Постанова № 6874472, 06.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 р. Справа № 2-а-3608/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

Головуючого: Дончика В.В.,

Суддів: Воробйової І.А.,

Чернюк А.Ю.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представників позивача - Радзієвського В.М., Радзієвського А.М., представника ДПІ у м. Вінниці Долиняного С.В., Томчука А.В., представника ГУДКУ у Вінницькій області Лавровій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ - Авто" (далі ТОВ МТ-Авто) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці), Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області (далі ГУДК України у Вінницькій області) про визнання нечинним та скасування акту, визнання протиправними дій, стягнення сум

в с т а н о в и в :

У серпні 2009 року ТОВ МТАвтозвернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Вінниці, відділення державного казначейства у м. Вінниці про визнання нечинним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість і стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 830455 грн., пені в розмірі 268942 грн. та суми відємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн.

Зазначали, що ДПІ у м. Вінниці складено акт № 119/15-223 від 1.06.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МТ-Авто, в звязку з відсутністю оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Проте, позивачем вказано, що до прийняття акту про анулювання платника податку, позивачем щомісячно подавались декларації з ПДВ, які свідчать про те, що у ТОВ МТ-Авто є залишок відємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до декларації за травень 2009 року залишок відємного значення попереднього податкового періоду складає 305598 грн. Тому, на думку позивача, анулювання реєстрації платника ПДВ позбавляє його можливості в подальшому скористатись правом на податковий кредит в сумі 305598 грн., що порушує права позивача та призведе до нанесення підприємству значних збитків, у звязку з чим позивач змушений звернутись до суду з вимогою про визнання нечинним та скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ та стягнення суми відємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн.

Крім того, станом на 01.06.2009 року - на момент анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ МТ-Авто, по підприємству рахується прострочена сума бюджетного відшкодування в сумі 830455 грн., яка підтверджується результатами виїзних позапланових перевірок за періоди з 01.08.2006 року по 01.10.2006 року та з 01.12.2006 року по 01.11.2007 року. На момент звернення до суду ТОВ МТ-Автоплатник податку не отримав суму бюджетного відшкодування з ПДВ, яке здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До того ж, посилаючись на норми Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідачів суму пені нараховану на суму податкового боргу відповідачів в розмірі 830455 грн. із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Сума пені станом на 01.08.2009 року згідно розрахунку позивача становить 268942 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2009 року здійснено заміну відповідача по справі Управління державного казначейства України у м. Вінниці на належного відповідача Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області.

Під розгляду справи представником позивача змінені позовні вимоги, відповідно до яких просив:

1. Визнати нечинним та скасувати Акт № 119/15-223 від 1.06.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у Вінницькій області на користь ТОВ МТ-Автозаборгованість з податку на додану вартість в сумі 830455 грн., пеню в розмірі 268942 грн. та суму відємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок ТОВ МТ-Авто.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники ДПІ у м. Вінниці в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, пояснивши, що підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу послугував той факт, що підприємством на протязі 12 послідовних календарних місяців подавалася звітність, яка свідчила про відсутність оподатковуваних операцій (п.п. ґп. 9.8. ст. 9 Закону України Про податок на додану вартість), на підставі чого було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Стосовно залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого в звітному періоді, то він підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до вимог Закону України Про податок на додану вартістьплатник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подавши відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми. Таким чином, залишки відємного значення, що виникли у період жовтня 2007 року в сумі 176667 грн. та у період листопада 2007 року в сумі 128931 грн., зараховані у зменшення податкових зобовязань з ПДВ в наступних звітних періодах, тобто уже брали участь в розрахунку бюджетного відшкодування і окремо відшкодуванню не підлягають.

Також представники ДПІ м. Вінниці заперечували проти застосування адміністративних санкцій за порушення процедури відшкодування ПДВ, оскільки позивачем застосовано адміністративну санкцію у вигляді пені відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, проте даний підхід видається помилковим, оскільки вказаний Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), а не навпаки. І норми Закону щодо застосування адміністративної санкції у вигляді пені застосовуються лише до платників податків.

Крім того, на думку представників ДПІ у м. Вінниці, позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржуються дії ДПІ у м. Вінниці повязані з бюджетним відшкодуванням за 2006-2007 роки.

Представник ГУДК України у Вінницькій області проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що орган державного казначейства надає платнику податку бюджетне відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку на підставі висновку ДПІ із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Але до УДК України у Вінницькій області не надходили висновки ДПІ у м. Вінниці щодо бюджетного відшкодування 830455 грн. податку на додану вартість ТОВ МТ-Авто. Крім того, заперечувала з приводу вимоги про стягнення суми пені, вважаючи дані вимоги недоцільними та такими що суперечать законодавству України. Враховуючи вищевикладене, представник ГУДК України у Вінницькій області просила відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши письмові докази наявні у справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ МТ-Автозареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16.05.2005 року згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №143529. Відповідно до Довідки № 1311 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України датою останньої реєстраційної дії є 18.07.2007 року № 11741070005001442.

