Ухвала суду № 68733712, 07.09.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, державної казначейської служби України про визнання права та відшкодування шкоди

ВСТАНОВИЛА:

15 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив:

- визнати його право на незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, на повну реабілітацію для стягнення матеріальної та моральної шкоди від органу досудового розслідування та його посадових осіб,

- визнати постанову слідчого ОСОБА_4 недійсною, незаконною, скасувавши її та припинити незаконні дії слідчого ОСОБА_4,

- зобов'язати відповідачів припинити публічне бездоказове звинувачення його за ст.185 КК України, стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 138705,00 грн, моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн., за притягнення до кримінальної відповідальності в період з 05.03.2002 року по 16.05.2003 року.

В обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що 05.03.2002 року слідчим Токмацького РВ ГУМВС України ОСОБА_3 відносно нього було порушено кримінальну справу за ст. 190 КК України, яка постановою від 16.05.2003 року слідчого того ж відділу ОСОБА_5 була закрита за відсутністю в його діях складу злочину.

08.12.2003 року він звернувся до Токмацького РВ ГУМВС України з заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, але постановою від 10.12.2003 року слідчого ОСОБА_4 йому відмовлено у такому відшкодуванні.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року (а.с. 113-114) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення моральної шкоди, визнання права та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії відмовлено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення матеріальної шкоди, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області закрито.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року (а.с. 154- 158) апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року залишено без змін, виправлено підстави закриття провадження у справі.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі (а.с. 162-164).

Свою заяву мотивував тим, що рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 15.07.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2017 року, скасовано постанову в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 року про відмову у відшкодуванні шкоди завданої громадянинові незаконним діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Вважає, що дана обставина є нововиявленою у цій справі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року (а.с. 177) провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами за вищезазначеною заявою ОСОБА_2 відкрито.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2017 року (а.с.193-194) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 201) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, передати справу у той самий суд для нового розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (а.с. 213) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.217).

У судове засідання 07 вересня 2017 року повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с.230-231, 232, 234, 237, 239) всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Про причини своєї неявки всі особи, які беруть участь у справі, окрім ОСОБА_2, апеляційний суд не сповістили.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.201) просив розглядати дану справу апеляційним судом без його участі.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалили заяву ОСОБА_2 задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 307 ч. 2 п. 3 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити ухвалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про її зміну, якщо питання було вирішено судом з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі, керувався ст. ст. 361-365 ЦПК України та виходив із того, що факт скасування судом постанови в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 року про відмову у відшкодуванні шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, на який посилається заявник, не є нововиявленою обставиною в розумінні ч. 2 ст. 361 ЦПК України, а тому підстави для перегляду рішення суду у цій справі у зв'язку з нововиявленими обставинами відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із правильними висновками суду першої інстанції про те, що підстави для перегляду рішення суду у цій справі у зв'язку з нововиявленими за вищезазначеною заявою ОСОБА_2 у цій справі відсутні.

Однак, скасування постанови в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 року в частині як незаконного не можна не вважати нововиявленою обставиною для перегляду рішеня у цій справі.

Оскільки, скасування правового акту чи рішення будь-якого компетентного органу як незаконного може бути нововиявленою обставиною для рішення суду в іншій цивільній справі тільки у тому випадку, коли цей скасований правовий акт чи рішення були покладені в основу іншого рішення, яке переглядається, та висновки суду базувались саме на ньому, або, якщо мають один і той же предмет доведення.

Проте, як вбачається з рішення Пологівського районного суду від 15 липня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, ОСОБА_2 оскаржувалась постанова в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 р., якою було відмовлено ОСОБА_2 у відшкодуванні шкоди, завданої йому незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Вказаними судовими рішеннями було скасовано цю постанову в частині відмови ОСОБА_2 у відшкодуванні шкоди, передбаченої п. 1 ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» в частині невизнання його права на заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, зокрема й право на які за період з 05.03.2002р. по травень 2003р., в тому числі по обвинуваченню позивача за ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

При цьому встановлено, що провадження у цій справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення матеріальної шкоди, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області було закрито з двох правових підстав, передбачених ст. 205 ч. 1 ЦПК України, зокрема:

- п. 1: (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства): дійсно з посиланням на постанову в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014 р. з тих підстав, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства в межах позову про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням органу, досудового слідства, прокуратури, оскільки, для їх вирішення передбачений законом інший порядок;

- п. 2: (набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав): оскільки було також встановлено, що ОСОБА_2 вже звертався до суду з позовом до слідчого Токмацького РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями слідчого по кримінальній справі № 2260231. Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2014 року його позов залишено без задоволення (а. с. 64-67). Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2014 року в частині вимог, заявлених до прокуратури Запорізької області скасовано. Провадження в цій частині закрито. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а с. 68-70).

Відпадіння першої правової підстави, передбаченої ст. 205 ч. 1 п.1 ЦПК України, для закриття провадження у цій справі на сьогодні не виключило наявності другої правової підстави для закриття провадження у цій справі за позовними вимогами ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з відповідачів у цій справі, зокрема наявність чинного рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 04 квітня 2014 року з урахуванням ухвали апеляційного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у справі ЄУН 328/263/14-ц.

Звідси, зазначені ОСОБА_2 обставини (лише скасування постанови в.о. Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області від 04.04.2014), самі по собі не можуть бути підставою для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі.

При вищевикладених обставинах, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково; ухвалу Чергінівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2017 року у цій справі слід змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, у разі задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 лише частково при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Також встановлено, що ОСОБА_2 був звільнений від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду в силу вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Чергінівського районного суду Запорізької області від 08 червня 2017 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.