Рішення № 68742023, 06.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2017 Справа № 904/6868/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про розірвання договору підряду № 841 від 03.10.2016

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення суми неустойки за порушення строків виконання робіт за договором підряду № 841 від 03.10.2016 у розмірі 2 111 017 грн. 20 коп.,

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - представник (довіреність від 28.10.2016);

ОСОБА_2 - директор (наказ № 25/10 від 25.10.2016);

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 - представник (довіреність №102/12 від 10.07.2017),

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), в якій просить суд розірвати договір підряду № 841 від 03.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача в частині належної передачі об'єкту, наявністю фактичної неможливості приступити до виконання робіт за договором, у зв'язку із обводненням території, на якій передбачалося виконання робіт. Так, позивач зазначає, що відповідачем, фактично, не переданий об'єкт виконання робіт відповідно до умов договору та не надано наряд-допуск для виконання робіт, з підписанням відповідних актів, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати укладений з відповідачем договір підряду № 841 від 03.10.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 12.07.2017.

Від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідача) надійшла зустрічна позовна заява (вх.суду 7284/17 від 12.07.2017), в якій він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" неустойку за порушення строків виконання робіт за договором підряду № 841 від 03.10.2016 у розмірі 2 111 017 грн. 20 коп. Вказана зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що позивач безпідставно не приступив до виконання робіт в обумовлені умовами договору (календарним графіком виконання робіт) строки, допустив прострочення по першому етапу у 189 календарних днів, а отже, має нести відповідальність у відповідності до умов пункту 10.3.2. договору у вигляді неустойки в розмірі 0,3 % від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної пунктом 3.1. договору, за кожен день прострочення, яка за розрахунком відповідача складає 2 111 017 грн. 20 коп. При цьому, відповідач посилається на те, що будь-яких звернень з приводу неможливості приступити до виконання робіт та, у зв'язку з цим, пропозицій щодо внесення змін до календарного графіку виконання робіт, від позивача не надходило. Натомість, відповідач неодноразово звертався до позивача із вимогами приступити до виконання робіт, які були залишені позивачем без задоволення.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 39085/17 від 12.078.2017), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на слідуюче:

- не пізніше 5 календарних днів від дати укладення договору підрядник повинен був прийняти відповідні обсяги робіт на підставі наряду-допуску та приступити до виконання робіт у строк, обумовлений календарним графіком, тобто у грудні 2016 року;

- твердження позивача про те, що роботи не виконані ним у строк з вини відповідача через ненадання останнім наряду-допуску та не передачу об'єкту виконання робіт не відповідають дійсності та не підтверджені належним доказами. Відповідно до підпункту 5.2.1. договору документи, що підтверджують передачу об'єкту робіт, оформляються та передаються підряднику за місцезнаходженням замовника, отже, саме представники позивача мали звернутися до відповідача з питань отримання наряду-допуску;

- листи позивача на адресу відповідача про неможливість виконання робіт у зв'язку з підтопленням території датовані січнем-лютим 2017 року, у той час як приступити до виконання робіт позивач повинен був у грудні 2016 року. Крім того, суду не було надано доказів отримання відповідачем вказаних листів. Також не надано жодних документів, які б підтверджували, коли саме сталося затоплення території, на якій повинні були виконуватися роботи. Обсяги підтоплення також не зазначаються, будь-яких двосторонніх документів, актів тощо про затоплення території та викликану цим неможливість виконання позивачем робіт сторонами не складалось;

- жодних звернень від позивача стосовно неможливості початку виконання робіт на об'єкті, або стосовно перенесення термінів виконання робіт на адресу відповідача у грудні 2016 року (тобто у строк, коли позивач повинен був приступити до виконання робіт відповідно до календарного графіку) не надходило;

- в листах № 13 від 10.01.2017 та № 80 від 16.02.2017 позивач вказав на неможливість приступити до виконання робіт; питання про можливе коригування строків виконання робіт позивачем у листах не ставилось;

- згодом позивач звернувся до відповідача з проханням збільшити кошторисну вартість робіт за договором (лист № 150 від 23.03.2017), у зв'язку з підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, на яке отримав відмову. Після отримання листа відповідача про відмову збільшити кошторисну вартість робіт за договором, 18.04.2017 позивач надав вимоги про розірвання договору підряду, та однією з підстав зазначив саме відмову відповідача від збільшення кошторисної вартості робіт. Таким чином, не вчинивши жодних дій по виконанню власних зобов'язань за договором підряду, позивач вимагав підвищення кошторисної вартості робіт, що і є основною причиною виникнення вимог позивача про розірвання договору в судовому порядку.