27.05.2005 року ДПІ у м. Вінниці ТОВ МТ-Автовидано Свідоцтво № 01858181 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На підставі пункту 9 частини 6 статті 11? Закону України від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ Про державну податкову службу в Україніпідпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартістьта відповідно до Наказу ДПІ у м. Вінниці від 20.12.2006 року № 1981/23-n проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ МТ-Автоз питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.08.2006 року по 01.10.2006 року, за результатами якої складено Довідку № 289/2330/33553226 від 13.02.2007 року про те, що перевіркою порушень не встановлено. Даною довідкою підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 431680 грн. за період серпня 2006 року та в сумі 260442 грн. за період вересня 2006 року.

Крім того, за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ МТ-Автоз питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.12.2006 року по 01.11.2007 року проведеної відповідно до Наказу ДПІ у м. Вінниці від 22 04.2008 року № 766/23-n, складено Акт № 1020/2330/33553226 від 17.05.2008 року. Відповідно до Акту перевіркою встановлено:

1. на порушення пункту 4.1. статті 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартість(зі змінами і доповненнями) підприємством занижено суму податкових зобовязань за грудень 2006 року на 46346 грн. та за березень 2007 року на 422 грн.

2. на порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість(зі змінами і доповненнями) підприємством завищено суму податкових зобовязань за вересень 2007 року на 250000грн.

3. на порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість(зі змінами і доповненнями) підприємством завищено суму податкового кредиту за вересень 2007 року на 250000 грн.

4. на порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість(зі змінами і доповненнями) підприємством завищено суму податкового кредиту за грудень 2006 року на 134 грн.

5. на порушення підпункту 7.7.1 підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість(зі змінами і доповненнями) підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 176667 грн.

Даним актом підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період жовтня 2007 року в сумі 138333 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до розпорядження ДПІ у м. Вінниці № 69-р від 12.05.2008 року (з врахуванням розпоряджень від 14.05.2008 року № 70-р, від 27.08.2008 року № 120-р та від 27.03.2009 року № 36-р) за результатами проведеної документальної (камеральної) невиїзної перевірки від 28.05.2009 року (довідка № 656/15-212), було встановлено, що платник подає податкову звітність з ПДВ, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, платник подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.05.2008 року по 30.04.2009 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

Зважаючи на це, 01.06.2009 року ДПІ у м. Вінниці відповідно до підпункту ґпункту 9.8. статті 9 Закону України Про податок на додану вартість(зі змінами та доповненнями) прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МТ-Авто, про що складено Акт № 119/15-223 від 01.06.2009 року (реєстраційний номер 11333/10/15).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України Про податок на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.3 даного Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У відповідності до пункту 1.2 статті 1 Закону України Про податок на додану вартістьта пункту 2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N 79 від 01.03.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за N 208/4429 (в редакції Наказу Державної податкової адміністрації № 17 від 16.01.2006 року) (далі Положення) особою визначається - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:

- суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

- інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

- фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України;

- представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Статтею 2 Закону визначено, що платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку, імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

На сьогодні в Україні діє норма Закону Про податок на додану вартістьзгідно з якою реєстрація платника ПДВ може бути анульована.

Так, відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість, який, в свою чергу, фактично дублюється у пункті 25 Положення реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій, менший за визначені цим підпунктом (тобто 300 тис. грн.);

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від встановлених цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками іншими, ніж зазначені у статтях 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не подає податковому органу декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Також слід зауважити, що відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону анулювання реєстрації платника ПДВ на підставах, визначених підпунктами бґцього пункту, здійснюється за ініціативою податкового органу або такої особи. Крім того, податковий орган зобовязаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах вґцього пункту.

У разі анулювання реєстрації такий платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним здійснити погашення суми податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності незалежно від того, буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

У разі якщо анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за ініціативою податкового органу, такий платник податків зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. В цьому випадку затримка у поверненні Свідоцтва прирівнюється до затримки у поданні податкової звітності з цього податку.

