Постанова № 68740087, 07.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1955/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 45/1023-3ів.3/551 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 5, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 46/1023-3ів.3/552 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого п. 8, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 47/1023-3ів.3/553 від 05.12.2016 про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого п. 7, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 222 від 22.11.2016.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача 22.11.2016 було проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція автозаправної станції під багатопаливний автозаправний комплекс за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25А».

Результати перевірки відображено в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2016 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що ТОВ «Сокар Петролеум» протягом жовтня-листопада 2016 року було проведено будівельні роботи з монтажу автомобільної газової заправної станції (місткість резервуару 10 м. куб.) на території діючої автозаправної станції (станція орендована згідно договору від 01.08.2015 № 01/08/15-06/3) за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25А. Були проведені наступні будівельні роботи: земляні роботи (улаштування котловану, ущільнення ґрунту, улаштування піщаної подушки з ущільненням), улаштування монолітної залізобетонної плити, монтаж газового автомобільного заправного пункту шляхом зварного з'єднання до закладних деталей плит, улаштування будівництва споруд та встановлення обладнання (в тому числі, блискавкозахист, заземлення).

За наслідками перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що замовником будівництва товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» було проведено реконструкцію автозаправної станції під багатопаливний автозаправний комплекс, розташований за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25А шляхом виконання будівельних робіт та монтажу автомобільного газового заправного пункту, що призведе до збільшення кількості продукції, що реалізується (додається реалізація зрідженого газу), без отримання права на виконання таких робіт (дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV-V категорій складності), чим допущено порушення в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві, а саме: вимоги п. 1.6 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 4 п. 5 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466. Під час проведення будівельних робіт замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом, чим порушено вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9.11 п. 9.11.1, п. 9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного будівництва». На момент перевірки будівельні роботи не проводились, АГЗП не експлуатується.

З наслідками перевірки контролюючим органом 22.11.2016 складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 246, 247 та 248 та припис № 222 з вимогами усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 22.05.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято наступні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- № 45/1023-3ів.3/551 від 05.12.2016 про накладення штрафу в розмірі 1305000 грн. 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 5, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності);

- № 46/1023-3ів.3/552 від 05.12.2016 про накладення штрафу в сумі 65250 грн. 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 8, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством);

- № 47/1023-3ів.3/553 від 05.12.2016 про накладення штрафу в розмірі 52200 грн. 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 7, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством).

Вважаючи припис про усунення порушень законодавства та вказані постанови відповідача про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовані тим, що будівельні роботи чи роботи з реконструкції АЗС у м. Умань, вул. Київська, 25А не проводилися. Натомість, було лише встановлено автомобільний газовий заправний пункт модульного типу. Згідно з роз'ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України стаціонарний газозаправний прилад модульного типу на металевому каркасі є цілісним заводським виробом, його розміщення не має ознак будівництва.

Також позивач вказує, що на замовлення ТОВ «Сокар Петролеум» було розроблено Концепцію щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на території автозаправної станції за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 25а.

Концепція, разом з позитивними висновками Державної санітарно-епідеміологічнної експертизи та Державної служби України з надзвичайних ситуацій була схвалена секцією Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів Науково-технічної ради Мінрегіону, що підтверджується витягом з протоколу № 18 від 20.07.2016.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010) не є об'єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, для влаштування якого не потрібно виконувати жодних додаткових будівельних робіт на території існуючої АЗС, а тому для здійснення виконання технічного переоснащення автозаправної станції отримання дозволу не вимагається, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного спору є визнання протиправними рішень відповідача про притягнення позивача до відповідальності у зв'язку з улаштуванням газового автомобільного пункту модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010) без отримання дозволу на проведення будівельних робіт, без здійснення технічного та авторського нагляду, що, виходячи з позиції контролюючого органу, є порушенням вимог п. 1.6 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 4 п. 5 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466, абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9.11 п. 9.11.1, п. 9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного будівництва».

Обґрунтовуючи протиправний характер оскаржуваних рішень Інспекції, позивач посилається на роз'яснення роз'яснення Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.04.2016 № 8/17-497-16, та зазначає, що ним було розроблено відповідну Концепцію щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на території автозаправної станції, яку погоджено Мінрегіонбудом. Улаштування газового автомобільного пункту модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010) не є об'єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства та не потребує отримання дозволу на будівництво.

Перевіряючи наведені доводи сторін на відповідність вимогам законодавства, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною 1 ст. 37 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Необхідність отримання документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт передбачено також п. 1.6 ДБН А.3.1-5-2009.

Відповідно до діючих на момент здійснення перевірки п. 3.1 ДБН А.2.2-2012 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)

Порядок виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 (далі по тексту - Порядок № 466).

Згідно з п. 1 Порядку в редакції на час існування спірних правовідносин будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 4 Порядку № 466 передбачено, що підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

- подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень;

- реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання підготовчих робіт у разі винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Як встановлено актом перевірки та не заперечується сторонами, автозаправна станція за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 25а згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» відноситься до V категорії складності як така, що відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

З огляду на викладене, при здійсненні реконструкції автозаправної станції отримання дозволу на виконання будівельних робіт є необхідним.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що при здійсненні установки автомобільного газового заправного пункту, виготовленого за відповідними Технічними умовами ТУ У 28.1-30277055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом» повідомлено, що рішенням науково-технічної Ради Міністерства від 10.12.2015 № 88, будівельні роботи не проводяться колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться технічні умови ТУ У 28.1-30277055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом» (СЗГ).

