Постанова № 6870853, 26.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2009                                                                                           № 21/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Бригинець С.М. довіреність №1Д-2009 від 04.03.2009 року

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: Домашенко О.Є., довіреність б/н від 23.06.2009 року

Кожухов О.В., довіреність б/н від 02.03.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК»

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2009

у справі № 21/24 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК»

до                                                   1. Асоціації «Дім авторів музики в Україні»

                                                  2. Закритого акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала»

про                                                   стягнення компенсації у розмірі 242000,00 грн. за порушення авторських прав

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Автор Мюзік”( надалі позивач) заявлено позов про стягнення з Асоціації «Дім авторів музики в Україні» ( надалі відповідач 1) та ЗAT «Радіокомпанія «Гала» (надалі відповідач 2) солідарно компенсації у розмірі 242000,00 грн. за порушення виключних майнових авторських прав за використання музичного твору з текстом «Вне зоны доступа», заборони відповідачеві-2 використовувати твори, виключні майнові права на які належать позивачеві відповідно до договору № РР/УАП 01/01-09/06 від 11.09.2006р., а також про стягнення з відповідачів судових витрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2009 р. по справі №21/24 позовні вимоги задоволено частково.

Заборонено Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні» (код ЄДРПОУ 33239342) надавати дозволи на використання музичного твору «Вне зоны доступа» та одержувати авторську винагороду за використання музичного твору «Вне зоны доступа», виключні майнові права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК».

Зобов'язано Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні» (код ЄДРПОУ 33239342) вилучити з вже наданих дозволів на використання музичний твір «Вне зоны доступа», виключні майнові права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК», шляхом повідомлення осіб з якими Асоціацією «Дім Авторів Музики в Україні» укладено відповідні договори.

Зобов'язано Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні» (код ЄДРПОУ 33239342) виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» авторську винагороду зібрану за використання музичного твору «Вне зоны доступа» у розмірі 49,73 (сорок дев'ять) грн. 73 коп.

Стягнуто з Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні» (код ЄДРПОУ 33239342) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят п"ять) грн. 00 коп. державного мита, а також. 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовілено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати частково і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме:

- визнати недійсним Ліцензійний договір № Р-01-05 від 01 вересня 2005 року між Асоціацією «Дім Авторів Музики в Україні» та Закритим акціонерним товариством «Радіокомпанія «Гала»;

- стягнути з Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні» та Закритого акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала» солідарно на користь ТОВ «АВТОР МЮЗГК» (розрахунковий рахунок № 26003122648. КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». МФО 380805. код ЄДРПОУ 34188713) компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав за використання музичного твору з текстом «Вне зони доступа» (автор музики: Притула Л В., автор слів: Притула Д.В.) у розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) мінімальних заробітних плат, що складає 1050000.00 гри. (один мільйон п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок;

- заборонити Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні» надавати дозволи на використання творів з каталогу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» та одержувати авторську винагороду за використання творів, виключні майнові права на які належать позивачу;

- зобов'язати Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні» вилучити з вже наданих дозволів на використання творів - твори з каталогу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЗТОР МЮЗІК». шляхом повідомлення осіб, з якими Відповідачем укладені договори, про заборону надавати дозволи на використання творів, виключні майнові права на які належать позивачу, та отримувати винагороду за їх використання;

- зобов'язати Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні» виплатити ТОВ «АВТОР МЮЗІК» винагороду, зібрану за використання творів з каталогу ТОВ «АВТОР МЮЗІК»;

-заборонити Закритому акціонерному товариству «Радіокомпанія «Гала» використовувати музичні твори з текстом і без тексту з каталогу ТОВ «АВТОР МЮЗІК»;