У судове засідання 12.07.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2017 наполягав на задоволенні його позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 12.07.2017 представник відповідача виклав зміст відзиву на позовну заяву, з урахуванням доводів якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

У судовому засіданні 12.07.2017 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів, а також вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до сумісного розгляду з первісним позовом.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні 12.07.2017 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 17.07.2017.

Ухвалою суду від 13.07.2017 зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічну позовну заяву призначено до розгляду в засіданні на 17.07.2017 об 11:10 год.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 39953/17 від 17.07.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію договору підряду № 841 від 03.10.2016 з протоколом розбіжностей № 1 до договору підряду від 24.10.2016; фото передбачуваного місця проведення робіт за договором підряду № 841 від 03.10.2016, з прив'язкою до географічних координат та дати.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 39954/17 від 17.07.2017), в якому він просив суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" копії завірених належним чином документів, а саме: погодженої уповноваженими сторонами договору підряду № 841 від 03.10.2016 проекто-кошторисної документації; погодженого уповноваженими сторонами Календарного графіку виконання робіт; доказів на підтвердження передачі підряднику, відповідно до умов пункту 2.1. договору підряду № 841 від 03.10.2016, фронтів робіт, технічної документації, погодження ДАБІ.

У судове засідання 17.07.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2017 наполягав на задоволенні його позовних вимог та просив суд задовольнити його клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів по справі. Також, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотримання зустрічної позовної заяви. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні 17.07.2017 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 03.08.2017. Ухвалою суду від 17.07.2017 у відповідності статті 38 Господарського процесуального кодексу України було зобов'язано позивача та відповідача надати вказані у ній докази.

Від відповідача надійшла заява (вх.суду 43454/17 від 03.08.2017), в якій він просив суд долучити витребувані судом документи, а саме: для огляду оригінали наступних документів: договір підряду № 841 від 03.10.2016 з протоколом розбіжностей № 1 від 24.10.2016, з приводу якого відповідач пояснив, що протокол узгодження розбіжностей між сторонами не укладався, відтак договір підряду № 841 від 03.10.2016 є укладеним в редакції підрядника, зазначеній у протоколі розбіжностей № 1 від 24.10.2016; акт приймання геодезичної розбивочної основи для будівництва; календарний графік виконання робіт; накладна № 3895/10 від 29.09.2016 на передачу проектно-кошторисної документації; проектно-кошторисна документація; локальні кошториси з розрахунком договірної ціни № 2-1-1 та №2-1-2; копія листа № 158/10 від 18.01.2017 про внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 43478/17 від 03.08.2017), в якій він просив суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів. Представник відповідача не заперечував проти вказаного клопотання, про що вказав у самій заяві.

Від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.суду 43480/17 від 03.08.2017), в яких він зазначав слідуюче:

- нову редакцію відповідних пунктів договору підряду № 841 від 03.11.2016 було погоджено сторонами викласти саме в редакції підрядника, про що свідчать підписи та печатки сторін в реквізитах протоколу розбіжностей № 1 до договору підряду № 841 від 03.11.2016. Крім того, факт погодження сторонами протоколу розбіжностей № 1 до договору підряду № 841 від 03.11.2016 саме в редакції, запропонованій підрядником, фактично визнається стороною замовника та жодних заперечень з приводу цього на адресу підрядника не надходило;

- фактично, графік виконання робіт за договором, уповноваженими представника сторін, всупереч пунктам 2.1. та 15.8. договору, погоджено не було, а також не було передано замовником підряднику фронтів робіт, технічної документації, погодження ДАБІ. З огляду на наведене, не вбачається порушень строків виконання робіт, встановлених графіком, стороною підрядника, оскільки відсутній документ їх погодження. Більше того, фактично, фронти робіт не передані, не передано також технічної документації та погоджень ДАБІ, що унеможливило приступити до виконання договору стороною підрядника. Отже, всупереч положенням пункту 1.1., а також пункту 15.8. договору, уповноваженими представника сторін не було погоджено проектно-кошторисну документацію, без підписання та погодження якої виконання договору є неможливим;

- позивач посилається на бездіяльність відповідача - замовника за договором (ним не було виконано вимоги пунктів 1.2., 2.1., 2.1.1., 5.2. договору підряду, а також не вчинено жодної дії яка б свідчила про фактичну передачу об'єкту (фронтів) робіт, технічної документації та погодження ДАБІ;

- посилання відповідача на те, що всупереч умовам договору та затвердженого графіку, саме підрядник (позивач) не приступив до виконання робіт у встановлений строк, не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту передачі об'єкту (фронтів) робіт, технічної документації та погодження ДАБІ на адресу підрядника;

- факт затоплення території об'єкту, де передбачено проведення робіт за договором, а саме: дренажного каналу (оскільки стався прорив пульпопроводу), зафіксований самим замовником, а саме: визнано обвалення стін траншеї від дренажних вод, що в свою чергу робить проведення будівельних робіт неможливим і небезпечним для сторін, про що сам замовник повідомляв підрядника у листі від 30.12.2016;

- факт затоплення території об'єкту виконання робіт підтверджується також наданими відповідачем фототаблицями з прив'язкою до географічних координат та дати здійснення фотографування.