У розділі 6 ТУ У 28.1-30277055-042:2015 (вказівки щодо експлуатації) п. 6.10 передбачено, що СЗГ в конкретних умовах замовника «прив'язується» до місця експлуатації (орієнтація в просторі і дотримання відстаней до будівель і споруд, комунікацій, будівель АЗГС) окремим проектом, який розробляється спеціалізованою проектною організацією.

Проектом повинно бути передбачено також будівництво споруд та встановлення обладнання, передбачені для АГЗС вимогам ДБН В.2.5-20 (операторна, блискавкозахист, заземлення, організація в'їзду і виїзду, робоче та аварійне освітлення, передбачені заходи щодо захисту навколишнього середовища і протипожежній безпеці (два пожежні гідранти), розробляється специфікація на вироби, кабельну продукцію та інші допоміжні матеріали, що не входять в обсяг поставки.

Пунктом 6.11 розділу 6 ТУ У 28.1-30277055-042:2015 передбачено, що монтаж і настроювання СЗГ здійснюється тільки за наявності актів про готовність фундаменту і про закінчення будівельних робіт спеціалізованою організацією.

З наведеного вбачається, що установка СЗГ потребує виконання робіт з улаштування котловану, монолітної залізобетонної плити (фундаменту), монтажу газового автомобільного заправного пункту шляхом зварного з'єднання до закладних деталей плит, улаштування будівництва споруд та встановлення обладнання (в тому числі, блискавкозахист, заземлення).

Крім того, при проведенні установки ССГ на АЗС відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, що реалізується, асортимент,) тобто відбувається удосконалення послуг, що надаються.

Наведене дає підстави вважати, що у такому випадку відбувається реконструкція АЗС у розумінні п. 3.1 ДБН А.2.2-2012.

Щодо посилання позивача на лист Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.04.2016 №8/17-497-16 за результатами розгляду звернення ТОВ «Сокар Петролеум» від 05.04.2016 №88 щодо надання роз'яснень стосовно належності до об'єктів будівництва комплектів обладнання заводського виготовлення для заправки автомобілів зрідненим газом стаціонарних заправників газом, виготовлених за відповідними Технічними умовами ТУ У 28.1-30277055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом» повідомлено, що рішенням науково-технічної Ради Міністерства від 10.12.2015 № 88 схвалений до використання Методичний посібник «Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», у якому зазначено, що «встановлення контейнерних АЗС (різновидом яких є сучасні блочні автозаправні станції) може здійснюватись на підставі Концепції по їх розміщенню. Концепція може бути розроблена проектними або науково-дослідними закладами, які мають/у своєму складі фахівців відповідної кваліфікації, та погоджена з відповідними центральними або місцевими наглядовими органами за належністю питань (Мінрегіоном, ДСНС, Держпраці та ДСЕС). Контейнерні АЗС виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов'язковим забезпеченням системами блисковкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт не є об'єктом будівництва, колегія суддів зазначає, що роз'яснення Мінрегіонбуду не мають обов'язкового характеру, оскільки не є нормативно-правовим актом.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Стосовно відхилення висновку судової будівельно-технічної експертизи №16/17/Буд від 27.03.2017, складеного ТОВ «Контакт-Сервіс», який був прийнятий до уваги судом першої інстанції при вирішенні справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вказаного висновку газовий автомобільний пункт модульного типу (стаціонарний заправник газом типу СЗГ-1-10-М010), заводський номер 032, виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 28.1-30277055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом», розміщений по вул. Люстдорфська дорога, 90, в м. Одеса не відноситься до об'єктів будівництва, а улаштування газового автомобільного пункту модульного типу на території АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25а не відноситься до будівельних робіт.

Проте, такі твердження спростовуються викладеними вище встановленими обставинами справи, що проаналізовані на підставі законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, на підставі яких суд прийшов до висновку, що при проведенні установки ССГ на АЗС відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, що реалізується, асортимент,) тобто відбувається удосконалення послуг, що надаються. Наведене підпадає під ознаки реконструкції та, враховуючи V категорію складності об'єкта потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснення авторського та технічного нагляду.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні позивачем робіт з реконструкції автозаправної станції АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25а, дозвіл на здійснення будівельних робіт позивач не отримував.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Таким чином, в діях позивача вбачається порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому порушено також і вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9.11 п. 9.11.1, п. 9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного будівництва», оскільки будівельні роботи проводилися без здійснення технічного та авторського нагляду.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудування, викладені в акті перевірки, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 - посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У відповідності до пп. 16-18 Порядку № 553 - за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з пунктом 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача та дотримання вимог процедури при прийнятті оскаржуваного припису від 22.11.2016 № 222, яким вимагалось усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 22.05.2017.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Статтею 1 цього Закону передбачено, що вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Пунктами 5, 7, 8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності», передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наступні правопорушення: - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. Закону); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 7 ч. 2 ст. Закону); - незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. Закону).

Оскільки роботи з реконструкції автозаправної станції АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою: м. Умань, вул. Київська, 25а проводилися без дозволу на виконання будівельних робіт, без здійснення авторського та технічного нагляду, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги п. 1.6 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва, абзацу 2, абзацу 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 4 п. 5 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466. Під час проведення будівельних робіт замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом, чим порушено вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9.11 п. 9.11.1, п. 9.11.2 ДБН-А.3.1-5-2009 «Організація будівельного будівництва», що є правопорушенням у розумінні Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Виходячи з цього, притягнення позивача до відповідальності на підставі статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» шляхом винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу є законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 07.09.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.