- накласти на Асоціацію «Дім Авторів Музики в Україні» та Закрите акціонерне товариство «Радіокомпанія «Гала» штраф до Державного бюджету України у розмірі 10 відстоків суми, присудженої на користь позивача;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» було прийнято до провадження колегією суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Вербицької О.В., Буравльова С.І. та призначено до розгляду на 26.11.2009 року.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Суд ухвалив розпочати розгляд справи за відсутності представника відповідача 1, оскільки в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Представник позивача усно в судовому засіданні підтримав свої апеляційні вимоги, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 2 в своєму письмовому відзиві просив залишити оспорюване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ “Автор Мюзік заявлено позов про стягнення з Асоціації «Дім авторів музики в Україні» та З AT «Радіокомпанія «Гала» солідарно компенсації у розмірі 242000,00 грн. за порушення виключних майнових авторських прав за використання музичного твору з текстом «Вне зоны доступа», заборони відповідачеві-2 використовувати твори, виключні майнові права на які належать позивачеві відповідно до договору № РР/УАП 01/01-09/06 від 11.09.2006р.,

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Автор Мюзік” є суб'єктом авторського права, що володіє виключними майновими авторськими правами на використання музичних творів з текстом і без тексту на території України на підставі Договору № РР/УАП 01/01-09/06 від 11 вересня 2006 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством “Реал Рекордс” та позивачем, та на підставі Договору ПЦ/ИАП №ПЦ/УАП 01/01-09/06 від 11.09.06р., укладеного між ТОВ “Автор Мюзік”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продюсерський центр Ігоря Матвієнко”, про передачу виключних майнових авторських прав на території України позивачеві.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є суб’єктом виключних майнових авторських прав, зокрема на музичний твір «Вне зоны доступа», співавторами якого є Притула Л.В. та Притула Д.В.

Асоціація «Дім Авторів Музики в Україні» на момент виникнення спірних правовідносин у справі був Всеукраїнською громадською організацією колективного управління майновими правами авторів і виконавців музичних творів, тобто організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, що підтверджується зокрема свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян від 31.07.2003р. та свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 7/2005 від 26.01.05 р.

Також, було встановлено, що відповідачем 1, як організацією колективного управління майновими правами авторів, було укладено договір ліцензійний № Р-01-05 від 01.09.2005 року (надалі Договір) з відповідачем 2, щодо надання відповідачеві 2 право (невиключну ліцензію), на публічне сповіщення на території України у містах та на частотах визначених відповідною ліцензією Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, а відповідач 2 зобов'язується виплачувати авторську винагороду (роялті) відповідачеві 1 відповідно до закону.

Як встановлено ст. 440 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Аналогічні положення містять норми Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон).

Так, згідно ст. 15 Закону, до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

В Договорі зазначено, що авторська винагорода, яка підлягає сплаті відповідачем-2 відповідачеві-1 становить 6500,00 грн. на місяць, а пунктом 2.5 Договору передбачено, що відповідач 2 зобов'язується вести точний облік творів та їх авторів і не пізніше двадцяти днів після закінчення кожного місяця, у якому здійснювалось поточне сповіщення творів перерахувати відповідачеві 1 авторську винагороду та надати йому звіт про публічно сповіщені твори.

Позивач стверджує, що відповідно до Договору, розмір авторської винагороди є меншим за мінімальний, а отже ця умова підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 5 статті 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

За своєю правовою природою укладений Договір є договором на право використання творів. Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторська винагорода у договорі про передачу прав на використання творів визначається у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. Отже, зазначення в Договорі фіксованої суми авторської винагороди відповідає ч.2 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Пунктом 26 розділу «В» додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» № 72 від 18 січня 2003 року визначено, що за публічне сповіщення творів науки, літератури і мистецтва, у тому числі зафіксованих у фонограмах, сповіщення яких здійснюється у передачах ефірного, супутникового телебачення або радіомовлення мінімальна ставка винагороди складає 2 % доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої відбувається публічне сповіщення зазначених передач або творів.

Крім того, пунктом 15 приміток до додатку 1 зазначеної Постанови КМУ встановлює, що зазначена у цьому додатку винагорода виплачується залежно від тривалості публічного сповіщення або ретрансляції творів науки, літератури і мистецтва. Отже, в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» визначені наступні критерії вирахування розміру мінімальної ставки: в залежності від доходу, отриманого за певний вид діяльності, в якому відбувалось публічне сповіщення, в залежності від тривалості публічного сповіщення твору.

