивача було запрошено на 12.12.08р. до ДПІ в м. Ялта для проведення невиїзної документальної перевірки декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008р. ( лист повернуто поштою відповідно до п/п №6079352).

Також відповідачу було направлено поштою акт перевірки №533/35128425/151 від 11.02.09р., повернуто поштою відповідно до п/п №6405203, складено акт про неможливість вручення від 19.02.09р. №141/15-1.

Відповідачу направлялось повідомлення-рішення №0001621501/0 від 23.02.2009р. в сумі 22202,25грн., також повернуто поштою згідно п/п №167824, складено акт за фактом неможливості вручення №192 від 10.03.09р., відповідно до якого повідомлення-рішення розміщено на дошці оголошень.

Відділ реєстрації та обліку платників податків службовою запискою №61/29-0 від 20.01.09р. повідомляє, Державним реєстратором виконкому Ялтинської міськради внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність за місцем знаходження позивача.

В грудні 2008р. за юридичною адресою позивача проведено обстеження, за результатами якого виявлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Також робітниками поштового відділення м. Ялта №35 повідомлено, що кореспонденція за вказаною адресою забиралась у поштовому відділенні.

Щодо твердження позивача відносно вказаної в акті перевірки дати проведення перевірки відповідач зазначає, що в акті дійсно помилково вказано, що період проведення перевірки є з 27 вересня по 28 вересня 2008р., фактично перевірка проводилася з 27 грудня по 28 грудня 2008р. З листа від 02.12.08р. №29428/10/15-1 випливає, що позивача було запрошено для проведення невиїзної документальної перевірки декларації з податку на прибуток за 9 місяців 08р., яку було подано позивачем 05.11.2008р., тобто перевірка ніяк не могла бути проведена 27-28 вересня 2008р. Відповідач вважає, що ця описка не вплинула на встановлення розміру суми зобовязання з податку на прибуток.

Щодо твердження позивача відносно того, що на момент перевірки директором підприємства була ОСОБА_1 відповідач пояснює, що декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2008р., яка перевірялась, була подана позивачем 05.11.08р. за підписом директора Баранова О.Г., а зміни до посадового складу підприємства надійшли до ДПІ в м. Ялта 12.11.08р. Тобто, в акті перевірки вказано директора Баранова О.Г., оскільки ним, як посадовою особою - директором підприємства, було підписано декларацію, що є об'єктом перевірки.

У судове засідання, що відбулося 28.10.09р., відповідач надав пояснення у справі, у яких повідомляє суду, що при проведенні невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності по податку на прибуток ТОВ СВК «Нове місто», ДПІ у м. Ялта встановлений законодавством порядок оформлення результатів перевірок дотриманий у повному обсязі, у звязку із чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено з дотриманням норм законодавства та є правомірним.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради 24.05.07р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.67).

Відповідно до довідки ДПІ у м. Ялті №5161 від 12.11.08р. ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" взято на облік як платника податків у ДПІ у м. Ялті 05.06.07р. (а.с.43).

На підставі пункту 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1,990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями, абзацу "в" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції в м.Ялті, Вронською Олександрою Віліорівною, проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка в приміщенні ДПІ у м.Ялта платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю БВК «Нове місто» (код в ЄДРПОУ 35128425), з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податкової декларації за 3 квартали 2008 року.

За результатами вищенаведеної перевірки складено Акт №533/35128425/151 від 11.02.2009р. (а.с.8-9).

У вищенаведеному акті зазначено, що перевірка проводилась з 27 вересня по 28 вересня 2008 року. Також, у Акті №533/35128425/151 від 11.02.2009р. зазначено, що у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність підприємства були: Керівник - Баранов Олександр Григорович (і.н. - НОМЕР_1), головний бухгалтер - не має; назва підприємства згідно статуту: повна - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нове місто», код в ЄДРПОУ - 35128425; скорочена - ТОВ «БВК «Нове місто»; зареєстровано: дата реєстрації в РВК: 24.05.2007, номер реєстрації в РВК №11461020000004194; дата реєстрації в ДПІ: 05.06.2007, номер реєстрації в ДПІ: №11979; юридична адреса: м.Ялта, вул. Гоголя, буд. 22.

Відповідно до Акту №533/35128425/151 від 11.02.2009р. перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «БВК «Нове місто» є будівництво будівель.