Законами України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамита Про систему оподаткуваннявизначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та несе відповідно до законів України відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Відповідно до пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 166, до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону Про податок на додану вартістьокремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьсуми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається що Законом України Про податок на додану вартістьпередбачений обовязок податкового органу анулювати реєстрацію платника податку, якщо протягом дванадцяти послідовних податкових місяців платник ПДВ подає податкову звітність, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду та встановлено право платника ПДВ на бюджетне відшкодування, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання такого відшкодування. Крім того, встановлений порядок визначення суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 25.2.1 Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах бґпункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Зокрема, якщо підставою анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість є підпункт ґпункту 9.8 статті 9 Закону Про податок на додану вартість, то рішення може бути прийняте за наявності наступних підтвердних документів (відомостей):

акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців;

реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента;

судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів.

Підпункт 25.2.2 Положення визначає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Як зазначалось вище, відповідачем анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ МТ-Автоз посиланням саме на вимоги підпункту ґпункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ МТ-Автоприймалось за наявності реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Пунктом 25.4 Положення передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З огляду на викладене, суд зазначає, що податковий орган дійшов вірного висновку стосовно наявності законних підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідачем правомірно застосовано норми підпункту ґпункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартістьдля прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ МТ-Авто. У звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання не чинним та скасування Акту № 119/15-223 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.06.2009 року підлягають залишенню без задоволення.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлений пунктом 7.7. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість.

Згідно підпункту 7.7.1 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартістьвстановлено, що при анулюванні реєстрації платника податків, такий платник має право на отримання бюджетного відшкодування за наслідками останнього податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що платник податку має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон України Про податок на додану вартістьне обмежує термін попередній періодлише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного. Крім того, відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подавши відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми. Таким чином, залишки відємного значення, що виникли у попередніх податкових періодах зараховуються у зменшення податкових зобовязань з ПДВ в наступних звітних періодах, і окремо відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми відємного значення бюджетної заборгованості в розмірі 305598 грн. на користь ТОВ МТ-Автозадоволенню не підлягають.

Також встановлено, що згідно Довідки № 289/2330/33553226 від 13.02.2007 року складеної за результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ МТ-Автоз питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.08.2006 року по 01.10.2006 року підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 431680 грн. за період серпня 2006 року та в сумі 260442 грн. за період вересня 2006 року.

Згідно Акту № 1020/2330/33553226 від 17.05.2008 року складеного за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ МТ-Автоз питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.12.2006 року по 01.11.2007 року підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період жовтня 2007 року в сумі 138333 грн.

Усього по підприємству рахується сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 830455 грн.

Підпунктом 7.7.5 Закону України Про податок на додану вартістьвстановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності з підпунктом 7.7.6. зазначеної статті на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно підпункту 7.7.10 вказаної статті передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року визначено, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.

Типовим положенням про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332, зареєстрованим у Мінюсті України 19.04.2006 року за № 454/12328 встановлено, що Головне управління Державного казначейства України є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України

Підпунктом 4 пункту 4 вказаного положення визначено, що Головне управління Державного казначейства України провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування та за поданням органів стягнення повертає кошти, надмірно зараховані до бюджету.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ТОВ МТ-Автов частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області на користь ТОВ МТ-Автозаборгованість з податку на додану вартість в сумі 830455 грн.

При цьому, суд відмовляє в стягненні пені на користь ТОВ МТ Автов розмірі 268942 грн. зважаючи на наступне.

Так, позивач просить застосувати адміністративну санкцію у вигляді пені за порушення процедури відшкодування ПДВ відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, проте даний підхід видається помилковим, оскільки вказаний Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів).

Законом визначено поняття пеня, як плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання.

Тобто, норми Закону щодо застосування адміністративної санкції у вигляді пені застосовуються лише до платників податків, а тому вимоги позивача про стягнення пені з Державного бюджету України не має правових підстав і не підлягає задоволенню.

З приводу заперечень представників ДПІ у м. Вінниці про те, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржуються дії ДПІ у м. Вінниці повязані з бюджетним відшкодуванням за 2006-2007 роки, суд вважає їх безпідставними. Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, дана норма носить диспозитивний характер, і застосовується якщо відсутня норма спеціального законодавства, якою встановлюється строк давності. Проте, у даному випадку спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, статтею 15 якого встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбаченими податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тому заперечення відповідача з приводу пропуску строку звернення ТОВ МТ-Автоз позовом до є безпідставними і судом до уваги не беруться.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат з урахуванням положень статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ - Авто" (21000 м. Вінниця, вул. Кірова, 1 код ЄДРПОУ 33553226, поточний рахунок 26002010089 ВАТ “Мегабанк” м. Харків, МФО 351629) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 830455 (вісімсот тридцять тисяч чотириста пятдесят пять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ - Авто" судовий збір у розмірі 1004 (одна тисяча чотири) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 11.11.09

Головуючий: Дончик Віталій Володимирович

Судді: Воробйова Інна Анатоліївна

Чернюк Алла Юріївна