Від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.суду 43483/17 від 03.08.2017), в якому він проти задоволення зустрічного позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на наступне:

- зі сторони підрядника відсутнє порушення строків виконання робіт, оскільки Календарний графік виконання робіт, на який посилається відповідач у зустрічному позові, повноважними представниками позивача та відповідача не підписувався та не погоджувався;

- щодо посилань на фактичне прийняття об'єкта робіт ТОВ "Днепрспецремонт" відповідно до накладних № 3895/10 від 29.09.2016, № 3565/10 від 05.10.2016 та № 52/10 від 06.01.2017, відповідач зауважив, що зазначені документи були отримані особами, які не є уповноваженими особами ТОВ "Днепрспецремонт", більш того, ці особи також не є працівниками ТОВ "Днепрспецремонт", що підтверджуються: відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, складених ТОВ "Днепрспецремонт" за період вересень, жовтень 2016 року, січень 2017 року;

- щодо посилань на протоколи технічних нарад, відповідач зауважив, що з тексту кожного протоколу вбачається, що стороною замовника (позивача за зустрічним позовом) - фіксувався факт обводнення території передбачуваного об'єкту робіт, що підтверджує доводи, наведені ТОВ "Днепрспецремонт" у первісній позовній заяві.

Ухвалою суду від 03.08.2017 було задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, терміном по 06.09.2017 включно.

У судове засідання 03.08.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником відповідача у судовому засіданні 30.08.2017 було викладено зміст зустрічної позовної заяви, наведено доводи в її обґрунтування.

У судовому засіданні 03.08.2017 представником позивача було викладено зміст додаткових письмових пояснень, а також відзиву на зустрічну позовну заяву, з урахуванням доводів яких він просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою суду від 03.08.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 30.08.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін.

Від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.суду 47268/17 від 29.08.2017), в яких він вказав слідуюче:

- щодо погодження ДАБІ відповідач звертав увагу, що ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на адресу ТОВ "Днепрспецремонт" був надісланий лист № 158/10 від 18.01.2017, яким підрядника було повідомлено про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115131760212 від 20.07.2013. Зокрема, було наголошено, що дані про ТОВ "Днепрспецремонт", як про генерального підрядника, погоджені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та зареєстровані у Реєстрі дозвільних документів за номером ІО-125170121947. Копія зазначеного листа додана до матеріалів справи;

- щодо обводнення території відповідач зауважив, що ТОВ "Днепрспецремонт" повинно було приступити до виконання робіт у грудні 2016 року, але останнім не надано жодних документів, які б підтверджували, коли саме сталося затоплення території, на якій повинні були виконуватися роботи; обсяги підтоплення також не зазначаються, будь-яких двосторонніх документів (актів тощо) про затоплення території та викликану цим неможливість виконання підрядником робіт сторонами не складалось. Тобто, факт наявності у грудні 2016 року обводнення території, на якій повинні були виконуватися підрядні роботи, не доведено та належними доказами не підтверджено;

- жодних звернень від підрядника стосовно неможливості початку виконання робіт на об'єкті або стосовно перенесення термінів виконання робіт на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у грудні 2016 року (тобто у строк, коли позивач повинен був приступити до виконання робіт відповідно до календарного графіку) не надходило;

- натомість, саме ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звертався неодноразово до ТОВ "Днепрспецремонт" письмово з приводу невиконання останнім своїх зобов'язань за договором (лист № 4032/10 від 10.10.2016, лист № 4500/10 від 15.11.2016, лист № 5118/10 від 31.12.2016, лист № 257/10 від 26.01.2017, лист № 420/10 від 14.02.2017, лист № 953/140 від 29.03.2017);

- норма договору підряду, а саме: підпункт 5.2.2. договору наголошує, що неприйняття підрядником об'єктів робіт, а також недотримання процедури оформлення тимчасових перепусток на території замовника (відповідно до пункту 5.5. договору) у зазначені вище строки з причин, що не залежать від замовника, не звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за договором.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 47618/17 від 30.08.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалі справи акти огляду території об'єкта робіт від 10.12.2016 та від 20.12.2016, складені ТОВ "ТД Оланво" та ТОВ "Днепрспецремонт".

У судове засідання 30.08.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником відповідача було викладено зміст зустрічної позовної заяви, наведено доводи в її обґрунтування.