Судом було встановлено, що річний розмір роялті складає 78000,00 грн., але відповідач 2 отримує прибуток не з одного виду діяльності, а отже, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, щодо відмови в задоволенні позову в даній частині.

Оспорюваний Договір є договором на право використання творів. 4.2 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачено, що договір на передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди). Отже, під час укладення Ліцензійного договору між сторонами було досягнуто згоди з усіх перелічених істотних умов.

Згідно ст. 31 Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

Відповідно до ст. 32 Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

Стаття 33 Закону встановлює, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

Отже, суд прийшов до правильного висновку, щодо того, що на момент укладення оскаржуваного позивачем договору, його права не могли бути порушені, оскільки оскаржуваний договір укладено 01.09.05р., тобто до набуття позивачем на підставі договору № РР/УАП 01/01-09/06 від 11.09.06р. виключних майнових прав на музичний твір «Вне зоны доступа», який було сповіщено відповідачем 2 на підставі оскаржуваного договору.

Позивачем у справі було зафіксовано факт публічного сповіщення музичного твору «Вне зоны доступа» 01.01.2007р. в ефірі радіокомпанії «Гала», що зафіксовано актом фіксації порушення авторських прав № 1-01-07 від 15.01.07р., який складений за результатами аналізу моніторингу ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав», але позивачем не було направлено повідомлень, до відповідачів щодо вилучення вказаного твору із дозволу на використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права», особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Відповідно до ч.7 ст. 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організація колективного управління зобов'язана надавати уповноваженій Установі інформацію про управління майновими правами осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

Судом було встановлено, що відповідно до звітів наданих ЗАТ «Радіокомпанія «Гала» щодо сповіщених творів з січня 2007 року по березень 2008 року, та актів про виплату авторської винагороди з вересня місяця 2005 року по грудень 2008 року з відповідними платіжними дорученнями, отже наведене підтверджує належне виконання відповідачем 2 умов договору № Р-01-05, суд приходить до висновку, що відповідачем 2 не були порушенні вимоги щодо авторського права.

Судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 виплатити позивачеві винагороду, зібрану за використання творів з каталогу позивача, заборони надавати дозволи на використання творів з каталогу позивача, вилучити з вже наданих дозволів на використання творів твори з каталогу позивача підлягають частковому задоволенню тільки в частині конкретно визначеного музичного твору «Вне зоны доступа», оскільки в матеріалах справи містяться докази надання такого дозволу відповідачем-1 та збирання винагороди за його використання та обов'язку вилучити з вже наданих дозволів на використання тільки щодо конкретно визначеного твору.

Колегія погоджується з даним висновком суду, оскільки суду на надано доказів щодо вчинення відповідачем 1 дій щодо надання дозволів на використання, збирання винагороди щодо інших музичних творів, включених до каталогу позивача, крім твору «Вне зоны доступа».

А сума була визначена за публічне сповіщення музичних творів у січні-березні 2007 року роялті у розмірі 25,35 грн. і звіт за квітень-червень 2007 року роялті за сповіщення одного твору складає 24,37 грн.

Щодо заборони Закритому акціонерному товариству «Радіокомпанія «Гала» використовувати музичні твори з текстом і без тексту з каталогу ТОВ «АВТОР МЮЗІК» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач 2 24.04.2008 року був повідомлений відповідачем 1 про вилучення із дозволу (не надання дозволу) на публічне сповіщення музичних творів, що входять до каталогу ТОВ «Автор Мюзік» з переліком творів, отже суд прийшов до вірного висновку після вказаної дати відповідач 2 не має права використовувати твори каталогу позивача для публічного сповіщення. Так, як позивачем не були надані суду докази того, що відповідачем 2 використовувався твори після їх вилучення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» не доведено свої позовні вимоги в повному обсязі ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції, у зв’язку із чим вони підлягають задоволенню частково.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2009 року по справі № 21/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» до Асоціації «Дім авторів музики в Україні», Закритого акціонерного товариства «Радіокомпанія «Гала» про стягнення компенсації у розмірі 242000,00 грн. за порушення авторських прав залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОР МЮЗІК» – без задоволення.

2. Справу № 21/24 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.11.09 (відправлено)