Постанова № 68709409, 07.09.2017, Приморський районний суд м. Одеси

07.09.2017

№ 522/12147/17

1-кс/522/16657/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., при секретарі Гулям У.Х., за участю прокурора Курсова О., адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4, узгодженого з прокурором відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_5, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080130002930 від 04.07.2015 року, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, військовозобов?язанного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 14, кВ. 75, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015080130002930 від 04.07.2015 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 липня 2015 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, у ОСОБА_3 та ОСОБА_6, знаходились на Приморській площі, неподалік від будинку № 5, по вулиці Мазіна, у місті Бердянськ, Запорізької області та перебували у стані алкогольного сп'яніння. Так, в результаті виниклої сварки через конфлікт пов'язаний з проходженням військової служби на ґрунті особистої ненависті між ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_6 - з іншої сторони у останніх, раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_7, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації вказаного злочинного наміру та розуміючи настання смерті особи внаслідок вчинених дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, діючи умисно, одночасно, усвідомлюючи наявність зговору між ними, із застосуванням фізичної сили, нанесли ОСОБА_7 кулаками обох рук не менше 10 ударів в область тулубу, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.

Поваливши ОСОБА_7 на землю, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 реалізовуючи свій єдиний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, продовжили із застосуванням фізичної сили, одночасно та одномоментно наносити ОСОБА_7 удари у життєво важливі органи, розуміючи наслідки спричинення ударів.

При цьому, ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, із застосуванням фізичної сили, наніс ОСОБА_7 не менше восьми ударів взутою ступнею в область голови та шиї.

У цей же час, діючи одночасно та одномоментно, за єдиним умислом із ОСОБА_3, ОСОБА_6, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, розуміючи наслідки спричинення ударів ним та ОСОБА_3 у життєво важливі органи, наніс ОСОБА_7 кулаками обох рук не менше трьох ударів в область шиї та тулубу останнього, а також не менше трьох ударів взутою ступнею правої ноги в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми голови, що супроводжувалася множинними саднами на шкірі голови та на обличчі, синцями навколо обох очей, крововиливами у мякі тканини волосяної частини голови у тімяних зонах, крововиливом під тверду оболонку мозку в області продовгуватого мозку з проривом у шлуночкову систему головного мозку, масивним дифузним крововиливом під мякі оболонки головного мозку, що призвело до набряку та набухання головного мозку при явищах дислокаційного синдрому, які перебувають у прямому причинному звязку із настанням смерті потерпілого та у сукупності кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки життю у момент заподіяння, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 223 від 28 липня 2015 року, настала смерть ОСОБА_7 на місці скоєння злочину, тим самим ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_3 умисно вбили ОСОБА_7

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

08.02.2016 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було направлено поштою за місцем їх реєстрації.

10.02.2016 у звязку із переховуванням підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_3 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та того ж дня останніх оголошено в розшук.

18.05.2017 місцезнаходження ОСОБА_3 встановлено та його затримано в порядку ст. 208 КПК України. Того ж дня ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

19.05.2017 слідчим суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу відносно останнього продовжено Приморським районним судом м. Одеси до 09.09.2017.

Строк досудового слідства у кримінальному провадженні №12015080130002930 продовжено до шести місяців, тобто до 14.11.2017.

Прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі. Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив, що у звязку з необхідністю проведення процесуальних та слідчих дій з участю підозрюваного ОСОБА_3 у м. Одесі, необхідно утримувати останнього в ОУВП-21 в Одеській області.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним засобом контролю, вказавши, що органом досудового розслідування порушено правила підслідності, підозра не обґрунтована, а також те, що прокурором ризики не доведено, оскільки підозрюваний має міцні соціальні звязки, постійне місце проживання. Крім того, захисник у судовому засіданні пояснив, що сама лише тяжкість злочину не може бути підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, та пояснив, що він проходив військову службу в зоні АТО до 14.02.2016 року. Крім того, він пояснив, що 14.02.2016 року був звільнений та поїхав в м. Київ, де проживав не за місцем реєстрації зі своєю цивільною дружиною та донькою. Про те, що він знаходиться у розшук не знав, від правоохоронних органів не переховувався.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2015 року.

Підозра погоджена 08.02.2016 року та в цей же день направлена за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_3

18.05.2017 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КК України, і йому особисто повідомлено про підозру та 19.05.2017 року ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

12.07.2017 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк досудового слідства у кримінальному провадженні №12015080130002930 продовжено до шести місяців, тобто до 14.11.2017 р.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обовязки .

Метою продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування або суду.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний з 10.02.2016 р. по 18.05.2017 р. перебував у розшуку.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Слідчий суддя враховує, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується, проте необхідно провести додаткові слідчі (розшукові) дії, провести експертизи та виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою, обраний ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 19.05.2017 року, з триманням під вартою в ОУВП-21 в Одеській області, на 60 діб, тобто до 05.11.2017 року.

Ухвала слідчого судді про продовження строків тримання під вартою припиняє свою дію 05.11.2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Осіік Д.В.