У судовому засіданні 30.08.2017 представником позивача було надано додаткові пояснення з приводу обводнення об'єкту робіт, а також долучених до матеріалів справи доказів, які підтверджуються неможливість приступити до виконання робіт, з урахуванням доводів яких він просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представником відповідача у судовому засіданні 30.08.2017 було викладено зміст додаткових письмових пояснень, з урахуванням доводів яких він просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити подану ним зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні 30.08.2017 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні 30.08.2017 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 06.09.2017.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції. Крім того, судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи неодноразово відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Від відповідача електронною поштою надійшли додаткові письмові пояснення (вх.суду 48596/17 від 05.09.2017), які в подальшому надійшли в оригіналі (вх.суду 48886/17 від 06.09.2017), в яких він, на виконання вимог суду, надав пояснення з приводу загальної договірної ціни, виходячи з якої ним була розрахована неустойка за порушення строків виконання робіт.

Від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.суду 48866/17 від 06.09.2017), в яких він зазначив, що ТОВ "ТД Оланво" є провідною компанією в Дніпропетровському регіоні, яка має спеціалізацію щодо професійного обслуговування технологічних засобів та промислової техніки, з якою у позивача був укладений договір від 01.06.2016, зокрема, і на надання послуг зі складання рекомендацій щодо використання технологічних засобів. Вказаний договір позивач просив суд долучити до матеріалів справи.

У судове засідання 06.09.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача було викладено зміст поданих письмових пояснень, а також зауважено на підтримці правової позиції, викладеної у позовній заяві та інших документах, поданих суду протягом розгляду даної справи. Так, представник позивача просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представником відповідача у судовому засіданні 06.09.2017 було викладено зміст додаткових письмових пояснень, з урахуванням доводів яких він просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити подану ним зустрічну позовну заяву.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 06.09.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.09.2017 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісна та зустрічна позовна заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 03.10.2016 між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (далі - підрядник, позивач) було укладено договір підряду № 841 (далі - договір, а.с.137-149), відповідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати в порядку та на умовах договору роботи по об'єкту: "ЦТВІНХ. Будівництво горизонтального дренажу "Правобережної дамби із засипкою каналу", в об'ємах та видах відповідно до затвердженої замовником та погодженої письмово, до початку робіт по договору з підрядником, проектно-кошторисної документації, додаток №1, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. з урахуванням протоколу розбіжностей до договору).

У пунктах 15.4. та 15.6. договору сторони узгодили, що договір вступає в силу з дати його підписання. Договір діє до 28.02.2018. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за договором.

Договір було підписано із протоколом розбіжностей № 1 від 24.10.2016 (а.с.25-28). Як було встановлено під час розгляду справи, спірні пункти сторонами було узгоджено викласти в редакції підрядника. Факт узгодження вказаних у протоколі розбіжностей № 1 від 24.10.2016 пунктів в редакції підрядника підтверджено як позивачем так і відповідачем у письмових поясненнях, наявних в матеріалах справи.

Доказів визнання недійсним, розірвання або зміни вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Так, у розділі 3 договору сторонами була визначена ціна робіт, зокрема, відповідно до пункту 3.1. договору ціна робіт, доручених до виконання підряднику, відповідає рівню звичайних цін та встановлюється узгодженою сторонами кошторисною документацією з розрахунком договірної ціни (додаток № 1), у відповідності до ДБН Д.1.1-2000; ВБН Д.1.1-3.1-2001, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:

- строки виконання робіт - до 30.12.2017, але не менш як 365 днів з моменту отримання від замовника фронтів робіт, технічної документації та дозволу ДАБІ, їх окремі об'єми (об'єкти, етапи, види) визначаються графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку №2 та є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1. договору з урахуванням протоколу розбіжностей);

- строки виконання робіт по договору починають обчислюватися з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт у відповідності з пунктом 5.2. договору. У випадку несвоєчасного прийняття робіт строк початку виконаних робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного пунктом 5.2. договору (пункт 2.1.1. договору);

- при виникненні необхідності внесення змін в раніше обумовлені сторонами строки виконання робіт, сторона, яка ініціює такі зміни, повідомляє про це іншу сторону не пізніше ніж за 3 календарних дні до виникнення передбачуваних змін. При досягненні сторонами згоди відносно таких змін, сторонами укладається додаткова угода до договору. Замовник має право, яке вважається погодженим підрядником, приймати рішення про зупинення, поновлення, продовження строків виконання робіт, які доводяться до відома та мають обов'язкову силу для підрядника (пункт 2.2. договору).