Перевіркою встановлено, що підприємством за 2007 рік подано декларацію з податку на прибуток (вх.№103920 від 08.02.2008р.), згідно якої підприємство спрацювало з прибутком у сумі 4868,0 грн. (р.11 декларації з податку на прибуток за 2007 р., проте Додаток К1/1 до декларації за 2007 рік не додається, сума приросту/убутку балансової вартості запасів (р.01.2 та р.04.2) не заповнюється. Перевіркою встановлено, що підприємство за 3 квартали 2008 року відпрацювало з прибутком у сумі 12041,0 грн. (рядок 11Декларації з податку на прибуток №92747 від 05.11.08р.), сума податкового зобов'язання дорівнює 3010,0 грн., проте невірно відображена сума приросту балансової вартості запасів (рядок 1.2 декларації з податку на прибуток). При заповненні рядку 01.2 декларації за 3 квартали 2008 року, згідно з Додатком К1/1 Таблиці №1, Рядка А, у гр. 3 невірно відображена сума балансової вартості запасів на початок звітного року у сумі 84581,0 грн. Згідно декларацій за 1 квартал та 1 півріччя 2008 року балансова вартість запасів на початок звітного року равна «0», тобто згідно ряд. А таблиці №1 Додатку К1/1 приріст балансової вартості запасів повинен складати - 84581 грн., у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток за 3квартали 2008 року занижені валові доходи на суму 84581,0 грн. (зворотній бік а.с.8). У наведеному акті зазначено, що підприємство повідомлено про проведення документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року вих. № 29428/10/151 від 02.12.08р і запрошенням з письмовим поясненням по даному питанню (зворотній бік а.с.8).

Відповідно до висновків Акту №533/35128425/151 від 11.02.2009р. перевіркою податкової звітності встановлено порушення Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованого у Мінюсті України 08.04.2003 р. №271/7592; порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, а саме: податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року занижено на 21145,0 грк. Дане порушення є методологічною помилкою (а.с.9).

23.02.2009р. на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Ялта винесено податкове повідомлення-рішення №0001621501/0/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю БВК «Нове місто» податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 22202,25грн., з яких донараховано податку на прибуток на суму 21145,00грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 1057,25грн. (а.с.7).

Не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001621501/0 від 23.02.09р. на суму 22202,25грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур"є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в України” №509-ХІІ від 04.12.1990 р. одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до п. 1.3 вищенаведеного порядку (далі Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У абзаці 4 п.1.8 Порядку зазначено, що в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Відповідно до п.2.1 Порядку, вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити такі дані:

-місцезнаходження суб'єкта господарювання (місце розташування об'єкта власності, щодо якого проводиться перевірка);

-повне і скорочене найменування суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів;

-підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів;

-дата та номер направлення на виїзну планову чи позапланову перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення позапланової перевірки, продовження термінів проведення перевірок. Якщо виїзна позапланова перевірка у відповідних випадках здійснюється на підставі рішення суду, зазначається назва суду, який прийняв відповідне рішення щодо здійснення виїзної позапланової перевірки, його номер та дата, термін проведення перевірки;

-посади, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку;

-тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка);

-період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання;

-інформація про направлення суб'єкту господарювання повідомлення про проведення планової виїзної перевірки;

-інформація про наявність журналу реєстрації перевірок суб'єкта господарювання та вчинення в ньому запису про проведення перевірки.

Відповідно до п. 4.2 Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Судом зясовано, що в Акті перевірки №533/35128425/151 від 11.02.2009р. зазначено, що перевірка проводилась з 27 вересня по 28 вересня 2008 року, тоді як сам акт складений 11.02.09р.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що в акті не вірно вказано, що періодом проведення перевірки є період з 27 вересня по 28 вересня 2008р., тому що фактично перевірка проводилася з 27 грудня по 28 грудня 2008р., що є порушенням п.2.1, п. 4.2 Порядку, тому суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що ним встановлений законодавством порядок оформлення результатів перевірок дотриманий у повному обсязі.

Відповідно до абз. 3,4 п.1.11 Порядку, в разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. Акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами.

Відповідно до п.4.3 Порядку, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

В Акті перевірки №533/35128425/151 від 11.02.2009р. зазначено, що підприємство повідомлено про проведення документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року вих. № 29428/10/151 від 02.12.08р і запрошенням з письмовим поясненням по даному питанню (зворотній бік а.с.8).

Суд зазначає, що до матеріалів справи долучені копія листа ДПІ в. м. Ялта від 02.12.08р. №29428/10/15-1 та запрошення на перевірку за тією ж датою та номером, що і лист (а.с.159,160).