У розділі 5 договору сторонами були погоджені умови щодо виконання робіт, а саме:

- види та зміст робіт по договору, а також за окремими об'ємами (об'єктам, етапам, видам), визначаються на підставі кошторису та графіку виконання робіт, які є невід'ємними частинами договору (пункт 5.1. договору);

- безпосередньо перед початком встановленого графіком строку виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів від дати укладення договору, замовник передає, а підрядник приймає відповідні об'єкти робіт на підставі наряду-допуску з підписанням, при необхідності, відповідних актів, а також передає матеріали, необхідні для виконання робіт, із зазначенням їх найменування та кількості (пункт 5.2. договору);

- документи, які підтверджують передачу об'єкта робіт, оформляються та передаються підряднику за місцезнаходженням замовника (пункт 5.2.1. договору);

- неприйняті підрядником об'єкти робіт, а також недодержання процедури оформлення тимчасових перепусток на територію замовника (у відповідності з пунктом 5.5. договору) у вказані строки по причинам, незалежним від замовника, не звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасно виконані роботи по договору (пункт 5.2.2. договору).

У розділі 7 договору сторони визначили свої права та обов'язки за договором, зокрема:

- підрядник зобов'язується виконати роботи за договором у відповідності з графіком, кошторисом, які є невід'ємною частиною договору, а також технічною документацією, ГСН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНіП, ДБН та інше (пункт 7.1.2. договору); інформувати замовника про хід виконання робіт, а також погоджувати будь-які дії, які надають вплив на виробничий процес замовника (пункт 7.1.3. договору); забезпечити дотримання робітниками підрядника та залучених підрядником субпідрядником на території замовника діючих нормативних актів по охороні праці, а також правил трудового розкладу, які діють на території замовника (пункт 7.1.7. договору);

- замовник зобов'язується: своєчасно надавати підряднику всі необхідні вихідні данні, проектну та технічну документацію, а також сповіщати підрядника про внесення доповнень та змін у вказані документи (пункт 7.3.1. договору); надавати підряднику для виконання робіт відповідні об'єкти, створювати необхідні умови для безпечного виконання робіт з урахуванням діючого виробництва замовника (пункт 7.3.2. договору).

У пункті 1.2. договору сторони погодили, що замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором.

Як вказує позивач, причиною виникнення спору за первісним позовом є бездіяльність відповідача в частині належної передачі об'єкту, наявністю фактичної неможливості приступити до виконання робіт за договором, у зв'язку із обводненням території, на якій передбачалося виконання робіт. Під час розгляду справи позивач зазначав, що відповідачем, фактично, не переданий об'єкт виконання робіт відповідно до умов договору та не надано наряд-допуск для виконання робіт, з підписанням відповідних актів, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати укладений з відповідачем договір підряду № 841 від 03.10.2016. Нормативне обґрунтування своїх позовних вимог позивачем, зокрема, було викладено у додаткових письмових пояснення, в яких позивач посилався на норми статті 652 Цивільного кодексу України та істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Заперечення відповідача під час розгляду справи зводилися до того, що факт обводнення станом на грудень 2016 року позивачем не доведено, а відповідачем повністю були виконані його обов'язки за договором в частині належної передачі об'єкту позивачу, але позивач безпідставно не приступив до виконання робіт.

З приводу неможливості позивача приступити до виконання робіт, під час розгляду справи судом встановлено слідуюче.

Самим відповідачем під час розгляду справи з цього приводу надавалися такі пояснення:

- ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" передана підряднику вичерпна проектна, науково-технічна робоча документація, підготовлена Державним інститутом "УкрНДІводоканалпроект" та необхідна для виконання підрядних робіт із будівництва. Факт передачі такої документації засвідчується підписами представників ТОВ "Дніпрспецремонт" на накладних № 3895/10 від 29.09.2016, № 3565/10 від 05.10.2016 та № 52/10 від 06.01.2017;

- представники та директор ТОВ "Днепрспецремонт" неодноразово приймали участь у технічних нарадах, які щотижнево проводились на ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань виконання робіт за договором. За результатами таких нарад вирішувались поточні виробничі питання, які включають у себе наявність проведення первинних та повторних інструктажів з охорони праці для працівників підрядника, проведення підготовчих робіт тощо. При цьому, представники ТОВ "Днепрспецремонт" приймали участь у колегіальному вирішенні таких виробничих питань і не висловлювали жодних зауважень. Як вказує, відповідач, зазначений факт підтверджується копіями протоколів технічних нарад:

- протоколом № 4 від 10.11.2016;

- протоколом № 5 від 17.11.2016;

- протоколом № 6 від 01.12.2016;

- протоколом № 7 від 08.12.2016;

- протоколом № 8 від 15.12.2016;

- протоколом № 9 від 22.12.2016;

- протоколом № 10 від 29.12.2016;

- протоколом № 2 від 12.01.2017;

- протоколом № 11 від 30.03.2017;

- протоколом № 12 від 06.04.2017.

Суд зазначає, що вказані протоколи наявні в матеріалах справи, та з їх системного аналізу вбачається, що, починаючи з 10.11.2016 під час нарад на підприємстві відповідача обговорювалося питання рівня води та за результатами обговорення приймалися рішення начальнику ЦТВШХ ОСОБА_4 забезпечити мінімальний рівень води в районі пригребельного правобережного дренажу, що будується. Вказане питання обговорювалося на технічних нарадах по будівництву огороджувальних споруд хвостосховища, які відбулися 10.11.2016, 17.11.2016, 08.12.2016, 15.12.2016, 29.12.2016, 30.03.2017 (а.с.85, 87, 91, 93, 97, 101).

Отже, з вказаних протоколів нарад вбачається, що в період з 10.11.2016 по 30.03.2017 в чаші хвостосховища відмітка рівня води була на критичному рівні, що не дозволяло приступити до виконання робіт позивачу на спірному об'єкті.

Більше того, вказаний факт зафіксовано самим відповідачем, а саме:

- на технічних нарадах по будівництву огороджувальних споруд хвостосховища, які відбулися 10.11.2016, 17.11.2016, 08.12.2016, 15.12.2016, 29.12.2016, 30.03.2017 було відзначено необхідність забезпечення мінімального рівня води в районі пригребельного правобережного дренажу, що будується;

- в протоколі № 10 від 29.12.2016 було зафіксовано факт невиконання заходів з водопониження, що зриває строки початку робіт. У зв'язку з чим, в черговий раз було прийнято рішення забезпечити мінімальний рівень води в районі пригребельного правобережного дренажу, що будується, та постійної роботи ФНС-4 (а.с.97).

Судом також відзначається, що під час технічної наради, яка відбулася 30.03.2017 (протокол № 11), розглядалися:

- заява начальника ОКС (працівника Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") про неможливість виконання робіт по будівництву пригребельного правобережного дренажу через непрацездатність ФНС-4, що в свою чергу призводить до виходу з ладу (замулювання) вже збудованої частини дренажу (700 м) та стримує роботу по будівництву правобережної дамби відм. +161,0 м.

- заява начальника ЦТВШХ про критичний стан води в чаші хвостосховища, відповідно до даних на 09.03.2017 відмітка поверхні води складає +154,23 м, допустимий рівень +155,5 м. (а.с.101).

Слід також відзначити, що в листі Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" № 5118/10 від 31.12.2016, адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт", відповідач також вказував про обвалення стін траншеї від дренажних вод, що ускладнює будівництво, та у зв'язку з чим просив 03.01.2017 приступити до виконання робіт на "Правоберженому" дренажі "Ліва" гілка (а.с.109).

Додатково факт обводнення об'єкту виконання робіт за спірним договором підтверджується також фототаблицями з прив'язкою до географічних координат та дати здійснення фотографування, які були долучені до матеріалів справи позивачем (а.с.154-167).

Отже, суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву щодо недоведеності обводнення спірного об'єкту станом на грудень 2016 року (строк початку 1-го етапу робіт відповідно до умов Календарного графіка робіт, а.с.29).

Так, суд відзначає, що матеріалами справи підтверджується, що об'єкт, на якому передбачалося виконання робіт, обумовлених пунктом 1.1. договору підряду № 841 від 03.10.2016, станом як на момент передбачуваного Календарним графіком виконання робіт початку робіт позивачем - 21.12.2016 - 30.12.2016, так і в період по березень 2017 року був обводнений.

При цьому, з системного аналізу умов договору підряду № 841 від 03.10.2016 вбачається обов'язок саме відповідача передати об'єкт робіт та створювати необхідні умови для безпечного виконання робіт. Вказане вбачається з пунктів 1.2., 2.1., 2.1.1., 5.2., 7.1.7., 7.3.2. договору.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача стосовно не укладення Календарного графіку виконання робіт, який є додатком до договору, з посиланням на підписання його не уповноваженою особою, оскільки як вбачається з системного аналізу наявних в матеріалах справи доказів, сам позивач (в особі директора підприємства) неодноразово у листах підтверджує, що початок робіт має відбутися у грудні 2016 року, порушення вказаних строків було багаторазово обговорено на технічних нарадах та у численному листуванні між сторонами, однак у жодному з листів позивачем не було заперечено факт досягнення згоди щодо строків початку та виконання робіт, висловлено будь-яких зауважень щодо відсутності Календарного графіку виконання робіт, або підписання його неуповноваженою особою.