Суд звертає увагу учасників процесу, що відповідно до цього листа ТОВ «БВК Нове місто» запрошувалося для проведення невиїзної документальної перевірки декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2008р. перевірку на 12.12.08р., тоді як відповідно до запрошення від 02.12.08р. 329428/10/15-1ТОВ «БПК Нове місто» запрошувалося для підписання акту перевірки з цього ж приводу на 10.12.08р., тобто спочатку відповідач запросив ТОВ «БПК Нове місто» забезпечити явку для узгодження та підписання акту перевірки, а вже потім запросив на саму перевірку (а.с.159,160).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів складення акту про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби, доказів отримання ТОВ «БПК Нове місто» запрошення органу податкової служби на проведення перевірки, що прямо передбачено абзацами 3,4 п. 1.11 Порядку

Посилання відповідача на те, що запрошення на проведення перевірки було повернуто поштою у звязку із закінченням строку зберігання не приймається судом до уваги тому, що п.1.11 Порядку передбачено саме отримання запрошення, тоді як факт направлення рекомендованою кореспонденцією запрошення не є доказом його отримання, крім того це не позбавляє відповідача обовязку складати акт про неявку на запрошення.

Суд також зазначає, що до матеріалів справи долучене поштове повідомлення №6079352, на яке відповідач посилається як на докази направлення запрошення на перевірку, але судом зясовано, що за однією і тією ж датою та номером відповідачем було складено два документа, а саме запрошення для підписання акту перевірки та запрошення на перевірку, у звязку із чим суду не доведено який саме документ був направлений відповідачем відповідно до вказаного поштового повідомлення (зворотний бік а.с.159).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не дотримані вимоги п. 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, при проведенні перевірки з урахуванням того, що перевірка була проведена до того, як позивачем було отримано запрошення на проведення такої перевірки. Крім того, судом встановлено порушення відповідачем п.п. 1.11,4.2,4.3 наведеного Порядку.

Суд також вважає неспроможним посилання відповідача на те, що декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2008р., яка перевірялась, була подана позивачем 05.11.08р. за підписом директора Баранова О.Г., а зміни до посадового складу підприємства надійшли до ДПІ в м. Ялта 12.11.08р., тому в акті перевірки вказано директора Баранова О.Г., оскільки, як вказує сам відповідач у запереченнях до позову, йому стало відомо про зміну посадового складу підприємства 12.11.08р., тоді як Акт перевірки №533/35128425/151 складений 11.02.2009р.

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.3 Порядку, загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити інформацію про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення та звільнення із займаної посади, тоді як згідно довідки 4 ОПП від 12.11.08р. директором ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" на час проведення перевірки була ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначення в акті перевірки директором ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" Баранова О.Г. є порушенням п.п. 2.2.2 п. 2.3 Порядку.

Суд також вважає за необхідне зазначити про невідповідність Акту перевірки №533/35128425/151 від 11.02.2009р. вимогам п. 1.7 Порядку, оскільки суд виходив з того, що висновки акта перевірки були зроблені виключно на підставі даних податкових декларацій позивача, які подавались позивачем до податкового органу, та даних його особового рахунку, без врахування інших документів позивача, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку на прибуток, які позивач був позбавлений можливості подати, а тому акт перевірки не може слугувати належною підставою для донарахування податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Суд вважає за необхідне зазначити, що стосується податкової звітності, яка подається платником податків до податкового органу, то вона підлягає обробці з метою виявлення помилок та перевірці достовірності заявлених в ній даних. У ході перевірки (обробки) можуть бути виявлені арифметичні або методологічні помилки. Визначення «арифметичної помилки» надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167. В свою чергу, поняття «методологічна помилка» визначено у листі ДПАУ від 06.07.2001 р. № 9018/7/26-3317.

При цьому Державна податкова адміністрація України у вищенаведеному листі звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до заниження об'єкта оподаткування, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування.

Судом прийнято до уваги те, що податкові декларації, які стали обєктами перевірки, були складені ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" на підставі бухгалтерських документів, що були в наявності у ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто", оскільки 03.09.08р. працівниками УПМ ДПА України у м. Севастополі було проведено вилучення бухгалтерських, фінансових та інших документів, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-20,31,89-94).

Судом також прийнято до уваги те, що ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" не отримувала ні запрошення на перевірку, ні запрошення для підписання акту перевірки, ні сам акт перевірки, що підтверджується матеріалами справи (поштовими повідомленнями з відмітками про повернення кореспонденції, актами про неможливість вручення запрошення для ознайомлення і підписання акту та про неможливість вручення акту (зворотній бік а.с.159, зворотній бік а.с.162, а.с.161,163), що не заперечується сторонами.

Судом в процесі розгляду справи зясовано, що в період проведення перевірки позивача ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" проходило перереєстрацію місцезнаходження та не мало можливості отримувати поштову кореспонденцію за юридичною адресою.