При цьому, оригінал вказаного Календарного графіку виконання робіт було оглянуто у судовому засіданні 03.08.2017.

Також, судом відхиляються доводи позивача, на які він посилається у позовній заяві та письмових поясненнях (лист № 150 від 23.03.2017, а.с.33), щодо незгоди відповідача на підвищення кошторисної вартості робіт (лист № 1156/51 від 30.03.2017, а.с.34), як одна з підстав для розірвання договору, з огляду на слідуюче:

- згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами;

- частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

- розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України вказано, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору;

- частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України також закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже, внесення змін до договору в частині зміни кошторисної вартості робіт є не обов'язком відповідача, а правом; внесення таких змін до договору можливе лише з волі обох сторін.

В той же час, як було вказано вище, судом було встановлено факт того, що об'єкт, на якому передбачалося виконання робіт, обумовлених пунктом 1.1. договору підряду № 841 від 03.10.2016, станом як на момент передбачуваного Календарним графіком виконання робіт початку робіт позивачем - з 21.12.2016 по 30.12.2016, так і в період по березень 2017 року був обводнений. При цьому, з системного аналізу матеріалів справи не вбачається, що факт обводнення існував на момент укладення спірного договору - 03.10.2016.

З приводу вказаних обставин та позовних вимог за первісним позовом суд зазначає таке.

Згідно з підпунктами 2 та 3 частини 1 статті 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Крім того, статтею 878 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, яким чином необхідно діяти підряднику, у випадку виникнення певних обставин.

В матеріалах справи наявні докази звернення позивача до відповідача з приводу неможливості приступити до виконання робіт, через непридатність об'єкту (його обводнення); також, в матеріалах справи наявні докази обговорення питання обводнення на спільних технічних нарадах, в яких приймали участь представники як позивача так і відповідача.

Враховуючи тривале неусунення зі сторони відповідача обставин, які заважали позивачу приступити до виконання робіт за договором, позивач звернувся до відповідача із вимогою № 268 від 18.04.2017 про розірвання договору підряду № 841 від 03.10.2016, однак суд не може прийняти вказану вимогу до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів її направлення або вручення відповідачу (а.с.36-37).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із повторною вимогою № 381 від 24.05.2017 про розірвання договору підряду № 841 від 03.10.2016, в якій позивач зазначав про те, що об'єкт робіт позивачу не переданий, для виконання робіт не придатний (обводнений), а також на те, що відповідачем не було надано згоди на підвищення кошторисної вартості робіт; посилаючись на норми статей 188 Господарського кодексу України, статті 651, 652 Цивільного кодексу України, позивач вимагав розірвання договору, шляхом укладення додаткової угоди, яку направив разом з вимогою (а.с.39-42). Докази направлення вказаної вимоги 24.05.2017 відповідачу наявні в матеріалах справи (а.с.43-44).

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з наявних у справі доказів, відповідач заперечує проти розірвання договору підряду № 841 від 03.10.2016, протягом тривалого часу відповідач звертався до позивача із вимогами приступити до виконання робіт (листи від 31.12.2016, 26.01.2017, від 14.02.2017 (а.с.109, 110, 111), а також надсилав претензію про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт (а.с.112-114).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України передбачено порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України регламентовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 23.05.2011 у справі № 53/325-09, від 27.02.2012 у справі № 2/52-09, від 11.12.2012 у справі № 18/12/455-10.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що об'єкт виконання робіт придатний для виконання обумовлених пунктом 1.1. договору робіт; будь-яких відомостей щодо наявності на ньому обводнення станом на 03.10.2016 (дата укладання договору) та обізнаність про це позивача матеріали справи не містять; сторони, зокрема позивач, не могли передбачити зміни обставини у вигляді обводнення території - об'єкта робіт;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, оскільки виконання робіт договором передбачено на території замовника (відповідача);

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки позивачу необхідно було додатково вчиняти дії по підготовці об'єкту до початку робіт, що не було передбачено умовами договору, а надання об'єкту у належному стані було обов'язком відповідача;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт".

Отже, суд вважає, що позивачем належними доказами підтверджено наявність обставин для розірвання спірного договору підряду.

Враховуючи вказане, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим вимога позивача за первісним позовом про розірвання договору підряду № 841 від 03.10.2016 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір за первісним позовом виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 1 600 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Під час розгляду справи судом від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідача) надійшла зустрічна позовна заява, яка була прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом, в якій він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" неустойку за порушення строків виконання робіт за договором підряду № 841 від 03.10.2016 у розмірі 2 111 017 грн. 20 коп.