Судом також встановлено, що після повернення вилучених документів ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" було подано уточнюючий розрахунок від 27.03.09р. №15996 податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2008р., відповідно до якого було змінено суму та структуру валових доходів та валових витрат, в т.ч. проведено корегування приросту/убутку ТМЦ (а.с.13-15).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" не було намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань та ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" було самостійно виявлені помилки у звязку із чим були подані уточнюючі розрахунки.

Судом встановлено, що листом від 31.03.09р. №6044/10/151 відповідач повідомив ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" про те, що відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.18 наказу ДПА України від 16.04.08р. №250 «Про затвердження методологічних рекомендацій про прийняття та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» прийняті до відома уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок: №15994 від 27.03.09р. за 1 квартал 2008р., №15995 від 27.03.09р. за 1 півріччя 2008р., №15996 від 27.03.09р. за 3 квартал 2008р., №15998 від 27.03.09р. за 2008р, що надані ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" після проведення виїзної документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення №001621501/0 від 11.02.09р., строк уплати якого настав 20.03.09р. (а.с.134).

У запереченнях на позов, відповідач вказує, що відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій з проведення перевірок підрозділами оподаткування юридичних осіб уточнюючих розрахунків з податку на прибуток та податку на додану вартість, доведених листом ДПА в АР Крим №1898/7/15-107 від 26.02.08р., при поданні уточнюючого розрахунку після проведення документальної невиїзної перевірки, необхідно вивести уточнюючий розрахунок з особового рахунку підприємства та привласнити йому статус «До відома», про що позивачу було повідомлено листом від 31.03.09р. №6044/10/151 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи подані позивачем 30.04.2009р. уточнюючі розрахунки “до відома”, керувався п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., виходячи з якого, на його думку, платник податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобовязаний подати уточнюючий розрахунок виключно до початку його перевірки контролюючим органом. Крім того, як слідує з матеріалів справи, відповідач при цьому керувався п. 15.4 Наказу ДПА України “Про затвердження методичних рекомендацій по централізованому прийманню та компютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України”.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.

П. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Будь-яких обмежень щодо строку подачі уточнюючих розрахунків вказана норма не містить.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації, в тому числі і уточнюючих розрахунків, обмежено вичерпним переліком прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Доказів того, що відповідачем було правомірно відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків і для цього існують обґрунтовані підстави, відповідачем суду не надано.

Право же приймати декларації платника податків “до відома” чинним податковим законодавством України не передбачено.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Наказ ДПА України “Про затвердження методичних рекомендацій по централізованому прийманню та компютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України”№ 827 від 31.12.2008р.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з даного Наказу, він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”є обовязковим, а отже, він не містить ознак нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору.

Крім того, вказаний Наказ розширює сферу дії Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., надаючи органам податкової служби України додаткове повноваження приймати податкові декларації “до відома”, що є неприпустимим.

Що стосується п. 17.2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., на який посилається відповідач, то суд вважає, що вказана норма не обмежує право платника податків на подачу уточнюючого розрахунку виключно до перевірки.

При цьому суд виходить з того, що ст.17 вказаного Закону регламентує підстави та порядок застосування штрафних санкцій, в той час як порядок узгодження податкових зобов”язань визначено спеціальною нормою ст. 5 даного Закону.

Проаналізувавши положення п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку, суд доходить висновку, що її дія спрямована на забезпечення сплати платником податків штрафних санкцій у разі заниження податкових зобовязань, що виявлено ним самостійно до початку перевірки. Вказані штрафні санкції є меншими, ніж було б застосовано ДПІ в разі виявлення заниження податкових зобовязань під час перевірки, але оскільки протягом певного часу до початку перевірки платник мав недоплату податку, дія вказаної норми спрямована на забезпечення його відповідальності за це.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спірне повідомлення-рішення прийнято відносно ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто", тоді як позивачем у справі є ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур".

Судом зясоване, що ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" є правонаступником всіх прав і обовязків ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто", про що зазначено у п.1.1 Статуту ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур", що затверджений учасниками рішенням №7 від 26.03.09р. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Ялтинської міської ради 27.03.09р., про що зроблений запис №11461050007004194 (а.с.21,22).

Судом встановлено, що 27.03.09р. було проведено перереєстрацію ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Нове місто" в ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" зі зміною місцезнаходження, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №066859 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №066860 (а.с.10,11).

Вказане свідчить про те, що ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" є належним позивачем по справі.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК №0001621501/0 від 23.02.09р. на суму 22202,25грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи, судом 28.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 02.11.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК №0001621501/0 від 23.02.09р. на суму 22202,25грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Євро-Контур" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 98,оф.4) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.