Вказана зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) безпідставно не приступив до виконання робіт в обумовлені умовами договору (календарним графіком виконання робіт) строки, допустив прострочення по першому етапу у 189 календарних днів, а отже, має нести відповідальність у відповідності до умов пункту 10.3.2. договору у вигляді неустойки в розмірі 0,3 % від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної пунктом 3.1. договору, за кожен день прострочення, яка за розрахунком відповідача складає 2 111 017 грн. 20 коп. При цьому, відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що будь-яких звернень з приводу неможливості приступити до виконання робіт та, у зв'язку з цим, пропозицій щодо внесення змін до календарного графіку виконання робіт, від позивача не надходило. Натомість, відповідач (позивач за зустрічним позовом) неодноразово звертався до позивача (відповідача за зустрічним позовом) із вимогами приступити до виконання робіт, які були залишені позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) без задоволення.

ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" посилався на те, що позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) була передана вичерпна проектна, науково-технічна робоча документація, підготовлена Державним інститутом "УкрНДІводоканалпроект" та необхідна для виконання підрядних робіт із будівництва; факт передачі такої документації засвідчується підписами представників ТОВ "Дніпрспецремонт" на накладних № 3895/10 від 29.09.2016, № 3565/10 від 05.10.2016 та № 52/10 від 06.01.2017, крім того, представники та директор ТОВ "Днепрспецремонт" неодноразово приймали участь у технічних нарадах які щотижнево проводились на ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань виконання робіт за договором. За результатами таких нарад вирішувались поточні виробничі питання, які включають у себе наявність проведення первинних та повторних інструктажів з охорони праці для працівників підрядника, проведення підготовчих робіт тощо. При цьому, представники ТОВ "Днепрспецремонт" приймали участь у колегіальному вирішенні таких виробничих питань і не висловлювали жодних зауважень. Як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом), зазначений факт підтверджується копіями протоколів технічних нарад:

- протоколом № 4 від 10.11.2016;

- протоколом № 5 від 17.11.2016;

- протоколом № 6 від 01.12.2016;

- протоколом № 7 від 08.12.2016;

- протоколом № 8 від 15.12.2016;

- протоколом № 9 від 22.12.2016;

- протоколом № 10 від 29.12.2016;

- протоколом № 2 від 12.01.2017;

- протоколом № 11 від 30.03.2017;

- протоколом № 12 від 06.04.2017.

Також, відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилався на те, що ТОВ "Днепрспецремонт" не направляло на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" жодних повідомлень та пропозицій, в яких би зазначало про неможливість виконання робіт за договором та потребу у зміні визначених строків даних робіт. За наведених обставин, ТОВ "Днепрспецремонт" не мало підстав для ухилення від виконання робіт за договором та було зобов'язане завершити роботи, визначені умовами спірного договору, до 30.12.2017. Проте, роботи не були виконані і станом на 06.07.2017 період прострочення складає 189 календарних днів.

З приводу вимог за зустрічним позовом, суд вважає за необхідне вказати слідуюче.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Також, згідно зі статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідач за зустрічним позовом повідомляв позивача за зустрічним позовом про неможливість виконання робіт, у зв'язку з обводненням об'єкту робіт; більше того із цього приводу між сторонами відбувалися спільні наради, на яких приймалися численні рішення про:

- необхідність забезпечення мінімального рівня води в районі пригребельного правобережного дренажу, що будується;

- фіксувався факт невиконання заходів з водопониження, що зриває строки початку робіт (протокол № 10 від 29.12.2016, а.с.97).

- вказувалося на неможливість виконання робіт по будівництву пригребельного правобережного дренажу через непрацездатність ФНС-4, що надає право виконавцю (підряднику) зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та норму статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки позивач за зустрічним позовом не виконав своїх обов'язків перед відповідачем за зустрічним позовом щодо належного надання об'єкту робіт та створення необхідних умов для безпечного виконання робіт (пункти 1.2., 2.1., 2.1.1., 5.2., 7.1.7., 7.3.2. договору), тобто не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, відсутні підстави стверджувати про прострочення боржника.

Отже, суд приходить до висновку щодо фактичної недоведеності позивачем за зустрічним позовом настання початку перебігу строку виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за договором, та, як наслідок, недоведеність позивачем обставин прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором, а відтак, і відсутність правових підстав для стягнення неустойки за порушення строків виконання робіт за договором підряду № 841 від 03.10.2016 у розмірі 2 111 017 грн. 20 коп.

Отже, у задоволенні вимог за зустрічним позовом суд вважає за необхідне відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за вказаною заявою - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір підряду № 841 від 03.10.2016, укладений між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Володимира Великого, будинок 29-В, приміщення 122; ідентифікаційний код 31256586).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Володимира Великого, будинок 29-В, приміщення 122; ідентифікаційний код 31256586) 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2017.

Суддя ОСОБА_5